Справа № 333/7508/20
Провадження №2-з/333/4/21
18 січня 2021 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Круглікова А.В., розглянувши заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛУРІЯ» про забезпечення позову у цивільній справ №333/7508/20
за позовною заявою: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛУРІЯ», юридична адреса: 49000, м. Дніпро, бул. Катеринославський, буд. 2, каб. 618
до відповідача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 25 563,20 грн.,-
24.12.2020 року ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛУРІЯ» (далі - ТОВ «ФК «АЛУРІЯ») звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з заявою про забезпечення позову. Зазначена заява обґрунтована тим, що ТОВ «ФК «АЛУРІЯ» звернулось до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 25 563,20 грн. З цих підстав, позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 1 9112 га, кадастровий номер: 2325281600:11:001:0092, реєстраційний номер 2187559023252, що належить на праві власності ОСОБА_1 .
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 153 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати заяву ТОВ «ФК «АЛУРІЯ» про забезпечення позову без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах заяви доказами.
Розглянувши вимоги заявника, викладені у заяві про забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належить або підлягає передачі відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суддею беруться до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Зокрема, такий вид забезпечення позову як арешт майна передбачає обмеження права власника майна на користування цим майном.
Частина 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. За змістом наведеного, жодне з положень Конвенції не може бути витлумачене як таке, що легітимізує набуття права власності одним суб'єктом за рахунок протиправного позбавлення майнового права іншого суб'єкта, із відмовою, до того ж, у можливості захисту порушеного права. Кожен, чиї права та свободи було порушено має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (Статті 13 і 14 Конвенції).
З приписів норм цивільно-процесуального законодавства України вбачається, що процесуальне законодавство обумовлює допустимість застосування заходів із забезпечення позову наявністю обставин, які свідчать про те, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Забезпечення позову застосовується як засіб запобігання можливим порушенням майнових чи охоронюваних законом інтересів особи.
Так, розглянувши матеріали заяви ТОВ «ФК «АЛУРІЯ» про забезпечення позову судом встановлено, що доказів на підтвердження того, що відповідач у справі - ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1 9112 га, кадастровий номер: 2325281600:11:001:0092, реєстраційний номер 2187559023252, та приймає заходи щодо відчуження вказаного майна, заявником не надано.
Крім того, матеріали заяви не містять даних про місце знаходження зазначеної земельної ділянки.
Також, у своїй заяві ТОВ «ФК «АЛУРІЯ» не обґрунтовує, яким чином не застосування заходів забезпечення позову можуть вплинути на виконання рішення.
Судом відмовляючи у забезпеченні позову, суд також виходить з того, що земельна ділянка площею 1 9112 га, кадастровий номер: 2325281600:11:001:0092, реєстраційний номер 2187559023252 не є предметом позову ТОВ «ФК «АЛУРІЯ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 25 563,20 грн.
З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги те, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову, а також не надання заявником доказів, які можуть свідчити про вчинення ОСОБА_2 дій з реалізації майна чи підготовки до такої реалізації, суд дійшов висновку про відсутність, станом на час розгляду вказаної заяви, правових підстав для забезпечення позову.
А тому, як наслідок, у задоволенні заяви ТОВ «ФК «АЛУРІЯ» про забезпечення позову судом відмовляється через недоведеність.
Згідно з ч. 10 ст. 153 ЦПК України, ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 149-153, 157, 260 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛУРІЯ» про забезпечення позову у цивільній справ №333/7508/20 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя А.В.Круглікова