20.01.2021 Провадження № 1-кп/331/258/2021
Єдиний унікальний номер 331/180/21
20 січня 2021 р. м.Запоріжжя
Жовтневий районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши в судовому засіданні в м.Запоріжжя у спрощеному провадженні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020085020000401 від 12.11.2020 року відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м.Запоріжжя, українця, громадянина України, освіта
середня, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований у
та проживає в АДРЕСА_1 ,
в силу ст.89 КК України раніше не засудженого,
-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.309 ч.1 КК України,
11 листопада 2020 р., приблизно о 14 год. 00 хв., ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, діючи всупереч вимогам ст.ст.13, 14 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» № 863 від 08.07.1999 р. та ст.2 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» № 62/95-ВР від 15.02.1995 р., знаходячись неподалік гіпермаркету «Епіцентр К», розташованого по вул.Запорізька, буд.1-В в м.Запоріжжя, знайшов на землі лжин зіп-пакет, дослідивши який, зрозумів, що в пакеті знаходиться психотропна речовина - PVP, обіг якої заборонений, після чого поклав зіп-пакет із психотропною речовиною до кишені своїх штанів, таким чином незаконно придбав шляхом привласнення знайденого психотропну речовину, та став незаконно зберігати її при собі без мети збуту, рухаючись пішим ходом у бік гіпермаркету «Ашан», розташованого по вул.Запорізька, буд.1-Б в м.Запоріжжя.
11 листопада 2020 р., приблизно о 14 год. 17 хв., ОСОБА_4 , знаходячись біля гіпермаркету «Ашан», розташованому по вул.Запорізька, буд.1-Б в м.Запоріжжя, був затриманий співробітниками поліції, які під час огляду виявили та вилучили в останнього один зіп-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору, в складі якої згідно висновку експерта № 7-3400 від 26.11.2020 р. виявлена особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонений - PVP, маса якої складає 0,17068 грама в перерахунку на основу, яку ОСОБА_4 незаконно придбав шляхом привласнення знайденого та незаконно зберігав при собі без мети збуту.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 в порядку ст. 302 КПК України надійшов до суду з клопотанням прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_5 про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_4 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 , вбачається, що обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме в незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України, надав свою згоду на розгляд обвинувального акта без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження в їх сукупності, перевіривши встановлені органом дізнання обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення (проступку) знайшла своє підтвердження.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст.309 ч.1 КК України за ознаками незаконного придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.
Суд при призначенні покарання має враховувати дані про особу обвинуваченого, наяв-
ність обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, та вимоги ч.2 ст.50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.
Обставинами, що пом'якшують покарання,передбачені ст.66 КК України, є: визнання вини та щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України, відсутні.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яка охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання.
При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (проступку), об'єм обвинувачення, обставини, що пом'якшують покарання, особу винного, який у силу ст.89 КК України раніше не був засудженим, на обліку в спеціальних медичних закладах не перебуває, перебуває під спостереженням нарколога з 16.12.2019 р., має постійне місце проживання, суд дійшов висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням відповідно до положень ст.75, 76 КК України.
З огляду на те, що обвинувачений на теперішній час не працевлаштований, не має джере-
ла доходу, а мінімальний розмір штрафу, передбачений санкцією ч.1 ст.309 КК України, ста-новить одну тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1000х17=17000 гривень, суд вважає недоцільним призначення покарання у вигляді штрафу. Також суд вважає недоцільним призначення обвинуваченому покарання у вигляді виправних робіт або арешту.
Частиною 1 ст.76 КК України передбачено, що у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Враховуючи, що обвинувачений не працевлаштований, не навчається, суд вважає недо-цільним покладення на ОСОБА_4 обов'язку повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну роботи або навчання.
Речові докази відповідно до вимог ст. 100 КПК України:
- залишки речовини білого кольору масою 0,20060 грама, первинну упаковку, які передані на відповідальне зберігання до камери схову Олександрівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області за квитанцією від 22.12.2020 р., напис на упаковці № 5373079, номер книги обліку речових доказів 344, порядковий номер 1926, - слід знищити.
По справі є судові витрати за проведення судової експертизи. Враховуючи, що суду не надано розрахунку в частині витратних матеріалів, суд позбавлений можливості визначити розмір судових витрат, що підлягають стягненню з обвинуваченого, оскільки оплата праці експерта здійснюється за рахунок державного бюджету.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374, 381-382 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопо-рушення, передбаченого ст.309 ч.1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 1 року обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 рік не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_4 не обирати.
Речові докази по справі відповідно до ст.100 КПК України:
- залишки речовини білого кольору масою 0,20060 грама, первинну упаковку, які передані на відповідальне зберігання до камери схову Олександрівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області за квитанцією від 22.12.2020 р., напис на упаковці № 5373079, номер книги обліку речових доказів 344, порядковий номер 1926, - знищити.
Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України, копію вироку за результатами розгляду обвину-вального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_7