Провадження № 2/679/109/2021
Справа № 679/1543/20
19 січня 2021 року м. Нетішин
Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:
судді Гавриленко О.М.,
секретар судового засідання Василюк Л.С.,
номер справи 679/1543/20,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Нетішин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що 10 вересня 2020 року рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області у справі №679/950/20 відповідач ОСОБА_2 , який є її сином, був позбавлений батьківських прав відносно його дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до рішення виконавчого комітету Нетішинської міської ради від 22 жовтня 2020 року №487/2020 та 488/2020, її призначено опікуном над малолітніми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про що видано посвідчення №220 від 28 жовтня 2020 року, а малолітнім дітям було надано статус дітей, позбавлених батьківського піклування.
Однак, на переконання позивача, даний факт не звільняє відповідача від обов'язку щодо утримання дітей.
Позивач у позовній заяві вказує, що відповідач на утриманні інших осіб немає, стан його здоров'я та матеріальне становище достатнє, щоб сплачувати аліменти на утримання двох малолітніх дітей.
На підставі наведеного, позивач посилаючись на ст. ст. 150, 166, 180-184 Сімейного кодексу України, просить суд стягувати з ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття.
Відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову відповідачем не подано.
Ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 23 листопада 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Будь-які інші процесуальні дії суд не вчиняв.
Позивач у судове засідання не з'явилась, 21 грудня 2020 року подала до суду заяву в якій просила розгляд справи проводити без її участі, в ній же зазначила, що позовні вимоги підтримує, просила такі задовольнити. В разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечила проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час, місце та день розгляду справи, в судове засідання не з'явився, однак 04 січня 2021 року від останнього до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, у якій також останній зазначив, що з позовом ознайомлений та його підтримує.
Будь-яких інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
З'ясувавши думки учасників справи, викладені в письмових заявах, дослідивши та оцінивши докази, встановивши фактичні обставини справи, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позов слід задовольнити зважаючи на таке.
Судом установлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно даних свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим 13 січня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Нетішинського міського управління юстиції Хмельницької області та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно даних свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим 10 січня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Нетішинського міського управління юстиції Хмельницької області (арк. спр. 3-4).
Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 10 вересня 2020 року, яке набрало законної сили 13 жовтня 2020 року, ОСОБА_2 позбавлений батьківських прав відносно його малолітньої дочки ОСОБА_3 та малолітнього сина ОСОБА_4 (арк. спр. 5-6).
Рішенням виконавчого комітету Нетішинської міської ради №485/2020 та 486/2020 від 22 жовтня 2020 року малолітнім ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надано статус дітей, позбавлених батьківського піклування (арк. спр. 11-12).
Рішенням виконавчого комітету Нетішинської міської ради №487/2020 та №488/2020 від 22 жовтня 2020 року опікуном малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , призначено їх бабусю ОСОБА_1 (арк. спр. 13-14).
Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 249 Сімейного кодексу України України опікун, піклувальник зобов'язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти. Цивільні права та обов'язки опікуна, піклувальника встановлюються Цивільним кодексом України.
Згідно положень ст. 67 ЦК України опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням, вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного, вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного.
Крім того, опікун зобов'язаний дбати про збереження та використання майна підопічного в його інтересах. Опікун самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника, допомоги на підопічну дитину та інших соціальних виплат, призначених на підопічну дитину відповідно до законів України, доходів від майна підопічного тощо (ст.72 ЦК України).
Пунктом 4.9 «Правил опіки та піклування», затверджених спільним наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, №34/166/131/88 від 26 травня 1999 року, суми, які належать підопічним у вигляді пенсій, допомоги чи аліментів, інших поточних надходжень або прибутків від належного їм майна, переходять у розпорядження опікуна і витрачаються на утримання підопічних.
Згідно частин 1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Приписами частини другої статті 166 Сімейного кодексу України передбачено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Відповідно до частин 1 статті 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтею 182 Сімейного кодексу України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до частини 1 статті 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Вимогами частини 5 статті 183 Сімейного кодексу України передбачено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову та стягнення з ОСОБА_2 аліментів в розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття.
Згідно ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів підлягає обов'язковому негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Згідно вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76- 81, 141, 263-265, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити повністю.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого та проживаючого на АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , щомісячно аліменти на дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 20 листопада 2020 року до досягнення дітьми повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду або через Нетішинський міський суд Хмельницької області (відповідно до п.п. 15.5 п. 5 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 19 січня 2021 року.
Суддя О.М. Гавриленко