13 січня 2021 року справа № 380/7023/20
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючий-суддя Кедик М.В.,
секретар судового засідання Курпіта П.І.,
за участю:
представник позивача не прибув,
представник відповідача не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому згідно із заявою від 13.01.2020 про уточнення позовних вимог просить суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення з урахуванням базового місяця січня 2009 року у період з січня 2016 року по лютий 2018 року ОСОБА_1 ;
- зобов'язати військову частину нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з врахуванням базового місяця січня 2008 року за період з січня 2016 року по лютий 2018 року ОСОБА_1 з урахуванням суми 33000,88 грн раніше виплаченої на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 у справі № 1.380.2019.006898.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 у справі № 1.380.2019.006898 військова частина НОМЕР_1 виплатила індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року у розмірі 33000,88 грн. Відповідно до довідки - розрахунку індексації від 03.07.2020 базовим місцем для розрахунку індексації визначено травень 2014 року.
Однак вважає що, січень 2008 року повинен бути базовим місяцем, який враховується при нарахуванні індексації.
Ухвалою від 07.09.2020 суддя відкрила спрощене провадження в адміністративній справі.
Ухвалою від 19.11.2020 суд ухвалив перейти із спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 380/7023/20 за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 13.01.2021 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 28.09.2020 (вх. № 48941), у якому зазначає, що аналіз архівної довідки від 23.04.2020 № Г-681/760 про нарахування грошового забезпечення позивача за період з січня 2008 року по грудень 2015 року вказує на те, що суттєве підвищення оплати праці (суми її постійних складових) відбулося у травні 2014 року, оскільки у травні 2014 року в позивача було збільшення розміру окладу за військовим званням у зв'язку з присвоєнням чергового військового звання “старший лейтенант”. Оклад за військовим званням є постійним складовим грошового забезпечення військовослужбовця. Саме тому, згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 , базовим місяцем для обрахування індексації позивачеві був визначений травень 2014 року. Отже, твердження позивача про те, що військова частина при визначенні базового місяця враховувала підвищення розміру грошового забезпечення у зв'язку з виплатою щомісячної грошової винагороди не відповідає дійсності, так як для визначення базового місяця при нарахуванні індексації було враховано збільшення грошового забезпечення внаслідок збільшення розміру окладу за військовим званням. Просить у задоволенні позову відмовити.
Позивач подав відповідь на відзив від 06.10.2020 (вх. № 50915), у якому зазначає, що у травні 2014 року жодних змін в грошовому забезпеченні не було, оклад за військове звання змінився у червні 2014 року з 110 грн до 115 грн та жодних чином не міг впливати на встановлення базового місяця.
Представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив від 15.10.2020 (вх. № 52824).
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву від 13.01.2021 (вх. № 1940) про розгляд справи без його участі. Зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання від 11.01.2021 (вх. № 83ел) про розгляд справи без його участі. Просить відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 до 15.082018 проходив військову службу в Збройних Силах України, у військовій частині НОМЕР_1 .
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 у справі № 1.380.2019.006898, позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задоволено частково; визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення у період з січня 2016 року по лютий 2018 року ОСОБА_1 ; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року; в іншій частині позову про виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в сумі 81266,08 грн - відмовлено.
ОСОБА_1 нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року у розмірі 33000,88 грн.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 18.09.2020 № 350/489/1111/пс, згідно з рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 в справі №1.380.2019.006898 ОСОБА_1 нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення з січня 2016 по лютий 2018 року в сумі 33000,88 грн. Базовим місяцем при нарахуванні індексації для розрахунку суми індексації ОСОБА_1 був травень 2014 року, оскільки в травні 2014 року в нього було збільшення розміру окладу за військовим званням у зв'язку з присвоєнням чергового військового звання "старший лейтенант". Оклад за військовим званням є складовим грошового забезпечення військовослужбовця та носить постійний характер.
Вважаючи протиправними дії відповідача, щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення з урахуванням базового місяця січня 2008 року у період з січня 2016 року по лютий 2018 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Спірні правовідносини між сторонами виникли щодо визначення січня 2009 року базовим місяцем для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення військовослужбовців.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з ст. 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону.
Згідно з ст. 8 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо: індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Преамбулою Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-XII встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з ст.2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Вирішуючи цей спір, суд зазначає, що питання щодо підтвердження права позивача на індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року не є предметом спору у даній справі.
Вказане питання вирішено судом в межах адміністративної справи № 1.380.2019.006898: рішенням Львівського окружного адміністративного суду 10.03.2020 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задоволено частково; визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення у період з січня 2016 року по лютий 2018 року ОСОБА_1 ; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року; в іншій частині позову про виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в сумі 81266,08 грн - відмовлено.
Рішення набрало законної сили 07.08.2020.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.
Суд звертає увагу, що хоча ОСОБА_1 і вдруге звертається до суду з питання нарахування і виплати йому індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року, однак предмети даних позовів різні, оскільки у справі № 1.380.2019.006898 предметом спору було право позивача на індексацію грошового забезпечення за період січня 2016 року по лютий 2018 року, а предметом цього позову є визначення базового місяця для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення.
Що стосується застосування січня 2008 року базовим місяцем для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період за період з січня 2016 року по лютий 2018 року, суд зазначає таке.
Відповідно ч. 2 ст. 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 (далі - Порядок № 1078).
Відповідно до п.1-1 Порядку № 1078, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Враховуючи, що предметом спору є порядок обчислення позивачу індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року з урахуванням січня 2008 року як базового місяця при її обчисленні, суд застосовує до спірних правовідносин пункт 5 Порядку № 1078, в редакції Постанови КМУ № 1013 від 09.12.2015, яка застосовується з 01.12.2015.
Так, відповідно до пункту 5 Порядку № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
З аналізу пунктів 2, 5 Порядку №1078 випливає, що для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, в якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Аналогічна правова позиція випливає зі змісту постанов Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 803/203/17 і від 22.07.2020 у справі № 400/3017/19.
Схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, яка набрала чинності з 01.01.2008.
Отже, січень 2008 року є місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів).
Відповідачем, всупереч вищенаведеного нормативного регулювання, базовим місяцем для розрахунку індексації за період з січня 2016 року по лютий 2018 року ОСОБА_1 визначено травень 2014 року, посилаючись на те, що в травні 2014 року позивачу присвоєно чергове військове звання (старший лейтенант).
Суд не приймає зазначені доводи відповідача та зазначає, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації, а тому відповідачем було безпідставно застосовано при нарахуванні індексації у якості базового місяця - травень 2014 року з огляду на збільшення позивачу грошового забезпечення за рахунок окладу за військовим званням (старший лейтенант).
З огляду на те, що у спірний період з січня 2016 року по лютий 2018 року останнє підвищення посадового окладу позивача було у січні 2008 року, саме січень 2008 року має бути базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення позивачу за вказаний період.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивачу відповідачем неправильно встановлено базовий місяць, у спірний період позивачу нарахування індексації здійснювалось у занижених розмірах.
Тому суд визнає протиправними дії відповідача щодо нарахування індексації позивачу у період з січня 2016 року по лютий 2018 року з врахуванням базового місяця травня 2014 року.
З урахуванням викладеного, враховуючи, що при нарахуванні позивачу індексації грошового забезпечення відповідачем неправильно встановлено базовий місяць, порушені права позивача підлягають відновленню шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року із встановленням базового місяця - січень 2008 року, з урахуванням сплаченої суми.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють,чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо проведення нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з січня 2016 року по лютий 2018 року з врахуванням базового місяця травня 2014 року.
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року із встановленням базового місяця - січня 2008 року, з урахуванням сплаченої суми.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складений 21.01.2021.
Суддя Кедик М.В.