79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
11.01.2021 Справа № 914/2145/20
місто Львів
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехніка-Сервіс», м.Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветеран-Буд», м.Львів
про стягнення 377642,94грн.
Суддя Щигельська О.І.
Секретар судового засідання: Зарицька О.Р.
Представники сторін
від позивача: Кіт У.В. - адвокат
від відповідача: не з'явився
Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою програмно-апаратного комплексу «Акорд».
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтехніка-Сервіс», м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветеран-Буд», м.Львів про стягнення 377642,94грн., з яких 349950,00грн. основного боргу, 1476,00грн. інфляційних збитків, 4259,25грн. 3% річних та 21957,69грн. пені.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2020 позовну заяву передано на розгляд судді Щигельській О.І.
Ухвалою суду від 21.08.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехніка-Сервіс» залишено без руху.
Протягом встановленого строку від Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехніка-Сервіс» надійшла заява про усунення недоліків (вх.№25280/20 від 27.08.2020).
У зв'язку з перебуванням судді Щигельської О.І. у відпустці з 25.08.2020 по 14.09.2020, вищезазначену заяву передано на розгляд судді 15.09.2020.
Ухвалою суду від 15.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30.09.2020.
Рух справи висвітлено в ухвалах суду. Зокрема, ухвалою суду від 23.11.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті в судовому засіданні 07.12.2020. В судовому засіданні 07.12.2020 ухвалено розгляд справи відкласти до 21.12.2020 для надання можливості відповідачу ознайомитись із поданим позивачем клопотанням щодо розподілу судових витрат та подати з цього приводу свої міркування, а також позивачу подати пояснення щодо долученого до позовної заяви розрахунку заборгованості. Ухвалою суду від 21.12.2020 розгляд справи, зважаючи на клопотання позивача, відкладено на 11.01.2021.
06.01.2021 на електронну поштову адресу суду надійшли письмові пояснення ТОВ «Спецтехніка-Сервіс» (вх.№322/21 від 06.01.2021) та клопотання про долучення доказів (вх.№340/21 від 11.01.2021) з додатками, зокрема оновленим розрахунком позовних вимог.
Представник позивача в судове засідання 11.01.2021 з'явилась, позовні вимоги підтримала повністю з підстав, зазначених у позовній заяві. Просила суд задовольнити позов з врахуванням факту часткової оплати заборгованості відповідачем після відкриття провадження по справі та поданого оновленого розрахунку позовних вимог. Просила також стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу.
Суд звертає увагу на те, що згідно такого розрахунку загальний розмір заборгованості становить 396359,87грн., з яких 339950,00грн. основного боргу, 31039,84грн. пені, 8919,83грн. 3% річних та 16450,20грн. інфляційних втрат, тобто перевищує заявлену ціну позову. Відтак, оновлений розрахунок, наданий ТОВ «Спецтехніка-Сервіс», є за своїм змістом заявою про збільшення позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Проте, відповідну заяву подано ТОВ «Спецтехніка-Сервіс» після встановленого процесуальним законом строку в межах розгляду справи по суті. Окрім того, згідно з ч.3 ст.163 ГПК України, у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд із відповідною заявою. Відповідні докази на підтвердження проведення доплати судового збору в розмірі 280,75грн. до заяви не долучено.
Окрім того, в порушення ч.5 ст.46 ГПК України, до суду не подано доказів направлення копії такої заяви та доданих до неї документів відповідачу. Надані докази надіслання відповідних документів електронною поштою на адресу veteran.bud@i.ua суд вважає неналежними, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про те, що зазначена електронна поштова адреса є офіційною адресою ТОВ «Ветеран-Буд». При поданні позовної заяви відповідний реквізит позивачем не заповнено із зазначенням про відсутність відповідних відомостей.
Відтак, суд залишає зазначене клопотання про долучення доказів, зокрема оновлений розрахунок штрафних санкцій, пені і інфляційних відрахувань, без розгляду, а розгляд справи здійснюється в межах вимог, заявлених у позовній заяві.
Відповідачем явки повноважного представника в судове засідання 11.01.2021 повторно не забезпечено, відзиву чи заперечень на позовну заяву не подано, поважності неявки суду не повідомлено хоча про дату, час та місце проведення судового засідання його повідомлено належним чином.
Згідно п.1 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу та має право вирішити спір за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 ГПК України.
Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, у відповідності до ст.13 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Аргументи позивача
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в лютому 2020 року між позивачем та відповідачем - ТОВ «Ветеран-Буд» укладено договір, на виконання якого в лютому, березні та квітні 2020 року відповідачу надано послуги на загальну суму 711750,00грн. Зазначені послуги відповідачем оплачено частково на суму 361800,00грн. Попри надання ТОВ «Ветеран-БУД» гарантійного листа, у встановлений строк заборгованість не погашено. Зазначене зумовило звернення до суду із позовом про стягнення з відповідача 349950,00грн. основного боргу, 1476,00грн. інфляційних збитків, 4259,25грн. 3% річних та 21957,69грн. пені.
Після відкриття провадження по справі відповідачем частково погашено заборгованість в грудні 2020 року на суму 10000,00грн.
Аргументи відповідача
Відповідач заперечень та/або відзиву на позовну заяву не подав.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
11.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ветеран-Буд» (замовник за договором, відповідач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецтехніка-Сервіс» (виконавець за договором, позивач по справі) укладено договір про надання послуг №1/11, за яким виконавець зобов'язався із залученням власної техніки (надалі - техніка) надати замовнику послуги з переміщення ґрунту (земляні роботи) на об'єкті замовника, строком не менше 7 днів на умовах, визначених договором, а замовник - прийняти та оплатити надані послуги в порядку та на умовах, передбачених даним Договором (п.1.1).
У п.2.1 сторонами погоджено вартість послуг: 1500,00грн. з ПДВ (з пальним) за 1 (одну) наряд-годину роботи екскаватора з ковшем на об'єкті замовника та 1800,00грн. з ПДВ (з пальним) за 1 (одну) наряд-годину роботи екскаватора з молотом 2,5т на об'єкті замовника.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору ТОВ «Спецтехніка-Сервіс» 24.02.2020 надано послуги на суму 155500,00грн., 13.03.2020 - на суму 175800,00грн. та 14.04.2020 - на суму 380450,00грн. Зазначене підтверджується підписаними представниками сторін актами №24021 від 24.02.2020, №13031 від 13.03.2020, а також рахунками-фактурами №24021 від 24.01.2020, №13031 від 13.03.2020 та №14041 від 14.04.2020. Всього за вказаний період надано послуг на суму 711750,00грн.
Факт надання послуг відповідачем не спростовано та не заперечено, зауважень щодо обсягу, якості та своєчасності їх надання не подано.
Згідно з п.2.5 Договору, оплата за послуги проводиться шляхом перерахування замовником коштів виконавцеві на його розрахунковий рахунок авансом за кожні 28 наряд-годин на підставі рахунку, виставленого виконавцем. Оплата проводиться протягом 2 банківських днів з моменту виставлення рахунку виконавцем. Оплата рахунку замовником є підставою для виконання послуг. Наступна оплата здійснюється кожні 2 дні роботи техніки згідно виставлених рахунків виконавця.
Як вбачається з матеріалів справи надані послуги відповідачем оплачено частково на суму 361800,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями №236 від 14.02.2020 на суму 50500,00грн., №259 від 28.02.2020 на суму 50000,00грн., №270 від 11.03.2020 на суму 50500,00грн., №299 від 19.03.2020 на суму 50800,00грн., №364 від 25.05.2020 на суму 40000,00грн., №380 від 09.06.2020 на суму 40000,00грн., №410 від 14.07.2020 на суму 50000,00грн. та №417 від 23.07.2020 на суму 30000,00грн.
Відтак, утворилась заборгованість в розмірі 349950,00грн. Зазначений розмір заборгованості ТОВ «Ветеран-Буд» перед ТОВ «Спецтехніка-Сервіс», що існував станом на 24.07.2020, відображено в акті звірки взаємних розрахунків сторін, підписаному їх представниками та скріпленому печатками.
Попри гарантійний лист ТОВ «Ветеран-Буд» від 26.06.2020 вих.№46, заборгованість у визначений ним термін - до 31.07.2020 не погашено.
У п.п. 4.1, 4.3 Договору встановлено, що у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України. У випадку порушення термінів оплати за надані послуги замовник зобов'язується сплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової процентної ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день протермінування.
Відтак, ТОВ «Спецтехніка-Сервіс» звернулось до суду із позовом про стягнення з ТОВ «Ветеран-Буд» 349950,00грн. основного боргу, 1476,00грн. інфляційних збитків, 4259,25грн. 3% річних та 21957,69грн. пені.
Після відкриття провадження по справі відповідачем частково погашено заборгованість на суму 10000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №463 від 07.12.2020.
Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.
За своєю правовою природою укладений сторонами договір №1/11 від 11.02.2020 є договором про надання послуг.
Як передбачено ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як вбачається з матеріалів справи, за період з лютого по квітень 2020 року позивачем надано відповідачу передбачені Договором послуги на суму 711750,00грн.
Згідно з ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зважаючи на зафіксований у Договорі порядок розрахунків, суд, беручи до уваги встановлені чинним законодавством правила обчислення строків з врахуванням вихідних та святкових днів, приходить до висновку, що прострочення боржника з виконання зобов'язань із оплати послуг, наданих 24.02.2020, настало з 27.02.2020, із оплати послуг, наданих 13.03.2020, - з 11.03.2020 та послуг, наданих 14.04.2020, - з 17.04.2020.
Вказані послуги оплачено відповідачем частково протягом лютого - липня 2020 року на загальну суму 361800,00грн., а також після пред'явлення позову та відкриття провадження по справі в грудні 2020 року на суму 10000,00грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Так, за ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань із оплати наданих послуг, відтак, позовна вимога про стягнення 349950,00грн. основного боргу є обґрунтованою.
Водночас, зважаючи на часткове погашення ТОВ «Ветеран-Буд» заборгованості на суму 10000,00грн. після відкриття провадження по справі, позов в цій частині слід закрити на підставі п.2 ч.1 ст.1231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета позову, а в частині стягнення 339950,00грн. основного боргу - задовольнити.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Водночас, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (ч.2 ст.218 ГК України).
Згідно із ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано, і такі підстави судом не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Договором №1/11 встановлено, що у випадку порушення термінів оплати за надані послуги замовник зобов'язується сплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової процентної ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день протермінування (п.4.3).
Згідно з ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У зв'язку з несвоєчасним виконанням ТОВ «Ветеран-Буд» зобов'язань із оплати вартості наданих послуг позивачем, відповідно до п.4.3 Договору нараховано відповідачу та заявлено до стягнення пеню у розмірі 21957,69грн. за період з 25.02.2020 по 23.07.2020.
Перевіривши підстави, строки та правильність нарахування пені, суд, провівши відповідний перерахунок з врахуванням настання моменту прострочення боржника із оплати наданих послуг та встановлених законом обмежень, дійшов висновку, що вимога ТОВ «Спецтехніка-Сервіс» про стягнення з відповідача пені є обґрунтованою, однак підлягає частковому задоволенню на суму 20882,04грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з неналежним виконанням ТОВ «Ветеран-Буд» зобов'язань із оплати за надані йому послуги, позивачем, відповідно до ст. 625 ЦК України, нараховано відповідачу та заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 4259,25грн. за період з 25.02.2020 по 23.07.2020 та 1476,00грн. інфляційних втрат з використанням індексів інфляції, встановлених у березні та квітні 2020 року.
Перевіривши підстави, строки та правильність відповідних нарахувань, суд, провівши перерахунок з врахуванням настання моменту прострочення боржника із оплати наданих послуг, дійшов висновку, що вимога ТОВ «Спецтехніка-Сервіс» про стягнення з відповідача 3% річних обґрунтованою, однак підлягає частковому задоволенню на суму 4096,51грн. Водночас, позовна вимога про стягнення 1476,00грн. інфляційних втрат підлягає до задоволення в повному обсязі.
Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ч.ч. 1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи те, що позивачем подано достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, які відповідачем не спростовані, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд, провівши відповідні перерахунки, дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Спецтехніка-Сервіс» до ТОВ «Ветеран-Буд» обґрунтовані та підлягають задоволенню в частині стягнення 339950,00грн. основного боргу, 20882,04грн. пені, 4096,51грн. 3% річних та 1476,00грн. інфляційних втрат. В частині позовних вимог про стягнення 10000,00грн. основного боргу провадження по справі слід закрити.
Відповідно до ч.1 ч.3 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У позовній заяві ТОВ «Спецтехніка-Сервіс» наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, серед яких, окрім судового збору також зазначено 10000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу. В подальшому позивачем подано клопотання про розподіл судових витрат (вх.№35034/20 від 07.12.2020), в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 35000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд звертає увагу на таке.
У відповідності до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, судовий збір в розмірі 5646,07 грн. покладається на відповідача, а в решті - на позивача.
Згідно з п.1 ч.3 ст.123 ГПК України, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 126 ГПК України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Так, до клопотання ТОВ «Спецтехніка-Сервіс» долучено належним чином засвідчені копію договору про надання правничої допомоги №71/20 від 12.06.2020, укладеного ним з Адвокатським об'єднанням «Марусяк та Партнери», за яким адвокатське об'єднання зобов'язалось надати клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором комплекс юридичних послуг (надалі - «послуги»), зокрема, правничу допомогу, а клієнт - оплатити надану допомогу та сприяти адвокатському об'єднанню у виконанні покладених на нього обов'язків. Об'єднання доручає адвокатам об'єднання надавати правничу допомогу клієнту за цим договором на підставі ордеру (п.1.1).
Згідно з п.1.2 вказаного Договору, адвокат об'єднання на підставі відповідного ордеру приймає на себе обов'язки представляти і захищати інтереси клієнта у всіх без винятку підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, в тому числі правоохоронних та судових органах всіх рівнів та юрисдикції, в тому числі в судах апеляційної та касаційної інстанцій в усіх цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях, та справах про адміністративні правопорушення, в яких клієнт виступає позивачем (в тому числі цивільним позивачем), відповідачем, третьою особою, для чого надає адвокату право складати, підписувати, подавати та отримувати від імені клієнта будь-які документи, в тому числі заяви, довідки, клопотання, скарги, пояснення, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, знайомитися з матеріалами справи, надавати усні пояснення суду, засвідчувати копії документів, користуватися іншими правами наданими цим договором та виконувати всі інші юридичні дії.
Права та обов'язки сторін визначено у розділі 2 Договору.
У п.п. 4.1, 4.2 Договору встановлено, що гонорар адвоката визначається за домовленістю з клієнтом та фіксується в додатку до цього договору. У разі збільшення обсягу або зміни доручення клієнта, і якщо такі зміни вимагають від адвокатського об'єднанню додаткового часу, сторони зобов'язуються переглянути умови оплати змінених вимог, враховуючи час витрачений адвокатським об'єднанням на виконання доручення, при цьому розмір гонорару визначається сторонами у окремому додатку до договору та може бути змінений тільки за погодженням сторін.
Згідно Протоколів узгодження гонорару та алгоритму дій від 12.06.2020 та 24.06.2020 (додатки 1 та 2 до Договору відповідно), гонорар адвокатського об'єднання становить 35000,00грн.
На підтвердження повноважень представника, до позовної заяви також долучено копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги ВС №1033767, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Кіт Уляни Вікторівни ВЛ №1095 від 22.02.2019.
До клопотання позивачем долучено копію акта приймання-передачі послуг від 20.10.2020 із досудового та судового врегулювання спору на суму 35000,00грн. та детальний опис робіт, наданий адвокатом Кіт У.В. у відповідності до ч.3 ст.126 ГПК України.
Окрім того позивачем надано копії рахунку від 20.10.2020 за надання професійної правничої допомоги по господарському спору з ТОВ «Ветеран-Буд» відповідно до договору про надання правничої допомоги №71/20 від 12.06.2020 на суму 35000,00грн. та платіжного доручення №473 від 29.10.2020 на суму 35000,00грн., яким підтверджується повна оплата позивачем наданої адвокатом професійної правничої допомоги.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Як встановлено ч.4 ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, також покладаються на відповідача.
Беручи до уваги встановлені ч.4 ст.126 ГПК України критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката та за відсутності клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем, слід покласти на відповідача в сумі 34885,23грн., пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 231, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветеран-Буд» (79000, м. Львів, пл. Князя Святослава, буд. 5, кв. 1-13; ідентифікаційний код 41983158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехніка-Сервіс» (81740, Львівська обл., Жидачівський р-н, смт. Гніздичів, вул. Привокзальна, буд. 4; ідентифікаційний код 41250659) 339950,00грн. основного боргу, 20882,04грн. пені, 4096,51грн. 3% річних, 1476,00грн. інфляційних втрат, 5646,07грн. судового збору та 34885,23грн. витрат на оплату послуг адвоката.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.
4. В частині позовних вимог про стягнення 10000,00грн. основного боргу провадження по справі закрити.
5. В задоволенні позовних вимог про стягнення 1075,65грн. пені та 162,74грн. 3% річних - відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено та підписано суддею 21.01.2021.
Суддя О.І. Щигельська