Справа № 686/25550/20
Провадження № 2/686/1569/21
(заочне)
18 січня 2021 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд в складі: головуючого судді - Продана Б.Г., при секретарі - Боднар А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу № 686/25550/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2
про стягнення коштів на утримання майна,
15 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання майна в сумі 4 537,21 грн. На обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що відповідачка є співвласницею квартири АДРЕСА_1 , постійно там проживає та користується електричною енергією, однак не сплачує за надані послуги. Оскільки позивачка самостійно здійснює оплату за електроенергію то просить суд стягнути з відповідачки частину сплачених коштів відповідно до її частки власності.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, направила до суду заяву про здійснення розгляду справи без її участі, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, про день та час слухання справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяв чи клопотань в судове засідання не направляла.
Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, а також беручи до уваги згоду позивачки по справі, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі тих доказів, які є в матеріалах справи.
Дослідивши надані докази, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є співвласницею 43/100 квартири загальною площею 67.9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 на праві спільної часткової власності.
Іншою співвласницею 57/100 квартири на праві спільної часткової власності є ОСОБА_2 , що підтверджується копією довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №218864517 від 04.08.2020 року.
Позивачка та відповідачка разом зареєстровані у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідачка постійно проживає у даній квартирі та користується електричною енергією.
07.06.2006 року укладено договір про користування електричною енергією тільки з позивачкою. Рахунок № НОМЕР_1 відкритий на ім'я ОСОБА_1 . Інші рахунки по електричній енергії за адресою: АДРЕСА_2 - відсутні. Відповідачка не сплачує грошові кошти за користування електричною енергією.
У зв'язку з зазначеним, ОСОБА_2 з 07.06.2006 року і по теперішній час не бере жодної участі в оплаті електричної енергії, усю вартість комунальних послуг з постачання електричної енергії сплачує позивачка.
Позивачкою повністю оплачено усю суму за постачання електричної енергії по рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Особистого кабінету позивачки станом на 04.10.2020 року.
Враховуючи строки позовної давності, за період з жовтня 2017 року по жовтень 2020 року, відповідачкою не проводилось жодної оплати за електричну енергію.
В свою чергу, позивачкою за вказаний період здійснено оплату житлово- комунальних послуг за електричну енергію, що підтверджується копіями квитанцій про сплату та копією витягу з реєстру Хмельницького міського РЕМ за рахунком №12100000434154 від 10.08.2020 року з 01.10.2017 по 01.01.2019 року та копією витягу з реєстру ТОВ "Хмельницькенергозбут" за рахунком №12100000434154 від 10.08.2020 року з 01.01.2019 року по теперішній час, які долучені до матеріалів справи.
Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За правилами ст. 16 ЦК України, особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.
У відповідності до п. 6) ч. 1 ст. 1 індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово- комунальної послуги;
Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 Закону визначено обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;
У положенні ст. 13 Конституції України зазначено, що власність зобов'язує. Вказана норма кореспондує зі ст. 322 ЦК України - власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 року № 572, встановлено, що власники квартир зобов'язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
З аналізу наведених норм вбачається, що співвласники, які володіють майном на праві спільної часткової власності, зокрема житловим приміщенням, несуть рівні обов'язки, щодо утримання такого майна, якщо інше не встановлено угодою між ними.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як передбачено ч. 1 ст. 544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.
Тлумачення наведених норм права дає підстави зробити висновок, що кожен співвласник зобов'язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності.
Співвласник, який виконав солідарний обов'язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги - регрес).
Враховуючи те, що житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , то відповідачка фактично являється співвласником 57/100 частини вказаного майна.
З огляду на зазначене, відповідачка мала би сплатити за використання електричної енергії суму в розмірі: 7 960,01 грн. / 100 * 57 = 4 537,21 грн.
Зазначена позиція підтверджується позицією, що сформована в постанові Верховного Суду від 19 серпня 2020 року по справі №703/2200/15-ц (провадження № 61-7289св20), а саме: якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення зі співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у пункті 33 постанови від 13 березня 2019 року у справі № 521/3743/17-ц (провадження № 61- 26462св18).
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року по справі 759/2823/16-ц пр. № 61-13518св18.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому з відповідачки на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню кошти за житлово-комунальні послуги.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати по справі становлять 840,80 грн., які підлягають стягненню з відповідачки на користь позивачки.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 81, 141, 258, 264, 265, 280, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити.
Стягнути із ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 , кошти сплачені за житлово-комунальні послуги в розмірі 4 537,21 грн.
Стягнути з відповідачки на користь позивачки 840,80 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Дата складання повного тексту рішення 20.01.2021 року.
Суддя: