18 січня 2021 року
м. Київ
Справа № 909/983/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Бакуліна С.В., Губенко Н.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Житло Інвест-Сервіс"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.11.2020
(головуючий - Орищин Г.В., судді Желік М.Б., Мирутенко О.Л.)
та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.05.2020
(суддя Максимів Т.В.)
у справі №909/983/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житло Інвест-Сервіс"
до Фізичної особи-підприємця Гаврилюка Віталія Васильовича
про стягнення 168801,62 грн,
12.09.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Житло Інвест-Сервіс" (далі - ТОВ "Житло Інвест-Сервіс") звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Гаврилюка Віталія Васильовича (далі - ФОП Гаврилюк В.В.) про стягнення 168 801,62 грн.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 26.05.2020, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.11.2020, у задоволенні позовних вимог у справі №909/983/19 відмовлено.
22.12.2020 ТОВ "Житло Інвест-Сервіс" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.05.2020 у справі №909/983/19, разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Перевіривши матеріали касаційної скарги ТОВ "Житло Інвест-Сервіс", Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених підпунктами "а-г" цієї норми.
Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом ч. 7 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року встановлений у розмірі 2102,00 грн.
У п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом спору у справі №909/983/19 є стягнення 168801,62 грн за порушення ФОП Гаврилюком В.В. умов договору №164 про надання послуг з технічного обслуговування автомобілів від 22.12.2017 та договору поставки товарів №426 від 22.12.2017, в частині надання якісних послуг та заміни нових запчастин. Оскільки предметом спору у справі №909/983/19 є стягнення суми меншої, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2020 рік - 210 200 грн), то у розумінні ГПК України ця справа є малозначною.
Крім того, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 17.09.2020 встановлено, що справа №909/983/19 відноситься до категорії малозначних справ.
Водночас у п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Таким чином у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у ч. 1 ст. 293 ГПК України і це повністю узгоджується з положеннями ст. 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
Оскільки предметом спору у справі №909/983/19 є стягнення суми, що є меншою, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а у касаційній скарзі не наведено обґрунтування щодо наявності підстав, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, то касаційну скаргу ТОВ "Житло Інвест-Сервіс" подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Житло Інвест-Сервіс" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.05.2020 у справі №909/983/19 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Крім того, оскільки Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою скаржника, то клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не розглядається.
Керуючись статтями 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Житло Інвест-Сервіс" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.05.2020 у справі №909/983/19.
2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.
3. Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.А. Кролевець
Судді С.В. Бакуліна
Н.М. Губенко