Справа № 420/14245/20
20 січня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Радчука А.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, суд,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, ЄДРПОУ 20987385) щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 85% до 70% сум грошового забезпечення при перерахунку та виплаті пенсії за вислугу 30 років ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області(65107, м. Одеса, аул. Канатна, буд. 83, ЄДРПОУ 20987385) здійснити з 1 січня 2016 року перерахунок і виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; НОМЕР_2 ) пенсії за вислугу 30 років у розмірі 85 % відповідних сум грошового забезпечення відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб;
допустити до негайного виконання рішення суду в межах стягнення пенсії ОСОБА_1 за 1 місяць.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 15.04.2003 року позивачу призначена пенсія за вислугу 30 років у розмірі 85% відповідних сум грошового забезпечення.
27.03.2018 Головне управління Пенсійного Фонду України в Одеській області здійснило перерахунок пенсії Позивачу, виходячи з розміру - 70% грошового забезпечення на підставі наданої Ліквідаційною комісією України ГУ МВС в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій за нормами, чинними на 01.01.2016, за нормами законодавства, що діяло, на момент перерахунку, тобто виходячи з розміру 70% відповідних сум грошового забезпечення.
На думку позивача, відповідач - Головне управління Пенсійного Фонду України в Одеській області, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», протиправно зменшив Позивачу, ОСОБА_1 , відсоткове значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку з 85 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення., у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 01.12.2020 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду у відповідності до положень ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачем - Головним управлінням ПФУ в Одеській області 06.01.2021 року надано до суду відзив на позов, в якому представник відповідача зазначає, що у 2018 році Позивачу проведено перерахунок пенсії вже на підставі видів грошового забезпечення діючих поліцейських, тому і застосуванню підлягає законодавство, що діє на момент виникнення права на такий перерахунок - станом на 01.01.2016 р. В даному випадку, зменшенням максимального розміру пенсії з 83 % до 70 % грошового забезпечення право Позивача на пенсію не скасоване, тоді як обмеження максимального розміру пенсії було закладено у ст. 13 Закону і в первісній редакції. Вказаними змінами не відбулося звуження обсягу існуючого права позивача на призначення пенсії. Так само і не було факту скасування чи звуження обсягу досягнутих прав за критеріями, зазначеними у рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005. Таким чином, після проведення перерахунку розмір пенсії Позивача не зменшився, а, навпаки, збільшився.
Отже, на думку представника відповідача, перерахунок пенсії позивача здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, тому підстави для визнання протиправними дій головного управління відсутні.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером та отримував пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової, та деяких інших осіб” в розмірі 85% грошового забезпечення
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 був здійснений перерахунок пенсії з 01.01.2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” №103 від 21.02.2018 року у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Позивач не погодився з вищезазначеною позицією відповідача та здійсненим перерахунком пенсії, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Отже, судом встановлено, що до перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016 року, основний розмір відсотка від грошового забезпечення становив 85%, а після перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016 року вказаний відсоток відповідачем зменшено до 70%.
Факт отримання позивачем пенсії в розмірі 85% від грошового забезпечення та подальше його зменшення до 70% після перерахунку пенсії відповідачем з 01.01.2016 року також констатується позивачем та не заперечується відповідачем.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
В свою чергу в п.6 ч.1 ст.92 Конституції України зазначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Згідно з п.11 ч.1 ст.11 вказаного Закону загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, у тому числі ті, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” та “обов'язок і військову службу”.
Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон №2262), передбачено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Згідно з п."а" ч.1 ст.13 Закону №2262, в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії, пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
При цьому частиною другою цієї статті визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Положеннями ч.1-4 ст.63 Закону №2262 (в редакції, чинній на час проведення перерахунку пенсії) визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).
Відповідно до п.4 цього Порядку перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” (із змінами та доповненнями) встановлено, зокрема, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
У подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, пунктом 3 якої постановлено Перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” (Офіційний вісник України, 2015 р., № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:
з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року;
з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
Таким чином, відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається із наведених норм, такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Разом з тим відсоткове співвідношення, установлене ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
Як встановлено судом, до перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016 року, основний розмір відсотка від грошового забезпечення становив 85%, та після перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016 року вказаний відсоток відповідачем зменшено до 70%.
У подальшому ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.
Так, на момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Разом з тим, застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як такому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами ст.63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, яка змін не зазнавала, а також нормами постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 та від 21 лютого 2018 року №103, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Крім того, згідно ст.ст. 22, 64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі і Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”), є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.
Також, слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із зазначеного у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, їх не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
З урахуванням нормативного аналізу та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що відповідач не мав права зменшувати позивачу відсоткового значення розміру посадового окладу позивача при здійсненні перерахунку пенсії.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач до перерахунку пенсії з 01.01.2016 року, отримував пенсію в розмірі 85% від грошового забезпечення, а після перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016 року вказаний відсоток відповідачем зменшено до 70%.
Таким чином, відповідачем при проведенні перерахунку пенсії позивача протиправно зменшено відсоток від грошового забезпечення для обрахування пенсії з 85% до 70%.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 85% до 70% сум грошового забезпечення при перерахунку та виплаті пенсії за вислугу 30 років ОСОБА_1 та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 1 січня 2016 року перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу 30 років у розмірі 85 % відповідних сум грошового забезпечення відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Щодо звернення рішення суду до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Тобто, процесуальним кодексом передбачена можливість негайного виконання рішення суду щодо стягнення суми боргу при присудженні виплати пенсії.
Ураховуючи те, що предметом спору у даній справі є протиправність дій відповідача, суд не вирішує питання про стягнення конкретно визначеного розміру суми пенсії, а лише зобов'язує відповідача вчинити дії щодо перерахунку пенсії.
Отже, у суду відсутні законні підстави для звернення рішення до негайного виконання, як про це просить позивач.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд зазначає, що за звернення до суду із зазначеним позовом позивач сплатив 840,80 грн. судового збору, які мають бути стягнуті з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21,22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, ЄДРПОУ 20987385) щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 85% до 70% сум грошового забезпечення при перерахунку та виплаті пенсії за вислугу 30 років ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області(65107, м. Одеса, аул. Канатна, буд. 83, ЄДРПОУ 20987385) здійснити з 1 січня 2016 року перерахунок і виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; НОМЕР_2 ) пенсії за вислугу 30 років у розмірі 85 % відповідних сум грошового забезпечення відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з відповідача по справі - Головного правління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений ним судовий збір у розмірі у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя Радчук А.А.
.