номер провадження справи 17/170/20
15.01.2021 Справа № 908/2868/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовною заявою: приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 25) в особі відокремленого підрозділу Центральна електроенергетична система, 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 27
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛЕКТРОНКОМПРОЕКТ”, 69068, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Фонвізіна, буд. 22
про стягнення 27 917,40 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
До господарського суду Запорізької області від приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” в особі відокремленого підрозділу Центральна електроенергетична система (далі ПрАТ “НЕК “Укренерго” в особі ВП Центральна ЕС) надійшла позовна заява від 30.10.20 № 08/39461 з вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛЕКТРОНКОМПРОЕКТ” (надалі ТОВ “ЕЛЕКТРОНКОМПРОЕКТ”) про стягнення 27 917,40 грн. заборгованості за договором від 16.04.20 № 09-081797-20.
Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем господарського зобов'язання за договором від 16.04.20 № 09-081797-20 в частині здійснення своєчасної поставки товару на суму 242 760,00 грн. З підстав порушення відповідачем вказаного зобов'язання позивачем заявлено до стягнення з відповідача на підставі п.7.3 договору та ч.2 ст. 231 ГК України 27 917,40 грн. штрафних санкцій, а саме 10 924,20 грн. пені та 16 993,20 грн. штрафу.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.20 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 16.11.20 судом прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2868/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Призначаючи розгляд справи № 908/2868/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи суд виходив з наступного.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Положеннями п. 1 ч. 5 та ч. 7 ст. 12 ГПК України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Станом на час звернення з позовом до суду розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102,00 грн. (Закон України “Про Державний бюджет на 2020 рік”).
Частиною 1 ст. 247 ГПК України закріплено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Частиною 1 ст. 250 ГПК України визначено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Враховуючи наведені вище приписи ГПК України, ціну позову (не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на час звернення до суду з позовом), предмет та підстави позову, а також те, що в силу п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України спір у цій справі належить до малозначних, а справа є малозначною, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відкриття провадження у господарській справі № 908/2868/20 та про її призначення до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Крім того, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та враховуючи відсутність клопотання позивача про розгляд справи з викликом учасників, суд дійшов висновку за можливе відповідно до вимог ч. 5 ст. 252 ГПК України здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення підтверджується, що позивач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі № 908/2868/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи, а саме: копію ухвали від 16.11.20 у цій справі позивачем отримано 25.11.20.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманої судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search) місцезнаходженням ТОВ “ЕЛЕКТРОНКОМПРОЕКТ” станом на 16.11.20 є: 69068, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Фонвізіна, буд. 22, що співпадає з адресою відповідача зазначеною позивачем у позовній заяві.
З метою повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/2868/20, на виконання вимог ст.ст. 176, 120, 121, 246 ГПК України судом на юридичну адресу ТОВ “ЕЛЕКТРОНКОМПРОЕКТ” (69068, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Фонвізіна, буд. 22) надіслано копію ухвали від 16.11.20 про відкриття провадження у справі № 908/2868/20. Однак, копія вказаної ухвали повернута підприємством зв'язку на адресу суду 25.11.20 із зазначенням наступної причини повернення: “адресат відсутній за вказаною адресою”.
Згідно із положеннями ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (п. 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п. 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п. 5).
Оскільки ухвала від 16.11.20 про відкриття провадження у справі № 908/2868/20 надіслана за належною адресою відповідача (за адресою місцезнаходження юридичної особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку) та повернулась до суду з відміткою підприємства поштового зв'язку від 23.11.20 про відсутність особи за адресою місцезнаходження, то відповідно до припису п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, вказану ухвалу слід вважати врученою відповідачу 23.11.20.
Відповідно до вимог ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 1 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.2 ст. 252 ГПК України).
Частинами 1 та 2 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 8 ст. 252 ГПК України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
З огляду на викладене, а також враховуючи, що судом належним чином повідомлено учасників про розгляд справи № 908/2868/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для вирішення спору у справі за наявними матеріалами.
Всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
16.04.20 між приватним акціонерним товариством “Національна енергетична компанія “Укренерго” (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю “ЕЛЕКТРОНКОМПРОЕКТ” (Постачальник) укладено договір поставки № 09-081797-20, за умовами якого (п. 1.1.) Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю у порядку та строки, що встановлені договором, Товар (за предметом закупівлі: (за ДК 021:2015): 31710000-6 Електронне обладнання Перетворювач протоколів МКТС) у кількості, за ціною, переліком (номенклатура), з характеристиками (якість) згідно з Додатком 1 до Договору, з іншими умовами Договору (далі - Товар), а Покупець зобов'язується здійснити оплату належно поставленого Товару на умовах договору. Найменування, номенклатура, одиниця вимірювання, опис (характеристика) та інші вимоги щодо Товару, його якості, гарантії якості, документів щодо Товару, гарантійних зобов'язань - згідно з Додатком 1 до Договору, іншими умовами Договору відповідно.
Пунктом 4.1. договору закріплено, що Постачальник зобов'язаний поставити (передати) Товар протягом 45 днів з моменту підписання Договору, але не пізніше 29.06.2020 р. (залежно від того, яка дата наступить раніше), Одержувачу(ам) Товару (уповноваженому(им) представнику(ам) Покупця) на умовах DDР (згідно з Міжнародними Правилами Інкотермс 2010), за адресою (місцем) поставки (передачі) Товару згідно з Додатком 1 до Договору. Одержувач Товару - Центральна ЕС НЕК «УКРЕНЕРГО» (Код ЄДРПОУ 24361553). Місце поставки Товару: м. Київ, вул. С. Петлюри, 27.
Згідно з пп. 4.3.2 п. 4.3. договору, Покупець засвідчує приймання-передачу Товару шляхом підписання Акту. Акт передається Покупцю (одержувачу) Постачальником під час поставки (передачі) Товару. В Акті зазначається номер та дата Договору, інформація щодо найменування, кількість, вартість прийнято Покупцем Товару, переданим на Товар документам адреса (місце)поставки, інші відомості при необхідності; Акт також повинен мати інші визначені реквізити первинних документів.
Пунктом 4.4. договору передбачено,що датою поставки (передачі) Товару визнається дата підписання Покупцем Акту.
Відповідно до п. 11.1. договору, Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами та діє до 31.08.20, а в частині виконання гарантійних зобов'язань - до повного виконання (по кожній одиниці Товару).
Додатком 1 до договору від 16.04.20 № 09-081797-20 (Специфікація) сторонами погоджено поставку товару: перетворювач протоколів 4 кан МКТС 1200/1600-48) у кількості 7 одиниць на загальну суму 242 760,00 грн. з ПДВ.
Як свідчать матеріали цієї справи, на виконання умов договору поставки від 16.04.20 № 09-081797-20, відповідачем 16.07.20 поставлено позивачу товар - перетворювач протоколів 4 кан МКТС 1200/1600-48) у кількості 7 одиниць на загальну суму 242 760,00 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі, який підписано уповноваженими представниками позивача та відповідача без заперечень.
У подальшому, позивачем на адресу відповідача надіслано претензії від 23.07.20 № 08/26386 та від 26.08.20 № 08/26386 про сплату штрафних санкції за порушення строку виконання зобов'язань за договором від 16.04.20 № 09-081797-20, а саме 10 924,20 грн. пені. та 16 993,20 грн. штрафу.
Враховуючи, що відповідач сплату штрафних санкції нарахованих позивачем не здійснив, ПрАТ “НЕК “Укренерго” в особі ВП Центральна ЕС звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з ТОВ “ЕЛЕКТРОНКОМПРОЕКТ” 10 924,20 грн. пені та 16 993,20 грн. штрафу за договором від 16.04.20 № 09-081797-20.
Розглядаючи спір по цій справі по суті спору суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
За змістом положень ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічні положення наведено у статтях 525, 526 ЦК України.
Згідно із частинами 1, 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частини 1, 2 ст. 712 ЦК України).
Вимогами ч. 1 ст. 663 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.
Отже виходячи з положень ч.1 ст. 663 ЦК України та п. 4.1 договору від 16.04.20 № 09-081797-20, відповідач мав виконати зобов'язання щодо поставки позивачу Товару по 31.05.20 включно, тобто протягом 45 днів з моменту підписання Договору.
Згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Як свідчить акт приймання-передачі товару на суму 242 760,00 грн. по договору поставки від 16.04.20 № 09-081797-20, його підписано постачальником та покупцем 16.07.20.
Викладене свідчить, що відповідачем поставлено позивачу товар з порушенням строку визначеного договором від 16.04.20 № 09-081797-20. Кількість днів прострочення складає 45 днів.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 ст. 612 ЦК України).
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. 1 ст. 218 ГК України).
Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 1 і ч. 2 ст. 217 ГК України). Штрафними санкціями (ч. 1 ст. 230 ГК України) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Приписами ч. 1 ст. 199 ГК України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватись передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.
Видами забезпечення виконання зобов'язання за змістом положень ч. 1 ст. 546 ЦК є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.
Частиною 2 цієї статті визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік забезпечувальних заходів для належного виконання зобов'язання не є вичерпним і сторони, використовуючи принцип свободи договору, передбачений ст. 627 ЦК України, мають право встановити й інші, окрім тих, що передбачені ч. 1 ст. 546 ЦК України, засоби, які забезпечують належне виконання зобов'язання, за умови, що такий вид забезпечення не суперечить закону.
Частиною 1 ст. 216 ГК України закріплено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч. 6 ст. 232 ГК України.
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 ГК України.
Судом враховано, що для договірної практики та практики правозастосування сама лише назва тієї чи іншої санкції, вжита в тексті договору, практичного значення не має. У такому випадку, слід виходити з мети встановлення у законі відповідальності за порушення зобов'язання у вигляді штрафної санкції - забезпечення належного виконання зобов'язання.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України.
Так, у абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України закріплено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів - додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.
Пунктом 7.3. договору передбачено, що за порушення строків поставки Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості товару, строк поставки якого порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів Постачальник повинен додатково сплатити Покупцю штраф у розмірі 7 % від вказаної вартості.
Отже, позивач, відповідно до умов договору і положень чинного законодавства, має право на застосування штрафних санкцій до відповідача у зв'язку з порушенням останнім строку виконання господарського зобов'язання (поставки товару).
З огляду на викладене, перевіривши розрахунок пені та штрафу викладений у позовній заяві, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 10 924,20 грн. пені (242 760,00 грн. х 45 (кількість днів прострочення поставки товару) х 0,1% = 10 924,20 грн.) та 16 993,20 грн. штрафу за прострочення поставки товару на суму 242 760 грн. більше ніж на 30 днів (242 760,00 грн. х 7 % =16 993,20 грн.).
Як наслідок, судом визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги ПрАТ “НЕК “Укренерго” в особі ВП Центральна ЕС про стягнення з ТОВ “ЕЛЕКТРОНКОМПРОЕКТ” 27917,40 грн. штрафних санкцій за договором від 16.04.20 № 09-081797-20, з яких:10 924,20 грн. пеня та 16 993,20 грн. - штраф.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 грн. судом покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 11-15, 24, 73-80, 86, 91, 129, 210, 236-238, 240, 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЛЕКТРОНКОМПРОЕКТ” (69068, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Фонвізіна, буд. 22, код ЄДРПОУ 25485429) на користь приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) - 27 917 (двадцять сім тисяч дев'ятсот сімнадцять) грн. 40 коп. штрафних санкції та 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ “ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ” ГПК України.
У зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи судом підписано рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).
Повне рішення складено 20.01.2021.
Суддя В.Л. Корсун