Іменем України
20 січня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4958/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши у порядку спрощеного провадження (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
21 грудня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області, з такими вимогами:
визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 13.02.2020 «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно до пункту 2 частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 ;
зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , що надає право отримання пенсії відповідно до пункту 2 частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період роботи з 25.05.1981 по 19.12.1981, з 16.12.1985 пo 12.04.1993 та з 16.03.1982 по 25.04.1982 на шахті «ім. XXII з'їзду КПРС» Стахановського виробничого об'єднання по видобутку вугілля (Стахановвугілля) та Шахтоуправління «Первомайське» ВО «Первомайськвугілля».
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішенням управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі від 13.02.2020 позивачу відмовлено в призначені пенсії за віком на пільгових умовах за віком згідно п.2 ч.3 ст.114 Закону № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного страхового стажу. Позивач вважає таке рішення протиправним, у зв'яку з чим звернувся до суду.
Ухвалою суду від 28.12.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, визначено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач позов не визнав, надав 19.01.2020 через канцелярію суду відзив на позовну заяву (а.с.27-30), відповідно до якого позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні з огляду на наступне.
ОСОБА_1 05.02.2020 звернувся до управління Пенсійното фонду України в Попаснянському районі Луганської області з заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах, надавши: довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 05.02.2020 № 923-5000264312, трудову книжку НОМЕР_1 від 23.12.1981, диплом, військовий квіток.
Позивач на час звернення за розрахунком до управління має страховий стаж роботи 24 роки 8 місяців 23 дня.
Згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 23.12.1981 ОСОБА_1 працював з 25.05.1981 по 19.12.1981 (0-6-25), з 16.12.1985 по 12.04.1993 (7-1- 25) на шахті «їм. ХХІ з'їзду КПРС» Стахановсього виробничого об'єднання по видобутку вугілля (Стахановвугілля) учнем електрослюсаря підземного, електрослюсарем підземним, з 16.03.1982 по 25.04.1982 (0-1-10) в Шахтоуправлінні «Первомайське» ВО «Первомайськвугілля» учнем електрослюсаря підземного.
Проте, записи трудової книжки позивача не містять повної інформації про пільговий характер виконуваних позивачем робіт та відомостей про періоди можливого відволікання від іх виконання, також відсутня інформація щодо атестації робочого містять.
До заяви щодо призначення пенсії позивач не надав довідок, уточнюючих пільговий характер виконуваних ним робіт на шахті ім. ХХІ з'їзду КПРС Стахановського виробничого об'єднання по видобутку вугілля (Стахановвугілля) та в Шахтоуправлінні «Первомайське» ВО «Первомайськвугілля».
Зарахувати роботу на шахті «ім. ХХ з'їзду КПРО» Стахановського виробничого об'єднання по видобутку вугілля (Стахановвугілля) періоди з 25.05.1981 по 19.12.1981, з 16.12.1985 шо 12.04.1993 та з 16.03.1982 по 25.04.1982 в Шахтоуправлінні «Первомайське» ВО «Первомайськвугілля» до пільгового стажу за Списком №1 немає підстав через відсутність пільгових довідок, а з 21.08.1992 - через відсутність атестації робочого місця.
На підставі вищезазначеного, через відсутність необхідних 4 років пільгового стажу роботи, управлінням Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області 13.02.2020 було прийнято рішення «Про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно абз. 2 ч.3 ст14. Закону України «Про загальнообов'язкове державна пенсійне страхування» ОСОБА_1 , яке на думку відповідача є обгрунтованим та законним.
На підставі вищенаведеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.н. НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , є внутрішньо переміщеною особою, відповідно до довідки від 05.02.2020 № 923-5000264312 (фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 (а.с.9-13).
05 лютого 2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абз.2 ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Разом з заявою позивачем було надано такі документи: довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 05.02.2020 № 923-5000264312, трудову книжку НОМЕР_1 від 23.12.1981, диплом, військовий квіток, довідку про заробітну плату (а.с.17,19,36-52).
Рішенням відповідача від 13.02.2020 № б/н відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з абз.2 ч.3 ст.114 Закону № 1058-ІУ (а.с.18,35). Вказане рішення відповідач обґрунтовує тим, що страховий стаж роботи позивача складає 24 роки 08 місяців 23 дня. Записи трудової книжки позивача не містять повної інформації про роботу на пільгових умовах на підприємствах, де працював позивач, а також відсутня інформація щодо атестації робочого місця. До заяви щодо призначення пенсії позивач не надав довідок, уточнюючих пільговий характер виконуваних ним робіт на шахті ім. ХХІ з'їзду КПРС Стахановського виробничого об'єднання по видобутку вугілля (Стахановвугілля) та в Шахтоуправлінні «Первомайське» ВО «Первомайськвугілля».
Відповідач зазначає про неможливість зарахування періоду роботи на шахті «ім. ХХ з'їзду КПРС» Стахановського виробничого об'єднання по видобутку вугілля (Стахановвугілля) з 25.05.1981 по 19.12.1981, з 16.12.1985 по 12.04.1993 та з 16.03.1982 по 25.04.1982 в Шахтоуправлінні «Первомайське» ВО «Первомайськвугілля» до пільгового стажу за Списком №1 через відсутність пільгових довідок, а з 21.08.1992 - через відсутність атестації робочого місця.
Згідно з записами трудової книжки позивача НОМЕР_2 від 23.12.1981 вбачається, що позивача 25.05.1981 прийнято учнем підземного електрослесаря з повним робочим днем на підземній роботі для проходження практики на шахті «ім. XXII з'їзду КПРС» Стахановського виробничого об'єднання по видобутку вугілля (Стахановвугілля) та 19.12.1981 було звільнено; 16.12.1985 позивача прийнято учнем підземного електрослесаря внутрішньошахтного транспорта з повним робочим днем на підземних роботах; з 31.01.1986 по 12.04.1993 позивач працював підземним електрослюсарем з повним робочим днем під землею; 16.03.1982 позивача прийнято до Шахтоуправління «Первомайське» ВО «Первомайськвугілля» учнем електрослюсаря підземного та 25.04.1982 звільнено по закінченню виробничої практики (а.с.40-46).
Спірним питанням при розгляді справи є правомірність рішення Пенсійного органу щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до положень частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Відповідно до частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Згідно зі статтею 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункти 4, 4.1 Порядку № 383).
Пунктом 4.2 Порядку № 383 встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (пункт 4.3 Порядку № 383).
Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 Порядку № 383 якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Якщо ж атестація з 21.08.1992 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41. Відповідно до зазначених нормативних актів документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Згідно з абзацами першим, третім пункту 4.1 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1) орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Пунктом 4.2 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (абзац перший пункту 4.3 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1).
Згідно з абзацом першим пункту 4.7 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, надає допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу І цього Порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії (абзац четвертий пункту 3.3 ІІІ “Підготовка і подання документів для призначення пенсій” Порядку № 21-1).
З системного аналізу вищенаведених норм права слідує, що орган, що призначає пенсію, після надходження відповідної заяви разом з поданими документами зобов'язаний повідомити особу, яка звернулась з такою заявою, про недостатність поданих документів та необхідність надання у тримісячний строк з дня прийняття заяви відсутніх документів для призначення пенсії. При цьому, перелік документів, яких не вистачає для призначення пенсії, а також строк для їх подання мають бути зазначені органом, що призначає пенсію, у розписці, яка видається особі, що звернулась з заявою про призначення пенсії. Прийняти рішення про відмову в призначенні пенсії через відсутність необхідних документів орган, що призначає пенсію, має право виключно після надання особі тримісячного строку на подачу відсутніх документів з дня прийняття заяви та за умови, якщо протягом такого строку особа не надасть необхідні відсутні документи.
Щодо незарахування відповідачем спірних періодів роботи, суд зазначає таке.
Згідно з записами трудової книжки позивача НОМЕР_2 від 23.12.1981 вбачається, що позивача 25.05.1981 прийнято учнем підземного електрослесаря з повним робочим днем на підземній роботі для проходження практики на шахті «ім. XXII з'їзду КПРС» Стахановського виробничого об'єднання по видобутку вугілля (Стахановвугілля) та 19.12.1981 було звільнено; 16.12.1985 позивача прийнято учнем підземного електрослесаря внутрішньошахтного транспорта з повним робочим днем на підземних роботах; з 31.01.1986 по 12.04.1993 позивач працював підземним електрослюсарем з повним робочим днем під землею; 16.03.1982 позивача прийнято до Шахтоуправління «Первомайське» ВО «Первомайськвугілля» учнем електрослюсаря підземного та 25.04.1982 звільнено по закінченню виробничої практики (а.с.40-46).
Згідно зі Списком № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота на яких надає право на державну пенсію на пільгових умовах, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 за № 1173, і який був чинним до 26.01.1991 розділ 1 “Гірничі роботи” підрозділ 1 “Підземні роботи” передбачає, що право на пенсію на пільгових умовах мають усі робітники, інженерно-технічні працівники та службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди та інших рудних і нерудних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі працівники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні зазначених вище робітників і службовців (медперсонал підземних здоровпунктів, працівники підземного телефонного зв'язку і т. д.).
Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений Постановою Ради Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991, що діяв до 11.03.1994, Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994, що діяв до 16.01.2003, розділом 1 «Гірничі роботи» передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають «електрослюсари (слюсари)…» 1010100г-19931.
Отже, професія та посада позивача у спірні періоди віднесені до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Щодо посилань відповідача на відсутність з 21.08.1992 атестації робочого місця позивача, суд зазначає таке.
Особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1, де з вини власника не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 1, відповідно до п. «а» ст. 13 Закону № 1788-XII.
Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
За непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць відповідальність покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові від 19 лютого 2020 року Великою Палатою Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а.
Щодо посилань відповідача на відстуність уточнюючих довідок, оскільки трудова, книжка позивача не містить повних даних щодо пільгового характеру роботи позивача, суд зазначає таке.
Уточнююча довідка може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи трудовій книжці та в тих випадках, коли такий пільговий стаж виник до 21 серпня 1992 року. Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж - період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Враховуючи наведене, суд вважає, що спеціальний трудовий стаж позивача не повинен підтверджуватись уточнюючими довідками, оскільки трудова книжка позивача містить достатню інформацію щодо спірних періодів роботи на пільгових умовах, а тому наявні відомості визначають право позивача на зарахування до його пільгового стажу при призначенні пенсії спірного періоду роботи.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 13.02.2020 «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно до абз.2 ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 та зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 25.05.1981 по 19.12.1981, з 16.12.1985 пo 12.04.1993 та з 16.03.1982 по 25.04.1982 на шахті «ім. XXII з'їзду КПРС» Стахановського виробничого об'єднання по видобутку вугілля (Стахановвугілля) та Шахтоуправління «Первомайське» ВО «Первомайськвугілля».
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4);
- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Зважаючи на обставини справи, суд з метою повного захисту прав позивача та з урахуванням частини другої статті 9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 05.02.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правових висновків суду.
Також суд зауважує, що обрання такого способу захисту порушеного права позивача узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 06.03.2018 у справі № 754/14898/15-а, від 17.07.2018 у справі № 514/166/16-а, в яких, зокрема, зазначено, що “…повідомляючи позивачу про відмову в призначенні пільгової пенсії, ПФУ діяло необґрунтовано. При цьому, суд не обраховує дійсний загальний та спеціальний стаж позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для зобов'язання ПФУ призначити пенсію позивачу за віком на пільгових умовах”.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 840,80 грн стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 13.02.2020 № б/н «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно з абз.2 ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 ».
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи з 25.05.1981 по 19.12.1981, з 16.12.1985 пo 12.04.1993 та з 16.03.1982 по 25.04.1982 на шахті «ім. XXII з'їзду КПРС» Стахановського виробничого об'єднання по видобутку вугілля (Стахановвугілля) та Шахтоуправління «Первомайське» ВО «Первомайськвугілля» та повторно розглянути заяву позивача від 05.02.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правових висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.н. НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ) судовий збір у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Суддя К.Є. Петросян