Справа № 420/14710/20
20 січня 2021 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Єфіменко К.С., розглянувши в порядку ч.1 ст.154 КАС України заяву позивача про забезпечення позовних вимог по справі від 04.01.2021 року (вхідний №188/21) за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (вул..Канатна,83, 13-й поверх, м.Одеса, 65107) про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,-
З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, в якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру в Одеській області у ненаданні адміністративної послуг по заяві про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , учаснику бойових дій від 07.11.2020 року відповідно до пункту 5 статті 10 ЗУ «Про адміністративні послуги» у строк, встановлений законом (Земельним Кодексом - пункт 9 статті 118);
зобов'язати Головне управління Держгеокадастру в Одеській області затвердити громадянину України, учаснику бойових дій, ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства площею 1,5986 га, яка розташована на території Шабівської сільської ради (за межами населеного пункту) Білгород-Дністровського району Одеської області, кадастровий номер 5120887700:01:007:0833;
зобов'язати Головне управління Держгеокадастру в Одеській області подати суду у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою суду від 24.12.2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
04.01.2021 року (вхідний №188/21) до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру в Одеській області (ЄДРПОУ: 39765871) робити з зазначеною ділянкою (кадастровий номер 5120887700:01:007:0833) будь-які юридично значимі дії; заборони Головному управлінню Держгеокадастру в Одеській області (ЄДРПОУ: 39765871) передавати зазначену земельну ділянку (кадастровий номер 5120887700:01:007:0833) до комунальної власності громад (чи сільських/селищних рад); Шабівській сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області (код 04378043) реєструвати зазначену земельну ділянку (кадастровий номер 5120887700:01:007:0833) в комунальну власність громади (чи сільської ради).
В обґрунтування зазначеної заяви зазначено, що у позивача існують побоювання щодо передачі спірної ділянки до комунальної власності, у зв'язку з чим просить задовольнити заяву про забезпечення позову.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Заяву про забезпечення позову розглянуто відразу після виходу судді з відпустки 20.01.2021 року в порядку письмового провадження без виклику сторін.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Ч. 2 ст.151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Із системного аналізу вимог наведених норм слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. Заявник обов'язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.
Частиною 1, 3 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову подається у письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
З аналізу наведеної норми вбачається, що обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, у тому числі й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов'язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.
Таким чином, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявників щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суддя з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема у тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Позивач заявляє про необхідність забезпечення позову: шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру в Одеській області (ЄДРПОУ: 39765871) робити з зазначеною ділянкою (кадастровий номер 5120887700:01:007:0833) будь-які юридично значимі дії та заборони Головному управлінню Держгеокадастру в Одеській області (ЄДРПОУ: 39765871) передавати зазначену земельну ділянку (кадастровий номер 5120887700:01:007:0833) до комунальної власності громад (чи сільських/селищних рад).
Суд зазначає, що позивачем до заяви не додано будь-яких доказів щодо можливості передачі відповідачем зазначеної земельної ділянки (кадастровий номер 5120887700:01:007:0833) до комунальної власності громад (чи сільських/селищних рад), крім того, у позивача відсутні цивільні права щодо вказаної земельної ділянки, а отже у суду відсутні підстави такого забезпечення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку суб'єкта владних повноважень, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивачів (заявників).
Щодо вчинення забезпечення позовних вимог шляхом заборони Шабівській сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області (код 04378043) реєструвати зазначену земельну ділянку (кадастровий номер 5120887700:01:007:0833) в комунальну власність громади (чи сільської ради) слід зазначити наступне.
Суд звертає увагу, що вказані заборони стосуються наявності/відсутності речових прав.
Відповідно статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ст.3 КАС України, порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є те, що вона повинна містити у собі публічно - правовий спір.
Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.
У ч.1 ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
За правилами ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Приписами КАС України не віднесено до юрисдикції адмінсудів вирішення питань, які походять 3 невизнаних майнових прав.
Відтак, забезпечення позову шляхом обмеження майнових прав інших осіб є неможливим під час розгляду справ в адміністративному суді.
Крім цьому, суддя звертає увагу, що у даному випадку така обов'язкова умова для забезпечення адміністративного позову, як «наявність очевидних ознак протиправності дій відповідача» у спірних правовідносинах може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності, як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову є необґрунтованою.
Відтак, щодо доводів позивача про очевидну протиправність оскаржуваних дій суд зазначає, що такі твердження є передчасними, оскільки підлягають встановленню під час розгляду справи по суті.
Враховуючи зазначене, виходячи із змісту поданої заяви та доводів наведених позивачем в обґрунтування останньої, суд дійшов висновку про її необґрунтованість та не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, в зв'язку з чим відмовляє у її задоволенні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.150-152, 154, 243, 294 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви позивача про забезпечення позовних вимог по справі від 04.01.2021 року (вхідний №188/21) за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (вул..Канатна,83, 13-й поверх, м.Одеса, 65107) про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст.295, 297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п.15 ч.1 «Перехідних положень» КАС України.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Суддя К.С.Єфіменко