ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.01.2021Справа № 910/18382/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мистецька Палітра" (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамсек Україна" (м. Київ)
про стягнення 54.003,13 грн
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін: не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мистецька Палітра" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамсек Україна" про стягнення 54.003,13 грн заборгованості зі сплати орендної плати та витрат на теплопостачання з підстав невиконання відповідачем умов Договору найму нежитлового приміщення № 715/806а від 05.09.19.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.20. відкрито провадження у справі № 910/18382/20, з підстав, викладених в ухвалі, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Відповідачем у встановлений судом строк письмового відзиву на позов не подано, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надано.
При цьому судом встановлено, що відповідачу ухвалу суду про відкриття провадження в даній справі, направлено на адресу, визначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак конверт повернуто до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній».
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, за висновками суду, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки «адресат відсутній» вважається днем вручення учаснику справи ухвали суду в силу положень п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України .
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/18382/20.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
05.09.19. між позивачем (Наймодавець) та відповідачем (Наймач) було укладено Договір № 715/806а найму нежитлового приміщення (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Наймодавець передає, а Наймач приймає в користування без права викупу нежитлове приміщення кімната (№ 806а), яке є колективною власністю Національної спілки художників України, корисною площею 28,10 м2, загальною площею 29,45 м2, вартістю 170262,40 грн, у складі 1 (однієї) кімнати, необхідного для статутної діяльності Наймача, розташоване за адресою: Україна, 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 1-5.
Згідно з п. 1.3 Договору передача найнятих приміщень оформлюється приймально-здавальним Актом, де вказується дата, з якої Договір набуває чинності (Додаток № 1). Без Акту приймання- передачі приміщення цей Договір вважається недійсним.
09.09.19. сторонами підписано та скріплено печатками акт приймання-здачі нежитлового приміщення в оренду за Договором.
Плата за наймання приміщень по цьому Договору визначена Розрахунком вартості найму приміщення (Додаток № 2) і складає суму 9208,00 грн. (дев'ять тисяч двісті вісім грн. 00 коп.). Без урахування ПДВ. Розрахунком вартості найму приміщення (Додаток № 2) враховані комунальні послуги, крім послуг теплопостачання, та обслуговування інженерних мереж. Послуги теплопостачання Наймач сплачує додатково в опалювальний сезон пропорційно займаній площі за централізовано встановленими тарифами. Наймач компенсує витрати по електроенергії згідно з показниками лічильників Наймодавцю. В разі відсутності лічильника вартість витрат визначається по потужності електроприладів, що використовуються та частки загальних витрат на освітлення (пункти 1.7-1.9 Договору).
Розділом 3 Договору сторони узгодили наступне.
Після підписання Акту прийняття-передачі приміщення Наймач сплачує аванс в розмірі місячної плати за останній місяць дії Договору. Плата по найму за поточний місяць, розмір якої визначено в пункті 1.7. Договору, сплачується Наймачем протягом 5 (п'яти) банківських днів після отримання рахунку від Наймодавця, але не пізніше 10 (десятого) числа поточного місяця. Авансовий платіж Наймача включається в якості місячної плати у разі прострочення плати за найм нежитлового приміщення за поточний місяць, а у випадку припинення Договору - в якості плати за найм нежитлового приміщення за останній місяць. У випадку відновлення плати Наймачем за поточний місяць, Наймодавець зобов'язується поновити такій авансовий платіж. Розмір плати за кожний поточний місяць визначається Наймодавцем шляхом коригування розміру місячної плати за попередній місяць на індекс інфляції, з урахуванням положень пункту 1.11. цього Договору. Підставою для плати за найм нежитлового приміщення Наймачем є рахунок, що виставляється Наймодавцем. Вартість опалювання сплачується по факту нарахування теплопостачальної організації по виставленим окремим рахункам в опалювальний сезон щомісяця, за 1 кв.м корисної площі. Наймодавець має право щорічно, в разі дії Договору більше одного року, кожних 365 днів від дати підписання даного Договору, проводити перерахунок плати за найм нежитлового приміщення. Наднормативна сума плати за найм нежитлового приміщення, що надійшла Наймодавцю, підлягає в установленому порядку поверненню Наймачу або, за умови письмового погодження Наймача, заліку в рахунок наступних платежів. Після закінчення строку дії Договору, або у випадку відмови Наймача від найму приміщень, плата та інші платежі, передбачені даним Договором, сплачуються по день фактичної здачі приміщень Наймодавцю згідно з Актом приймання-передачі, крім випадків, якщо приймання-передача приміщення не відбувається з вини або затримки Наймодавця. Різниця по перерахункам сплачується Наймачем (або утримується ним) при черговому внесенні відповідного платежу. У випадку, якщо Наймач наймав приміщення неповний місяць, розрахунок вартості оплати здійснюється пропорційно до кількості днів, протягом яких Наймач наймав нежитлове приміщення.
З причин запровадження Кабінетом Міністрів України карантину на усій території України позивач в односторонньому порядку зменшив відповідачу на 50% розмір плати за найм у квітні та травні 2020 року, що відобразив у відповідних рахунках і проти чого відповідач не заперечив.
Згідно рахунку № 290 від 05.09.20. і умов Договору відповідач платіжним дорученням сплатив 15.960,53 грн за вересень 2019 року та 9208,00 грн (за останній місяць найму). Частини останньої складової сплаченої суми враховані позивачем в покриття недоплат ранніх періодів оренди.
12.12.19. відповідач сплатив позивачу 13.505,06 грн.
Позивач вказує, що відповідачем не оплачено: 50.950,94 грн за оренду приміщення в грудні 2019 року, січні - червні 2020 року, та 3.052,19 грн відшкодування плати за теплопостачання за листопад, грудень 2019 року, січень - березень 2020 року.
Оскільки відповідач позивачу означені грошові кошти не сплатив, то вказане зумовило звернення позивача даним позовом до суду.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України, правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.
За своє правовою природою даний Договір є договором оренди.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом (ч. 6 ст. 289 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом за наявними в матеріалах справи доказами (в тому числі рахунками на оплату, актами надання послуг, платіжними дорученнями) встановлено, що у відповідача перед позивачем наявна наступна заборгованість: 50.950,94 грн за оренду приміщення в грудні 2019 року, січні - червні 2020 року, та 3.052,19 грн відшкодування плати за теплопостачання за листопад, грудень 2019 року, січень - березень 2020 року, строк оплати якої є таким, що настав.
Доказів оплати вказаної заборгованості відповідач до матеріалів справи не надав.
При цьому судом за матеріалами справи встановлено, що в порядку п. 5.1.4 Договору та відповідно до вимог чинного законодавства України позивач правомірно відмовився від Договору, який відповідно припинився 08.07.20.
З огляду на викладене в сукупності суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 54.003,13 грн заборгованості, а позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, ч. 9 ст. 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамсек Україна" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, б. 21, приміщення 501-Б; ідентифікаційний код 43188279) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мистецька Палітра" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 1-5; ідентифікаційний код 40840682) 54.003 (п'ятдесят чотири тисячі три) грн заборгованості та 2.102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко