номер провадження справи 9/155/20
11.01.2021 Справа № 908/2383/20
м.Запоріжжя
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», код ЄДРПОУ 42093239 (69096, м. Запоріжжя, вул.Каховська, 26; адреса для листування: 69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35)
до відповідача: Комунального підприємства «Готель «Україна» Запорізької обласної ради, код ЄДРПОУ 05907549 (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 162-А)
про стягнення суми 268933,08 грн.
Суддя Боєва О.С.
при секретарі судового засідання Бичківській О.О.
За участю представників сторін:
від позивача: Серебрянников Д.В.;
від відповідача: не з'явився
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» про стягнення з відповідача: Комунального підприємства «Готель «Україна» Запорізької обласної ради суми 268933,08 грн., яка складається з: суми 249140,45 грн. основного боргу за спожиту електроенергію, суми 13786,44 грн. пені, суми 2870,41 грн. 3% річних, суми 3135,78 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 21.09.2020 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2383/20, присвоєний номер провадження 9/155/20, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.10.2020. Ухвалою суду від 09.10.2020 підготовче засідання відкладено на 12.11.2020. Ухвалою суду від 12.11.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів - до 21.12.2020 включно, підготовче засідання відкладено на 10.12.2020. Ухвалою суду від 10.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.01.2021.
11.01.2021 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, зазначивши, зокрема, про наступне. Між ТОВ “Запоріжжяелектропостачання” та Комунальним підприємством “Готель “Україна” Запорізької обласної ради укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної Споживачем Комерційної пропозиції №5 до Договору, для чого Споживач подав електропостачальнику заяву-приєднання. Відповідачем було спожито електричну енергію за період: серпень 2019, січень - травень 2020. Рахунки за серпень 2019, січень - лютий 2020 відповідачем отримані особисто, рахунки за березень - травень 2020 надіслані на адресу відповідача поштою. У відповідності до рахунків обсяг використаної електричної енергії складає 141539 кВт/год на загальну суму 277537,25 грн., що підтверджується повідомленням/листом адміністратора комерційного обліку за № 007-066/12161 від 04.08.2020, функції якого в Запорізькій області виконує ПАТ “Запоріжжяобленерго”. 26.09.2019 між позивачем та відповідачем було укладено договір №022/ВЦ реструктуризації заборгованості на суму 126 853,53 грн., в тому числі: 108026,67 грн. - борг за спожиту електричну енергію за період з 01.01.2019 по 31.08.2019; 17264,79 грн. - пеня; 1562,07 грн. - 3% річних. Умови за Договором № 022/ВЦ виконані відповідачем частково, погашено суму 93522,24 грн. заборгованості, не сплаченою залишилась сума 14 504,43 грн. за спожиту електричну енергію у серпні 2019. У зв'язку з невиконанням умов Договору № 022/ВЦ в частині оплати заборгованості в терміни встановлені Графіком погашення заборгованості, листом від 28.07.2020 № 4451 позивачем згідно з п. 4.2 договору було розірвано цей договір в односторонньому порядку. 02.03.2020 між позивачем та відповідачем було укладено договір № 042/ВЦ реструктуризації заборгованості на суму 79 759,31 грн. за спожиту електричну енергію за період з 01.01.2020 по 31.01.2020. Відповідачем також не виконувались умови Договору № 042/ВЦ в частині оплати заборгованості в терміни встановлені Графіком погашення заборгованості, тому листом від 28.07.2020 № 4451/1 позивачем було розірвано договір в односторонньому порядку. Таким чином, як зазначив позивач, заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію у серпні 2019, з 01.01.2020 по 31.05.2020 складає 249140,45 грн., яка до теперішнього часу не сплачена. У зв'язку з порушенням відповідачем зазначеного грошового зобов'язання, позивач, керуючись умовами пункту 5.8 договору, п. 6 додатку 2 до Договору та приписами діючого законодавства, нарахував та просить суд також стягнути з відповідача пеню у розмірі 13786,44 грн., нарахованої за загальний період з 01.04.2020 по 17.08.2020, 3 % річних у розмірі 2870,41 грн. за період з 01.04.2020 по 17.08.2020 та інфляційні витрати в розмірі 3135,78 грн. за квітень - червень 2020 включно. Позовні вимоги обґрунтовані умовами договору, ст.ст. 16, 526, 530, 610-612, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 193, 230, 232, 275 ГК України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НРРЕЕ від 14.03.2018 № 312, п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідач відзив на позов суду не надав, представник відповідача в засідання не з'являвся. Про розгляд справи відповідача повідомлено належним чином. Ухвали суду направлялись на адресу Комунального підприємства «Готель «Україна» Запорізької обласної ради, що вказана у позовній заяві та відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських, а саме: 69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 162-А. Ухвала суду про відкриття провадження у справі була повернута підприємством поштового зв'язку до господарського суду без вручення адресату з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».
У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).
12.11.2020 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Будь-яких інших заяв (клопотань), в тому числі щодо продовження або поновлення процесуальних строків, від відповідача не надходило.
Із змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами, за відсутністю відповідача, який повідомлений належним чином про розгляд справи.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (набрання чинності 19.04.2018) було затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ).
Відповідно до п. 1.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ) на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
Згідно з п. 8 вищевказаної Постанови договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Відповідно до абзацу п'ятого пункту 13 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії» в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018 фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання к сферах енергетики та комунальних послуг від 31.07.2018 № 807 Товариству з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (код ЄДРПОУ 42093239) видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.
ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» (позивач у справі) є суб'єктом господарювання, який утворився під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії згідно з п. 13 Розділу ХVІІІ Закону України «Про ринок електричної енергії» та починаючи з 01.01.2019 виконує функції постачальника універсальних послуг на території Запорізької області.
Комунальним підприємством «Готель «Україна» Запорізької обласної ради (Споживач, відповідач у справі) підписано заяву-приєднання до Договору про постачання електричної енергії споживачу (Додаток 1 до договору), відповідно до якої останній керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, ознайомившись з умовами Договору на сайті електропостачальника (далі - Постачальник) в мережі Інтернет за адресою: http: www.zpep.com.ua або в друкованому виданні, що публікується в межах території ліцензованої діяльності ТОВ «Запоріжжяелектропостачання», приєднався до його умов на умовах комерційної пропозиції Постачальника № 5. Початок постачання - з 01.02.2019.
За змістом вказаної заяви-приєднання Споживач засвідчує вільне волевиявлення щодо приєднання до умов Договору в повному обсязі. З моменту акцептування цієї заяви-приєднання у встановленому Правилами роздрібного ринку порядку Споживач та Постачальник набувають всіх прав та обов'язків за Договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами Договору та чинним законодавством України.
В розділі 2 Договору “Предмет Договору” встановлено, що Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Згідно з п. 4.12 розділу ІV ПРРЕЕ «Порядок розрахунків на роздрібному ринку електричної енергії» розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Відповідно до п.4.13 ПРРЕЕ для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу (п.4.21 ПРРЕЕ).
Згідно з розділом 5 Договору “Ціна, порядок обліку і оплата електричної енергії” Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в Комерційній пропозиції Постачальника.
Відповідно до п. 1 Комерційної пропозиції № 5 постачальника електричної енергії ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» на період з 01.01.2019 по 31.12.2019 та на період з 01.01.2020 по 31.12.2020 споживач є власником (користувачем) об'єкта.
В пункті 3 Комерційної пропозиції № 5 «Спосіб оплати» передбачено, що розрахунковим періодом є 1 календарний місяць. Оплата електричної енергії здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати до 25 числа місяця, що передує розрахунковому періоду, в розмірі 100% від вартості очікуваного споживання електричної енергії за розрахунковий період з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку.
Оплата здійснюється на рахунок Постачальника зі спеціальним режимом використання, зазначений у Договорі, або розрахункових документах.
Згідно з п. 2 Комерційної пропозиції № 5 «Ціна» остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію за розрахунковий період здійснюється на підставі самостійно отриманого Споживачем у Постачальника рахунка, в якому зазначаються суми до сплати за використану електричну енергію, в строки, встановлені в п. 5 цієї комерційної пропозиції.
В пункті з п. 5 Комерційної пропозиції визначено, що рахунок на проведення остаточного розрахунку самостійно отримується Споживачем до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, або направляється Постачальником на електронну адресу Споживача, вказану у заві-приєднанні. Оплата рахунку Постачальника за Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не більше ніж протягом 5 робочих днів від дати його отримання Споживачем.
Згідно з повідомленням адміністратора комерційного обліку, функції якого в Запорізькій області виконує ПАТ “Запоріжжяобленерго”, останнім у відповідь на лист ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» від 28.07.2020 № 4446 «Щодо підтвердження спожитих обсягів електричної енергії», листом від 04.08.2020 за вих. № 007-066/12161 (з додатком до цього листа) надано підтверджуючу інформацію про обсяги постачання електричної енергії споживачу - КП «Готель Україна» ЗОР за серпень 2019 та у розрахункових періодах з 01.01.2020 по 31.05.2020.
Матеріали справи свідчать, що позивачем виставлялись відповідачу рахунки за спожиту електричну енергію за період: серпень 2019, січень-травень 2020. Рахунки за серпень 2019, січень - лютий 2020 відповідачем отримані особисто, що підтверджується витягами з журналів видачі рахунків, копії яких мітяться в матеріалах справи. Рахунки за електроенергію спожиту у березні - травні 2020 надсилались позивачем на адресу відповідача через засоби поштового зв'язку, що підтверджується поштовими реєстрами та фіскальними чеками (копії містяться в матеріалах справи). У відповідності до вказаних рахунків обсяг використаної електричної енергії складає 141539 кВт/год на загальну суму 277537,25 грн.
26.09.2019 позивачем та відповідачем було укладено договір №022/ВЦ реструктуризації заборгованості згідно Договору про постачання електричної енергії, а саме: за спожиту електричну енергію в розмірі 445887,76 грн., в період з 01.01.2019 по 31.08.2019, заборгованість станом на 26.09.2019 - 108 026,67 грн.
Згідно з п.1.2 вказаного Договору Споживач підтверджує факт наявності заборгованості та виражає вільне волевиявлення щодо сплати заборгованості, що утворилась в розмірі 126 853,53 грн., в тому числі:
- заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 108026,67 грн.;
- пеня в розмірі 17264,79 грн. за період з 08.04.2019 по 26.09.2019;
- 3% річних в розмірі 1562,07 грн. за період з 01.01.2019 по 26.09.2019.
Відповідно до п. 1.3 договору Постачальник надає розстрочку Споживачу в погашенні заборгованості, а Споживач зобов'язується сплатити заборгованість в розмірі 108026,67 грн. самостійно на рахунок Постачальника, відповідно до Графіку погашення заборгованості (Додаток № 3).
Позивачем виставлено рахунок № 55_1614-ШС від 26.09.2019 на сплату суми 17264,79 грн. пені та суми 1562,07 грн. 3% річних, який було оплачено відповідачем згідно з платіжним дорученням № 581 від 02.10.2019.
В Додатку № 3 до договору реструктуризації визначено Графік погашення заборгованості, згідно з яким відповідач повинен був сплатити загальну суму в розмірі 108026,67 грн., а саме: до 18.10.2019 - 18004,45 грн., до 18.11.2019 - 18004,45 грн., до 16.12.2019 - 18004,45 грн., до 13.01.2020 - 18004,44грн., до 17.02.2020 - 18004,44 грн., до 16.03.2020 - 18004,44 грн.
Згідно з п.2.2. договору Споживач зобов'язався своєчасно вносити платежі згідно з Графіком; своєчасно сплачувати поточні платежі за спожиту електричну енергію.
В пункті 4.2. договору реструктуризації передбачено, що у разі порушення Споживачем термінів оплати, встановлених Додатком №3 відповідно до умов договору, Постачальник має право в односторонньому порядку відмовитись від дії договору.
Договір вважається розірваним на вимогу Постачальника з моменту отримання Споживачем повідомлення. Датою отримання Споживачем повідомлення вважається: - при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів); при отриманні нарочним - дата вручення Споживачу.
Відповідач здійснив наступні оплати заборгованості за спожиту за електричну згідно з договором реструктуризації № 022/ВЦ від 26.09.2019 за платіжними дорученнями: № 614 від 15.10.2019 на суму 18004,45 грн., № 668 від 15.11.2019 на суму 18004,45 грн., № 738 від 12.12.2019 на суму 18004,45 грн., № 1 від 13.01.2020 на суму 18004,45 грн., №800 від 14.02.2020 на суму 18004,44 грн., № 847 від 18.03.2020 на суму 1500,00 грн., № 862 від 27.04.2020 на суму 2000,00 грн. Всього перераховано загальну суму 93522,24 грн. заборгованості, не сплаченою залишилась спожита у серпні 2019 електрична енергія на суму 14 504,43 грн.
У зв'язку з невиконанням умов в частині оплати заборгованості в терміни встановлені Графіком погашення заборгованості позивачем згідно з п. 4.2 договору, 28.07.2019 позивачем було направлено КП «Готель Україна» повідомлення від 28.07.2020 № 4451 «Про розірвання договору реструктуризації № 022/ВЦ».
02.03.2020 позивачем та відповідачем було укладено договір реструктуризації №042/ВЦ заборгованості за спожиту електричну енергію у період з 01.01.2020 по 31.01.2020 в розмірі 79 759,31 грн., а також суми 1006,80 грн. пені в період нарахування з 11.02.2020 по 02.03.2020 та з оплатою в строк до 10.02.2020 (Додаток №2) та суми 137,29 грн. 3% річних в період нарахування з 11.02.2020 по 02.03.2020 з оплатою у строк до 10.02.2020 (Додаток №3).
Відповідно до Графіку погашення заборгованості (Додаток №1) відповідач повинен був здійснити погашення суми 79 759,31 грн. заборгованості до 30.03.2020.
Згідно з платіжним дорученням № 832 від 04.03.2020 відповідач перерахував на рахунок позивача суму 1144,09 грн. штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань згідно з виставленим позивачем рахунком № 1614 від 02.03.2020. Платежів в частині оплати заборгованості на виконання умов Договору реструктуризації № 042/ВЦ від відповідача не надходило, у зв'язку із чим листом від 28.07.2020 № 4451/1 позивач повідомив про розірвання договору реструктуризації № 042/ВЦ. Повідомлення направлено 28.07.2020.
19.08.2020 позивач направив відповідачу вимогу на суму 249140,45 грн. про сплату заборгованості за спожиту електричну енергію за серпень 2019, січень - травень 2020 включно, в семиденний термін з дня отримання вимоги.
Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов'язку в натурі.
Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України підставами виникнення зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Судом встановлено, що відповідач зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати за спожиту електричну енергію згідно виставлених рахунків на оплату, в тому числі з урахуванням умов договорів реструктуризації заборгованості №022/ВЦ від 26.09.2019 та №042/ВЦ від 02.03.2020, належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість за період: серпень 2019, січень - травень 2020 включно, у розмірі 249140,45 грн.
Відповідач позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу не спростував, доказів погашення заборгованості у заявленому позивачем розмірі не надав.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 249140,45 грн. основного боргу є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.
Також у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми 13786,44 грн. пені за загальний період з 01.04.2020 по 17.08.2020, суми 2870,41 грн. 3% річних за загальний період з 01.04.2020 по 17.08.2020 та суми 3135,78 грн. інфляційних втрат за квітень - червень 2020 включно.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з ст.ст. 1, 3 Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п. п. 5.8 Договору про постачання електричної енергії споживачу, до умов якого приєднався відповідач, визначено: якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що визначається цим Договором та зазначається у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору.
Відповідно до умов п. 6 Комерційної пропозиції № 5 постачальника електричної енергії ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» за періоди з 01.01.2019 по 31.12.2019 та з 01.01.2020 по 31.12.2020, які є аналогічними, за внесення будь-яких платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов'язання, та 3% річних від суми боргу.
З вищевикладеного вбачається, що у Комерційній пропозиції обумовлено більшу тривалість періоду, за який нараховується пеня, ніж визначено ч. 6 ст. 232 ГК України.
Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство” наданий позивачем розрахунок пені за заявлений ним період, суд встановив, що розрахунок здійснений правильно, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 13786,44 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перевірку розрахунків позивача в частині нарахованих сум 3% річних та втрат від інфляції за заявлені позивачем періоди нарахування, суд дійшов до висновку, що вони є обґрунтованими та здійснені правильно, у зв'язку із чим позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 2870,41 грн. 3% річних та суми 3135,78 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.
На підставі викладеного позов задовольняється судом повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом п. 1 ч. 1, ч. 2 статті 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми, в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Судом встановлено, позивач при зверненні до суду за платіжним дорученням № 10003 від 03.09.2020 сплатив судовий збір у розмірі 4035,32 грн. При цьому, 1,5% від заявленої ціни позову (268933,08 грн.) та, відповідно, належний до стягнення розмір судового збору складав 4034,00 грн., тобто позивачем було зайво сплачено судовий збір в розмірі 1,32 грн., яка підлягає поверненню позивачу із Державного бюджету України ухвалою суду за його відповідним клопотанням.
Відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 4034,00 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства “Готель “Україна” Запорізької обласної ради, код ЄДРПОУ 05907549 (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 162-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання”, код ЄДРПОУ 42093239 (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26) суму 249140 (двісті сорок дев'ять тисяч сто сорок) грн. 45 коп. заборгованості за спожиту електроенергію, суму 13786 (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 44 коп. пені, суму 2870 (дві тисячі вісімсот сімдесят) грн. 41 коп. - 3% річних, суму 3135 (три тисячі сто тридцять п'ять) грн. 78 коп. інфляційних втрат, суму 4034 (чотири тисячі тридцять чотири) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 21.01.2021.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва