Справа №380/6638/20
14 січня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Сасевича О.М.,
за участю секретаря судового засідання Петлюк В.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Гути О.М.
розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Львівської обласної ради “Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи” за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Військово-медичної служби Військово-медичного управління Служби безпеки України в Управлінні СБУ у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання до вчинення дій,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального закладу Львівської обласної ради “Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи”, із вимогами:
- визнати протиправними дії Комунального закладу Львівської обласної ради “Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи” щодо відмови у внесенні змін до Акту огляду медико-соціальної експертної комісії та Довідки від 21.08.2018 року серії 12ААА №807852 про причини інвалідності внаслідок захворювання, яке виникло під час проходження ОСОБА_1 служби в органах внутрішніх справ або поліції, оформленої листом від 29.07.2020 року №121;
- зобов'язати Комунальний заклад Львівської обласної ради “Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи” здійснити дії по відновленню законних прав та інтересів ОСОБА_1 та внести зміни до п.9 Довідки від 21.08.2018 року серії 12ААА №807852 щодо причин інвалідності, зазначивши, що захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції;
- зобов'язати Комунальний заклад Львівської обласної ради “Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи” здійснити дії по відновленню законних прав та інтересів ОСОБА_1 та внести зміни до п.5 Довідки від 21.08.2018 року серії 12ААА №002983 щодо причин втрати професійної працездатності, зазначивши, що захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції.
Ухвалою судді від 20.08.2020 року вказану позовну заяву було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення її недоліків. На виконання вимог зазначеної ухвали судді позивач усунув недоліки позовної заяви, окрім того, подав до суду уточнену позовну заяву, у якій визначив належний склад учасників справи та заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Військово-медичної служби Військово-медичного управління Служби безпеки України в Управлінні СБУ у Львівській області.
Ухвалою судді від 31.08.2020 року в справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Військово-медичну службу Військово-медичного управління Служби безпеки України в Управлінні СБУ у Львівській області (79000, м.Львів, вул.Д.Лукіяновича, буд.9).
ОСОБА_1 , підполковник внутрішньої служби та начальник ДУ “Миколаївська виправна колонія №50” обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що при звільненні у запас був направлений для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) до ВМС ВМУ СБУ в УСБУ в Львівській області, внаслідок чого його було визнано непридатним до військової служби у мирний час, обмежено-придитним у воєнний час, що підтверджувалось свідоцтвом про хворобу №14 від 24.04.2018 року. На підставі згаданого свідоцтва рішенням медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) позивачу було присвоєно ІІІ групу інвалідності, яка пов'язана з проходженням військової служби. З метою оформлення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), поранення, інвалідності або втрати професійної працездатності, ОСОБА_1 , звернувся до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, однак листом від 01.07.2019 року № 4/361 йому було відмовлено з підстав його хвороби, яка, як вказано в акті, пов'язана з проходженням військової служби. З метою усунення недоліків в акті огляду МСЕК та довідках від 21.08.2018 року серії 12ААА №002983 та серії №12ААА №807852 щодо причин виникнення захворювання та інвалідності позивач звертався до КЗ ЛОР “Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи”, проте, листом від 29.07.2020 року йому в цьому було відмовлено. Такі дії відповідача ОСОБА_1 вважає неправомірними, внаслідок чого звернувся з означеним позовом до суду.
28.09.2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача вказав, що при проведенні медико-соціальної експертизи Мицика Т.С., обласна МСЕК №1 брала до уваги всі документи, подані на МСЕК, в тому числі трудову книжку позивача. При встановлені причин інвалідності, як вказує представник відповідача, МСЕК керувалась свідоцтвом про хворобу від 24.04.2018 року №14, виданим ВЛК ВМС ВМУ СБУ в УСБУ у Львівській області, оскільки МСЕК не вправі самостійно встановлювати чи змінювати причину інвалідності при наявності свідоцтва про хворобу, виданого ВЛК, в якому чітко визначена причина інвалідності. Відтак, представник позивача, просить відмовити в задоволенні заявленого позову в повному обсязі.
08.12.2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху внаслідок пропущення ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду.
13.01.2021 року на адресу суду від представника військово-медичної служби Військово-медичного управління Служби безпеки України в Управлінні СБУ у Львівській області надійшли письмові пояснення. Представник третьої особи вказує, що завданням постійно діючих ВЛК, утворених при регіональних органах безпеки, є визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби в СБУ, визначення необхідності й умов застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям, визначення придатності резервістів до служби у військовому резерві СБУ, встановлення причинного зв'язку захворювання (поранення) у військовослужбовців з проходженням військової служби або виконанням обов'язків військової служби, визначення придатності кандидатів до військової служби в СБУ. Таким чином, метою функціонування ВЛК є проведення медичного обстеження на предмет придатності осіб саме до військової служби. Представник третьої особи зазначає, що ОСОБА_1 прибув на підставі скерування сектору по роботі з персоналом ДУ “Миколаївська виправна колонія №50” саме на предмет придатності до військової служби, оскільки, як зазначено вище, предметом обстеження ВЛК є виключно встановлення придатності до проходження військової служби, а результати медичного огляду викладені в свідоцтві про хворобу №14, відтак жодних порушень чинного законодавства України та відомчих нормативно-правових актів СБУ при проведенні медичного огляду ОСОБА_1 допущено не було.
В судовому засіданні, яке відбулось 15.01.2021 року, позивач свій позов підтримав в повному обсязі, та просив такий задоволити. Представник відповідача заперечив з приводу задоволення позову, та просив відмовити в його задоволенні.
Розглянувши позов, відзив на позовну заяву, подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 , підполковник внутрішньої служби, згідно наказу №2486/к від 03.07.2018 року звільнений в запас через хворобу відповідно до частини 5 ст.23 Закону України “Про Державну кримінально-виконавчу службу України”.
При звільненні у запас, за скеруванням від 10.04.2018 року №10/50-5-741 сектору по роботі з персоналом ДУ “Миколаївська виправна колонія №50”, ОСОБА_1 було направлено для проходження військово-лікарської комісії до Військово-медичного управління Служби безпеки України в Управлінні СБУ у Львівській області для визначення його придатності до подальшої служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України.
Після проходження ВЛК у ВМС ВМУ СБУ в УСБУ у Львівській області, ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про хворобу №14 від 24.04.2018 року було визнано непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у воєнний час. Окрім цього вказано, що захворювання позивача пов'язані з проходженням військової служби.
На підставі вищевказаного свідоцтва, позивач звернувся до КЗ ЛОР “Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи”, яким йому було призначено третю групу інвалідності, яка пов'язана з проходженням військової служби.
Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААА №807852 та довідкою про результат визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12ААА №002983 від 21.08.2018 року підтверджується група інвалідності позивача, яка пов'язана з проходженням військової служби.
18.06.2019 року, ОСОБА_1 звернувся до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України із заявою щодо призначення йому одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України у зв'язку із встановленням медико-соціальною експертною комісією ІІІ-ї групи інвалідності та відсотку втрати працездатності.
Листом від 01.07.2019 року №4/361 Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України відмовлено позивачу в призначенні вищевказаної допомоги, так як згідно п.п. 4 п.1 ст.97 Закону України “Про Національну поліцію” одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), чи втрати працездатності поліцейського призначається і виплачується у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення, пов'язаного з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, а в акті, виданим ВЛК ВМС ВМУ СБУ в УСБУ у Львівській області вказано причинний зв'язок захворювання: захворювання, яке пов'язане з проходженням військової служби.
21.07.2020 року позивач, звернувся із заявою до Голови Львівського обласного центру МСЕК №1 з метою внесення змін до довідок серії 12ААА №002983 та 12ААА №807852, в якій просив замість фрази “захворювання, пов'язане з проходженням військової служби” вказати “захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції”.
Листом від 29.07.2020 року №121 КЗ ЛОР “Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи” повідомила позивача про те, що МСЕК не вправі самостійно встановлювати чи змінювати причину інвалідності при наявності свідоцтва про хворобу, виданого ВЛК, в якому чітко визначена причина інвалідності: “захворювання, так, пов'язані з проходженням військової служби.”.
Окрім цього, 07.08.2020 року позивач звернувся з заявою до Голови ВЛК ВМС ВМУ СБУ в УСБУ у Львівській області з проханням внести зміни у свідоцтво про хворобу №14 від 24.04.2018 року із зазначенням причин хвороби: захворювання, так, пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, однак, згідно відповіді ВЛК ВМС ВМУ СБУ в УСБУ у Львівській області №62/20/127 від 10.08.2020 року йому фактично було відмолено в цьому у зв'язку з відсутністю правових підстав для цього.
Вважаючи, що відповідач вчинив протиправні дії при відмові у внесенні змін до вищезгаданих документів, ОСОБА_1 звернувся до суду з означеним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 затверджено “Положення про медико-соціальну експертизу” (далі Положення №1317).
Відповідно до п. 3 Положення №1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Згідно із пунктом 5 Положення комісії у своїй роботі керуються Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами відповідних державних замовників, інших центральних органів виконавчої влади, що регулюють відносини державних замовників, інших центральних органів виконавчої влади, що регулюють відносини у зазначеній сфері, та цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами з питань медико-соціальної експертизи.
За приписами пунктів 11, 12, 14 Положення міські, міжрайонні, районні комісії визначають, зокрема, ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків.
В силу п.12 Положення №1317 обласні комісії:
- здійснюють організаційно-методичне керівництво та контроль за діяльністю відповідно районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють правомірність прийнятих ними рішень і в разі визнання їх безпідставними змінюють їх;
- повторно оглядають осіб, що звертаються для встановлення інвалідності і оскаржили рішення районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють якість розроблення індивідуальних програм реабілітації, здійснюють контроль за повнотою і якістю їх виконання;
- проводять у складних випадках огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленнями районних, міжрайонних, міських комісій;
- визначають медичні показання на право одержання особами з інвалідністю спеціального автомобільного транспорту і протипоказання до керування ним;
- надають лікарям комісій консультаційну допомогу з питань проведення медико-соціальної експертизи;
- впроваджують наукові принципи і методи, розроблені науково-дослідними інститутами, готують пропозиції щодо вдосконалення порядку проведення медико-соціальної експертизи, узагальнюють і поширюють передовий досвід роботи;
- беруть участь у розробленні комплексних заходів щодо профілактики і зниження рівня інвалідності, а також удосконалення порядку проведення реабілітації осіб з інвалідністю;
- проводять аналіз рівня та динаміки інвалідності, стан реабілітації осіб з інвалідністю в Автономній Республіці Крим, області, місті, районі;
- вживають заходів до підвищення кваліфікації фахівців комісій;
- проводять разом з профспілковими та громадськими організаціями осіб з інвалідністю конференції, наради, семінари з питань профілактики інвалідності, реабілітації та адаптації осіб з інвалідністю;
- вносять відповідно до компетенції до Централізованого банку даних з проблем інвалідності інформацію про громадян, які пройшли медико-соціальну експертизу;
- узагальнюють, аналізують та подають до Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, обласних (міських) центрів медико-соціальної експертизи, а також управлінь охорони здоров'я обласних (міських) державних адміністрацій інформацію про випадки необґрунтованого прийняття рішень міськими, міжрайонними, районними комісіями та направлення хворих лікарсько-консультативними комісіями на огляд до комісій для встановлення інвалідності.
Згідно із п.19 Положення №1317 комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.
При цьому, за приписами п.20 Положення №1317 комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України, якою є Інструкція №561, згідно з пунктом 1.10, якої при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об'єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.
Причинний зв'язок інвалідності колишніх військовослужбовців з виконанням ними обов'язків військової служби встановлюється на підставі документів, виданих військово-лікувальними закладами.
Комісії мають право, зокрема: одержувати від державних органів, закладів охорони здоров'я, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і виду їх діяльності відомості, необхідні для роботи комісій.
Механізм встановлення груп інвалідності регулює Інструкція про встановлення груп інвалідності, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.09.2011 № 561; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14.11.2011 за № 1295/20033 (далі - Інструкція), згідно з пунктом 1.10 якої при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об'єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.
Судом встановлено, що оскільки при проведенні медико-соціальної експертизи Обласна МСЕК №1 не вправі самостійно встановлювати чи змінювати причину інвалідності, остання зобов'язана керуватись наданими їй документами. Таким документом є Свідоцтво про хворобу ОСОБА_1 від 24.04.2018 року №14, в якому чітко визначена причина інвалідності: “хвороба, так, пов'язана з проходженням військової служби”.
Окрім цього, суд зазначає, що медико-соціальна комісія не наділена повноваженнями щодо внесення змін до Акту огляду МСЕК в частині зміни причини інвалідності без внесення відповідних змін до Свідоцтва про хворобу від 24.04.2018 року №14, виданого Військо-лікарською комісією ВМС ВМУ СБУ в УСБУ у Львівській області, до повноваженнь якої, зокрема, входить діагностика хвороби та встановлення причинно-наслідкового зв'язку між хворобою та інвалідністю особи.
Як встановлено матеріалами справи, відповідачем, згідно листа №121 від 29.07.2020 року було повідомлено ОСОБА_1 про те, що при внесенні відповідних змін до Свідоцтва про хворобу від 24.04.2018 року №14, а саме зміни причини інвалідності з “захворювання, пов'язане з проходженням військової служби” на “захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції”, МСЕК зможе внести відповідні зміни до Акту огляду та Довідки МСЕК.
Позивачем не було прийнято дій з метою оскарження відмови ВМС ВМУ СБУ в УСБУ у Львівській області щодо внесення змін до Свідоцтва про хворобу №14 від 24.04.2018 року, оформлену листом від 10.08.2020 року №62/20/127, відтак, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Комунального закладу Львівської обласної ради “Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи” щодо відмови у внесенні змін до Акту огляду МСЕК та Довідок від 21.08.2018 року передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.
Відмовляючи позивачу щодо внесення виправлень в Акт огляду МСЕК та Довідки в частині зміни причин інвалідності з тих підстав, що саме така причина зазначена у Свідоцтві про хворобу, комісія діяла в межах наданих їй повноважень.
Суд критично оцінює покликання позивача на те, що у відповідності до п. 12 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності причинний зв'язок інвалідності колишніх військовослужбовців з виконанням ними обов'язків військової служби встановлюється також на підставі інших документів, що підтверджують факт отримання поранення (захворювання), і зокрема в даному випадку такий може бути встановлено МСЕК на підставі даних, занесених в трудову книжку, оскільки, можливість встановлення такого причинного зв'язку на підставі інших документів передбачена лише у випадку відсутності документів, виданих військово-лікувальними закладами.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що така поведінка Комунального закладу Львівської обласної ради “Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи” відповідає визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах, тобто протиправна бездіяльність відповідача в даному випадку відсутня.
Вирішуючи клопотання представника відповідача про залишення позову без руху суд зазначає, що згідно ч.2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. В даній справі строк для звернення позивача із означеним позовом до суду починається не з моменту його ознайомлення з рішенням Обласної МСЕК №1 - 21.08.2018 року, а з моменту отримання відповіді від КЗ ЛОР “Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи” від 29.07.2020 року про відмову у внесенні змін до Свідоцтва про хворобу позивача.
Відтак суд прийшов до висновку, що в задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та передчасними, а тому задоволенню не підлягають.
Судові витрати у вигляді судового збору, відповідно до статті 139 КАС України, розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст.2, 9, 14, 73-78, 90, 132, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального закладу Львівської обласної ради “Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи” за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Військово-медичної служби Військово-медичного управління Служби безпеки України в Управлінні СБУ у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання до вчинення дій відмовити повністю.
Судові витрати стягненню із сторін не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України, з урахуванням гарантій, встановлених пунктом 3 Розділу VI "Прикінцевих положень" Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повний текст рішення складено та підписано 19.01.2021 року.
Суддя Сасевич О.М.