Справа № 302/383/20
1-кп/302/10/21
93
20.01.2021смт. Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області
в особі суддя - ОСОБА_1 ,
з участю: секретар с/з ОСОБА_2 ,
прокурор - ОСОБА_3 ,
потерпілий - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження ЄРДР № 12020070110000115 від 03.03.2020 стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , гр України, з неповною загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, утриманців не має, раніше судимого вироком Міжгірського районного суду Закарпатської області від 07.11.2001 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 185 ч.1, 185 ч.3 КК України, до позбавлення волі на три роки, звільнений від відбування цього покарання умовно-достроково 15.10.2003 (судимість погашена), - про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 185 ч.1 КК України,-
01.03.2020 біля 04 години 00 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в приміщенні будинку АДРЕСА_2 , умисно, таємно, шляхом вільного доступу викрав із кишені спортивної куртки ОСОБА_4 , 1953 р.н., мешканця зазначеного будинку, під час його сну грошові кошти в сумі 30000 грн, 500 доларів США, що у відповідності до курсу Національного Банку України станом на 01.03.2020 становить 12 290 грн 50 коп.; 3000 російських рублів, що у відповідності до курсу Національного банку України станом на 01.03.2020 становить 1119 грн 33 коп.. Своїми протиправними діями ОСОБА_5 заподіяв потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 43409 грн 83 коп.
Обвинувачений ОСОБА_5 встановлені обставини, які повністю відповідають змісту формулювання обвинувачення за обвинувальним актом, визнав без застережень, повністю визнав вину в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 185 ч.1 КК України і підтвердив це під час допиту в судовому засіданні, а також повністю визнав цивільно правові вимоги ОСОБА_4 , які заявлені в судовому засіданні.
Потерпілий ОСОБА_4 визнав вище встановлені обставини, підтвердивши це в своїх показах. Підтримав заявлений ним під час судового розгляду цивільний позов про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди у вигляді різниці між сумою викрадених коштів та повернутих на досудовому розслідування грошових коштів, а саме суму 41873 грн 50 коп. та просить такий задовольнити.
Суд за згодою всіх учасників кримінального провадження визнав недоцільним дослідження доказів за вище встановленими обставинами, бо вони ніким не оспорюються і обмежився застосуванням положень статті 349 ч.3 КПК України, тобто дослідженням показів обвинуваченого і потерпілого, документів, що характеризують обвинуваченого, роз'яснивши наслідки цієї процесуальної дії.
Оцінивши встановлене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене статтею 185 ч.1 КК України, яке мало місце, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
За вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_5 підлягає покаранню.
Обираючи вид і розмір покарання, суд зважає на таке.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття і сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Суд бере до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що це діяння є умисним. Натомість згідно з положеннями статті 12 КК України це кримінальне правопорушення віднесено до кримінальних проступків. Наслідки вчиненого кримінального проступку повністю не залагоджені, бо обвинувачений потерпілому повернув на досудовому розслідуванні тільки частину викрадених коштів, а саме: 1027 гривень і 3000 російських рублів.
Суд бере до уваги причини та умови вчинення зазначеного кримінального правопорушення, а саме зловживання алкоголем обвинуваченим і потерпілим, зокрема спільне розпивання ними спиртних напоїв у помешканні потерпілого.
Обираючи вид і розмір покарання, яке альтернативно передбачено санкцією статті 185 ч.1 КК України, суд виходить з такого.
ОСОБА_5 не має постійного місця праці. З місця проживання Пилипецькою сільською радою обвинувачений характеризується позитивно, зловживає спиртним.
Покарання у виді штрафу до обвинуваченого недоцільно застосовувати, бо розмір цього штрафу згідно з статтею 185 ч.1 КК України є таким, що ОСОБА_5 не спроможний сплатити. Окрім цього, це покарання є занадто м'яким з огляду на встановлені обставини у справі. Виправні роботи до обвинуваченого не можуть застосовуватись, бо він не має постійного місця праці. Громадські роботи також є недоцільним покаранням, бо обвинувачений як особа, яка зловживає спиртним, може ухилятись від виконання цього покарання або ж відбувати його неналежно. Обмеження волі як найсуворіше покарання, яке передбачено статтею 185 ч.1 КК України не має підстав застосовувати, бо в справі є пом'якшуюча обставина.
Відповідно до положень частини 2 статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
З огляду на викладені обґрунтування, відомості про особу обвинуваченого, обставини справи, наявність у справі обтяжуючої покарання обставини, суд вважає найбільш доцільним, справедливим і співмірним до вчиненого кримінального проступку, покарання для обвинуваченого, яке передбачено санкцією статті 185 ч.1 КК України, це покарання у виді арешту на максимальний строк.
Цивільний позов заявлений потерпілим до початку розгляду справи по суті про стягнення з обвинуваченого різниці викрадених коштів та повернутих йому на досудовому розслідування в сумі 41873 грн 50 коп. підлягає да задоволення, відповідно до вимог ст.1166, ст. 1177 ЦК України. Цей позов є належно обгрунтованим, бо становить різницю між викраденими та повернутими коштами потерпілій особі, за встановленими обставинами справи.
Речовий доказ у виді оптичного диску відеозапису події в ресторані садибі «Берлога» в селі Пилипець, 380 доцільно залишити в матеріалах кримінального провадження досудового розслідування.Речові докази у вигляді грошових коштів на загальну суму 1027 грн і 3000 російських рублів, які вилучено у обвинуваченого і передано на зберігання потерпілому під час досудового розслідування, - слід вважати повернутими за належністю.
Судових витрат не має. Запобіжний захід не обирався і клопотання сторони обвинувачення про його застосування до набрання вироком законної сили не заявлялось.
Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого статтею 185 ч.1 КК України, і призначити покарання у виді арешту на строк шість місяців.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 41873 (сорок одну тисячу вісімсот сімдесят три) грн 50 коп.
Речовий доказ у виді оптичного диску відеозапису події в ресторані садибі «Берлога» в селі Пилипець, 380 доцільно залишити в матеріалах кримінального провадження досудового розслідування.
Речові докази у вигляді грошових коштів на загальну суму 1027 грн і 3000 російських рублів, які вилучено у обвинуваченого і передано на зберігання потерпілому під час досудового розслідування, - слід вважати повернутими за належністю.
Апеляційну скаргу на вирок суду може бути подано в Закарпатський апеляційний суд через Міжгірський районний суд протягом 30 днів з дня оголошення вироку.
Оскарження вироку з питань не дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювались згідно з ст.349 ч. 3 КПК України , - не допускається.
Вирок набирає законної сили після спливу строку його апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після винесення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок не скасовано.
Суддя: ОСОБА_1