21 січня 2021 р. № 400/4648/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001
про:скасування рішення від 30.09.2020 № 45/14-29-04-18/ НОМЕР_1 ,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач) з вимогою скасувати податкове рішення від 30.09.2020р. №45/14-29-04- 18/2366301590 ГУ ДПС у Миколаївській області про анулювання реєстрації платника єдиного податку - фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , НОМЕР_1 .
Ухвалою від 27.10.2020р. суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення відповідача від 30.09.2020р. є безпідставним, протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Відповідно до платіжного доручення № 944 від 14.04.2020р. позивач сплатив борг за 2019р. в розмірі 3820,20грн. Анулювання реєстрації платника єдиного податку - це крайній засіб впливу на платника податку. Позивачем всі борги сплачені, тому таке рішення повинно бути скасованим.
Відповідач у відзиві на позовну заяву вказав про те, що платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ст. 295 Податкового кодексу України). Підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 є наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, а саме станом на перше число за період з квітня по вересень 2020 року згідно картки особового рахунку по єдиному податку з фізичних осіб (код платежу 18050400) існував борг та на 01.09.2020р., який складав 22194,29 грн. В останній день другого із двох послідовних кварталів на підставі відомостей від управління податків і зборів з фізичних осіб від 10.09.2020р. №2223/14-29-33-01-19 щодо наявності податкового боргу (на 01.04.2020р.- 26010,10 грн., на 01.05.2020p. - l6861,78 грн., на 01.06.2020р. - 22193,03 грн., на 01.07.2020р. - 22193,03 грн., на 01.08.2020р. - 20803,63 грн.). Посилання позивача на неможливість провести звірку з податковим органом щодо сплати податків не підтверджені жодним належним доказом. В задоволенні позову відповідач просив відмовити в повному обсязі.
У відповіді на відзив позивач вказав, що заперечує проти відзиву відповідача, свої позовні
вимоги підтримав повністю.
З врахуванням положень частин 1, 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних у ній доказів у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 ї фізичною особою-підприємцем, що зареєстрований 04.07.2003р., номер запису 25220170000010302, основним видом діяльності якого згідно КВЕД 90.01 є театральна та концертна діяльність.
Головним управління ДПС у Миколаївській області від 30.09.2020 року винесено рішення № 45/14-29-04-18/ НОМЕР_1 про анулювання реєстрації платника єдиного податку - ФОП ОСОБА_1 , НОМЕР_1 , відповідно до пп.3 п.299.10 ст. 299 Податкового кодексу України (далі - ПКУ України).
Позивач отримавши вказане вище рішення, вважає, що воно є протиправним та підлягає скасуванню, тому звернувся до суду з відповідним позовом.
Виходячи зі змісту оскаржуваного рішення, суслом встановлено, що підставою для анулювання реєстрації як платника єдиного податку пп.3 п.299.10 т.299 ПК України, тобто наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів (пп.8 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України). Датою анулювання реєстрації, як платника єдиного податку третьої групи (ставка податку - 5 %) є 30.09.2020р.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються у главі 1 розділу XIV ПК України.
Відповідно до п.291.3 ст.291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до пп.3 п.291.4 ст.291 ПК України до третьої групи суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.
Згідно приписів п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;
4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;
5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що позбавлення статусу платника єдиного податку здійснюється за рішенням контролюючого органу про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, в тому числі у зв'язку з неподанням податкової звітності, передбаченої п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПК України.
Судом встановлено, що позивачем подавалась уточнююча декларація платника єдиного податку за ІІІ квартал 2019 року.
25.02.2020р. відповідачем винесено податкову вимогу № 2759-50, відповідно до якої станом на 24.02.2020р. сума податкового боргу платника єдиного податку становить 25418,05грн. (а.с.25).
Відповідно до наданих позивачем платіжних доручень (а.с. 14-22) судом встанвоелно, що ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплатив єдиний податок за ставкою 5% доходу за січень-грудень 2019 року, січень-червень 2020р. Крім того, платіжними дорученнями від 14.04.2020р.за № 944 (а.с.15) та від 28.09.2020р. за № 1024 підтверджено, що позивачем сплачено борг за 2019 рік.
У спірному випадку судом встановлено, що на час прийняття відповідачем рішення про анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку (30.09.2020р.), позивачем до контролюючого органу було подано податкову звітність, сплачено єдиний податок, що доведено матеріалами справи, тому підстави визначені відповідачем для анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку третьої групи відсутні, оскільки позвичаем сплачено в повному обсязі єдиний податок за 2019 рік та за період з січня по червень 2020 року.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування рішення відповідача від 30.09.2020р. №45/14-29-04- 18/2366301590 ГУ ДПС у Миколаївській області про анулювання реєстрації платника єдиного податку - фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , НОМЕР_1 .
Наслідком скасування зазначеного рішення відповідача є зобов'язання ГУ ДПС у Миколаївській області поновити ФОП ОСОБА_1 в Реєстрі платників єдиного податку третьої групи Державної податкової служби України, з 30.09.2020р.
Згідно з ч.ч.1 та 2 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з приписами ст.90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та наданих до матеріалів справи письмових доказів, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не спростував доводів позивача, не довів правомірності своїх рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Частиною 1 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з даним позовом позивачем був сплачений судовий збір в сумі 840,80грн., який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головнеогоуправління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 43144729) задовольнити.
2. Скасувати рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 30.09.2020р. №45/14-29-04- 18/ НОМЕР_1 про анулювання реєстрації платника єдиного податку - фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )
3. Зобов'язати Головне управління ДПС у Миколаївській області поновити фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в Реєстрі платників єдиного податку третьої групи Державної податкової служби України з 30.09.2020 року.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 43144729) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 840,80 грн. сплачений платіжним дорученням від 08.10.2020р. № 1029.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І. А. Устинов