Провадження № 3/331/73/2021
ЄУН 331/4543/20
19 січня 2021 року м. Запоріжжя
Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Кольц Д.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за протоколом серії АА №263329 від 23.11.2020 року, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого водієм на МТЗ 40, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП,
Відповідно до опису протоколу серії АА №263329 від 23.11.2020 року - 23.11.2020 року о 08-46 годин в м. Запоріжжя, Олександрівський район, пр. Соборний, біля буд. 28 А було зупинено маршрутний транспортний засіб (маршрут №40) Mercedes Benz 412ДПЕ державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . На момент зупинки маршрутного транспортного засобу водій перевозив на 11 осіб більше понад максимальну кількість місця для сидіння, чим порушив вимоги МОЗ 50 від 22.07.2020 р. та постанову п.п. 9 п. 10 Постанови КМУ №641 від 22.07.2020 року (зі змінами), за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП визнав. Пояснив, що у годину пік, коли мешканцям місто необхідно вчасно прибути на роботу, дуже важко дотримуватися карантинних обмежень, оскільки люди не звертають уваги на зауваженням водія.
Адвокат Фельський С.Л., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернув увагу суду на той факт, що формулювання обвинувачення у протоколі складено не конкретно. Спочатку зазначено порушення вимог МОЗ 50 від 22.08.2020 року та постанови КМУ №641 зі змінами. Потім зазначено порушення якихось пунктів, при цьому ідентифікувати до якого документи відносяться ці пункти не є можливим. Зазначив також, що не є встановленим факт того, що ОСОБА_1 був на маршруті, не зазначено реєстраційних документів на транспортний засіб. Однак, вказав, що у зв'язку із визнанням особою, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, своєї провини, просить обмежитись усним зауваженням, у зв'язку із тим, що накладення штрафу, у розмірі, передбаченому санкцією статті буде непомірним тягарем для особи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ст.252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. За змістом ст.279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.
Згідно ч. 1 ст.44-3 КУпАП відповідальність настає за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
В статті 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року визначено,що карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
Згідно ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.
Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.
У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності. До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред'явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину.
Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Згідно частини першої Постанови Кабінету міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відповідно до статті 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” Кабінет Міністрів України постановляє: Установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 жовтня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” та від 20 травня 2020 р. № 392 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Положеннями пп.2 п.10 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», На території України на період дії карантину забороняється: здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на цей транспортний засіб.
Перевізник несе відповідальність за забезпечення водіїв засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, та здійснює контроль за використанням засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, пасажирами під час перевезення, у тому числі виготовлених самостійно
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення, повністю підтверджена фактичними даними протоколу про адміністративне правопорушення серії АА № 263329 від 23.11.2020 року в сукупності з наявними в матеріалах справи рапортом працівника поліції, відеозаписом подій від 23.11.2020 року, на якому видно, що після зупинки транспортного засобу Mercedes Benz 412ДПЕ державний номерний знак НОМЕР_1 люди у кількості 5 осіб вийшли з маршрутного таксі після чого в салоні ще залишились пасажири, які перевозив ОСОБА_1 стоячи.
Так, відповідно до відтвореного відеозапису « НОМЕР_2 » чітко видно та чутно, як після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та виявлення адміністративного правопорушення, співробітники патрульної поліції оголошують ОСОБА_1 суть виявленого адміністративного правопорушення, роз'яснюють йому його права, передбачені Конституцією України та роз'яснюють, що відносно ОСОБА_1 за порушення ч. 1 ст. 44-3 КУпАП буде складено протокол. На пропозицію отримати на місці копію протоколу, складеного співробітниками патрульної поліції відносно ОСОБА_1 , останній повідомив, що він на маршруті, в нього в салоні пасажири та просить надіслати копію протоколу, шляхом надіслання на його адресу поштою.
Таким чином, твердження адвоката, викладені в письмових запереченнях, повністю спростовуються оглянутими відеозаписами, долученими до протоколу про адміністративне правопорушення.
Питання контролю та дотримання встановлених правил щодо карантину є дійсно важливим для громадян з метою запобігання поширенню на території України гострої распіраторної хвороби COVID-19. Кожна особа, повинна не тільки знати відповідні правила щодо карантину але й розуміти всі наслідки їх порушення. Той факт, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та особисто здійснював перевезення пасажирів у кількості, яка перевищує установлену межу, хоча він міг і повинен був контролювати кількість пасажирів, свідчить про фактичне порушення ним встановлених правил щодо карантину людей, та запроваджених посилених протиепідемічних заходів.
На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого 1 ст. 44-3 КУпАП, а саме, порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Однак, враховуючи особу ОСОБА_1 , який згідно довідки про доходи має малий заробіток, а застосування до нього адміністративного стягнення, передбаченого санкцією статті 44-3 КУпАП може значним чином погіршити матеріальний стан його родини, суд вважає за можливе на підставі ст. 22 КУпАП, звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 44-3, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
На підставі ст. 22 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити, звільнивши його від адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП.
Оголосити ОСОБА_1 усне зауваження.
Постанова може бути оскаржена учасниками процесу до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Д.М. Кольц