18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
20 січня 2021 року м. Черкаси справа № 925/1290/20
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М. без участі представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, справу за позовом Ватутінського комунального виробничого підприємства “Водоканал” до комунального підприємства “Водопостачання та водовідведення Звенигородської міської ради” про стягнення 588598 грн. 68 коп.,
Позивач - Ватутінське комунальне виробниче підприємство “Водоканал” звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до комунального підприємства “Водопостачання та водовідведення Звенигородської міської ради” (далі-відповідач) про стягнення, на підставі договорів на приймання, перекачку та очистку стічних вод № 225 від 01.08.2014 року, № 225 від 09.01.2020 року, 588598 грн. 68 коп. основного боргу та відшкодування судових витрат.
Позов мотивовано порушенням відповідачем обов'язку щодо порядку оплати за надані позивачем послуги у сфері водовідведення, прийому, перекачки та очистки стічних вод за відповідними договорами № 225 від 01.08.2014 року, № 225 від 09.01.2020 року у період з 01.06.2020 року по 31.07.2020 року.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 12.10.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/1290/20 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, справу призначено до судового розгляду по суті на 19.11.2020 року.
Позивач явку свого представника в судове засідання 19.11.2020 року не забезпечив, подав суду 19.11.2020 року заяву (вх. № 18076/20), в якій підтримав позовні вимоги, просив розгляд справи провести без участі їх представника.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, причини неявки не повідомив, письмовий відзив на позовну заяву та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подав. Відповідно до даних відстеження поштового відправлення ПАТ «Укрпошта» копія ухвали від 12.110.2020 року про призначення справи до розгляду отримана відповідачем 13.10.2020 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 статті 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.
Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, судом підписано рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.
01.08.2014 року відповідач - комунальне підприємство “Водопостачання та водовідведення Звенигородської міської ради”, як абонент, та позивач - Ватутінське комунальне виробниче підприємство “Водоканал”, як водоканал, уклали договір на приймання, перекачку та очистку стічних вод № 225 (далі - Договір-1, а.с. 9-10), за умовами п.п. 1.1., 2.2 якого водоканал зобов'язався прийняти, перекачати на очисні споруди м. Ватутіне та очистити стічні води абонента в об'ємах, що не перевищують встановлені ліміти, а абонент взяв на себе зобов'язання своєчасно та в повному обсязі розрахуватись за надані йому послуги по прийому, перекачці та очистці стічних вод.
Сторони договору погодили істотні умови цього договору, зокрема:
п. 1.2. - характеристика гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах (ГДК), які не повинен перевищувати абонент;
п.4.1. - кількість стічних вод, які надійшли від абонента на очисні споруди, визначається приладом обліку, який абонент повинен придбати та встановити на каналізаційній насосній станції “Радон”. Прилад обліку перебуває на балансі та обслуговуванні абонента та повинен бути зареєстрований у водоканалі. Зняття показників приладу обліку представником водоканалу здійснюється не рідше як один раз на місяць у присутності представника абонента, який повинен сприяти представнику водоканалу у цьому, а також в забезпеченні безпечного проведення робіт;
п. 4.2. - при несправності приладу обліку чи його відсутності кількість стічних водж прийнятих від абонента розраховується згідно з “Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України”, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008 року;
п. 5.3. - оплату за надані послуги абонент проводить в 3-денний термін після одержання платіжного документа;
п. 7.3. - договір складний на строк з 01.08.2014 року по 01.08.2015 року та набуває чинності з моменту його підписання.
Договір-1 підписаний його сторонами та скріплений їхніми печатками.
01.08.2014 року між сторонами Договору -1 та комунальним підприємством “Водоканал” Звенигородської міської ради підписано протокол погодження. (а.с. 11-12). Відповідно до п.п. 3, 6 вказаного протоколу -погодження сторони домовились, що облік кількості прийнятих, перекачаних та очищених водоканалом від абонента стічних вод проводиться на каналізаційній станції “Радон“ , який є невід'ємною частиною даного договору.
В подальшому, 09.01.2020 року відповідач - комунальне підприємство “Водопостачання та водовідведення Звенигородської міської ради”, як абонент, та позивач - Ватутінське комунальне виробниче підприємство “Водоканал”, як водоканал, уклали договір на приймання, перекачку та очистку стічних вод № 225 (далі - Договір-2, а.с. 13-15), за умовами п.п. 1.1., 2.2 якого водоканал зобов'язався прийняти, перекачати на очисні споруди м. Ватутіне та очистити стічні води абонента в об'ємах, що не перевищують встановлені ліміти, а абонент взяв на себе зобов'язання своєчасно та в повному обсязі розрахуватись за надані йому послуги по прийому, перекачці та очистці стічних вод.
Сторони договору погодили істотні умови цього договору, зокрема:
п.4.1. - кількість стічних вод, які надійшли від абонента на очисні споруди, визначається приладом обліку, який абонент повинен придбати та встановити на каналізаційній насосній станції “Радон”. Прилад обліку перебуває на балансі та обслуговуванні абонента та повинен бути зареєстрований у водоканалі. Зняття показників приладу обліку представником водоканалу здійснюється не рідше як один раз на місяць у присутності представника абонента, який повинен сприяти представнику водоканалу у цьому, а також в забезпеченні безпечного проведення робіт;
п. 4.2. - при несправності приладу обліку чи його відсутності кількість стічних водж прийнятих від абонента розраховується згідно з “Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України”, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008 року;
п. 5.3. - оплату за надані послуги абонент проводить в 3-денний термін після одержання платіжного документа;
п. 7.3. - договір складний на строк з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року та набуває чинності з моменту його підписання.
Договір-2 підписаний його сторонами та скріплений їхніми печатками.
До Договору-2 сторонами укладено додаткову угоду № 1 (а.с. 15 на звороті), п. 1 якої погодили внести зміни до договору № 225 від 09.01.2020 року, виклавши п.1.1. в новій редакції: «Код за ДК 021:2015-904000000-010-0Почслуги в сфері водовідведення, а саме водоканал приймає та перекачує на очисні споруди м. Ватутіне та очищує стічні води абонента в об'ємах, що не перевищують встановлені ліміти».
Інші умови договору-2 залишаються незмінними.
Із актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1021 (225) від 25.06.2020 року та № 1214 (225) від 24.07.2020 року вбачається, що позивач надав передбачені Договорами послуги у сфері водовідведення, прийому, перекачки та очистки стічних вод у період з червня по липень 2020 року на загальну суму 876398 грн. 68 коп., а відповідач ці послуги (роботи) прийняв в повному обсязі і без зауважень (а.с. 20, 21 на звороті). Також позивач виставив відповідачу відповідні рахунки на оплату № 988 від 25.06.2020 року на суму 437282 грн. 96 коп. та № 1166 від 24.07.2020 року на суму 439115грн. 72 коп. (а.с. 20, 21), які відповідач оплатив частково у розмірі 287800 грн. Борг становить 588598 грн. 68 коп.
З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію вих. № 337 від 26.08.2020 року на суму 588598 грн. 68 коп., в якій пропонував погасити у 5-ти денний строк наявну заборгованість (а.с. 17).
Претензія позивача залишена відповідачем без відповіді та виконання, станом на дату подання позовної заяви, борг відповідача перед позивачем становить (876398, 68 -287800) 588598 грн. 68 коп., вимога про його стягнення є предметом позову у справі, що розглядається.
Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договорів на приймання, перекачку та очистку стічних вод № 225 від 01.08.2014 року, № 225 від 09.01.2020 року, які за своєю природою є змішаними договорами про надання послуг, договорами підряду, вимоги позивача витікають із прав та обов'язків сторін за цими договорами.
Загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України, загальні положення про послуги визначені главою 63 ЦК України, про підряд - параграфом 1 глави 61 ЦК України, про поставку - параграфом 3 глави 54 ЦК України.
Згідно з нормами ст. 11 ч. ч. 1, 2 п. 1, ст. 16 ч. 2 п.5 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частинами 2, 3 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, присудження до виконання обов'язку в натурі, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Статтею 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
За змістом положень ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
За змістом положень статей 6, 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Статтею 204 ЦК України, передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 837, ч. 1, ч. 3 ст. 843, ст. 854 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплати виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника , - достроково.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У п.п. 4.1. Договору-1, Договору-2 сторони погодили зокрема, що кількість стічних вод, які надійшли від абонента на очисні споруди, визначається приладом обліку, який абонент повинен придбати та встановити на каналізаційній насосній станції “Радон”. Прилад обліку перебуває на балансі та обслуговуванні абонента та повинен бути зареєстрований у водоканалі.
Проте, прилад обліку не був встановлений абонентом на каналізаційній насосній станції та зареєстрований у водоканалі, а тому облік стічних вод проводився у відповідності до п. 4.2. Договорів: згідно з “Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України”, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від №190 від 27.06.2008 року.
Крім того, пунктами 5.3. Договору-1, Договору-2 сторони погодили, що оплату за надані послуги абонент проводить в 3-денний термін після одержання платіжного документа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свій обов'язок за Договорами, надав у період з червня по липень 2020 року послуги у сфері водовідведення, прийому, перекачки та очистки стічних вод, факт надання послуг та розмір заборгованості на суму 588598 грн. 68 коп. позивачем підтверджено поданими доказами, відповідачем не спростовано, а тому вимога позивача про їх стягнення підлягає задоволенню в судовому порядку.
Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:
позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь якій стадії судового процесу;
учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);
належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);
обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);
достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);
наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);
учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);
суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства суд вважає позов обґрунтованим, доказаним і таким, що підлягає задоволенню повністю.
На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати, а саме, судовий збір в розмірі 8828 грн. 98 коп.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з комунального підприємства “Водопостачання та водовідведення Звенигородської міської ради”, код ЄДРПОУ 36773489, місцезнаходження: 20200, черкаська обл., м. Звенигородка, вул. Кримського, буд. 37 на користь Ватутінського комунального виробничого підприємства “Водоканал”, код ЄДРПОУ 24359125, місцезнаходження: 20250, Черкаська обл., м. Ватутіне, вул. Європейська, буд. 1 - 588598 грн. 68 коп. боргу, 8828 грн. 98 коп. судових витрат.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 20.01.2021 року.
Суддя В.М. Грачов