номер провадження справи 35/194/20
12.01.2021 Справа № 908/3188/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Топчій О.А.,
за участю секретаря судового засідання Авраменко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альфатех» (52001, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, б. 48Б, ідентифікаційний код юридичної особи 37383046)
до відповідача Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс» (69095, м. Запоріжжя, вул. шкільна, б. 2, ідентифікаційний код юридичної особи 03328379)
про стягнення коштів
за участю представників сторін:
від позивача: Полтавець В.Л., довіреність б/н від 04.01.2021;
від відповідача: Оккерт Ю.О., ордер АР №1033221 від 12.01.2021.
До Господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альфатех» до відповідача Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс» про стягнення заборгованості за договором поставки №327 від 31.08.2020 у розмірі 1 354 509,00 грн, пені у розмірі 13 975,09 грн.
10.12.2020 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/3188/20, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.01.2021 о 14 год. 30 хв.
За письмовою згодою представників сторін в судовому засіданні 12.01.2021 закрито підготовче провадження та суд перейшов до розгляду справи по суті.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки №327 від 31.08.2020 щодо повноти та своєчасності оплати поставленого товару, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 1 354 509,00 грн. За порушення відповідачем грошового зобов'язання позивачем нараховано 13 975,09 грн пені.
В судовому засіданні 12.01.2021 представник позивача позовні вимоги підтримав та просить задовольнити в повному обсязі.
29.12.2020 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено про визнання позовних вимог до початку розгляду справи по суті. Також зазначено про часткову оплату суми боргу 03.12.2020, 08.12.2020 та 24.12.2020, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.
Крім того, у відзиві викладено клопотання про зменшення розміру пені до 1 000,00 грн. В обґрунтування клопотання відповідач посилається на те, що на виконання постанови КМУ №239 від 25.03.2020 підприємство «Запоріжелектротранс» здійснювало перевезення пасажирів в одному міському транспортному засобі у кількості, що не перевищує 50% від загальної кількості місць для сидіння. В подальшому, 04.04.2020, до постанови КМУ №211 від 11.03.2020 були внесені зміни, що діють до теперішнього часу, відповідно до яких підприємство «Запоріжелектротранс» здійснює перевезення пасажирів в одному міському транспортному засобі в межах кількості місць для сидіння. За результатом суттєвого зниження кількості пасажирських перевезень підприємство «Запоріжелектротранс» не має можливості отримувати запланований дохід від перевезення , що унеможливлює своєчасне виконання зобов'язань зі сплати грошових коштів за договірними зобов'язаннями. Власний дохід підприємства «Запоріжелектротранс» не покриває 50% обов'язкових витрат підприємства, таких як заробітна плата і обов'язкові податки. Крім того, оплата праці відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України «Про оплату праці» здійснюється в першочерговому порядку. На даний час діяльність відповідача є збитковою, а отже такою, яка не може в повному обсязі покривати витрати підприємства та належним чином виконувати перед контрагентами взяті на себе зобов'язання. Збитковість відповідача підтверджується звітом про фінансові результати.
Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме програмно - апаратного комплексу «Акорд».
В судому засіданні 08.12.2020 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
31.08.2020 між ТОВ «Торговий дім «Альфатех» - постачальник та ЗКПМЕЕ «Запоріжелектротранс» - покупець укладено договір поставки №327, за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язався протягом строку дії даного договору до 31.12.2020 поставляти та передавати у власність замовника: код за ДК 021:2015-3435 (34350000-5) (шини для транспортних засобів великої та малої тоннажності), а замовник зобов'язався прийняти цей товар та оплатити його. Товар поставляється партіями залежно від заявок замовника.
В п. 3.2. договору сторони узгодили, що оплата за договором здійснюється на підставі виставленого рахунку постачальника протягом 15 робочих днів з моменту поставки товару шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника вартості партії товару, що передається згідно поданої заявки.
Відповідно до п. 4.1. договору, загальна ціна договору - 1 414 509,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 235 751,50 грн.
07.09.2020 позивачем виставлено рахунок на оплату №Ш-23 754 на суму 1 414 509,00 грн.
Обумовлений договором товар на загальну суму 1 414 509,00 грн поставлено за видатковою накладною №Ш-8102 від 10.09.2020. Про отримання відповідачем товару свідчить підпис уповноваженої особи на видатковій накладній.
Відповідачем отриманий товар оплачено частково, про що свідчать платіжні доручення:
- №6630 від 15.10.2020 на суму 10 000,00 грн,
- №6674 від 15.10.2020 на суму 10 000,00 грн,
- №6763 від 22.10.2020 на суму 10 000,00 грн,
- №7107 від 17.11.2020 на суму 30 000,00 грн.
Заборгованість становить 1 354 509,00 грн.
Позивач звернувся до відповідача з претензією щодо погашення заборгованості.
Відповіді на претензію не надано, заборгованість не погашена.
Невиконання відповідачами взятих на себе зобов'язань за договором поставки стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми боргу.
Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України підставами виникнення зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).
Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.
Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об'єктивних обставин.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.
Разом з відзивом відповідачем надано платіжні доручення про часткову оплату заборгованості:
- №7337 від 03.12.2020 на суму 10 000,00 грн,
- №7386 від 08.12.2020 на суму 167 000,00 грн,
- №7506 від 24.12.2020 на суму 25 000,00 грн.
Судом враховано, що сума 10 000,00 грн сплачена відповідачем 03.12.2020, а позов надісланий до суду 08.12.2020, відтак позовні вимоги на суму 10 000,00 грн задоволенню не підлягають як безпідставно заявлені.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Сума заборгованості у розмірі 192 000,00 грн. сплачена відповідачем після звернення позивача до суду, відтак в цій частині позовних вимог провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмету спору.
За викладених обставин, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу задовольняються судом частково у сумі 1 152 509,00 грн.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 13 975,09 грн, нараховану за період з 02.10.2020 по 01.12.2020 на суму заборгованості 1 394 509,00 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.
Відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За умовами п. 8.2. договору, у випадку порушення покупцем строків оплати товару з вини покупця, покупець сплачує постачальнику, на письмову вимогу останнього, пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діє в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день затримки оплати.
Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що дійсно мале місце прострочення виконання грошового зобов'язання.
В той же час, перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що стягненню підлягає пеня у розмірі 13 856,54 грн, розрахована з врахуванням здійснених відповідачем оплат в період, за який здійснюється розрахунок пені.
Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені до 1000,00 грн у зв'язку з тяжким матеріальним станом підприємства, обумовленого введенням обмежень у здійсненні перевезень пасажирів, що призвело до значного зниження доходів.
Стаття 233 ГК України та частина 3 статті 551 ЦК України, з урахуванням статті 3 ЦК України, згідно приписів якої загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність, надають право суду зменшити розмір штрафних санкцій за умови, що вони значно перевищують розмір збитків.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо. Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 05.04.2018 у справі № 905/1180/17, від 12.09.2018 у справі № 912/3594/17.
Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.
При вирішенні клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки (пені), суд перевірив всі доводи сторін і врахував всі істотні обставини, а також інтереси сторін, які заслуговують на увагу, у зв'язку з чим дійшов висновку про наявність обставин, за яких можливе зменшення штрафних санкцій.
Зменшуючи розмір пені, судом взято до уваги ступінь виконання відповідачем зобов'язання, а також враховано наявність діючих обмежень щодо перевезення пасажирів.
Разом із тим, судом враховано інтереси позивача, у зв'язку з чим клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки (пені, штрафу) підлягає задоволенню частково, чим забезпечено дотримання балансу інтересів обох сторін.
Суд також відзначає, що в силу приписів ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права та розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, з огляду на що відсутність в чинному ГПК норми процесуального права, яка б встановлювала спосіб та порядок застосування господарськими судами ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України під час вирішення господарських спорів, не позбавляє суд права застосовувати відповідні норми.
Таким чином, прийнявши до уваги наведені відповідачем доводи та контраргументи зазначені позивачем, враховуючи інтереси сторін і їх баланс, беручи до уваги важливість збереження господарської діяльності відповідача, направленої на здійснення пасажирських перевезень в місті Запоріжжя, суд дійшов висновку про зменшення розміру пені на 50%, що становить 6 928,27 грн. При цьому, суд зазначає, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Сторонами надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в частині задоволених позовних вимог у розмірі 1 166 365,54 грн покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам. При цьому, судом враховано, що відповідачем позовні вимоги визнано до початку розгляду справи по суті, відтак за приписами ч. 2 ст. 130 ГПК України, поверненню позивачеві з державного бюджету України підлягає сума сплаченого судового збору у розмірі 8 747,75 грн.
Судовий збір у розмірі 2 880,00 грн за позовними вимогами у розмірі 192 000,00 грн, провадження за якими закрито, підлягає поверненню позивачеві з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 73, 86, 202, 219, пунктом 2 частини 1 статті 231, статтями 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 192 000,00 грн закрити.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альфатех» до Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс» задовольнити частково.
Стягнути з Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс» (69095, м. Запоріжжя, вул. шкільна, б. 2, ідентифікаційний код юридичної особи 03328379) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альфатех» (52001, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, б. 48Б, ідентифікаційний код юридичної особи 37383046) основний борг у сумі 1 152 509,00 грн (один мільйон сто п'ятдесят дві тисячі п'ятсот дев'ять гривень 00 коп.), пеню у розмірі 6 928,27 грн (шість тисяч дев'ятсот двадцять вісім гривень 27 грн), судовий збір у розмірі 8 747,75 грн (вісім тисяч сімсот сорок сім гривень 75 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постановити ухвалу про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альфатех» з державного бюджету України сплаченого судового збору у розмірі 11 627,75 грн (одинадцять тисяч шістсот двадцять сім гривень 75 коп.).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 21 січня 2021 року.
Суддя О.А. Топчій