Справа № 420/14048/20
20 січня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови ВП №63421886 від 27.11.2020 року про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 року по справі №420/5113/20 Головним управлінням 25.08.2020 року ОСОБА_1 проведено розрахунок компенсації втрати частини доходу по особовому рахунку № НОМЕР_1 на підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2011 року у справі №1519/2а-417/11 за період з грудня 2011 року по день фактичної виплати, нараховано доплату у розмірі 80783,96 грн.
На підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2012 року у справі №2-а/1519/5454/11 за період з жовтня 2012 року по день фактичної виплати, нараховано доплату у розмірі 51757,95 грн.
Нараховану доплату компенсації у сумі 132541,91 грн., яка підлягала виплаті згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649, та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим правлінням Пенсійного фонду України від 26.09.2018 № 20-1.
Позивач вказав, що інформація про виконання рішення по справі №420/5113/20 Головним управлінням внесена до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Позивач зазначив, що бюджет Пенсійного фонду України на 2020 рік затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 22. Після прийняття постанови Шостим апеляційним адміністративним судом від 22.07.2020 у справі №640/5248/19 бюджетні призначення Пенсійному фонду України на поточний рік не переглянуті.
Таким чином, покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати пенсії буде здійснена після виділення Головному управлінню відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
У подальшому, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 28.10.2020 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №63421886 за виконавчим листом №420/5113/20, виданим 07.10.2020 р.
Відповідний лист про виконання рішення суду було надіслано Головним управлінням до відділу примусового виконання рішень 12.11.2020 р. №1500-0425-5/88963.
Згодом, старшим державним виконавцем 27.11.2020 р. було винесено постанову ВП і №63421886 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду, якою зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів.
Позивач зазначив, що Головним управлінням були вжиті всі можливі заходи задля виплати нарахованої доплати, та дії Головного управління в своїй сукупності свідчать, що невиплата в повному обсязі перерахованої доплати за рішенням суду зумовлена не бездіяльністю Головного управління чи невиконання зумовлено неповажними причинами, а власне змінами у правовому регулюванні порядку фінансування на виплату виниклої доплати, та у діях Головного управління відсутні ознаки вини, умислу чи ухилення від її виплати.
Позивач вказав, що державним виконавцем при винесенні постанови про накладення штрафу не враховано викладені обставини (факт повного виконання рішення суду Головним управлінням в межах, допустимих діючим законодавством, до відкриття виконавчого провадження), що призвело до порушення норм законодавства, що стосується притягнення боржника до відповідальності згідно з вимогами Закону № 1404.
Ухвалою від 24.12.2020 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 11 січня 2021 року о 09:30 год. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 . Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 06 січня 2021 року до 16:00 год. Витребувано від Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №62567272. Вказано, що витребувані докази потрібно надати суду у строк до 06 січня 2021 року до 16:00 год.
Ухвалою від 24.12.2020 року провадження по справі зупинено до 11 січня 2021 року.
Ухвалою від 11.01.2021 року поновлено провадження у справі. Продовжено розгляд справи зі стадії, на якій його було зупинено. Відкладено судове засідання на 18 січня 2021 року на 09:30 год.
У судове засідання, призначене на 18 січня 2021 року о 09:30 год., учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
15.01.2021 року електронною поштою представником Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подано заяву про участь у судовому засіданні, призначеному на 18.01.2021 року на 09:30 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Відповідач та третя особа про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Згідно ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч.4 ст.229 КАС України.
Ухвалою від 19.01.2021 року відмовлено у задоволенні заяви представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про проведення судового засідання, призначеного на 18.01.2021 року на 09:30 год., в режимі відеоконференції поза межами суду через порушення строків подання відповідної заяви.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та витребувані докази не подав.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 року по справі №420/5113/20 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 . Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2011 року у справі № 1519/2а-417/11 та підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2012 року у справі № 2-а/1519/5454/11. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2011 року у справі № 1519/2а-417/11 за період з грудня 2011 року по день фактичної виплати пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2012 року у справі № 2-а/1519/5454/11 за період з жовтня 2012 по день фактичної виплати пенсії. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення набрало законної сили 28 серпня 2020 року.
28.10.2020 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Коваленком В.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №63421886 за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду №420/5113/20, виданим 07.10.2020 року про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2011 року у справі № 1519/2а-417/11 за період з грудня 2011 року по день фактичної виплати пенсії; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2012 року у справі № 2-а/1519/5454/11 за період з жовтня 2012 по день фактичної виплати пенсії (а.с. 11-12).
Боржника зобов'язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів з моменту винесення постанови.
Стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 20000 грн.
Лист відповідача від 28.10.2020 року № 10.03-10094 про відкриття виконавчого провадження з відповідною постановою від 28.10.2020 року позивач отримав 03.11.2020 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції позивача (а.с. 10).
27.11.2020 року постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косюти В.І. за невиконання рішення суду на позивача було накладено штраф у розмірі 5100 грн. (а.с. 17-19).
Як вбачається з оскаржуваної постанови, 19.11.2020 року ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області на адресу Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) направило лист, в якому зазначило, що 25.08.2020 року Головним управлінням проведено розрахунок компенсації втрати частини доходу по особовому рахунку № НОМЕР_1 на виконання вимог рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 року по справі №420/5113/20. ОСОБА_1 на підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2011 у справі №1519/2а-417/11 за період з грудня 2011 року по день фактичної виплати нараховано борг у розмірі 80783,96 грн. На підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2012 у справі №2- а/1519/5454/11 за період з жовтня 2012 року по день фактичної виплати нараховано борг у розмірі 51757,95 грн. Бюджет Пенсійного фонду України на 2020 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 №22. Після прийняття постанови Шостим апеляційним адміністративним судом від 22.07.2020 у справі № 640/5248/19 бюджетні призначення Пенсійному фонду України на поточний рік не переглянуті, виплата нарахованої доплати буде здійснена після виділення Головному управлінню відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
09.12.2020 року ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області на адресу Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) направило лист від 27.11.2020 року за вих. №1500-0401-5/100263 “Про надання інформації”, в якому зазначило, що 25.08.2020 року Головним управлінням проведено розрахунок компенсації втрати частини доходу по особовому рахунку № НОМЕР_1 на виконання вимог рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 року по справі №420/5113/20. ОСОБА_1 на підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2011 у справі №1519/2а-417/11 за період з грудня 2011 року по день фактичної виплати нараховано борг у розмірі 80783,96 грн. (копія розрахунку втрати частини доходу додається). На підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2012 у справі №2- а/1519/5454/11 за період з жовтня 2012 року по день фактичної виплати нараховано борг у розмірі 51757,95 грн. (копія розрахунку втрати частини доходу додається). Зазначено, що інформація про виконання рішення по справі №420/5113/20 Головним управлінням внесена до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. У листі вказано, що згідно з пунктом 29 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень, або їх перевищення всупереч цьому кодексу чи Державному бюджету України, є порушенням бюджетного законодавства. Відповідно до частини першої статті 121 Бюджетного кодексу України за порушення бюджетного законодавства винні особи несуть відповідальність згідно із законом. Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 було затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, яка визначала механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 визнано протиправним та нечинним пункт 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду». Зважаючи на те, що Бюджет Пенсійного фонду України на 2020 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 №22 та після прийняття постанови Шостим апеляційним адміністративним судом від 22.07.2020 у справі № 640/5248/19 бюджетні призначення Пенсійному фонду України на поточний рік не переглянуті, виплата нарахованої доплати буде здійснена після виділення Головному управлінню відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Таким чином, покладені Одеським окружним адміністративним судом зобов'язання від 22.07.2020 по справі №420/5113/20 виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління (а.с. 13-15).
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ч.ч. 1-2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.2 та ч.4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України №1404-VIII від 02.06.2016 року “Про виконавче провадження” (далі за текстом - Закон №1404-VIII).
Так, статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі ст.5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України “Про виконавче провадження”, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно частин 1, 2 статті 15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Статтею 18 Закону №1404-VIII встановлені обов'язки і права виконавців. Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до абз.1 ч.6 ст.26 Закону України №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Частиною 1 ст.28 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Згідно з ч.1 ст.63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч.2 вказаної статті у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною 3 ст.63 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до частини 1 статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Отже, Законом №1404-VIII встановлена відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення без поважних причин, а не за несвоєчасне його виконання. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання рішення суду. Крім того, має бути встановлений факт невиконання рішення без поважних причин.
Як вбачається з матеріалів справи, на час прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови ним було встановлено, що рішення суду від 22.07.2020 року у справі №420/5113/20 не виконано боржником (ГУ ПФУ в Одеській області), а саме: не здійснена виплата пенсійної заборгованості. Вказане підтверджується листом ГУ ПФУ в Одеській області від 27.11.2020 року за вих. №1500-0401-5/100263 “Про надання інформації”.
Щодо наявності поважної причини невиконання рішення суду в повному обсязі суд зауважує, що на момент надання позивачем інформації державному виконавцю 19.11.2020 року про виконання рішення пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 року, якою було затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - Постанова №649), вже втратили чинність на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 року у справі №640/5248/19, яка набрала законної сили 22.07.2020 року.
Позивач разом з листом від 09.12.2020 року надав державному виконавцю Витяг з реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, з якого вбачається, що інформація по рішенню Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 року по справі №420/5113/20 внесена до вказаного Реєстру рішень. Проте даний витяг сформовано позивачем 09.12.2020 року о 16:00 год., вже після визнання нечинною Постанови № 649 (а.с. 15).
Таким чином, наявні у справі докази підтверджують внесення позивачем рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 року у справі № 420/5113/20 до Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, вже після втрати чинності відповідним Порядком, що був затверджений Постановою № 649.
Тому суд вважає, що після втрати чинності Постановою № 649 внесення рішення суду до Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, не є належним підтвердженням вчинення позивачам усіх можливих та залежних від нього дій для виконання судового рішення. У такому випадку позивач зобов'язаний надавати державному виконавцю докази, які достеменно підтверджують невиконання рішення суду з поважних причин, зокрема, через відсутність коштів. Проте таких доказів позивач державному виконавцю не надав.
Повна відсутність інформації у державного виконавця щодо обсягу коштів, які надішли на виконання судових рішень, обсягу коштів, які сплачені позивачем стягувачам в порядку черговості надходження судових рішень, що набрали законної сили, свідчить про непрозорість процесу задоволення позивачем вимог стягувачів у виконавчих провадженнях та робить неможливим для державного виконавця оцінити поважність причини невиконання судового рішення в конкретному виконавчому провадженні ВП № 63421886. При цьому обов'язок доведення поважності причини невиконання у повному обсязі судового рішення покладається на боржника, який повинен надати належні та переконливі докази наявності такої поважної причини.
При цьому позивач не надав суду, як і державному виконавцю, доказів поважності причини невиконання у повному обсязі рішення суду від 22.07.2020 року по справі №420/5113/20.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що невиконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області в частині невиплати ОСОБА_1 боргу за період з грудня 2011 року по день фактичної виплати нараховано боргу у розмірі 80783,96 грн., та за період з жовтня 2012 року по день фактичної виплати нараховано боргу у розмірі 51757,95 грн. відбулося без поважних причин.
За таких обставин, суд вважає, що постанова від 27.11.2020 року про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні ВП №63421886 є законною та обґрунтованою, а тому скасуванню не підлягає.
У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Серявін та інші проти України” від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Інші доводи позивача висновків суду не спростовують, а тому не беруться судом до уваги.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області є безпідставними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
При цьому, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229, ст.ст. 241-246, 268, 269, 287, п.3 розділу VI, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд,
У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Розумовська, 37, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 43315529), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ), про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косюти В.І. ВП №63421886 від 27.11.2020 року про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.В. Андрухів