Справа № 909/1055/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
21.01.2021 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу № 909/1055/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БТБ-Комфорт" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Елітгарантбуд" 190 969 грн 59 коп. заборгованості за договором поставки.
ТОВ "БТБ-Комфорт" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з ТОВ "Елітгарантбуд" 190 969 грн 59 коп. заборгованості за договором поставки продукції № 16/02/18 від 16 лютого 2018 р., з яких 174 824 грн 21 коп. основного боргу, 8 367 грн 27 коп. 3 % річних та 7 778 грн 11 коп. інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення своїх договірних зобов'язань відповідач не оплатив поставлений йому позивачем товар.
01 грудня 2020 р., суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, згідно з якою відповідачу належало подати відзив на позов у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі суд надіслав відповідачу на зазначену у позовній заяві адресу: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, буд. 67/1, офіс 216, і яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як адреса місцезнаходження відповідача.
Однак, поштове відправлення, яким суд надсилав відповідачу копію ухвали від 01 грудня 2020 р. повернулось до суду з відміткою відділення поштового зв'язку "адресат відсутній".
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Крім того, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на день розгляду даної справи ТОВ "Елітгарантбуд" зареєстроване за зазначеною вище адресою.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Як вбачається із змісту даних, зазначених на поштовому конверті, у якому суд надсилав відповідачу копію ухвали від 01 грудня 2020 р., відмітку про повернення цього відправлення у поштовому відділенні проставили 11 грудня 2020 р. Відтак, п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов розпочався 12 грудня 2020 р. та закінчився 28 грудня 2020 р. (26 грудня 2020 р. (субота) вихідний день).
Відзиву на позов відповідач у встановлений строк не подав.
Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, суд
ТОВ "БТБ-Комфорт" (продавець, постачальник) та ТОВ "Елітгарантбуд" (покупець) уклали договір поставки від 16 лютого 2018 р. № 16/02/18 (Договір), відповідно до п. 1.1 якого продавець на підставі заявки покупця зобов'язався передати у власність покупця матеріали будівельного призначення, а саме матеріали асортимент, кількість, ціна яких визначена в рахунках-фактурах до Договору, що надалі являють собою невід'ємну частину договору, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.
Згідно з п. 2.1 Договору, попереднє замовлення покупця на поставку товарів обов'язкові для постачальника. Попереднє замовлення може надаватись постачальнику в усній та письмовій формі, засобами поштового, факсимільного зв'язку, по електронній пошті або в інший спосіб, прийнятний для покупця.
Відповідно до пунктів 3.1, 3.3 Договору, загальна сума Договору визначається сумою вартості всіх окремих постачань на підставі відвантажувальних документів продавця в період дії даного Договору. Покупець оплачує суму, зазначену в рахунку-фактурі, у формі попередньої оплати протягом трьох днів із дня одержання рахунка-фактури, шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок продавця.
Накладна на кожну окрему партію товару, що поставляється за даним договором, визначає вартість кожної окремої партії товару (п. 3.4 Договору).
В пунктах 4.6 та 4.11 Договору сторони визначили, що перехід права власності на товар відбувається в момент прийняття покупцем партії товару в місці постачання. Товар вважається поставленим продавцем і прийнятим покупцем з моменту підписання видаткової накладної.
За змістом п. 7.5 Договору, даний Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31 грудня того року, в якому він був укладений. У разі, якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору сторони письмово не повідомили одна одну про наміри розірвання цього Договору, він автоматично вважається пролонгованим на наступний календарний рік. Кількість пролонгацій не обмежена. У випадку внесення змін до Договору з ініціативи продавця, сторони підписують новий договір, у зв'язку з чим даний Договір припиняє свою дію, а не раніше виконання сторонами зобов'язань, що виникли під час його дії.
За даними наявних у матеріалах справи видаткових накладних від 29 грудня 2018 р. № 593, від 15 травня 2019 р. № 167 та від 07 серпня 2019 р. № 328, продавець передав покупцю товар на загальну суму 174 824 грн 21 коп., який покупець не оплатив.
Отже, предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар.
За змістом положень ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За змістом ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
В частинах 1, 4 ст. 538 ЦК України визначено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Отже, виходячи з вимог ст. 692 ЦК України, обов'язок відповідача оплатити товар виникає з моменту його одержання та прийняття товаророзпорядчих документів, зокрема, видаткових накладних.
Із змісту наявних в матеріалах справи видаткових накладних від 29 грудня 2018 р. № 593, від 15 травня 2019 р. № 167 та від 07 серпня 2019 р. № 328, а також акту звіряння взаємних розрахунків, підписаних сторонами без жодних зауважень та скріплених їх печатками, вбачається, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 174 824 грн 21 коп., який останній не оплатив. Відтак, у ТОВ "Елітгарантбуд" наявна заборгованість перед ТОВ "БТБ-Комфорт" у розмірі 174 824 грн 21 коп.
Крім того, слід зазначити, що відсутність в матеріалах справи рахунків-фактур на оплату (як визначено п. 3.3 Договору) не звільняє відповідача від обов'язку оплатити поставлений позивачем товар. Так, за своєю правовою природою рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за отриманий товар. Ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України.
Правова позиція такого змісту зазначена в постановах Верховного Суду від 29 серпня 2019 р. у справі № 905/2245/17, від 07 лютого 2018 р. у справі № 910/49/17 та від 22 травня 2018 р. у справі № 923/712/17.
Отже, позов ТОВ "БТБ-Комфорт" в частині стягнення 174 824 грн 21 коп. основного боргу слід задовольнити.
У зв'язку із простроченням виконання грошового зобов'язання, на підставі положень ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 8 367 грн 27 коп. 3 % річних та 7 778 грн 11 коп. інфляційних втрат.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що граничний строк оплати товару, отриманого відповідачем відповідно до даних зазначених у видатковій накладній від 29 грудня 2018 р. № 593 на суму 25 987 грн 32 коп., припадав на вихідний день (29 грудня 2018 р. - субота), тож останнім днем оплати товару за зазначеною вище накладною слід вважати 31 грудня 2018 р. Отже, право нарахування відповідачу 3 % річних та інфляційних втрат виникло у позивача з 01 січня 2019 р., а не з 30 червня 2018 р., як визначено позивачем.
Суд самостійно розрахував інфляційні втрати та 3 % річних, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду і встановив, що:
за період з 01 січня 2019 р. по 15 травня 2019 р. на суму 25 987 грн 32 коп. розмір 3 % річних становить 288 грн 35 коп., інфляційних втрат - 1 082 грн 85 коп.;
за період з 16 травня 2019 р. по 07 серпня 2019 р. на суму 126 210 грн 96 коп. розмір 3 % річних становить 871 грн 37 коп., інфляційних втрат - -1 384 грн 53 коп.;
за період з 08 серпня 2019 по 24 листопада 2020 р. на суму 174 824 грн 21 коп. розмір 3 % річних становить 6 812 грн 41 коп. та за період з серпня 2019 по жовтень 2020 р. розмір інфляційних втрат - 6 550 грн 72 коп.
Відтак, з відповідача на користь позивача у зв'язку із простроченням оплати товару слід стягнути 7 972 грн 13 коп. 3 % річних та 6 249 грн 04 коп. інфляційних втрат.
Згідно з ст. 129 ГПК України, судовий збір суд покладає на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 237, 238, 241 ГПК України, суд
позов задовольнити частково;
з товариства з обмеженою відповідальністю "Елітгарантбуд" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, буд. 67/1, офіс 216; ідентифікаційний код 40712208) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БТБ-Комфорт" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Є. Коновальця, 227-А, офіс 1; ідентифікаційний код 39868851) стягнути 174 824 (сто сімдесят чотири тисячі вісімсот двадцять чотири) грн 21 коп. основного боргу, 7 972 (сім тисяч дев'ятсот сімдесят дві) грн 13 коп. 3 % річних, 6 249 (шість тисяч двісті сорок дев'ять) грн 04 коп. інфляційних втрат та 2 835 (дві тисячі вісімсот тридцять п'ять) грн 68 коп. судового збору;
в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "БТБ-Комфорт" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Елітгарантбуд" 395 грн 14 коп. 3 % річних та 1 529 грн 07 коп. інфляційних втрат - відмовити.
Витрати по сплаті судового збору в частині 28 грн 86 коп. - залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І. В. Ткаченко