про відмову у відкритті апеляційного провадження
21 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/5920/20 пров. № А/857/15709/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Заверухи О. Б.
суддів -Гінди О. М.
Ніколіна В. В.
перевіривши апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року у справі № 380/5920/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання до вчинення дій,
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору та порушеннями строків встановлених ч.1 ст.295 КАС України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
Копію ухвали, надіслану на офіційну електронну пошту vidkrytist@mvs.gov.ua скаржник отримав 28 грудня 2020 року що підтверджується відповідним документами наявними в матеріалах справи.
Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.
На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, скаржником подано до суду платіжне доручення та заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, яка обґрунтована тим, що окремі працівники Департаменту юридичного забезпечення МВС України проходили лікування або перебували в самоізоляції, працювали дистанційно, тощо, шо унеможливливило подання апеляційної скарги на оскаржуване судове рішення у строк встановлений процесуальним законом.
Відповідно до положень частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Частиною 1 ст.121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).
Скаржник, як суб'єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
Колегія суддів звертає увагу, що норми процесуального законодавства не звільняють державний орган від обов'язку подачі апеляційної скарги у передбачений процесуальним законодавством строк.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасної її подачі.
Крім того, у п.74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звернув увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».
Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі №810/3131/17, від 05 лютого 2019 року у справі №826/11314/17 та від 23 липня 2020 року у справі №560/3519/18, який в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни до п.3 р.VI «Прикінцеві положення» КАС України, чинна редакція якої передбачає, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
На підтвердження вказаних у заяві скаржником обставин долучено копії результатів дослідження № 22943395 медичної лабораторії "Синево" і службового посвідчення працівника відділу судово-претензійної роботи Департаменту юридичного забезпечення МВС України Щепанського А.М. та листків непрацездатності серії АЛА № 083489 та серії АДЧ № 608171 працівника відділу судово-претензійної роботи Департаменту юридичного забезпечення МВС України ОСОБА_2 .
Проте, доказів того, що інші працівники відділу судово-претензійної роботи Департаменту юридичного забезпечення МВС України перебували на самоізоляції та подання апеляційної скарги в строки встановлені законодавством було неможливим у зв'язку з відсутністю їх на роботі, суду не надано. Зокрема, апеляційну скаргу від імені МВС України підписано представником ОСОБА_3 , відомості про його відсутність на роботі суду не надано.
При цьому, копію оскаржуваного рішення скаржником отримано 28 вересня 2020 року, а вищевказні копії результатів дослідження та листків непрацездатності стосуються 11 жовтня 2020 року, 15 жовтня 2020 року та 04 листопада 2020 року відповідно.
Також, скаржником долучено копію наказу Міністерства внутрішніх справ України від 17 березня 2020 року № 269 "Про заходи із забезпечення діяльності апарату Міністерства внутрішніх справ в умовах загрози гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", проте будь-яких наказів чи розпоряджень щодо встановлення в Міністерстві внутрішніх справ України особливого режиму роботи (дистанційного), що унеможливило подання апеляційної скарги в строки встановлені законодавством суду надано не було.
Таким чином, скаржником не підтверджено жодними належними та допустимими доказами, що пропуск строку на апеляційне оскарження пов'язаний з обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Враховуючи те, що особою, яка подала апеляційну скаргу, у встановлений суддею-доповідачем строк подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, однак вказані підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, а тому у відкритті апеляційного провадження у справі слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволенні заяви Міністерства внутрішніх справ України про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року у справі № 380/5920/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання до вчинення дій.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач О. Б. Заверуха
судді О. М. Гінда
В. В. Ніколін