Справа № 420/9448/20
20 січня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
До Одеського окружного адміністративного суду 24 вересня 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №9064026-1312 від 30.06.2017 на суму 2464,34 грн., №6371420-1312-1502 від 30.06.2018 на суму 2464,34 грн. та №7169051-5207-1502 від 30.06.2019 на суму 3109,49 грн.
29 вересня 2020 року ухвалою прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що йому стало відомо про існування податкового боргу з земельного податку з фізичних осіб за земельну ділянку у розмірі 6322,31 грн. за 2017, 2018 та 2019 роки. Зазначає, що: відповідні податкові повідомлення-рішення не отримував; борг, який визначив податковий орган, нарахований на земельну ділянку яка не є сформованою та право на яку позивачем не оформлено, а відтак вважає, що він не є платником земельного податку. Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Ухвалою суду від 26 листопада 2020 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління ДФС в Одеській області та визначено розгляд справи №420/9448/20 розпочати спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи зі стадії відкриття провадження у справі.
14 грудня 2020 року від Головного управління ДПС в Одеській області за вх. №53186/20 (а.с.54-57) до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти позовних вимог та зазначає, що: в програмі АІС «Податковий блок» у підсистемі «Плата за землю» у позивача рахується земельна ділянка площею 0,0212 га; згідно даним державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач є власником 1/7 нежитлової будівлі; згідно нормативній грошовій оцінці по Ізмаїльському району та рішенню Саф'янської сільської ради щодо ставки податку за земельні ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі позивачу й було нараховано земельний податок; спірні податкові повідомлення-рішення були направлені до Саф'янської сільської ради загальним переліком. Вказує, що позивач є землекористувачем, а відтак платником земельного податку.
15 грудня 2020 року від представника позивача до суду за вх. №ЕП/24480/20 надійшла відповідь на відзив, у якій зазначив, що земельна ділянка не є індивідуально визначеним об'єктом нерухомого майна та права на неї у позивача не оформлені, а відтак він не є платником земельного податку; зазначає, що дані з АІС «Податковий блок» не є офіційним джерелом; спірні податкові повідомлення-рішення не підписані та направлені неналежно. Просив позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 16 грудня 2020 року у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС в Одеській області про розгляд справи №420/9448/20 за правилами загального позовного провадження відмовлено.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, відзивом Головного управління ДПС в Одеській області та відповіддю на відзив, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, судом встановлено наступне.
Рішенням Саф'янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 24.02.2017 року №224-VІІ вирішено встановити ставку податку на земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 2,0% від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь (рілля, сіножатей, пасовищ) - 0,5 відсотка від їх нормативно-грошової оцінки, для багаторічних насаджень - 0,3% від їх нормативної грошової оцінки (а.с.71-72).
Рішенням Саф'янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 22.06.2018 року №497-VІІ «про встановлення ставок на пільг із сплати земельного податку на 2019 рік», установлено на 2019 рік на території Саф'янської сільської ради ставки земельного податку; пільги для фізичних та юридичних осіб, надані відповідно до п.284.1 ст.284 Податкового кодексу України (а.с.73-83).
Головне управління Держгеокадастру в Одеській області надало Головному управлінню ДФС в Одеській області лист від 13.02.2019 року № 361/126-19 з інформацією щодо нормативної грошової оцінки 1 кв.м земель різного цільового призначення в межах населеного пункту та території Ізмаїльського району (а.с.84-85).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (а.с.11-15 та а.с.91-95), ОСОБА_1 є власником 1/7 частини об'єкту нерухомого майна (реєстраційний номер 2053317451220) загальною площею (кв.м): 169,3 за адресою: АДРЕСА_1 . Тип права власності: право власності. Підстава для державної реєстрації: договір дарування частини будівель, серія та номер: 1509, виданий 02.07.2004, видавник: приватний нотаріус Ізмаїльського районного нотаріального округу Апреленко Р.І. Дата, час державної реєстрації: 10.03.2020 18:10:05.
Головним управління ДФС в Одеській області нарахований земельний податок з фізичних осіб (18010700) ОСОБА_1 : - за 2017 рік у розмірі 2464,34 грн, відповідно до корінця податкового повідомлення-рішення форми «Ф» №9064026-1312 від 30.06.2017 року; - за 2018 рік у розмірі 2464,34 грн, відповідно до корінця податкового повідомлення-рішення форми «Ф» №6371420-1312-1502 від 30.06.2018 року; - за 2019 рік у розмірі 3109,49 грн, відповідно до корінця податкового повідомлення-рішення форми «Ф» №7169051-5207-1502 від 30.06.2019 року (а.с.66).
Податкові зобов'язання ОСОБА_1 по земельному податку з фізичних осіб нараховано за земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площа 0,0212, тариф: - у 2017 році: 116242,57 грн; - у 2018 році: 116242,57 грн; - у 2019 році: 146674,00 грн (а.с.67).
Податкові зобов'язані зазначені у спірних податкових повідомлень-рішень складаються з сум нарахованого земельного податку у розмірі 6015,55 грн та пені у розмірі 306,76 грн (а.с.86-90).
З метою забезпечення контролю за своєчасним надходженням до місцевого бюджету земельного податку з фізичних осіб Головне управління ДФС в Одеській області направило до Саф'янівської сільської ради нараховані суми земельного податку громадянам за 2019 та за 2018 роки (а.с.68-70).
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначає і регулює Податковий кодекс України.
Розділ ХІІ Податкового кодексу України визначає податок на майно.
Відповідно до статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
При цьому, суд зазначає, що земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України );
землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (підпункт 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України);
земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами (підпункт 14.1.74 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Згідно статті 270 Податкового кодексу України, об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Відповідно до пункту 271.1 статті 271 даного Кодексу, базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Згідно з пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 286.6 статті 286 Податкового кодексу України, за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.
Судом встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо позивача (а.с.11-15 та а.с.91-95) державна реєстрація права власності 1/7 частини об'єкту нерухомого майна (реєстраційний номер 2053317451220) загальною площею (кв.м): 169,3 за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с.Саф'яни, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 14б відбулась лише 10.03.2020 року.
Питання переходу права власності на земельну ділянку у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюються статтею 120 Земельного кодексу України та статтею 377 Цивільного кодексу України, якими встановлено, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.
З моменту набуття права власності на об'єкт нерухомого майна, обов'язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розміщений такий об'єкт, покладається на особу, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду.
Нормою пункту 287.6 статті 287 Податкового кодексу України, законодавець пов'язував обов'язок сплати податку за земельні ділянки з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке розташоване на такій земельній ділянці (до 01.01.2015 року) та з моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (після 01.01.2015 року).
Суд зазначає, що фізична особа, яка не оформила відповідно до законодавства право власності або право користування землею, проте набула це право у зв'язку з придбанням у свою власність розташованих на цій земельній ділянці будівель або споруд, повинна сплачувати земельний податок на загальних підставах.
Зазначений висновок, викладений у Верховного Суду у Постанові від 08.10.2020 року у справі № 804/177/16 та є обов'язковим в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України.
Отже, саме з моменту придбання права власності на частину будівель, що розміщені за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с.Саф'яни, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 14б позивач є платником податку на землю за користування земельною ділянкою.
Таким чином суд дійшов висновку, що позивач є платником податку на землю та має сплачувати земельний податок.
При цьому судом враховано, що відповідно до ч.3 ст.640 Цивільного кодексу України (станом на 02.07.2004 року, а саме на момент укладання договору дарування частини будівель), договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ч.4 ст.334 Цивільного кодексу України (станом на 02.07.2004 року), якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Згідно з ч.1 ст.182 Цивільного кодексу України (станом на 02.07.2004 року), право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Таким чином, оскільки позивач набув право власності на 1/7 частини об'єкту нерухомого майна (реєстраційний номер 2053317451220) загальною площею (кв.м): 169,3 за адресою: АДРЕСА_1 - 10.03.2020 року, саме з цього моменту він є платником податку на землю та має сплачувати земельний податок.
За таких обставини, суд вважає, що відповідачем при прийняття спірних податкових повідомлень-рішень щодо нарахування земельного податку з фізичних осіб зроблено передчасні та необґрунтовані висновки щодо позивача як користувача земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено 840,80 грн. судового збору згідно квитанції №34499 від 23.09.2020 року (а.с.10).
Зважаючи на вищевикладене, оскільки спірні рішення прийняті Головним управлінням ДФС в Одеській області, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №9064026-1312 від 30.06.2017 року, №6371420-1312-1502 від 30.06.2018 року та №7169051-5207-1502 від 30.06.2019 року.
Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ).
Відповідачі:
- Головне управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська, буд.5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370);
- Головне управління ДФС в Одеській області (вул.Семінарська, буд.5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39398646).
Суддя Вовченко O.A.