Справа № 317/2421/20
пр. № 2/317/86/2021
«15» січня 2020 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Мінгазова Р.В.,
за участю секретаря судового засідання Роганчук Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, треті особи - приватний нотаріус Запорізького районного нотаріального округу Карташова Тамара Михайлівна, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, суд,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Запорізького районного суду Запорізької області з позовом до Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, треті особи - Карташова Т.М., приватний нотаріус Запорізького районного нотаріального округу, про визнання права власності в порядку спадкування за законом. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_2 , після смерті якого залишилося спадкове майно у вигляді: земельної ділянки загальною площею 6,3010 га, кадастровий номер 2322184600:02:001:0008, яка розташована на території Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Зазначена земельна ділянка належала батькові позивача на праві власності на підставі Державного Акту на право власності на земельну ділянку, виданого 10 січня 2005 року. Після смерті батька, позивач у передбачений законом строк не звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом, а прийняла її відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки починаючі з 24.07.2016 року по день смерті батька проживала разом з ним по АДРЕСА_1 , відтак вважає, єдиним спадкоємцем батька, яка прийняла спадщину, проте, на теперішній час не має можливості отримати через нотаріальну контору Свідоцтво про право спадщину за законом з причини втрати правового документу на земельну ділянку, яка належала її батькові, та отримала Постанову приватного нотаріуса про відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини та відсутності оригіналу правового документа на спадкове майно у вигляді земельної ділянки загальною площею 6,3010 га, кадастровий номер 2322184600:02:001:0008, яка розташована на території Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області. Враховуючи викладене, позивач змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.
Представник позивача в судове засіданні не з'явився, проте на адресу суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності та задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач Виконавчий комітет Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області в судове засідання свого представника не направив, про слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, проти позовних вимог заперечень не мав, надав відзив.
Третя особа приватний нотаріус Запорізького районного нотаріального округу Карташова Т.М. в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не надала.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутністю осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
На підставі ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного:
У відповідності до ч. 3 та ч. 4 ст. 12, ч. 1 та ч. 2 ст. 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч. 1). Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 2).
З матеріалів справи слідує, що відповідно до Державного Акту на право власності на земельну ділянку, виданого 10 січня 2005 року, серія ЗП № 133729 вбачається, що ОСОБА_2 , є власником земельної ділянки загальною площею 6,3010 га, кадастровий номер 2322184600:02:001:0008, яка розташована на території Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1220 ЦК України, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1). Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу) (ч. 2).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть виданого Запорізьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області 06 лютого 2019 року, актовий запис № 196, серія НОМЕР_1 .
Відповідно до свідоцтва про народження, виданого Заводським райвідділом ЗАГС м. Запоріжжя, актовий запис № 378, серія НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою ОСОБА_2 .
Згідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 виданого 25.10.2007 р. ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_4 та набула прізвище « ОСОБА_5 », актовий запис № 733.
Відповідно до ст. ч. 2, 3 ст. 1223 ЦК України, вбачається, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст. ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина за законом, та єдиним спадкоємцем, хто її прийняв та звернувся до нотаріальної контори є позивач по справі та донька померлого.
За вимогами ст.ст. 1268-1270 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем, має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Стаття 1296 ЦК України встановлює, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Частиною 1 ст. 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
З матеріалів справи вбачається, що на момент смерті спадкодавця, він проживав з 24.07.2016 року по день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 з донькою - позивачем по справі, що підтверджується оригіналом наявним в матеріалах справи, а саме - довідкою № 7968 від 25.11.2019 року виданою адміністратором відділу ЦНАП Широківською сільською радою.
Позивач звернулась до приватного нотаріусу Запорізького районного нотаріального округу Карташової Т.М. з нотаріально посвідченою заявою про прийняття спадщини та про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, що підтверджується спадковою справою № 97/2019 відкриту 05.01.2019 р., копія якої наявна в матеріалах справи.
Таким чином, судом встановлено, що позивачка прийняла спадщину за законом відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, в якій зазначено, що спадкоємець який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Згідно до матеріалів спадкової справи відкритої після смерті ОСОБА_2 вбачається, що лише позивач звернулася до нотаріальної контори з заявою на прийняття спадщини та не відмовилася від неї.
Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Постановою приватного нотаріуса від «17» грудня 2020 року № 827/02-31 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого батька ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що спадкоємцем не надано доказів фактичного прийняття спадщини та відсутні документи які підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно.
Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до якої Україна приєдналась 17.07.1997 відповідно до Закону від 17.07.1997 № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України). Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання за нею права власності на земельну ділянку загальною площею 6,3010 га, кадастровий номер 2322184600:02:001:0008, яка розташована на території Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після померлого батька позивача є обґрунтованими, підтвердженими зібраними у справі доказами, а тому задовольняються судом.
Враховуючи те, що позивач не наполягала на стягненні з відповідача судових витрат, судовий збір покладається судом на позивача у цій справі.
На підставі викладеного, керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст. 182, 392, 1216-1218, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 211, 247, 258-259, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70413, Запорізька область, Запорізький район, с. Широке, вул. Центральна, 1, ЄДРПОУ 04352865), треті особи - приватний нотаріус Запорізького районного нотаріального округу Карташова Тамара Михайлівна (69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, 15) - задовольнити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 6,3010 га, кадастровий номер 2322184600:02:001:0008, яка розташована на території Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.
Суддя: Р.В. Мінгазов