Єд. унік. № 243/11179/20
Провадження № 2/243/524/2021
19 січня 2021 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді Старовецького В.І.
за участю секретаря судового засідання Жигаліна Р.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Слов'янської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин,
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Слов'янської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин, яка обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , після смерті якої залишилася спадщина. ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області Таранушенко В.М. із заявою про отримання свідоцтва про спадщину, проте 08.10.2020 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку із тим, що нею було пропущено встановлений шестимісячний строк для подачі заяви про спадкування та не надано документів, що підтверджують родинні відносини з спадкодавцем. Позивач зазначає, що звернутися до нотаріуса із відповідною заявою після смерті матері вона не змогла, у зв'язку із проведенням бойових дій позивач тривалий час не могла виїхати за межі окупованої території України за документами, а також їй був необхідний час для встановлення у судовому порядку факту смерті матері. На підставі чого позивач просить суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком один місяць та встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_3 , є дочкою ОСОБА_2 .
Позивач ОСОБА_3 та її представник до судового засідання не з'явилися, представник надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав повністю та просив розгляд справи провести без їхньої участі (а.с.27-28).
Представник Слов'янської міської ради до судового засідання не з'явився, надав клопотання, в якому просив справу розглянути без його участі та винести рішення на розсуд суду (а.с.26).
У відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Суд, відповідно до вимог ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України розглядає справу у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 01.07.1951 року, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_4 , матір'ю якої є ОСОБА_2 (а.с.9).
З довідки про укладення шлюбу № 12-б від 26.07.2006 року наданої відділом РАЦС адміністрації районна імені Лазо Хабаровського краю по Мухенській селищній раді, 12.11.1971 року укладено шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , актовий запис №65, після чого останній присвоєно прізвище « ОСОБА_7 » (а.с.10).
Відповідно свідоцтва про розірвання шлюбу від 23.11.1982 року наданого міським відділом РАГС м. Ровеньки, шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 було розірвано 23.11.1982 року актів запис №29 (а.с.11).
З довідки № 364/02.73 від 29.02.2006 року наданої Ровенським міським управлінням юстиції Луганської області, 25.02.1983 року укладено шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , актовий запис №23, після чого останній присвоєно прізвище « ОСОБА_10 » (а.с.12).
Відповідно свідоцтва про розірвання шлюбу від 01.04.1987 року наданого міським відділом РАГС м. Ровеньки, шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_11 було розірвано 17.03.1987 року актів запис №91 (а.с.13).
Відповідно свідоцтва про укладення шлюбу від 24.04.1987 року наданого Ясеновською с/р м. Ровеньки Ворошиловградської області, 24.04.1987 року укладено шлюб між ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , актовий запис №40, після чого останній присвоєно прізвище « ОСОБА_13 » (а.с.14).
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 28.08.2020 року за заявою ОСОБА_1 встановлено факт смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Ясенівський, м. Ровеньки, Луганської області (а.с.17-18).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 31.07.2020 року, виданого Слов'янським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Харків), ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Ясенівський, м. Ровеньки, Луганської області (а.с.8).
Постановою приватного нотаріуса Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області Таранушенко В.М. від 08.10.2020 року ОСОБА_3 було відмовлено у прийнятті заяви про видачу спадщини після померлої ОСОБА_2 через пропуск шестимісячного строку для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та не надано документів, що підтверджують родинні відносини з спадкодавцем (а.с.4).
Пунктом 1 ч.1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.
У відповідності із п.7 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину або інших спадкових прав.
Дослідивши доводи позивача, суд приходить до висновку, що позивачем надано достатньо доказів на підтвердження вищезазначених обставин, а відтак заява в частині встановлення факту родинних відносин підлягає до задоволення.
Згідно роз'яснень, які містяться в п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (з подальшими змінами) при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Таким чином, оскільки в судовому засіданні знайшов підтвердження факт того, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є одна і та ж особа, є дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , то заява про встановлення факту родинних відносин підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від померлої фізичної особи (спадкодавця) до інших осіб ( спадкоємцям).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК України передбачає, що до складу спадщини входять усі права й обов'язки спадкодавця, які не припинилися в момент його смерті.
Відповідно до ст. 1262 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК.
Статтею 1272 ч. 3 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Суд приймає до уваги доводи ОСОБА_3 щодо причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини через неможливість звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк у зв'язку із встановленням у судовому порядку факту смерті матері ОСОБА_3 , що зайняло певний час, бойовими діями на тимчасово окупованій території України, та визнає їх поважними.
Оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню. Зазначені позивачем причини пропуску строку подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після померлої матері є поважними і ОСОБА_3 слід визначити додатковий строк для подання відповідної заяви.
Керуючись ст. ст. 16, 1216-1218, 1272 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 89, 259, 264-265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Слов'янської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин - задовольнити.
Встановити факт, що померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті її матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , строком у один місяць з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Суддя
Слов'янського міськрайонного суду В.І.Старовецький