20 січня 2021 року Справа № 280/8615/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 та ОСОБА_2
до - Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України в Олександрівському районі м. Запоріжжя Запорізької області
про зобов'язання вчинити певні дії,-
27 листопада 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач 1), ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач 2) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі по тексту - відповідач) та Управління Державної казначейської служби України в Олександрівському районі м. Запоріжжя Запорізької області (далі -третя особа), в якому позивачі з урахуванням уточнених позовних вимог просять суд:
- зобов'язати відповідача сформувати та подати до третьої особи подання про повернення позивачу 1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна в розмірі 3100,80 грн, сплаченого 03.07.2020 відповідно до квитанції №0006238 від 03.07.2020 на суму 3100,80 грн під час нотаріального оформлення договору купівлі - продажу квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Нарохою О.В.;
- зобов'язати відповідача сформувати та подати до третьої особи подання про повернення позивачу 2 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна в розмірі 3100,80 грн, сплаченого 03.07.2020 відповідно до квитанції №0006239 від 03.07.2020 на суму 3100,80 грн під час нотаріального оформлення договору купівлі - продажу квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Нарохою О.В.
В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що 03.07.2020 ними було придбано квартиру на підставі договору купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . При укладенні договору позивачами сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 3100,80 грн кожним. Позивачі придбали житло вперше, а тому вважають, що відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” сплатила такий збір безпідставно. На заяву про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у загальній сумі 6201,60 грн, позивачами отримано відповідь від відповідача, якою їм повідомлено про неможливість повернення помилково сплачених коштів у зв'язку з відсутністю в системі реєстрації прав на нерухоме майно вичерпного переліку власників нерухомого майна та Пенсійний фонд в повній мірі не володіє інформацією щодо осіб, які придбавають житло вперше. Позивачі вважають, що такі дії відповідача порушують їх право на повернення помилково сплаченого пенсійного збору.
Ухвалою суду від 30.11.2020 позовну заяву залишено без руху та надано 10-ти денний строк на усунення недоліків.
У встановлений ухвалою суду строк, позивачами недоліки усунуті.
Ухвалою суду від 11.12.2020 відкрито провадження по справі №280/8615/20 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
22.12.2020 на адресу суду надійшли пояснення третьої особи (вх. № 62744) на позовну заяву, у яких зазначено, що у процесі повернення помилково або надміру зарахованих коштів з державного та місцевих бюджетів органи Державної казначейської служби України керуються Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182 (далі по тексту - Порядок № 787), відповідно до якого органи Державної казначейської служби України здійснюють за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів з того бюджету, до якого такі кошти були зараховані. Зазначене свідчить про те, що відповідно до наданих повноважень органи Державної казначейської служби України не приймають самостійного рішення щодо повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету доходів, а здійснюють таке повернення за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або за рішенням суду. Крім того, зазначає третя особа, відповідно до п. 5 Порядку № 787 подання подається платником до органу Державної казначейської служби України разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів з бюджету. З наведених підстав просить суд врахувати надане пояснення при розгляді справи.
30.12.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 64136) яким відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та зазначає, що на сьогоднішній день в Україні не існує єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та відповідно, органу, компетентного видавати довідки на підтвердження обставин первинного придбання житла. Надані позивачами, в якості доказів придбання житла вперше документи, не можна вважати належними та допустимими доказами придбання житла вперше з боку позивача. Крім того, зазначає відповідач, Пенсійний фонду України не володіє інформацією стосовно права власності громадян на нерухоме майно і тому не може сформувати Подання без надання зацікавленими особами доказів придбання ними нерухомості вперше. З наведених підстав просить суд у задоволенні позову відмовити.
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження, фіксація судового засідання за допомогою технічного засобу, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.
Суд, оцінивши обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.
03 липня 2020 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі- продажу квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Нарохою О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 650, згідно з якого Позивачі придбали квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомовго майна:1795653823101.
Відповідно до пункту 3 договору купівлі-продажу квартири ціна встановлена в розмірі 606480,00 грн.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час укладання договору сплачено кожним 3100,80 грн збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (1% її вартості), що підтверджується квитанціями №0006238 від 03.07.2020 та №0006239 від 03.07.2020.
У зв'язку з цим, позивачі звернулися до відповідача із зверненням стосовно повернення збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
Листом № 0800-0503-8/58326 від 04.11.2020 відповідач повідомив позивачів, що Пенсійний фонд України має доступ до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, проте, зазначений реєстр не містить вичерпний перелік, власників нерухомого майна, відповідно органи Пенсійного фонду в повній мірі не володіють інформацією щодо осіб, які придбавають житло вперше. Таким чином надати Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету орган пенсійного фонду не має можливості. Уразі незгоди із даною відповіддю, її може бути оскаржено до вищестоящого органу державної влади або до суду.
У зв'язку з чим, позивачі звернулися із даним позовом до суду.
Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР).
Відповідно до пункту 9 статті 1 даного Закону, платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” врегульовані у Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок № 1740).
Згідно з пунктом 15-1 Порядку № 1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пункт 15-3 Порядку № 1740 передбачає, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Судом встановлено, що факт придбання позивачем квартири у власність підтверджується договором купівлі-продажу квартири, посвідченим в нотаріальному порядку та зареєстрованим в реєстрі за №650.
З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна) про реєстрацію права власності випливає те, що позивачі є власниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком №787.
Пунктом 5 Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Посилання відповідача на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачам в поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна є необґрунтованими, з огляду на наступне.
У постанові від 03.07.2018 у справі № 819/33/17 Верховний Суд дійшов правового висновку, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2018 року у справі № 819/976/17 та у постанові Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі №607/14722/16-а.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивачів про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в Україні відсутній механізми перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.
Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміна «придбавають житло вперше», що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.2000 №29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Оскільки саме Держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на Державу.
Таким чином, посилання відповідача на те, що він в повній мірі не володіє інформацією щодо осіб, які придбавають житло вперше, як на підставу для відмови позивачам в поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, є необґрунтованими.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для зобов'язання відповідача звернутися з відповідним поданням до органів Державної казначейської служби України щодо повернення помилково сплаченого позивачами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у розмірі 840,80 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.1913689019.1 від 20.11.2020, 0.0.1913686883.1 від 20.11.2020.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса для листування: АДРЕСА_3 , іпн НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , іпн НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158 - Б, код ЄДРПОУ 20490012), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України в Олександрівському районі м. Запоріжжя Запорізької області (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 7, код ЄДРПОУ 38025440) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнитиу повному обсязі.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в поверненні помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на придбання нерухомого майна.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158 - Б, код ЄДРПОУ 20490012), сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України в Олександрівському районі м. Запоріжжя Запорізької області (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 7, код ЄДРПОУ 38025440) подання про повернення ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса для листування: АДРЕСА_3 , іпн НОМЕР_1 ), збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна в розмірі 3100,80 грн, сплаченого 03.07.2020 відповідно до квитанції №0006238 від 03.07.2020 на суму 3100,80 грн під час нотаріального оформлення договору купівлі - продажу квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Нарохою О.В.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158 - Б, код ЄДРПОУ 20490012), сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України в Олександрівському районі м. Запоріжжя Запорізької області (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 7, код ЄДРПОУ 38025440) подання про повернення ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , іпн НОМЕР_2 ) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна в розмірі 3100,80 грн, сплаченого 03.07.2020 відповідно до квитанції №0006239 від 03.07.2020 на суму 3100,80 грн під час нотаріального оформлення договору купівлі - продажу квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Нарохою О.В.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158 - Б, код ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса для листування: АДРЕСА_3 , іпн НОМЕР_1 ), витрати на оплату судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158 - Б, код ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , іпн НОМЕР_2 ), витрати на оплату судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення в повному обсязі виготовлено та підписане суддею 20.01.2021.
Суддя Р.В. Сацький