"11" січня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2727/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.
при секретарі судового засідання Арзуманян В.А.
розглянувши справу №916/2727/20
за позовом Акціонерного товариства “ДТЕК Одеські електричні мережі” (65031, м. Одеса, вул. М. Бродського, 28-Б, код ЄДРПОУ 00131713)
до відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 )
про стягнення 25 798,43грн., -
Представники:
від позивача - Лапчева Н.В., довіреність № 58, дата видачі : 11.09.20;
від відповідача - не з'явився,
Акціонерне товариство “ДТЕК Одеські електричні мережі” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 25 798,43грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем Правил користування електричною енергією.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.09.2020р. провадження по справі №916/2727/20 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.11.2020р. справу №916/2727/20 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та замінено судове засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.12.2020р. підготовче засідання було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.
Відповідач про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.
Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
02.07.2016 р., між Публічним акціонерним товариством Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» (в подальшому перейменованого на AT «ДТЕК Одеські електричні мережі») (далі - AT «ДТЕК Одеські електричні мережі», Компанія, позивач) та ФО ОСОБА_1 було укладено договір про постачання електричної енергії №682.
Умовами вищезазначеного договору передбачено, що Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок останнього з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Позивач звернув увагу, що пунктом 2.1. Договору, сторони погодили під час виконання умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, керуватись чинним законодавством України.
Згідно з п. 2.3.5 договору про постачання електричної енергії Споживач зобов'язується забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників Постачальника електричної енергії за пред'явленням службового посвідчення до засобів (системи) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії.
Положеннями п. 4.2.3 договору передбачено, що Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії вартість недоврахованої електроенергії, розрахованої виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Споживачем Правил користування електричною енергією у разі таких дій Споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії, пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб та засобів обліку, споживання електричної енергії поза засобами обліку, інших умов, визначених Методикою.
Відповідно до п. 9.4 договору про постачання електричної енергії цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2016р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
26.02.2018 р., уповноваженими представниками АТ "Одесаобленерго" було проведено перевірку на об'єкті відповідача - склад (м. Болград, вул. 25 Чапаївської дивізії, 41).
На зазначений об'єкт уповноважених представників АТ "Одесаобленерго" допустив ОСОБА_1 . Отже, при складанні акту був присутній сам ОСОБА_1 , який був залучений до проведення перевірки.
Так, під час проведення перевірки було виявлено порушення п. 3.1, п. 3.6 Правил користування електричною енергією, які діяли на день складання акту у редакції від 06.04.2017 р., затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 492 та затверджені (далі - ПКЕЕ), а саме (мовою оригіналу): «монтаж доучётного ответвления в помещении для електроснабжения токоприемников и самовольного подключения этих токоприемников к сетям ПАО «Одесаобленерго», на підставі чого відповідно до вимог п.6.41 ПКЕЕ було складено Акт про порушення №037223 від 26.02.2018 р.
Позивач вказує, що як вбачається зі змісту Акту №037223, останній було підписано представником АТ "Одесаобленерго" та ОСОБА_1 , який ніяких заперечень чи зауважень до акту не надав, про що зазначено у п. 9 Акта.
28.03.2018р. комісія з розгляду актів про порушення AT “Одесаобленерго” розглянула Акт №037223 та прийняла рішення здійснити розрахунок у відповідності до п. 2.5 Методики з дня останньої технічної перевірки, який відбувся 23.12.2017. Енергопостачальною компанією було підготовлено рахунок-фактуру №682/А від 28.03.2018р. на суму 25 798,43грн. з терміном оплати суми боргу протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунку.
Рішення комісії було оформлено протоколом №49 від 28.03.2018, копія якого з розрахунком та рахунком було вручено відповідачу під підпис.
Таким чином, за переконанням позивача, сума сплати спожитої за період порушення електроенергії, що підлягає стягненню, становить 25 798,43 грн.
Отже посилаючись на вищенаведені обставини АТ “ДТЕК Одеські електричні мережі” звернулось до господарського суду Одеської області з відповідним позовом.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв'язку з чим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950р. передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про ринок електричної енергії” від 13 квітня 2017 року N 2019-VIII (далі по тексту - Закон України „Про ринок електричної енергії”) електропостачальник - суб'єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу; побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об'єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).
Згідно зі ч. 1,2 ст. 56 Закону України „Про ринок електричної енергії” постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Згідно зі ст. 45 Закону України „Про ринок електричної енергії” розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства. Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. Система розподілу має бути побудована з урахуванням принципу економічної ефективності, планів розвитку міст (територій), з дотриманням режиму права власності, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, енергоефективності, захисту життя і здоров'я людей, а також раціонального використання енергії відповідно до технічних правил та норм безпеки, передбачених нормативно-технічними документами.
Відповідно до ст. 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Частиною 1 ст. 237 ГК України передбачено, що підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання .
Станом на момент розгляду справи в суді Правила користування електричною енергією втратили чинність на підставі Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕ від 14.03.2018 № 312, проте Правила користування електричною енергією були чинними під час складення Акціонерним товариством "Одесаобленерго" акту про порушення, тому підлягають застосуванню до спірних правовідносин у редакції, що діяла на момент вчинення відповідних дій.
Пунктом 3.6 Правил передбачено, що підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) обліку електричної енергії, забороняється, за винятком випадків, передбачених розділом 6 цих Правил.
Споживання електричної енергії за відповідним тарифом має бути забезпечене окремим обліком.
Окремі площадки вимірювання мають бути забезпечені засобами обліку, які дають можливість організувати розрахунковий облік за відповідним тарифом на всій площадці вимірювання.
Згідно з п. 6.40 Правил №28 у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656.
Відповідно до п. 6.41 Правил №28 у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Положеннями п. 6.42 Правил №28 на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Розрахунковий добовий обсяг споживання (WflO6.c.n., кВт.*год) визначений у відповідності до п 2.5 Методики за формулою (2,4) Методики.
Згідно п. 2.5 Методики, якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості. Д пор визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об'єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки.
Таким чином, кількість днів, за які має здійснюватись розрахунок, визначена у відповідності до п.2.5 за формулою (2,6) Методики, а саме з дня останньої технічної перевірки електроустановкиспоживача яка було проведена 22.12.2017 р., про що свідчить Акт технічної перевірки №4024635 до дати виявлення порушення.
Відповідно до п. 2.9 Методики, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 цієї Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії здійснюється через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W , кВт.год), доб.с.п. розраховується за формулою (2.7) Методики. При цьому, кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6) Методики.
Таким чином, добове споживання було визначено за формулою:
W ДОб.С.П = Р * t доб.*Кв
де Р - потужність (кВт), визначена через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (самовільне підключення було здійснено алюмінієвим проводом, пропускна спроможність якого відповідно до п. 1. З Правил улаштування електроустановок складає - 65 А). тобто, І - сила струму, була визначена виходячи з наїменьшої поперечної площі перерізу проводів, що використані у схемі самовільного підключення до мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 Правил улаштування електроустановок. гіоб. - тривалість роботи обладнання протягом доби (год.) згідно договору ( приймається 12 год./добу) Кв _ коефіцієнт використання струймоприймачів (приймається рівним 0,9).
У відповідності до п. 2.3 Методики, розрахунок вартості не облікованої електричної енергії, внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, здійснюються за тарифами для споживачів відповідної групи та класу напруги, які діяли під час порушення споживачем ПКЕЕ. Відповідно до ЗУ «Про податок на додану вартість» від 03.04. 1997 р. №168/97 зі змінами операції з продажу електроенергії для всіх категорій споживачів обкладається податком на додану вартість за ставкою 20%.
Відповідно до матеріалів справи, 28.03.2018р. комісія з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією розглянула акт №037223 від 26.02.2018р. та прийняла рішення провести розрахунок обсягу недорахованої електроенергії (мовою оригіналу) “ роизвести расчет по пропускной способности провода , которым сделано самовольное подключение а именно 1пр-65А с последней техической проверки с 23.12.2017г.» та вартість недоврахованої електроенергії склала 25 798,43грн.
Рішення комісії було оформлено Протоколом №49 від 28.03.2018р., на підставі якого АТ "Одесаобленерго" було складено рахунок-фактуру №682/А на суму 25 798,43грн. При цьому відповідач був присутній на засідання комісії щодо розгляду акту про порушення та йому під підпис було вкручено розрахунок та рахунком.
Згідно із п. 6.43 ПКЕЕ споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.
Однак, матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем вартості недоврахованої електричної енергії у розмірі 25 798,43 (з ПДВ), на підставі чого суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства “ДТЕК Одеські електромережі” є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, відповідачем жодним чином не спростовані, та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Акціонерного товариства “ДТЕК Одеські електромережі” (65031, м. Одеса, вул. М. Бродського, 28-Б, код ЄДРПОУ 00131713) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) - задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства “ДТЕК Одеські електромережі” (65031, м. Одеса, вул. М. Бродського, 28-Б, код ЄДРПОУ 00131713) заборгованість за недовраховану електричну енергію в розмірі 25 798 (двадцять п'ять тисяч сімсот дев'яносто вісім)грн. 43коп. та судовий збір 2 102 (дві тисячі сто дві)грн.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 20 січня 2021 р.
Суддя К.Ф. Погребна