Справа № 319/1281/15-ц
Провадження №6/319/3/2021
18 січня 2021 року смт. Більмак
Куйбишевський районний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді Мальованого В.О.,
за участю секретаря судового засідання Синяковій О.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників процесу в залі суду в смт.Більмак Запорізької області справу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ" про заміну сторони виконавчого провадження, -
17 грудня 2020 року до Куйбишевського районного суду Запорізької області надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ" (далі за текстом - ТОВ ФК "ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ") про заміну сторони виконавчого провадження. В обґрунтування своїх вимог заявник вказав, що 23 жовтня 2015 року Куйбишевським районним судом Запорізької області ухвалено заочне рішення, яким задоволено позов публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Банк Розвитку" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
06 лютого 2018 року між публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Банк Розвитку" та ТОВ "ФК"ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ" укладено договір про відступлення прав вимоги № 103 , відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за відповідним договором, в тому числі права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № IKCASHVG101984 від 07 серпня 2013 року .
У зв'язку з вище викладеним, на підставі ст.442 ЦПК України заявник прохає суд у справі № 319/1281/15-ц за позовом публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Банк Розвитку" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором замінити стягувача з публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Банк Розвитку", на його правонаступника - товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ".
Особи, які повинні брати участь у справі, в судове засідання не з"явились, проте їх неявка не перешкоджає розгляду даної заяви.
Представником заявника заявлено клопотання про розгляд справи про заміну сторони виконавчого провадження за його відсутності.
Божник ОСОБА_1 надав заперечення проти вимог ТОВ "ФК"ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ", прохав відмовити в їх задоволенні, оскільки заява подана поза межами строків пред"явлення виконавчого документу до виконання та поза межами виконавчого провадження. Крім того божник зазначив, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. З матеріалів справи не вбачається про наявність відкритих виконавчих проваджень з примусового виконання рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області. У такому випадку, враховуючи висновок викладений у постанові Верховного суду № 916/617/17 від 3 грудня 2020 року, з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження, заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою.
Оскільки усі сторони , що беруть участь у справі не з'явилися, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, з"ясувавши позиції сторін у справі, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
23 жовтня 2015 року Куйбишевським районним судом Запорізької області ухвалено заочне рішення у цивільній справі № 319/1281/15-ц за позовом публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № IKCASHVG101984 від 07 серпня 2013 року в сумі 17 027,73 грн. та судових витрат на загальну суму 1218,00 грн.
Рішення набуло законної сили 20 вересня 2016 року.
Конституція України визначає, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).
Згідно з положеннями статей 18 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
01 лютого 2017 року за заявою представника позивача ПАТ "Всеукраїнський Банк Розвитку" було направлено рішення та виконавчий лист по справі №319/1281/15-ц, які були отримані представником банку 06 лютого 2017 року, що підтверджується відповідною заявою та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.75,78).
06 лютого 2018 року між публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Банк Розвитку" та ТОВ "ФК"ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ" укладено договір про відступлення прав вимоги № 103 , відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за відповідним договором, в тому числі права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № IKCASHVG101984 від 07 серпня 2013 року, стягнення заборгованості за яким було предметом розгляду цивільної справи № 319/1281/15-ц, які перейшли до ТОВ "ФК"ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ". Відповідно до п.2.1 договору, за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальників, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників за кредитними договорами та договорами поруки з урахуванням всіх змін, доповнень і додатків до них згідно реєстрів у додатку № 1 до цього договору. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.
Як вбачається з пункту 2.2 цього договору за цим договором новий кредитор в день укладення цього договору, але не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до п.4.1 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов'язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій, неустойок у розмірах, вказаних у Додатку №1 до цього договору. Розмір прав вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у додатку № 1 до цього договору. Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надані банку відповідно до умов основних договорів.
Згідно з пунктом 4.1 цього договору, сторони домовились, що за відступлення права вимоги за основними договорами відповідно до цього договору новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 1 664 000,00 грн. Ціна договору сплачена новим кредитором банку у повному обсязі до моменту укладення цього договору на підставі протоколу електронного аукціону № UA-EA-2017-12-20-000409-b від 10 січня 2018 року.
Пунктом 3.3 вказаного договору передбачено, що наявні у банку оригінали документів, що підтверджують права вимоги до боржників, передаються банком новому кредитору за відповідним актом , згідно Додатку №2 до цього договору, до 01 квітня 2018 року включно.
З витягу з реєстру боржників, додатку № 1 до договору про відступлення прав вимоги від 06 лютого 2018 року вбачається, що банк відступив право вимоги, зокрема, і до кредитного договору № IKCASHVG101984 від 07 серпня 2013 року.
Пунктом 3.4 договору передбачено, що банк та новий кредитор зобов"язані повідомити боржника про відступлення права вимоги за основними договорами протягом 5 календарних днів з моменту набрання чинності цим договором у порядку передбаченому чинним законодавством.
Згідно з постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» за № 8 від 25.09.2015 року, при вирішення питання про заміну сторони у виконавчому провадженні у зв'язку з правонаступництвом через відступлення права вимоги суд має з'ясувати, чи наявний договір відступлення права вимоги, який є доказом правонаступництва, та з'ясувати, чи наявне відкрите виконавче провадження, у якому ставиться питання про заміну сторони.
З матеріалів справи вбачається, що заявником ТОВ "ФК"ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ" не долучено до заяви про заміну сторони виконавчого провадження, про направлення на адресу боржників, зокрема, ОСОБА_1 , повідомлення про відступлення права вимоги.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013року по справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.
Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід'ємною частиною «права на суд» та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення.
У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.
Згідно частин 1, 2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на корись чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню .
Згідно із ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до Постанови пленуму Верховного суду України від 20.11.2013 року, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Згідно ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Пунктом 2.12 «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України за № 512/5 від 02.04.2012 року, передбачено, що у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувачу чи до суду.
Відповідно до п. 2.13 вказаної інструкції, правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.
З аналізу наведеного можна зробити висновок про те, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.
На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення, заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 цього Кодексу з урахуванням підстав, визначених статтею 55 Цивільного процесуального кодексу України. У цьому випадку приписи статті 442 Цивільного процесуального кодексу України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 55 цього Кодексу.
Як вбачається з відповіді Більмацького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) вих..№12970/18-8-43 на запит ОСОБА_1 , будь-яких виконавчих проваджень по стягненню боргу на користь ТОВ «ФК» «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» на виконанню не перебувало та не перебуває.
Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 55 Цивільного процесуального кодексу України.
У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п'ятій .
Отже, заявник звернувся з даною заявою про заміну сторони виконавчого провадження шляхом заміни стягувача його правонаступником, але ст. 442 ЦПК України передбачає заміну сторони виконавчого провадження, а не заміну сторони у виконавчому документі, виданого на підставі рішення суду, шляхом заміни стягувача його правонаступником.
Варто зазначити, що стаття 55 Цивільного процесуального кодексу України вміщена до розділу І «Загальні положення» глави 4 «Учасники судового процесу» цього Кодексу, якими регламентуються загальні засади відносно кола учасників, сторін, третіх осіб судового провадження, осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, їх прав та обов'язків тощо. Натомість стаття 442 Цивільного процесуального кодексу України розташована в розділі VІ «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах», що присвячений врегулюванню відносин, пов'язаних з примусовим виконанням судових рішень. Звідси нормативні приписи статті 55 Цивільного процесуального кодексу України слід вважати загальними по відношенню до приписів, закріплених статтею 442 цього Кодексу.
Вирішувати питання про заміну сторони виконавчого провадження слід з урахуванням норм Закону України «Про виконавче провадження».
Тому суд вважає, що заява ТОВ "ФК"ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ" про заміну стягувача у виконавчому провадженні задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ"- відмовити.
Ухвала суду відповідно до частини 1 статті 261 ЦПК України набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції - Куйбишевський районний суд Запорізької області, шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 18 січня 2021 року.
Суддя: В. О. Мальований