Справа № 308/5887/20
19 січня 2021 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Фазикош О.В., за участю секретаря Лецак Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАТІНУМ ФІНЕНС», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куба Юлія Володимирівна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Хорішко Олександр Олександрович, Відділ освіти Ужгородської районної державної адміністрації про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
Відповідно до ч.6 ст.259 та ч.6 ст.268 ЦПК України 19.01.2021 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали виготовлено та підписано 20.01.2021 року.
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Ужгородського міськрайонного суду із позовною заявою до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЛАТІНУМ ФІНЕНС», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куба Юлія Володимирівна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Хорішко Олександр Олександрович, Відділ освіти Ужгородської районної державної адміністрації про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 25 червня 2020 відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАТІНУМ ФІНЕНС», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куба Юлія Володимирівна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Хорішко Олександр Олександрович, Відділ освіти Ужгородської районної державної адміністрації про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно п.п.1,2 частиною другою статті 223 цього Кодексу суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Так, судове засідання у даній справі відкладалося неодноразово у зв'язку із неявкою сторін. Судом здійснювався виклик позивача шляхом направлення кореспонденції на адресу, зазначену в позові самим позивачем, у судові засідання позивач не з'являється.
Додатково про час та місце судових засідань позивач повідомлявся шляхом розміщення повідомлення про виклик на сайті Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (http://court.gov.ua/).
Про причини неявки позивач суд не повідомляє, заяв про розгляд справи за її відсутності не подавала. Таким чином, має місце повторна неявка належним чином повідомленого позивача.
Поважність причин неявки сторони в суд є оціночною категорією, яка вирішується судом в кожному конкретному випадку, але в будь якому разі неявка позивача або представника повинна бути обумовлена причинами, які об'єктивно та безумовно не дозволяють йому з'явитись до суду: хвороба, відрядження, несвоєчасне отримання судової повістки, тощо. Позивач взагалі до суду із жодними заявами не звертався, доказів поважності неявки в підготовчі судові засідання не надав, у зв'язку з чим суд знаходить неявку такою, що відбулася з неповажних причин.
Так, в судові засідання призначені на 10 год.55 хв. 09.07.2020, 13 год. 30 хв. 29.09.2020, 14 год. 10 хв. 03.11.2020, 09 год. 15 хв. 09.12.2020 відкладались у зв'язку із неявкою сторін по справі.
У судове засідання призначене на 09 год. 00 хв. 19.01.2021 позивач повторно не з'явився про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялася належним чином, а саме окрім надсилання судових повідомлень про виклик до суду, оголошенням про дату, час та місце розгляду справи на сайті Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (http://court.gov.ua/), про причини неявки суд не повідомляла, клопотань про відкладення судового засідання не подавала.
Відповідач та треті особи в судове засідання повторно не з'явилися про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомляли.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши їх у сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Разом із тим, суд констатує, що заяв про зміну місця проживання, або уточнення анкетних даних позивач не подавала.
З рішень Європейського суду вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За змістом рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 у справі 1-9/2011 вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Також, прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (Рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У відповідності до ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Статтею 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд враховує, що позивач до суду заяв про відкладення розгляду справи та про розгляд справи без її участі не подавала.
Суд констатує, що судові повістки про виклик позивача в судове засідання здійснювався на адресу зазначену нею у позовній заяві, а також шляхом розміщення оголошення у відповідному розділі на сайті Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (http://court.gov.ua/).
Окрім того, інформація щодо дати, часу та місця розгляду зазначеної справи розташована на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud0712.
Суд констатує, що позивач в судове засідання не з'явилася повторно, із жодними заявами чи клопотаннями до суду про рух справи, не зверталася. Слід також зазначити, що від позивача заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany)).
Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Стаття 43 ЦПК України чітко визначає права та обов'язки сторін по справі, а у ст. 44 ЦПК України вказано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи;
Частиною 5 ст.223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
За наведених вище обставин суд вважає, що наявні підстави для залишення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАТІНУМ ФІНЕНС», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куба Юлія Володимирівна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Хорішко Олександр Олександрович, Відділ освіти Ужгородської районної державної адміністрації про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню без розгляду, що не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
У зв'язку з наведеним, залишення позову без розгляду, як це передбачено законом, а саме пунктом 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Суд роз'яснює позивачу, що відповідно ч.2 ст. 257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі наведеного, беручи до уваги підстави для залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача, встановлені норми ЦПК України, який не пов'язує причини повторної неявки з їх поважністю, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 13, 44, 130, 131,198, 200, 210, п. 3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд,-
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАТІНУМ ФІНЕНС», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куба Юлія Володимирівна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Хорішко Олександр Олександрович, Відділ освіти Ужгородської районної державної адміністрації про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє такого позивача повторно звернутися до суду з тотожним позовом, якщо він дійде висновку про необхідність судового захисту своїх порушених, оспорюваних чи невизнаних прав.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош