номер провадження справи 4/184/20
21.01.2021 Справа № 908/2875/20
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Зінченко Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Одеського кабельного заводу «Одескабель», (65102, м. Одеса, Миколаївська дорога, буд. 144) представник позивача адвокат Семенов Вадим Іванович, (65102, м. Одеса, Миколаївська дорога, буд. 231 Б)
до відповідача Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133)
про стягнення 46395,12 грн. заборгованості
10.11.2020 до господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява вих. б/н від 10.11.200 (вх. № 3107/08-07/20 від 10.11.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Одеського кабельного заводу «Одескабель», м. Одеса до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», м. Київ в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», м. Енергодар Запорізької області про стягнення 46395,12 грн. основного боргу за договором поставки товару № 651(1)19УК/53-121-08-19-08926 від 23.12.2019.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2020 справу № 908/2875/20 за вище вказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.11.2020 після усунення недоліків позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2875/20 в порядку спрощеного позовного провадження, справі присвоєно номер провадження справи 4/84/20, ухвалено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням на ст. 11 ЦК України, ст. 193 ГК України. Мотивуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що через порушення відповідачем умов договору поставки № 651(1)19УК/53-121-08-19-08926 від 23.12.2019 та положень чинного законодавства в частині оплати за поставлений товар згідно видаткової накладної № 122007 від 24.12.2019 у відповідача утворилася заборгованості в розмірі 46395,12 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача на його користь 46395,12 грн. основного боргу за поставлений товар. Також позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 2102,00 грн. судового збору. Крім того, до позовної заяви позивачем надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікував понести в зв'язку із розглядом справи, згідно з яким витрати на правничу допомогу складають 5000,00 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.11.2020 у справі № 908/2875/20 відповідачу запропоновано у строк не пізніше 11.12.2020 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, позивачу запропоновано у строк не пізніше 23.12.2020 подати письмову відповідь щодо відзиву на позовну заяву, оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України, а також запропоновано відповідачу у строк не пізніше 11.01.2021 подати заперечення на відповідь на відзив, оформлені відповідно до ст. 167 ГПК України.
Відповідачем на підставі ст., ст. 165, 251 ГПК України подано суду відзив на позовну заяву за вих. № 28-23/26456 від 08.12.2020 (вх. № 24315/08-08/20 від 11.12.2020), в якому відповідач проти позову заперечив та зазначив, що умовами договору поставки № 651(1)19УК/53-121-08-19-08926 від 23.12.2019 сторони розмежували строки сплати ПДВ на поставлену продукцію та вартість самої продукції, тобто, вартість продукції сплачується протягом 45 календарних днів з моменту поставки продукції, а ПДВ сплачується після отримання покупцем від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), у встановлених Податковим кодексом України випадках та порядку. Так, 24.12.2019 позивач за видатковою накладною № 122007 поставив ВП ЗАЕС товар загальною вартістю 46395,12 грн. з ПДВ (38662,60 грн. - вартість продукції та 7732,52 грн. - розмір ПДВ). При цьому, щодо оплати ПДВ, як частини вартості продукції, то відповідач зазначає, що за умовами договору поставки № 651(1)19УК/53-121-08-19-08926 від 23.12.2019 ПДВ сплачуються покупцем після отримання ним від постачальника податкової накладної. Таким чином, відповідач вважає, що строк оплати частини вартості товару у розмірі 7732,52 грн. суми ПДВ не настав у зв'язку з чим здійснення оплати ПДВ є правом, а не обов'язком відповідача. З огляду на викладене, відповідач вважає, що позивачем неправильно визначені строки виникнення зобов'язань відповідача щодо оплати поставленого за договором товару. При цьому вимога щодо сплати частини вартості товару у розмірі суми ПДВ від позивача не надходила. З урахуванням викладеного, відповідач просить суд в позові відмовити. Також у відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти покладення на нього 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вважає витрати в заявленій позивачем сумі неспівмірними, необґрунтованими та непропорційними до предмета спору. Крім того, відповідач зауважує, що позивачем наданий лише попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, а понесення витрати на професійну правничу допомогу позивачем не підтверджено належними доказами.
Позивачем на підставі ст., ст. 166, 251 ГПК України через систему «Електронний суд» подана відповідь на відзив на позовну заяву б/н від 24.12.2020 (вх. № 25471/08-08/20 від 24.12.2020), в якій позивач зазначає, що твердження відповідача щодо строку оплати товару за договором є безпідставними, необґрунтованими та помилковими. Пункт 3.2 договору визначає конкретний строк оплати поставленого товару: 45 календарних днів з моменту поставки. Стосовно оплати вартості ПДВ, то вказаним пунктом визначено, що така оплата можлива після отримання ним від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в ЄРПН у встановлених ПК України випадках та порядку. При цьому, в п. 3.2 договору, який визначає порядок оплати, жодним чином не вказано, що отримання податкової накладної має здійснюватися шляхом її надсилання засобами електронної пошти сторін, а наголошено, що прядок оформлення та реєстрації податкових накладних має відбуватись у встановлених ПК України випадках та порядку. Позивач реєстрував податкову накладну № 738 на відвантажений товар 10.01.2020. Враховуючи зазначене, строк оплати товару визначається виключно п. 3.2 договору і складає 45 календарних днів з дати поставки. Оплата як вартості товару без ПДВ, так і вартості товару в розмірі ПДВ є однаковим і має відраховуватись від дати поставки. Факт отримання відповідачем товару за видатковою накладною № 122007 від 245.12.2019 відповідачем не оспорюється. Стосовно судових витрат на правничу допомогу, то докази понесення таких витрат будуть надані позивачем відповідно до вимог ст. 129 ГПК України. Враховуючи зазначене, позивач вважає наявними підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідачем на підставі ст., ст. 167, 251 ГПК України подані заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву № 28-23/110 від 05.01.2021 (вх. № 564/08-08/21 від 13.01.2021). За приписами ч. 7 ст. 116 ГПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові коти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку. Як вбачається з поштової накладної «Укрпошта Стандарт» № 7150305511363 та конверту, в якому заперечення на відповідь на відзив надійшли до служби діловодства господарського суду Запорізької області, на пошту поштове відправлення надано 06.01.2021. Таким чином, суд вважає, що заперечення на відповідь на відзив подані відповідачем у строк встановлений судом, а тому залучаються до матеріалів справи та приймаються судом до розгляду. В запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначає, що позивач помилково трактує положення пункту 3.2 договору поставки товару. Порядок надання позивачем відповідачу податкової накладної був узгоджений сторонами у пункті 4.4 договору. З урахуванням викладеного, відповідач наполягає на тому, що обов'язок сплатити вартість поставленого товару у розмірі суми ПДВ виникає у нього тільки після направлення позивачем йому податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в ЄРПН згідно з вимогами Податкового кодексу України.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 23.11.2020 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. (ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України)
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 21.01.2021.
Розглянувши матеріали справи, суд
11.12.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Одеського кабельного заводу «Одескабель», (Постачальник, позивач у справі) та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», (Покупець, відповідач у справі) укладено Договір поставки № 651(1)19УК/53-121-08-19-08926 (підписаний обома сторонами 23.12.2019) (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується в грудні 2019 року поставити, а Покупець прийняти і сплатити товар на загальну суму 47023,92 грн. з ПДВ. (пункти 1.1 і 1.2 Договору)
Найменування, код УКТ ВЕД, одиниці виміру, кількість товару та ціна визначені сторонами в п. 1.1 Договору.
Відповідно до п. 11.1 Договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє протягом одного року. Строк дії Договору може бути змінено у випадках і на підставах, передбачених законодавством. Зміна строку дії Договору оформлюється сторонами шляхом укладення додаткової угоди.
Сторонами доказів розірвання, припинення чи визнання недійним Договору суду не надано.
Ціна Договору складає 39186,60 грн., крім того ПДВ 20 % 7837,32 грн. Загальна сума договору складає 47023,92 грн. (п. 3.1 Договору)
Пунктом 3.2 Договору сторони обумовили, що розрахунок за продукцію, поставлену згідно до п. 1.1, здійснюється протягом 45 календарних днів з моменту постачання продукції на склад Покупця шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Оплата Покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої а Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку.
За умовами п., п. 4.1, 4.2 Договору поставка товару відбувається згідно з Правилами ІНКОТЕРМС 2010 на умовах DDP - м. Енергодар, вул. Промислова, 133 (склад). Вантажоодержувач - ЗВ ВП «Складаське господарство». Поставка товару відбувається в строк згідно п. 1.2.
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору поставки № 651(1)19УК/53-121-08-19-08926 від 23.12.2019 позивачем за видатковою накладною № 122007 від 24.12.2019 поставлено відповідачу обумовлений Договором товар на загальну суму 46395,12 грн., в тому числі 38662,60 грн. - вартість товару та 7732,52 грн. - розмір ПДВ.
Видаткова накладна № 122007 від 24.12.2019 підписана уповноваженими особами з боку Постачальника і Покупця та скріплена печаткою позивача.
Отже, факт поставки позивачем відповідачу товару згідно умов Договору поставки № 651(1)19УК/53-121-08-19-08926 від 23.12.2019 доведений відповідною видатковою накладною, яка узгоджена сторонами та підтверджує факт прийняття відповідачем товару без жодних зауважень та претензій, про що свідчать підписи уповноважених представників позивача та відповідача на цій видатковій накладній.
Поставка товару підтверджується також довіреністю № 3/431 від 24.12.2019 на отримання товарно-матеріальних цінностей встановленої форми.
Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.
Відповідач факт отримання від позивача товару за видатковою накладною № 122007 від 24.12.2019 по Договору поставки № 651(1)19УК/53-121-08-19-08926 від 23.12.2019 на загальну суму 46395,12 грн. не заперечив.
Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором, який за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Виходячи зі змісту Договору поставки № 651(1)19УК/53-121-08-19-08926 від 23.12.2019, зокрема пункту 3.2 Договору, порядок розрахунків за Договором передбачає здійснення оплати протягом 45 календарних днів з моменту постачання продукції на склад відповвдача.
Отже, з моменту поставки позивачем відповідачу обумовленого Договором товару (дати підписання сторонами у справі видаткової накладної № 122007 від 24.12.2019), враховуючи встановлений п. 3.2 Договору строк оплати, кінцевим терміном сплати за поставлений товар є 07.02.2020.
Таким чином, сторонами чітко визначений строк оплати отриманої за Договором продукції.
Як вже зазначалося раніше за текстом рішення, за загальним правилом (ч. 1 ст. 692 ЦК України) оплата товару за договором купівлі-продажу здійснюється після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.
За приписами частини 2 статті 692 ЦК України покупець повинен виконати свій обов'язок щодо оплати одразу в повному обсязі, тобто сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Однак сторони можуть відійти від цього положення, застосувавши розстрочення платежу (ч. 2 ст. 692 ЦК України).
У випадку, якщо договором купівлі-продажу передбачена оплата товару через певний час після його передачі покупцю, покупець повинен провести оплату в строк, передбачений договором.
Якщо покупець не виконує свого обов'язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, продавець набуває право вимоги такої оплати (ч. 3 ст. 692 ЦК України).
За умовами п. 1.1 Договору відповідач зобов'язався прийняти і оплатити поставлений товар.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем оплата отриманого товару у передбачені строки та в повному обсязі не здійснена.
За таких обставин, матеріалами справи доведено, що відповідач в порушення вимог ст. 692 ЦК України не виконав умови Договору поставки № 651(1)19УК/53-121-08-19-08926 від 23.12.2019 в частині оплати поставленого товару, своєчасно та в повному обсязі не сплатив кошти за отриманий товар, що призвело до невиконання грошового зобов'язання і виникнення боргу за поставлений товар в сумі 46395,12 грн.
За змістом положень статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
На день розгляду спору відповідач доказів оплати товару в повному обсязі суду не надав.
Доводи відповідача стовно того, що умовами Договору сторони розмежували строки сплати ПДВ на поставлену продукцію та вартість самої продукції, тобто, вартість продукції сплачується протягом 45 календарних днів з моменту поставки продукції, а ПДВ сплачується після отримання Покупцем від Постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), судом відхиляються як необґрунтовані, з огляду на таке.
Сторонами визначено у п., п. 3.1, 3.2 розділу 3 «Умови і порядок оплати» Договору, що розрахунок за продукцію, здійснюється протягом 45 календарних днів з моменту постачання продукції на склад Покупця шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, при цьому загальна вартість товару з урахуванням ПДВ складає 46395,12 грн.
Таким чином, встановлений у п. 3.2 розділу 3 Договору строк оплати за товар (45 календарних днів) визначений для оплати всієї вартості поставленого товару, у тому числі ПДВ.
Зазначення у п. 3.2 розділі 3 Договору необхідності передачі постачальником покупцю податкової накладної та оплата ПДВ покупцем після надання такої податкової накладної у своїй взаємозалежності визначає, що податкова накладна має бути подана та зареєстрована у реєстрі постачальником, а оплата суми ПДВ здійснена покупцем на протязі визначеного сторонами строку (45 календарних днів з дати поставки).
Будь-яких доказів звернення до позивача з приводу непередання податкової накладної відповідач суду не подав.
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем порушено строки проведення оплати за поставлений товар у зв'язку з чим позивачем правомірно заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 46395,12 грн. в якості оплати за поставлений товар. При цьому судом встановлено та не заперечується відповідачем, що товар ним отримано, що свідчить про належне виконання позивачем своїх зобов'язань.
Враховуючи вищевикладене, наведені заперечення відповідача не звільняють його як покупця від обов'язку здійснити оплату за поставлений товар. При цьому, суд враховує, що безпосередньо факт отримання товару відповідач не заперечив.
Також суд звертає увагу, що, статтею 3 ЦК України закріплено, що одним із основних принципів цивільного права є принцип добросовісності, розумності та справедливості.
Позивач, уклавши Договір № 651(1)19УК/53-121-08-19-08926 від 23.12.2019 і передавши товар відповідачу, розраховує на отримання оплати у розумні строки, а відповідач, уклавши цей договір, свідомо прийняв на себе зобов'язання щодо своєчасного і повного розрахунку з позивачем за отриманий товар.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем оплата отриманого товару у передбачені строки у повному обсязі не здійснена.
З урахуванням викладеного, оскільки заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 46395,12 грн. за поставлений позивачем товар станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача 46395,12 грн. основного боргу підлягає задоволенню судом.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Доводи відповідача, надані в обґрунтування заперечень на позов, судом визнані безпідставними та необґрунтованими.
На підставі викладеного, позов задовольняється повністю.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Стосовно витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, про які зазначено у попередньому (орієнтовному) розрахунку доданому до позовної заяви, то суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
За таких обставин, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.
До позовної заяви додано лише попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікував понести в зв'язку із розглядом справи, згідно з яким витрати на правничу допомогу складають 5000,00 грн.
У порушення ч. 3 ст. 126 ГПК України позивачем не надано суду розрахунку витрат на правничу допомогу і з визначенням остаточної суми таких витрат, не подано доказів на підтвердження здійснених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Також не подано доказів на підтвердження виконання послуг адвокатом (фактичного надання послуг), зокрема, підписаного акту виконаних робіт із детальним розшифруванням наданих послуг та їх вартості.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України унормовано, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Враховуючи наведене, заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу до стягнення не присуджуються.
Керуючись ст., ст. 123, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Одеського кабельного заводу «Одескабель», м. Одеса до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», м. Київ в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», м. Енергодар Запорізької області про стягнення 46395,12 грн. основного боргу за договором поставки товару № 651(1)19УК/53-121-08-19-08926 від 23.12.2019 задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», (71504, м. Енергодар Запорізької області, вул. Промислова, буд. 133, ідентифікаційний код ВП 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Одеського кабельного заводу «Одескабель», (65102, м. Одеса, Миколаївська дорога, буд. 144, ідентифікаційний код юридичної особи 30332681) 46395 (сорок шість тисяч триста дев'яносто п'ять) грн. 12 коп. основного боргу та 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.
Повне судове рішення складено « 21» січня 2021 р.
Суддя Н. Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.