21 січня 2021 р. № 400/3032/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 Первомайської міської ради Миколаївської області, Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців апарату виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області, вул. Грушевського, 3, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213
про:визнання податковго боргу у сумі 1342867,70 грн. безнадіним, скасування податкової застави, скасування рішень №7223/10/14-08-11-014 від 30.12.13р., №8677/10/14-08-23-047 від 01.10.15р.,№9772387 від 09.01.14р.,№25091859 від 07.10.15р.,№25091356 від07.10.15,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач 1), Первомайської міської ради Миколаївської області, Центру надання адміністративних послуг апарату виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області, з вимогами (з урахуванням заяви наданої до суду 23.09.2020р. разом з відповіддю на відзив про зміни у позовних вимогах ):
визнати податковий борг станом на день подання позовної заяви безнадійним в сумі 1 505 125,14 (один п'ятсот п'ять тисяч сто двадцять п'ять гривень 14 копійок) та зобов'язати Головне управління ДПС в Миколаївській області списати такий безнадійний борг та здійснити коригування показників стану розрахунків з бюджетом в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;
скасувати податкову заставу застосовану на підставі рішення про опис майна у податкову заставу № 7223/10/14-08-11-014 від 30 грудня 2013 року, і рішення про опис майна від 01 жовтня 2015 року № 8677/10/14-08-23-047 та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 9772387 від 09 січня 2014 року, вид обтяжень: податкова застава; обтяжувач Головне управління ДФС в Миколаївській області код ЄДРПОУ 39394277; боржник ОСОБА_1 ; опис предмета обтяження: комплекс нежитлових будівель по АДРЕСА_2 ( ОСОБА_2 , СКЛАД ПММ, АЗС, СТОРОЖКА, ГАРАЖ- СКЛАД), ВАРТІСТЬ 1456149,00 гривень; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 25091859 від 07 жовтня 2015 року, вид обтяжень: податкова застава; обтяжувач Головне управління ДФС в Миколаївській області код ЄДРПОУ 39394277; боржник ОСОБА_1 ; опис предмета обтяження: земельна ділянка кадастровий номер 4810400000:06:043:0007 площею 0,089га вулиця Гвардійська 45-Б; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 25091356 від 07 жовтня 2015 року, вид обтяжень: податкова застава; обтяжувач Головне управління ДФС в Миколаївській області код ЄДРПОУ 39394277; боржник ОСОБА_1 ; опис предмета обтяження: земельна ділянка кадастровий номер 4810400000:06:043:0005 площею 0,2026 га АДРЕСА_2 .
В обгрунтування позовних вимог позивач вказав, що за фізичною особою ОСОБА_1 рахується безнадійна податкова заборгованість в сумі 1 505 125,14 грн. Відповідно до постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року у справі №814/1376/14 (набрала законної сили 25 жовтня 2015 року), було зменшено податкове зобов'язання, з податку на доходи фізичних осіб, нарахованого за результатами податкової перевірки в сумі 1 299 029,00 гривень основного боргу і 324 757,25 гривень штрафних санкцій, на суму(631 466,25) гривень основного боргу та 126 293,25 гривень штрафних санкцій, всього зменшено податкових зобов'язань, і штрафних санкцій за рішенням суду, на суму 757 759,50 (сімсот п'ятдесят сім тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять гривень 50 копійок) (631 466,25+126 293,25). Станом на час звернення до суду з даною позовною заявою, податкового повідомлення-рішення про сплату зменшеного податкового зобов'язання разом із розрахунком, (який розраховано позивачем за рішенням суду вище) на адресу позивача не надходило, як і не надходила податкова вимога щодо сплати наведеної податкової заборгованості зі сплати податку на доходи фізичних осіб та штрафних санкцій. Тому, на думку позивача, такі дії податкового органу є протиправними, що узгоджується з пунктом 5 Розділу 2 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року №1204 (із змінами та доповненнями далі Порядок №1204), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року №124/28254.
Крім того, як вказав позивач в позові, до суду податковий орган не звертався про стягнення заборгованості із сплати податкового зобов'язання нарахованого за результатами перевірки, що було предметом розгляду справи № 814/1376/14, а на день подання цієї заяви строк давності для звернення до суду про стягнення податкового боргу закінчився. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду по справі № 814/3029/15 був задоволений позов податкового органу про сплату податкового боргу по сплаті штрафних санкцій в сумі 476 840 гривень 95 копійок. Вказана постанова суду набрала законної сили 10 квітня 2017 року. Тобто строк стягнення боргу виконавчою службою теж закінчився.
Таким чином, в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, а відтак з того часу в податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу, в тому у числі й винесення податкової вимоги. З аналізу норм Податкового кодексу України (далі - ПК України) вбачається, що станом на день подання позовної заяви за позивачем значиться безнадійний податковий борг в сумі 1 505 125,14грн., який встановлений податковим органом з урахуванням рішень у справах № 814/1376/14 та № 814/3029/15. Також, позивач вважає, що з урахуванням складеного відповідачем рішення про опис майна у податкову заставу від 30 грудня 2013 року, Акту опису майна від 30 грудня 2013 року, і описаного в податкову заставу майно-комплекс нежитлових будівель загальною площею 678,2 квадратних метра, по АДРЕСА_2 , та враховуючи наявність безнадійного боргу, на день подання позовної заяви, який податковим органом не списаний протиправно в порушення норм Порядку № 577 та статті 101 ПК України, застосування податкової застави на день подання позову є незаконною, а рішення про опис майна у податкову заставу від 30 грудня 2013 року відповідно підлягає скасуванню.
Відповідач 1 - Головне управління ДПС у Миколаївській області, у відзиві на позовну заяву зазначив що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, тому задоволенню не підлягають. За позивачем станом на 03.09.2020р. рахується борг у розмірі 1 505 125,14грн., який є несплаченим. Податкова вимога від 04.12.2013р. № 204-111 була вручена позивачу особисто 06.12.2013р.. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума боргу змінилася, але податковий борг не був сплачений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Рішення № 15 від 30.12.2013р. про опис майна в податкову заставу, Акт опису майна № 23 від 30.12.2013р., № 24 від 21.07.2014р., № 13 від 01.10.2015р. вручені позивачу особисто. Відповідно до п.п.93.1.1 в разі отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законом порядку буде підставою для визнання такого боргу безнадійним.
Позивач не погоджуючись з доводами відповідача викладеними у відзиві, надав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідач у відзиві вказав на стан заборгованості позивача станом на 03.09.2020р. по обліковій картці позивача, яка складає 1 505 125,14грн. Позивач зазначив, що жодного податкового повідомлення-рішення про сплату податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки та рішень про сплату земельного податку з 2016 року ним отримувалось, а доказів отримання відповідач до відзиву не надав. Позивач вважає, що відповідно до пункту 101.1 статті 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Механізм списання безнадійного податкового боргу визначено Порядком №577, затверджений Наказом Міндоходів і зборів України від 10.10.2013 «Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків». Списання безнадійного податкового боргу, в тому числі податкового боргу, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу. Таким чином, в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, а відтак з того часу в податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу, в тому у числі й винесення податкової вимоги.
21.09.2020р. від Первомайської міської ради до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Ухвалою від 20.01.2021 року суд замінив у справі первісного відповідача Центр надання адміністративних послуг апарату виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області на належного відповідача - Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців апарату виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області.
Інших заяв чи клопотань по справі до суду не надходило.
На підставі ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу платниками податків визначаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Керуючись п. ті. 16.1.4, п. 16.1, ст. 16 ПКУ платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
У разі припинення діяльності підприємця і внесення запису про це до ЄДР його зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за ним, як за фізичною особою. Така фізична особа маэ забезпечити остаточні розрахунки з податків, зборів, платежів від підприємницької діяльності.
Виходячи з матеріалів справи судом встановлено, що згідно даних АІС «Податковий блок» ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) знаходився на обліку ГУ ДІІС у Миколаївській області, Южноукраїнське управління, Первомайська податкова інспекція (Первомайський район) як основний платник з 23.01.2011р. по 06.02.2018р.
З 07.02.2018р. й по теперішній час позивач знаходиться на обліку в ГУ ДПС у Миколаївській області, Южноукраїнське управління, Первомайська податкова інспекція (Первомайський район), - стан 11 (припинено, але не знято з обліку).
Виходячи з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) знаходиться на обліку ГУ ДПС у Миколаївській області, Южноукраїнське управління, ІІервомайська податкова інспекція (м. Первомайськ) - стан 17 (платник податків за неосновним місцем обліку) з 23.01.2001 р. й по теперішній час.
Згідно п. п. 14.1.175, п. 14.1, ст.14 ПКУ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.
Відповідно до ст. 101 п. 101.2. пп. 101.2.3. ПК України, під терміном "безнадійний" розуміється податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу.
В свою чергу, ст. 102 п. 102.4. ПК України визначає, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Згідно з ст. 102 п. 102.1. ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Таким чином, наведені норми в їх системному аналізі дозволяють дійти висновку про те, що законодавцем встановлена така процедура визначення платнику податків грошового зобов'язання та його наступного стягнення - протягом 1095 днів контролюючий орган має право за наслідками перевірки визначити платнику податків суму грошового зобов'язання. У випадку, якщо таке грошове зобов'язання визначено, але платник податків відмовляється самостійно його погасити, контролюючий орган вживає заходи для його стягнення ще протягом 1095 днів.
Як слідує з матеріалів справи, станом на 03.09.2020 за ФОП ОСОБА_1 згідно даних АІС «Податковий блок» рахується податковий боргу сумі 1 505 125,14 грн., а саме: по ПДВ - в сумі 477 800,02 грн., по ПДФО - в сумі 960 774,57 грн., по орендній платі за землю - в сумі 83,47 грн., по земельному податку - в сумі 38 058,55 грн.
Податковий борг позивача виник 04.12.2013р. за рахунок несплати зобов'язань по ПДВ, визначених за результатами КНР в сумі 959 286,66 грн. та станом на 25.08.2020 р. є непогашеним.
Згідно п. 56.11 ст. 56 ПКУ не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно п. п. 14.1.153, п. 14.1, ст. 14 ПКУ податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
П. п. 14.1.155, п. 14.1, ст. 14 ПКУ визначено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.
Згідно п. н. 14.1.157, п. 14.1, ст. 14 ПКУ податкове повідомлення - рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Відповідно н. 59.1, ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борі платника податків.
Згідно її. 59.3, ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Відповідно п. 59.5, ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Виходячи з матеріалів справи, податкова вимога від 04.12.2013 р. №204-11 вручена платнику особисто 06.12.2013р., що підтверджується підписом позивача на корінці податкової вимоги.
Відповідно п. 88.1. ст. 88 ПК України з метою виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який мм податковий борг, передається у податкову заставу.
Пунктом 88.2 ст. 88 ПК України визначено, що право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Згідно п. 89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає:
- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації, - з дня що настає за останнім днем зазначеного строку;
- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання самостійно визначеного контролюючим органом, з дня виникнення податкового боргу.
Відповідно н. 89.2, ст. 89 ПК України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків.
Згідно її. 89.3, ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Опис майна в податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється податкова застава, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує держави) фінансову політику.
Згідно п. 89.6, ст. 89 ПК України якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі.
Відповідно до п. 2.1 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013р. №572 (зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 р. №1841/24373), діючому до 04.2017р. (далі - Наказ №572) опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу. Таке рішення приймається керівником органу доходів і зборів і надається платнику податків, що має податковий борг.
Згідно 2.2 Наказу № 572 майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна за формою, наведеною у додатку 2 цього Порядку.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим.
30.12.2013р. Первомайською ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області винесено Рішення №15 про опис майна у податкову заставу, яке вручено платнику 30.12.2013р. та податковим керуючим складено акт опису майна №23, який вручено платнику 30.12.2013р.
21.07.2014р. податковим керуючим складено акт опису майна №24, який вручено платнику 21.07.2014р.
01.10.2015р. податковим керуючим на підставі п. 89.7 ст.89 ПК України складено акт опису майна (щодо зміни предмета податкової застави) №13, який підписаний платником 01.10.2015р.
Судом встановлено, що згідно постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.04.2014р. по справі № 814/799/14, яка ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2014р. залишена без змін, з ФОП ОСОБА_1 стягнуто на користь держави 958 275,10 грн.
Як вказав відповідач у відзиві, 21.04.2015р. та 15.05.2015р. державною виконавчою службою стягнуто заборгованість в сумі 958 275,10 грн. З урахуванням сплати та відповідно до норм п.п. 129.1.1, п.129.1 та п.129.4 ст.129 ПК України виникла неня в сумі 473 229,57 грн. та залишився непогашеним борг в сумі 3 611,38 грн. (лист від 19.05.2015 р. №2910/10/14-08- 23-047 отримано платником 26.05.2015 р.)
Крім того, постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 р. (справа №814/3029/15) стягнуто з позивача податковий боргу в сумі 476 840,95 грн.
Пунктом 93.2 ст. 93 ПКУ встановлено, що підставою для звільнення майна платника податків з-під застави та виключення з державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує будь-яку з подій, визначених підпунктами 93.1.1 -93.1.5, а саме:
- п.п. 93.1.1 - отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку. Відповідно до підпункту 14.1.152 ПК України погашення податкового боргу - це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом. Окрім традиційного способу погашення податкового боргу сплатою грошових коштів, можливі і інші способи такого погашення, наприклад, зарахування переплати за окремими видами податків рахунок погашення податкового боргу тощо. Джерела сплати грошових коштів визначаються статтею 87 Кодексу;
- п. 93.1.2 визнання боргу безнадійним.
Поняття «безнадійна заборгованість» та критерії його визначення. наведені у п.. 14.1.1 1, п. 14.1 ст. 141 ПКУ.
Поняття «безнадійний» податковий борг як вже зазначалось вище, визначено ст.101 ПК України.
Відповідно н. 93.2 ст. 93 ПКУ підставою для звільнення майна платника податків
з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрі є відповідний документ, що засвідчує закінчення закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1 - 93.1.5 п.93.1 цієї статті.
Оскільки станом на 27.08.2020р. за позивачем згідно АІС «Податковий блок» існує податковий борг в сумі 1 505 125,14 грн., який не відповідає поняттям «безнадійний», а майно платника, описане в податкову заставу згідно норм діючого законодавства відсутні підстави для звільнення боржника з податкової застави.
Щодо податкового боргу по ПДФО в сумі 960 774,57 грн., відповідач пояснив у відзиві, що 11.04.2014р. за результатами перевірки ФОП ОСОБА_1 (акт перевірки №2/17- 03/ НОМЕР_1 від 08.01.2014р. та Рішення ГУ Міндоходів у Миколаївській області про результати розгляду скарги від 01.04.2014р. №1153/10/14-29-10-05-10 винесено ППР №0004311703 на суму 1 629 050,87 грн. по ПДФО, яку платником було оскаржено в судовому порядку (справа №814/1376/14). Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.08.2015р. позов платника задоволено частково - скасовано ППР від 11.04.2014р. №0004311703 в частині на суму 631 466,25грн.
Одеським апеляційним адміністративним судом ухвалою від 21.10.2015 р. апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
29.12.2015 р. відповідачем в ІКП ОСОБА_1 проведено нарахування ПДФО в сумі 997 584,62 грн. як самостійне визначені зобов'язання.
Таким чином, виходячи з вищезазначеного, суд приходить до висновку, що за позивачем станом на час розгляду даної справи рахується податковий борг в розмірі 1 505 125,14грн.
Стаття 20 п. 20.1. пп. 20.1.34. ПК України наділяє відповідача правом звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідач з позовною заявою про стягнення з позивача податкового боргу, звернувся до суду в грудні 2014 р.
Таким чином, відповідач протягом строку, визначеного ст. 102 п. 102.4. ПК України, вжив заходи для стягнення з позивача податкового боргу. Той факт, що станом на момент розгляду даної справи, податковий борг ще не стягнутий, не впливає на ці висновки суду, так як строк розгляду справи про стягнення податкового боргу в суді, не є частиною 1095-денного строку, передбаченого ПК України, відповідно, податковий борг позивача не є безнадійним.
Наведені в позовній заяві доводи ґрунтуються на хибному тлумаченні законодавства та по суті відтворюють процедуру списання безнадійного податкового боргу.
Тому, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб?єкта владних повноважень обов?язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, довів свою позицію суду та обґрунтував її належним чином.
За таких обставин позов задоволенню не підлягає.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 43144729) , Первомайської міської ради Миколаївської області, Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців апарату виконавчого комітету первомайської міської ради Миколаївської області. (вул. Грушевського, 3, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213, код ЄДРПОУ 35926170) відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І. А. Устинов