Провадження № 3/243/132/2021
Справа № 243/11545/20
15 січня 2021 року
Суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Ільяшевич О. В., розглянувши матеріали, які надійшли із Слов'янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, -
15 грудня 2020 року, о 11 год. 10 хв., біля будинку 5 по вул. Коккінакі у м. Слов'янську Донецької області, водій ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом - автомобілем марки ВАЗ 2107 з номерними знаками НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (завужені зіниці очей, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук). Від продуття алкотестеру «Драгер 6810» на місці та проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність встановлена ч. 2 ст. 130 КУпАП.
15 грудня 2020 року відносно ОСОБА_1 був складений протокол № 1911 про адміністративне правопорушення, серія: ДПР18 № 546700, за ч. 2 ст.130 КУпАП в якому останньому під підпис були роз'яснені права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, положення статті 63 Конституції України. Заяв чи клопотань від нього не надійшло. В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 , повідомлений про дату розгляду справи 15 січня 2021 року, про що мається його особисті підпис в протоколі(а.с.1).
В судове засідання 15 січня 2021 року ОСОБА_1 , будучи повідомленим про час та розгляд справи, в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений, про причини неявки до суду не повідомив.
За правилами статті 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення справи. Частиною 2 цієї статті не передбачена обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд наголошує на тому, що за своїм змістом ст. 268 КУпАП націлена саме на добросовісне користування своїми правами та можливість на умовах змагальності їх захищати.
Судом встановлено, що особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, була обізнана про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, про час та місце розгляду справи в суді ОСОБА_1 також був повідомлений, однак не вжив заходів для явки до суду, та письмових заперечень проти протоколу не подав.
Попри те, що особа не отримала або ухилилася від отримання судової повістки, її право на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушене не було. Таким чином, особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду. З таким висновком погодився ЄСПЛ у рішенні у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 130 КУпАП України, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов'язковою.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, але не з'явилася до судового засідання.
В судовому засіданні дослідженні наступні докази:
протокол №1911 про адміністративне правопорушення, серія: ДПР18 № 546700, складеного уповноваженою посадовою особою у встановленому законом порядку, згідно із яким 15 грудня 2020 року, о 11 год. 10 хв., біля б. 5 по вул. Коккінакі у м. Слов'янську, водій ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом - автомобілем марки ВАЗ2107 з номерними знаками НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей завужені, не реагують на світло, тремтіння пальців рук). Від продуття алкотестеру «Драгер 6810» на місці та проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків (а.с. 1).
письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 15 грудня 2020 року, які показали, що 15 грудня 2020 року, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння, та в їх присутності відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку (а.с. 2).
довідку начальника СРПП №1 Слов'янського ВП ГУ НП в Донецькій області, в якій зазначено, що станом на 15 грудня 2020 року при перевірці за наявними базами ОСОБА_1 значиться серед списку позбавлених права керування усіма видами транспорту, посвідчення водія не отримав, протягом року притягувався до адміністративної відповідальності та має повторність адміністративного правопорушення за ст.130 КУпАП.(а.с.3).
картка обліку адміністративного правопорушення, в якій зазначені відомості, що постановою Слов'янського міськрайонного суду від 27 січня 2020 року, на ОСОБА_1 було накладено стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, до штрафу у розмірі 10200 грн. із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.(а.с.4).
відомості про посвідчення водія НОМЕР_2 , видані 28 липня 2015 року, строк дії до 28 липня 2045 року, вилучені.
Відповідно до постанови Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 27 січня 2020 року, на ОСОБА_1 накладено адмінстягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
У судовому засіданні був досліджений також представлений відеозапис який міститься на лазерному диску із написом: «Пономарьов 130», вчиненим бодікамерою, з якого видно, як чоловік який представився ОСОБА_1 , та який керував автомобілем ВАЗ 2107, 15 грудня 2020 року, на пропозицію співробітників поліції відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Процесуальна форма та зміст оригіналу протоколу відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 130 КУпАП, визнається повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті. Адміністративним правопорушенням передбаченим ч. 1 цієї статті визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За змістом п. 2.9.а Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.9.а Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 3 грудня 2005 року № 14, судом слід ураховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Для притягнення до відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, які знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з моменту, коли правопорушник почав рухатись.
Вимоги вищезазначеного пункту 2.5 ПДР України ОСОБА_1 дотримано не було.
З 01 липня 2020 року набув чинності Закону України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень»(далі - Закон № 2617-VIIІ), який криміналізував поставлені у провину водію дії.
Законом України від 17 червня 2020 року № 720-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» внесені нові зміни до Закону № 2617-VIIІ, а саме, згідно з вимогами пункту 117Розділу І Закону № 720-IX:
- у пункті 1 Розділу І Закону № 2617-VIIІвиключено підпункт 4, який запровадивши нову редакцію ст. 130 КУпАП виключав адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп'яніння - відтак відновлена адміністративна відповідальність за ці дії;
- у пункті 2 Розділу І Закону № 2617-VIIІвиключено підпункт 171, який доповнивши КК України ст. 286-1 криміналізував відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані сп'яніння - відтак відбулася декриміналізація цих дій.
Станом на 15 січня 2021 року, день розгляду адміністративного матеріалу за ч. 2 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 у суді, відповідно з офіційною інформацією на сайті Верховної Ради України (адреса посилання: https://data.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text), за якою, незважаючи на зазначені вище законодавчі акти, за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - не передбачено взагалі.
Статус Веб-сайту Верховної Ради України як інформаційного ресурсу про діяльність Верховної Ради України у мережі Інтернет та порядок розміщення на ньому інформації на час опублікування Закону України від 23 лютого 2014 року N 763-VII та Закону України від 27 лютого 2014 року N 798-VII визначався Положенням про Веб-сайт Верховної Ради України у глобальній інформаційній мережі Інтернет, затвердженим Розпорядженням Голови Верховної Ради України від 24 травня 2001 року № 462 (чинне до 18 травня 2015 року).
Пунктом 3 цього Положення було визначено, що інформація, розміщена на Веб-сайті Верховної Ради України, включає базу даних законів України, а пунктом 7 передбачено, що підготовка інформації, в т. ч. її оновлення, на своїх Веб-сторінках здійснюється відповідно депутатською фракцією (групою), комітетом, тимчасовою комісією Верховної Ради України, структурним підрозділом Апарату Верховної Ради України. Інформація, підготовлена для розміщення на своїй Веб-сторінці, подається до Управління комп'ютеризованих систем Апарату Верховної Ради України в електронному вигляді.
19 травня 2015 року Розпорядженням Голови Верховної Ради України № 699 затверджено Положення про веб-ресурси Верховної Ради України. Згідно з пунктом 3 цього Положення веб-ресурси Верховної Ради України є офіційним джерелом інформації Верховної Ради України, що забезпечують висвітлення діяльності Верховної Ради України, парламентських органів та Апарату Верховної Ради України, сприяють обміну інформацією з іншими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, інформаційній взаємодії з урядовими і неурядовими організаціями інших країн, із громадськістю.
Наведене правове врегулювання дає підстави для висновку, що саме Верховна рада України здійснює оновлення бази даних законів України на її офіційному Веб-сайті.
В той же час, відповідно до п. 1 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 року № 376 зі змінами та доповненнями (далі Порядок), передбачено, що Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів створюється з метою:
- забезпечення додержання єдиних принципів ідентифікації нормативно-правових актів та ведення їх державного обліку в межах інформаційного простору України;
- створення фонду та підтримання в контрольному стані нормативно-правових актів, надання інформації про них;
- забезпечення в межах, визначених законодавством, доступності, гласності та відкритості правової інформації для користувачів.
Згідно із п. 3 Порядку вбачається, що держатель Реєстру - Мін'юст, який розробляє організаційні та методологічні принципи ведення Реєстру, приймає рішення про включення нормативно-правових актів до Реєстру, здійснює їх опрацювання, ідентифікацію, класифікацію, відповідає за автентичність та контрольний стан еталонних текстів, забезпечує внесення нормативно-правових актів до еталонного фонду і його збереження та здійснює контроль за наданням інформації з Реєстру.
Відповідно до п. 2 Порядку:
Реєстр - це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання актів законодавства, яка складається з еталонного, страхового, робочого, інформаційного фондів та окремого розділу.
Еталонний фонд Реєстру - комп'ютерна інформаційна система, призначена для зберігання та обліку еталонних текстів нормативно-правових актів у контрольному стані. Еталонний фонд формується та зберігається в Мін'юсті.
Еталонний текст Реєстру - текст нормативно-правового акта у формі комп'ютерного файла, цілісність якого забезпечується за допомогою спеціальних ознак.
Згідно із п.6 Порядку, до Реєстру включаються:
-нормативно-правові акти, видані починаючи з дня прийняття Акта проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.), чинні, опубліковані та неопубліковані, у тому числі з обмежувальними грифами, закони України, постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, декрети, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, рішення і висновки Конституційного Суду України, зареєстровані в Мін'юсті нормативно-правові акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також інших органів, акти яких відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації, Національного банку, нормативно-правові акти, видані (прийняті) НКЦПФР на виконання Закону України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків, а також міжнародні договори України;
- нормативно-правові акти, видані до прийняття Акта проголошення незалежності України, що не втратили чинності та не суперечать законодавству України;
- тимчасові нормативно-правові акти з терміном дії рік і більше та з терміном дії менше року в разі наступного його продовження.
Відповідно до п. 8 Порядку, для включення до Реєстру повні офіційні тексти рішень і висновків Конституційного Суду України, нормативно-правових актів з усіма додатками, прийнятих Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, подаються до Мін'юсту протягом трьох робочих днів з дня їх прийняття (законів України - протягом трьох робочих днів з дня підписання Президентом України). Тексти міжнародних договорів України із зазначенням дати підписання, дати ратифікації (затвердження), дати набрання чинності та терміну дії договору подаються МЗС до Мін'юсту протягом п'яти робочих днів з дня набрання ними чинності.
Згідно із п. 10 Порядку, для включення до Реєстру нормативно-правові акти подаються Мін'юсту через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади або у паперовій формі. Копія нормативно-правового акта повинна бути підписана відповідальною особою та засвідчена печаткою органу, що його видав, копія міжнародного договору України - МЗС
Відповідно до п.16 Порядку Інформація з інформаційного фонду Реєстру є публічною інформацією у формі відкритих даних, що підлягає оприлюдненню і регулярному оновленню на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на офіційному веб-сайті Мін'юсту відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" Доступ до інформації з інформаційного фонду Реєстру, оприлюдненому на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на офіційному веб-сайті Мін'юсту, є вільним та безоплатним.
З огляду на Вищевикладені норми Порядку вбачається, що саме Міністерство юстиції України, як держатель Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, відповідає за автентичність та контрольний стан еталонних текстів.
Аналогічна позиція, викладена в ухвалі Верховного суду від 12 грудня 2019 року по справі №9901/372/19.
Суд звертає увагу, що в Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів, ст. 130 КУпАП опублікована в редакції Закону України від 17 червня 2020 року № 720-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», та міститься редакція згідно із якою, відповідно до ч. 2 ст. 130 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У зв'язку з чим суд приходить до висновку про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 , з врахуванням внесених змін саме Закону України від 17 червня 2020 року № 720-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень»
Оцінивши наведені докази в їх сукупності, враховуючи обставини вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, суд приходить до переконання про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та доведеність його вини.
За встановлених обставин, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20 400 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім того, відповідно до положень ст. 401 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 підлягає стягненню також судовий збір на користь держави.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 401, 130, 188-28, 280, 283-284 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави на отримувач коштів: Донецьке ГУК/Дон.обл./21081300 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37967785, банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.) Рахунок отримувача: UA198999980313090149000005001Код класифікації доходів бюджету: 21081300 в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20 400 (двадцять тисяч чотириста) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Стягнути із ОСОБА_1 , судовий збір в дохід держави - отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду Ольга Віталіївна Ільяшевич