19 січня 2021 року справа № 340/4266/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу
за позовом: Керівника Знам'янської місцевої прокуратури Кіровоградської області, який діє в інтересах держави
до відповідача: Цвітненської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, вул. Миру, 28, с. Цвітне, Олександрівський район, Кіровоградська область,27320
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про визнання протиправним та скасування рішення сільської ради, -
Керівник Знам'янської місцевої прокуратури Кіровоградської області, який діє в інтересах держави звернувся до суду з адміністративним позовом до Цвітненської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Цвітненської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області №617 від 27.06.2019 року "Про надання згоди на розробку проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення не відповідає чинному законодавству, оскільки депутат Цвітненської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області ОСОБА_1 , будучи суб'єктом відповідальності за вчинення корупційних та пов'язаних з корупцією правопорушень, відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", порушив вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачені Законом України "Про запобігання корупції", Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", тобто не повідомив сесію Цвітненської сільської ради про наявність у нього реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене частиною першою статті 172-7 КУпАП.
Ухвалою суду від 07 жовтня 2020 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін (а.с.123-124).
Зазначеною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання до суду відзиву на позовну заяву з відповідними доказами в їх обґрунтування.
У встановлений судом строк відповідач до суду відзив не подав.
Представник відповідача, третьої особи в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Так, від представника прокуратури надійшло клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Судове засідання здійснювалось в порядку встановленому ч. 4 ст. 229 КАС України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
З огляду на викладене суд, керуючись ч. 6 ст. 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
При цьому частиною четвертою статті 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є депутатом Цвітненської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів.
Реалізуючи повноваження Цвітненської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 27.06.2019 року приймав участь у засіданні 22 сесії 7 скликання з розгляду проектів рішень порядку денного.
За результатом розгляду порядку денного сесії, прийнято рішення №617 від 27.06.2019р., яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель комунальної власності, на наданих у власність або в постійне користування в межах населених пунктів, орієнтовною площею 2,00 га, в тому числі по угіддям (а.с.94).
Згідно зі змістом протоколу засідання 22 сесії 7 скликання, ОСОБА_1 не повідомив про наявність конфлікту інтересів на зазначеному засіданні сесії, участь у голосуванні приймав, проголосувавши «За» (а.с.17-93).
За даним фактом уповноваженим суб'єктом у сфері протидії корупції - Департаментом стратегічних розслідувань Управління стратегічних розслідувань Національної поліції України на депутата сільської ради ОСОБА_1 складено протоколи про вчинення адміністративних правопорушень за ч.1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, які в подальшому були направлені до суду.
Так, постановою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 23.06.2020 року у справі за № 397/556/20, яка набрала законної сили 06.07.2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. ч. 1 та 2 ст. 172-7 КУпАП та з урахуванням вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу. Вчинене адміністративне правопорушення полягає у неповідомленні особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів (ч. 1 ст. 172-7 КУпАП) та вчиненні дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів (ч. 2 ст. 172-7 КУпАП) (а.с.114-116).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вказує наступне.
У частині першій статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" № 280/97-ВР передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону № 280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради здійснюється вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
У статті 45 названого Закону передбачено, що сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення), районна, обласна рада складається з депутатів, які обираються жителями відповідного села, селища, міста, району в місті, району, області на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Загальний склад ради визначається відповідно до закону про вибори.
Рада вважається повноважною за умови обрання не менш як двох третин депутатів від загального складу ради.
Згідно з частиною дванадцятою статті 46 Закону № 280/97-ВР, сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.
Відповідно до частин 1-3 статті 59 Закону № 280/97-ВР, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.
Згідно частин першої та другої статті 59-1 Закону № 280/97-ВР, сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.
Здійснення контролю за дотриманням вимог частини першої цієї статті, надання зазначеним у ній особам консультацій та роз'яснень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками, покладається на постійну комісію, визначену відповідною радою.
Терміни "реальний конфлікт інтересів", "потенційний конфлікт інтересів", "неправомірна вигода", "подарунок" вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання корупції" № 1700-VII від 14 жовтня 2014 року (далі - Закон № 1700-VII).
У статті 1 цього Закону надано значення термінів, які у ньому вживаються:
близькі особи - особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких із суб'єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб'єкта;
реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень .
Статтею 3 Закону № 1700-VII визначено суб'єктів, на які поширюється дія цього Закону, згідно пунктів 1 та 2 частини першої якої передбачені особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Зокрема, згідно з підпунктом "б" пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1700-VII суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані:
1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
4) вживати заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не можуть прямо чи опосередковано спонукати у будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб ( ч. 2 ст. 28 Закону № 1700-VІІ).
У разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов'язана звернутися за роз'ясненнями до територіального органу Національного агентства. У разі, якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону (ч. 5 ст. 28 Закону № 1700-VІІ).
У статті 35 Закону № 1700-VII передбачено спеціальні правила, особливості врегулювання конфлікту інтересів, що виник у діяльності окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій місцевого самоврядування
Зазначено, що правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.
Тобто, при виникненні конфлікту інтересів у депутата міської ради, він має діяти у відповідності до правила, передбаченого у статті 59-1 Закону № 280/97-ВР, згідно з яким можливість брати участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою пов'язано з виконанням ним такої умови: самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.
Разом з тим у частині другій статті 35 Закону № 1700-VII зазначено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.
Отже, в контексті зазначеної заборони, для встановлення порушення процедури прийняття рішення, визначальним є сам факт участі у голосуванні, а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахування наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі за № 810/2500/16.
Пунктом 1.1.2 Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017 року за № 839 (далі - Методичні рекомендації) зазначено, що за частиною другою статті 35 Закону № 1700-VII член колегіального органу, у разі виникнення у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів, не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом, а його заява про конфлікт інтересів заноситься в протокол засідання колегіального органу.
Відтак, у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, така особа не має права брати участь у прийнятті відповідного рішення органом.
Разом зі цим, відповідно до ст. 67 Закону № 1700-VII нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об'єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.
З огляду на наведене, чинним законодавством передбачено імперативний припис та безумовне визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, прийнятого за наявності конфлікту інтересів в розумінні Закону № 1700-VII.
Такий же висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі за № 442/730/17, Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі за № 810/2500/16 та від 21.09.2018 року у справі за № 237/2574/17.
При розгляді даної справи був доведений той факт, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Цвітненської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області 7 скликання, не повідомив на засіданні сесії 27.06.2019 року про наявність у нього реального конфлікту інтересів, прийнявши участь у голосуванні під час прийняття цього рішення, що є прямим порушенням вимог Закону України "Про запобігання корупції", обставини якого встановлено постановою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 23.06.2020 року у справі за №387/556/20, які, в силу ч. 6 ст. 78 КАС України, є визнаними та додатково доказуванню не потребують.
При цьому, як наголошувалось судом раніше, для встановлення порушення процедури прийняття рішення, визначальним є сам факт участі депутата у голосуванні за наявності конфлікту інтересів (незалежно потенційного чи реального), а не вплив такого голосування на прийняте рішення, з урахуванням наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що внаслідок недотримання ОСОБА_1 вимог Закону України "Про запобігання корупції" та Закону України "Про місцеве самоврядування України" при прийнятті рішення від 27.06.2019 року за № 617 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства" останнє прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, відтак підлягає скасуванню як незаконне на підставі ст. 67 Закону України "Про запобігання корупції" за позовом прокурора.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. А згідно частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як зазначено у статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що заявлений прокурором адміністративний позов є обґрунтований, а тому підлягає задоволенню.
Окрім цього суд звертає увагу учасників спору на положення абзацу другого частини першої статті 67 Закону України "Про запобігання корупції", згідно з якими орган або посадова особа надсилає до Національного агентства протягом трьох робочих днів копію прийнятого рішення про скасування або одержаного для виконання рішення суду про визнання незаконними відповідних актів або рішень.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, понесені суб'єктом владних повноважень судові витрати по сплаті судового збору відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст.139, 243, 245, 246, 255, 257-258, 262, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Керівника Знам'янської місцевої прокуратури Кіровоградської області, який діє в інтересах держави - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Цвітненської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області №617 від 27.06.2019 року "Про надання згоди на розробку проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства".
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст.ст.255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії.
Згідно до пп.15.5 п.1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено та підписано 20.01.2021 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. Петренко