Справа № 677/1096/20
1-кп/683/97/2021
20 січня 2021 року м.Старокостянтинів.
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі головуючого судді: ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5
з участю прокурора ОСОБА_6
потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_9
захисника ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Находка Джанкойського району АРК, проживаючого АДРЕСА_1 , не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, депутатом не обирався, не працюючого, в силу ст.89 КК Українираніше не судимого,
за ч.1 ст.121 КК України
ОСОБА_9 20 червня 2020р. близько 08 год. 30 хв., знаходячись на території домогосподарства АДРЕСА_2 , на ґрунті існуючих особистих неприязних відносин, викликаних почуттями ревнощів, вчинив словесну суперечку із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , в ході якої у ОСОБА_9 виник умисел на спричинення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_9 20 червня 2020р. близько 08 год. 35 хв., знаходячись на території домогосподарства АДРЕСА_2 , дістав із внутрішньої лівої кишені куртки розкладного ножа, та утримуючи його у правій руці, умисно наніс один удар вказаним ножем у живіт ОСОБА_7 , чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини з пошкодженням брижі ободової кишки, гемоперитонеуму (наявність крові в черевній порожнині), які згідно висновку судово-медичної експертизи №190 від 03.07.2020р. відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.
Крім цього, 20 червня 2020р. близько 08 год. 35 хв. ОСОБА_9 , знаходячись на території домогосподарства АДРЕСА_2 , після нанесення ножового поранення ОСОБА_7 , утримуючи у правій руці згаданий розкладний ніж, на ґрунті існуючих особистих неприязних відносин, умисно наніс один удар вказаним ножем у живіт ОСОБА_8 , яка намагалась припинити злочинні дії ОСОБА_9 , спричинивши ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини з пошкодженням епігастральної артерії, гемоперитонеуму (наявність крові в черевній порожнині), які згідно висновку судово-медичної експертизи №189 від 03.07.2020р. за своїм характером відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою винуватість у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, визнав повністю, у скоєному щиро розкаявсь та пояснив, що тілесні ушкодження спричинив потерпілим ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 через ревнощі, однак заперечив, що під час скоєння злочину, перебував у стані алкогольного сп'яніння, вказавши що алкогольні напої вживав за добу до події.
Також, під час проведення слідчого експерименту з участю підозрюваного ОСОБА_9 , останній розповів та показав, як він спричинив тяжкі тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 вранці 20 червня 2020р. (а.п.133-136).
Незалежно від визнання вини, винуватість обвинуваченого ОСОБА_9 у скоєнні інкримінованого йому злочину, повністю доведена, дослідженими в суді доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_7 в суді підтвердила, що вранці 20 червня 2020 р. по місцю її проживання - АДРЕСА_2 прийшов ОСОБА_9 і під час словесного конфлікту, що виник з його ініціативи через ревнощі, дістав з кишені одягу складний ніж та вдарив її ( ОСОБА_7 ) один раз у живіт. Побачивши це її матір - ОСОБА_8 одразу ж відтягнула її від ОСОБА_9 , а останній вдарив матір ножем у живіт.
Аналогічними показаннями потерпілої ОСОБА_8 , яка також доповнила, що під час події вона чула запах алкоголю з порожнини рота ОСОБА_9 .
Аналогічними показаннями свідка ОСОБА_11 .
Також, під час проведення слідчого експерименту з участю свідка ОСОБА_11 , останній розповів та показав, як ОСОБА_9 спричинив тяжкі тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 вранці 20 червня 2020р. (а.п.137-139).
Показаннями свідка ОСОБА_12 , яка в суді повідомила, що в день події вона через вікно у своє будинку бачила, як ОСОБА_9 йшов по вулиці та зайшов на подвір'я сім'ї ОСОБА_13 . На подвір'ї знаходились ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 і ОСОБА_9 вдарив в живіт рукою спочатку ОСОБА_7 , а далі ОСОБА_8 , після чого пішов з подвір'я, а вона викликала карету «Швидкої допомоги», так як побачила кров на животі ОСОБА_8 . Також свідок вказала, що під час кофлікту чула крики потерпілих про виклик поліції.
Показаннями свідка ОСОБА_14 , який в суді повідомив, що вранці 20 червня 2020р. йому зателефонував ОСОБА_11 і повідомив, що ОСОБА_9 ножем порізав ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Коли він прийшов на подвір'я ОСОБА_13 , то побачив карету «Швидкої допомоги» та ОСОБА_7 , ОСОБА_8 з пораненнями.
Даними протоколу огляду місця події від 20.06.2020р. з фототаблицями, згідно яких встановлено, що місцем події є будинковолодіння АДРЕСА_2 та на подвір'ї поблизу веранди, на підлозі та ручці дверей у веранду, килимку у веранді виявлено плями бурого кольору, схожі на кров, з яких зроблено змиви та виріз з килимка (а.п.121-129).
Висновком судово-медичної експертизи №190 від 03.07.2020р. згідно якого у потерпілої ОСОБА_7 виявлено тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини з пошкодженням брижі ободової кишки, гемоперитонеуму (наявність крові в черевній порожнині), які могли виникнути від одноразової дії предмету з гострою травмуючою поверхнею, яким могло бути лезо ножа, або будь-який аналогічний предмет, могли утворитись в строк та за обставин, що вказані в постанові, за своїм характером відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння (а.п.150-151).
Висновком судово-медичнох експертизи №189 від від 03.07.2020р. згідно якого у потерпілої ОСОБА_8 виявлено тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини з пошкодженням епігастральної артерії, гемоперитонеуму (наявність крові в черевній порожнині), які могли виникнути від одноразової дії предмету з гострою травмуючою поверхнею, яким могло бути лезо ножа, або будь-який аналогічний предмет, могли утворитись в строк та за обставин, що вказані в постанові, за своїм характером відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для'життя в момент заподіяння (а.п.152-153).
Висновком судово-біологічної експертизи №9.3-0085:20 від 10.07.2020р., згідно якого на поверхні чотирьох марлевих тампонів зі змивами та на вирізці тканини виявлено кров людини та сліди крові можуть належати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.п.144-149).
Даними довідок КНП «Красилівська районна лікарня» Красилівської районної ради №652, №653 від 14.07.2020р., згідно яких потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перебували на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні КНП «Красилівська районна лікарня» Красилівської районної ради з 20 по 27 червня 2020р. та загальні витрати на їх лікування склали 4848,76 грн. (а.п.154, 155).
Речовими доказами: чотири змиви, вирізка з килима із плямою бурого кольору, одяг потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - дві футболки сірого та салатового кольору, розкладний ніж з коричневою рукояткою, а також одяг підозрюваного ОСОБА_9 -джинси голубого кольору, футболка синього кольору, кофта сірого кольору.
Висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи №400 від 05.08.2020р., згідно якого ОСОБА_9 на момент вчинення інкримінованого йому злочину будь-якою душевною хворобою не страждав, був здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними, і в теперішній час будь-якою душевною хворобою не страждає і може розуміти значення своїх дій та керувати ними, застосування до нього примусових заходів медхарактеру не потребує (а.п.156-158).
Оцінюючи, досліджений в судовому засіданні кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд прийшов до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_9 в умисному заподіянні тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, яке є небезпечним для життя в момент заподіяння, доведена, кваліфікація його діяння за ч.1 ст.121 КК України - правильна.
Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_9 - щире каяття.
Разом з тим, суд вважає, що обвинуваченням не доведено наявність такої обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_9 , як є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Так, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 заперечив факт вживання ним алкогольних напоїв безпосередньо перед подією 20 червня 2020р.
Потерпіла ОСОБА_7 в суді повідомила, що обвинувачений ОСОБА_9 під час заподіяння їй тяжких тілесних ушкоджень вранці 20 червня 2020р. не перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Потерпіла ОСОБА_8 в суді вказала, що чула запах алкоголю з порожнини рота ОСОБА_9 , а тому на її думку, останній перебував у стані алкогольного сп'яніння під час події 20 червня 2020р.
Разом з тим, такі показаня потерпілої ОСОБА_8 суд оцінює критично та не приймає їх до уваги, оскільки висновок потерпілої ОСОБА_8 про перебування ОСОБА_9 в стані алкогольного сп'яніння під час події 20 червня 2020р. носить суб'єктивнй характер та грунтується на її приущеннях.
Разом з тим будь-яких доказів, перебування ОСОБА_9 під час заподіяння тяжких тілесних ушкоджень 20 червня 2020р. потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинуваченням не надано.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_9 суд, відповідно до положень ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості, вчиненого злочину, особу обвинуваченого, а саме, що він по місцю проживання характеризується позитивно, наявність обставини, що пом'якшує його покарання та відсутність обставин, що обтяжує його покарання, думку потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які вказали про необхідність застосування до обвинуваченого покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуванням, а також те, що останній вчинив умисний тяжкий злочин відносно двох осіб, що вказує на його підвищену суспільну небезпечність, тому суд прийшов до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_9 слід призначити покарання необхідне й достатнє для його виправлення, попередження нових злочинів у виді позбавлення волі з реальним відбуванням покарання.
Також, прокурор Старокостянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Красилівської районної ради, третя особа на стороні позивача без заявлення самостійних вимог на предмет спору КНП «Красилівська районна лікарня» пред'явив цивільний позов до обвинуваченого-цивільного відповідача ОСОБА_9 про стягнення 4848,76 грн. за стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
В суді встановлено, що потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перебували на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні КНП «Красилівська районна лікарня» Красилівської районної ради з 20 по 27 червня 2020р., кожна та загальні витрати на їх лікування склали 4848,76 грн.
Дані обставини підтверджуються даними довідок КНП «Красилівська районна лікарня» Красилівської районної ради №652, №653 від 14.07.2020р. та визнаються обвинуваченим-цивільним відповідачем ОСОБА_9 .
Тому відповідно до вимог ст.1206 ЦК України позов підлягає задоволенню повністю та слід стягнути з обвинуваченого-цивільного відповідача ОСОБА_9 нам користь районного бюджету Красилівської районної ради 4848,76 грн. витрат за стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Потерпілою-цивільним позивачем ОСОБА_7 пред'явлено позов до обвинуваченого-цивільного відповідача ОСОБА_9 про стягнення 806,73 грн. матеріальної шкоди - витрат на лікування та 30 000 грн. моральної шкоди, посилаючись на те, що від отриманого поранення вона відчувала біль, страждання, тривалий час лікувалась, була позбавлена можливості самостійно себе обходити, затратила кошти на лікування та оцінює розмір моральної шкоди у 30 000 грн.
Потерпілою-цивільним позивачем ОСОБА_8 пред'явлено позов до обвинуваченого-цивільного відповідача ОСОБА_9 про стягнення 806,73 грн. матеріальної шкоди - витрат на лікування та 30 000 грн. моральної шкоди, посилаючись на те, що від отриманого поранення вона відчувала страждання, біль, тривалий час лікувалась, затратила кошти на лікування та оцінює розмір моральної шкоди у 30 000 грн.
В судовому засіданні потерпілі-цивільні позивачі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 позовні вимоги підтримали повністю, просили їх задовольнити з вищенаведених підстав.
В судовому засіданні обвинувачений-цивільний відповідач ОСОБА_9 вищевказані позови визнав частково в частині відшкодування по 806,73 грн. матеріальної шкоди потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а проти задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди заперечив.
В суді встановлено, що потерпілим-цивільним позивачам ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , кожній окремо, обвинуваченим-цивільним відповідачем ОСОБА_9 заподіяно матеріальної шкоди на суму, кожній, по 806,73 грн. - затрачені кожною потерпілою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на лікування.
Вказані обставини підтверджуються поясненнями потерпілих-цивільних позивачів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , даними фіскальних чеків, досліджених в суді та повністю визнаються обвинуваченим-цивільним відповідачем ОСОБА_9 .
Відповідно до ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнову або моральну шкоду, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.
Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.
У відповідності до п.3 ст.23 ЦК України, роз'яснень, що містяться у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав потерпілий, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Розмір заподіяної моральної шкоди потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суд, з врахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, що заподіяла шкоду, моральних страждань потерпілих, яким заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння,з врахуванням засад виваженості, справедливості та розумності, вважає визначити в розмірі по 25 000 грн. кожній,
Така грошова сума, на переконання суду є виваженою та справедливою, як стосовно потерпілих, так і обвинуваченого.
Питання речових доказів слід вирішити згідно ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373 - 376 КПК України, суд -
ОСОБА_9 визнати винуватим за ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_9 у виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу - залишити в силі.
Початком строку відбування покарання ОСОБА_9 рахувати з 20 січня 2021 року, зарахувавши у відбуте покарання, час перебування під вартою з 21 червня 2020 року по 19 січня 2021 року, включно.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави 8862,06 грн. процесуальних витрат за залучення експерта для проведення судово-біологічних експертиз.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь Красилівської районної ради Хмельницької області 4848,76 грн. витрат за стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 806,73 грн. матеріальної шкоди та 25 000 грн. моральної шкоди, а у решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_8 806,73 грн. матеріальної шкоди та 25 000 грн. моральної шкоди, а у решті позову відмовити.
Речові докази: чотири змиви, вирізку з килима із плямою бурого кольору, розкладний ніж з коричневою рукояткою, що зберігаються у камері схову речових доказів Красилівського ВП ГУ НП в Хмельницькій області - знищити; одяг потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - дві футболки сірого та салатового кольору, що зберігаються у камері схову речових доказів Красилівського ВП ГУ НП в Хмельницькій області - повернути потерпілим ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; одяг підозрюваного ОСОБА_9 - джинси голубого кольору, футболку синього кольору, кофту сірого кольору. що зберігаються у камері схову речових доказів Красилівського ВП ГУ НП в Хмельницькій області - повернути ОСОБА_9 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішенням судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана на вирок до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Негайно вручити копію вироку після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя