Іменем України
20 січня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4832/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міловського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправними дій, скасування постанови про арешт коштів, зобов'язання вчинити певні дії,
10 грудня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до державного виконавця Міловського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бриля А.В. (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати дії відповідача щодо винесення постанови про арешт коштів боржника на рахунку, відкритому в ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) на ім'я позивача протиправними;
- скасувати постанову від 19.11.2020 про арешт коштів боржника у в ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) на ім'я позивача, яка винесена відповідачем;
- зобов'язати відповідача зняти арешт з банківського рахунку, відкритого в ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) на ім'я позивача.
Ухвалою суду від 14.12.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху (а.с. 20).
18.12.2020 від позивача надійшов уточнений позов до Міловського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (а.с.25-29), в якому просить:
- визнати дії відповідача щодо винесення постанови про арешт коштів боржника на рахунку, відкритому в ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) на ім'я позивача протиправними;
- скасувати постанову від 19.11.2020 про арешт коштів боржника у в ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) на ім'я позивача, яка винесена відповідачем;
- зобов'язати відповідача зняти арешт з банківського рахунку, відкритого в ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) на ім'я позивача.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в провадженні відповідача знаходиться виконавче провадження № 57401537 за постановою №418/2128/18 (3/418/1565/18) Міловського районного суду Луганської області від 28.09.2018 про стягнення з позивача на користь держави штрафу у розмірі 10200 грн. 00 коп.
21.05.2019 державним виконавцем, у відповідності до вимог статей 68-70 Закону України «Про виконавче провадження», звернено стягнення по виконавчому провадженню №57401537 на пенсію позивача шляхом винесення постанови та направлення на виконання до Міловського відділу Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області. З пенсії утримується 20% для погашення заборгованості за виконавчим провадженням.
19.11.2020 позивач дізнався, що відповідач у межах виконавчого провадження №57401537, виніс постанову про арешт коштів від 19.11.2020 та наклав арешт на банківський рахунок, відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ), на який зараховується єдине джерело для існування позивача - пенсія.
Позивач - інвалід III групи, пенсія - єдине джерело доходу, від початку відкриття виконавчого провадження і до 19.11.2020 включно сплачував 20% свого доходу на погашення заборгованості за виконавчим провадженням вчасно і без затримок, тому законні підстави і для накладення арешту на картковий рахунок з виплати пенсії відсутні.
Накладення арешту на картковий рахунок позивача, який відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк» та призначений для виплати пенсії, унеможливлює своєчасну виплату пенсії та її своєчасне і отримання, що призводить до порушення конституційних прав позивача та позбавляє його коштів на лікування, проживання, що суперечить приписами статей 68, 70 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року клопотання позивача про поновлення строку задоволено. Визнано причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду з позовом. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 360/4832/20. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
18.01.2021 від Міловського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на адресу суду надійшов відзив на уточнений адміністративний позов позивача (а.с.196-201).
Відповідач зазначив, що 21.05.2019 державним виконавцем, у відповідності до вимог статей 68-70 Закону України "Про виконавче провадження", стягнення по зведеному виконавчому провадженню № 57617323 звернено на пенсію боржника, шляхом винесення та направлення на виконання до Міловського відділу Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 21.05.2020, у відповідності до вимог якої, - утриманню підлягає 20% пенсії боржника до погашення заборгованості за виконавчими провадженнями (з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження) у сумі 11782 грн.40 коп.
В період з 21.05.2019 по 19.11.2020 за рахунок звернення стягнення на пенсію боржника заборгованість по зведеному виконавчому провадженню стягнута з боржника в примусовому порядку частково на суму 5868грн.60коп., залишок заборгованості складає 5913грн.80коп.
19.11.2020 державним виконавцем, у відповідності до вимог статті 56 Закону України "Про виконавче провадження", винесена постанова про арешт коштів боржника у межах суми 5913грн.80коп., згідно якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, шо містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.
Зазначив, що станом на 15.01.2021 до Міловського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) документи, які підтверджують, шо на кошти, які знаходяться на рахунку боржника, заборонено звертати стягнення згідно із Законом України "Про виконавче провадження", від банківських установ не надходили; порушень порядку накладення арешту на кошти боржника, встановленого Законом України "Про виконавче провадження" не виявлено; документальне підтвердження, шо рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом виконавцю не надане.
Згідно довідки АТ "КБ "Приватбанк" від 15.11.2020 боржник має в АТ "КБ "Приватбанк" картку НОМЕР_6 (НОМЕР_5 ), на яку отримує пенсійні виплати. Також, на вказану картку (рахунок) може бути зарахована будь-яка виплата (переказ).
По рахунку № НОМЕР_5 обліковується карткові рахунки: НОМЕР_6 (основний) та № НОМЕР_7 (додатковий). По картковому рахунку № НОМЕР_6 (основний) надходження коштів - 0,00грн., використання коштів - 839,00 грн. По картковому рахунку № НОМЕР_7 (додатковий) надходження коштів 16109,60 грн., з яких: виплати Пенсійного фонду, пенсія - 9099,20 грн., виплати Соціального фонду, субсидія - 5144.25 грн., інші зарахування - 1866,15грн. (12.04.2020, 13.04.2020, 17.04.2020, 06.05.2020, 01.08.2020, 29.09.2020 та 07.10.20201, використання коштів 16107,07 грн.»
Таким чином ствердження боржника про те. шо на його банківський рахунок, відкритий в АТ "КБ "Приватбанк" № НОМЕР_5 , зараховується тільки єдине джерело для його існування - пенсія не відповідає дійсності.
Частиною четвертою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90, 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером по інвалідності 3 групи загального захворювання, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_8 (а.с.8).
Судом встановлено, що 10 жовтня 2018 року державним виконавцем Міловського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бриль А.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 57401537 на виконання постанови № 418/2128/18 3/418/1565/18, виданої 28.09.2018 Міловським районним судом Луганської області (а.с.84).
19.11.2020 державним виконавцем Міловського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бриль А.В., відповідно до вимог статті 56 Закону України "Про виконавче провадження", винесена постанова про арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, шо містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику: ОСОБА_1 (а.с.141).
Не погоджуючись із вказаною постановою про накладення арешту на кошти, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону 1404 виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 18 Закону 1404 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейська обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Згідно із частиною 3 статті 52 Закону 1404 не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Відповідно до статті 56 Закон 1404 арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, у провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Такий арешт знімається, якщо протягом п'яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.
Спірним питанням у даній справі є правомірність дій державного виконавця, які полягають у накладенні арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 № НОМЕР_5 , який відкритий на ім'я ОСОБА_1 , використовується для зарахування пенсійних виплат.
Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ (далі - Закон №1404).
Згідно частин першої та другої статті 5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
На підставі пункту частини першої статті 10 Закону №1404 заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.
Як визначено частинами першою та другою статті №48 Закону №1404 звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до частини шостої статті 48 Закону №1404 стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Згідно статті 56 Закону №1404 арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.
На підставі частини другої статті 59 Закону №1404 у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
Як визначено статтею 68 Закону №1404 стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Відповідно до частини другої статті 70 Закону №1404-VIII розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.
Відповідно до статті 73 Закону №1404 стягнення не може бути звернено на такі виплати: 1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника; 2) компенсацію працівнику витрат у зв'язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням; 3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних; 4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; 5) допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами; 6) одноразову допомогу у зв'язку з народженням дитини; 7) допомогу при усиновленні дитини; 8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; 9) допомогу на дітей одиноким матерям; 10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом; 11) допомогу на лікування; 12) допомогу на поховання; 13) щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення; 14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.
Постановою правління Національного банку України 12.11.2003 № 492 (у редакції від 17.01.2020) затверджено Інструкцію про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів» (далі - Інструкція).
Пунктом 68 розділом V Інструкції визначено, що банк відкриває поточні рахунки фізичним особам для здійснення деяких видів виплат (заробітної плати, дивідендів, стипендій, пенсій, соціальної допомоги, повернення надлишково сплачених сум, інших виплат) за зверненням суб'єкта господарювання, який укладає з банком договір про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб.
На підставі пункту 69 розділу V Інструкції банк відкриває фізичній особі окремий поточний рахунок для зарахування виключно заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законодавством України соціальних виплат у порядку, визначеному в пункті 62 розділу V цієї Інструкції, або використовує вже відкритий для цих цілей рахунок (далі у цьому пункті - окремий рахунок).
Клієнт зобов'язаний під час відкриття окремого рахунку в заяві про відкриття поточного рахунку (додаток 3) у рядку "Додаткова інформація" зазначити, що рахунок відкривається для зарахування заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законодавством України соціальних виплат. Така інформація для діючого поточного рахунку зазначається в додатковому договорі до договору банківського рахунку.
Постановою правління Національного банку України від 11.09.2017 № 89 «Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку» затверджено: План рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України. (далі - Інструкція та План рахунків).
Додатком 1 Інструкції передбачено, що група рахунків 262 - кошти на вимогу фізичних осіб, зокрема, 2620 - Призначення рахунку: облік вкладів (депозитів) на вимогу фізичних осіб, у тому числі поточні рахунки фізичних осіб та розрахунки за ними; надані кредити овердрафт. Пенсія позивача у розмірі не більше 80 відсотків є коштами, на які заборонено звертати стягнення, а пенсія у розмірі 20 відсотків - є коштами для звернення стягнення, що передбачено - Розділом ІХ Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова про накладення арешту на кошти боржника від 19.11.2020 свідчить, що відповідачем накладено арешт на кошти позивача, що містяться на рахунку, у розмірі суми стягнення (з урахуванням виконавчого збору) 5913,80 грн., крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено. (а.с. 141).
При цьому право накладення арешту передбачено статтею 56 Закону № 1404.
У свою чергу, підставою для зняття арешту з коштів на рахунку позивач вважає неможливість накладення арешту на його пенсійний рахунок, який використовується для зарахування пенсії.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 справа №905/361/19 зазначено наступне: «Чинним законодавством не передбачено відкриття суб'єктами господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати(…). Рахунок боржника №(…) на кошти на якому державним виконавцем накладено арешт є поточним рахунком боржника (…) Зазначений рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на які заборонено»
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2019 справа № 344/8982/17 і Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від такої позиції.
Матеріали справи містять як доказ довідку АТ "КБ "Приватбанк" № U1АЕЕ7UМ СGQ380QJK від 25.11.2020. ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , електронний паспорт громадянина України (ID карта) НОМЕР_9 , має в АТ "КБ "Приватбанк" картку НОМЕР_6 (НОМЕР_5 ), на яку отримує пенсійні виплати. Також, на вказану картку (рахунок) може бути зарахована будь-яка виплата (переказ) (а.с.146).
Згідно відповіді на запит Міловського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо наявності та стану рахунків боржника, руху коштів та операцій по рахунках боржника за період з 10.10.2018 по 01.12.2020, наданої АТ "КБ "Приватбанк" 08.12.2020 за № 20.1.0.0.0/7-201208/7849, встановлено, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , має в АТ "КБ "Приватбанк два відкритих рахунка, а саме: № НОМЕР_2 (кошти наявні) та № НОМЕР_10 (кошти відсутні), грошові кошти на яких арештовані (а.с.153).
По рахунку № НОМЕР_2 обліковується карткові рахунки: НОМЕР_6 (основний) та № НОМЕР_7 (додатковий).
По картковому рахунку № НОМЕР_6 (основний) надходження коштів - 0,00грн., використання коштів - 839,00грн.
По картковому рахунку № НОМЕР_7 (додатковий) надходження коштів 16109,60грн., з яких: виплати Пенсійного фонду, пенсія - 9099,20грн., виплати Соціального фонду, субсидія - 5144,25грн., інші зарахування - 1866,15грн. (12.04.2020, 13.04.2020, 17.04.2020, 06.05.2020, 01.08.2020, 29.09.2020 та 07.10.2020, використання коштів 16107,07 грн.(а.с.154-157).
Таким чином, банківський рахунок позивача, що відкритий в АТ "КБ "Приватбанк" № НОМЕР_5 , зараховується не тільки пенсія, а і інші надходження коштів.
Отже, особистий рахунок позивача не є рахунком зі спеціальним призначенням, а згідно вказаної вище Інструкції та Плану рахунків група рахунків 262 - кошти на вимогу фізичних осіб, зокрема, 2620 - кошти на вимогу фізичних осіб.
Як вже відзначалося, законом не заборонено звертати стягнення, зокрема, на пенсію та право накладати арешт на рахунки.
При цьому, за наявними матеріалами виконавчого провадження судом не встановлено винесення постанови про звернення стягнення саме на пенсійні нарахування.
При цьому, потрібно розуміти, що на спірний картковий рахунок можуть та, як встановлено вище, надходять не лише кошти у вигляді пенсії, а й інші надходження, однак арешт/утримання пенсії не може перевищувати 20 %.
У пунктах 7.20-7.22 вказаної вище постанови Великої Палати Верховного Суду, яку суд вважає релевантною до обставин даної справи, зазначено, що у разі виникнення у боржника зобов'язань з заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо такий накладено, то підлягає зняттю.
Крім того, слід зазначити, що системний аналіз стаття 52 та 59 Закону № 1404 дає підстави для висновку, що саме на банк, іншу фінансову установу, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, покладено обов'язок повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Вказане кореспондує обов'язку виконавця зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому п. 10 ч. 1 ст. 34 цього Закону.
Матеріали виконавчого провадження не містять повернутих банками постанов приватного виконавця з вказаних вище мотивів.
Власне, факт накладення ПАТ «Приватбанк» арешту на вказаний вище рахунок свідчить, що такий рахунок не має особливого статусу.
Верховний Суд в ухвалі від 07.02.2019 справа № 727/6404/18 зазначив, що в разі, коли банком при виконанні постанови державного виконавця не було враховано вказане в постанові застереження щодо непоширення арешту на кошти на рахунках, накладення арешту та/або звернення на які заборонено законом, державний виконавець не може відповідати за такі дії іншої юридичної особи.
Вказане кореспондує із висновком Великої Палати Верховного Суду (вказана вище), що арешт має бути знятий власне виконавцем на підставі п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону № 1404 у випадку надходження документального підтвердження що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Таким чином, на час розгляду справи будь-яких документи, які підтверджують, шо на кошти, які знаходяться на рахунку боржника, заборонено звертати стягнення згідно із Законом України "Про виконавче провадження", від банківських установ до відповідача не надходили; порушень порядку накладення арешту на кошти боржника, встановленого Законом України "Про виконавче провадження" не встановлено. Документального підтвердження, шо рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом державному виконавцю не надано.
Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірна прийнято оскаржувана постанова, у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Позивачем до позовної заяви було подано про звільнення від сплати судовго збору.
Відповідно до частини першої статті 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, стаття 133 КАС України та стаття 8 Закону України «Про судовий збір» визначає можливість за умови дотримання певних вимог звільнення сторони від сплати судових витрат.
Арешт на грошові кошти на рахунку свідчить про його складний матеріальний стан, що є підставою для звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача та звільнити його від оплати судових витрат.
Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міловського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (92500, Луганська область, смт Мілове, вул. Миру, буд. 38) про визнання протиправними дій, скасування постанови про арешт коштів, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя І.В. Тихонов