242/170/21
3/242/187/21
19 січня 2021 року суддя Селидівського міського суду Донецької області Черков В.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від Селидівського ВП Покровського відділу поліції ГУ НП в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фізичну особу-підприємця, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1
- за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ВАБ № 126085 від 19.12.2020 року, ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, а саме: 18.12.2020 року в 22 години 19 хвилин за адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. Солона, 114, будучи власником кафе «Кактус», не припинила роботу закладу, чим порушила постанову КМУ № 641 (пп. 5.11).
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, заперечувала проти інкримінованого правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд прийшов до наступного.
За змістом статей 245, 280, 283 КУпАП для прийняття законного та обґрунтованого рішення слід забезпечувати всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 44-3 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Вказана норма носить бланкетний характер, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб. Карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 (в редакції від 23.10.2020 року) «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» визначено, що на території України на період дії карантину забороняється: робота після 22-ї та до 7-ї години суб'єктів господарювання з надання послуг громадського харчування без організації дозвілля (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос (пп. 5 п. 11).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2020 року № 1100 внесено зміни до постанови КМУ від 22.07.2020 року № 641, відповідно до яких вищевказаний п. 11 виключений, а п. 10 доповнений підпунктом 11 наступного змісту - робота після 22-ї та до 7-ї години суб'єктів господарювання з надання послуг громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос.
Але, постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236, внесено зміни до постанови КМУ від 22.07.2020 року № 641 (за редакцією від 11.11.2020 року), відповідно до яких п. 11 - 14 виключений. Окрім цього, на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, а саме забороняється, зокрема: робота після 23-ї та до 7-ї години, із забороною проведення розрахункових операцій після 22-ї години, суб'єктів господарювання з надання послуг громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос і діяльності після 23-ї години 31 грудня 2020 р. до 1-ї години 1 січня 2021 р. (пп. 12 п. 2). Ця постанова набирала чинності з 12 грудня 2020 р., крім пункту 43, який набирає чинності з 19 грудня 2020 року, а пункти 2-40 цієї постанови застосовуються з 00 годин 00 хвилин 19 грудня 2020 року.
Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення було встановлено, що правопорушення вчинене 18.12.2020 року о 22 годині 19 хвилин, тобто під час дії постанови КМУ від 11.11.2020 року № 1100, але сам протокол складений 19.12.2020 року, тобто вже під час дії постанови КМУ від 09 грудня 2020 року № 1236. При цьому, саме остання постанова в період карантинних обмежень збільшила режим роботи суб'єктів господарювання з надання послуг громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо) з 22 години до 23 години.
Із викладеного слідує, що бланкетні ознаки, які безпосередньо характеризують відповідний елемент складу правопорушення, у зв'язку зі зміною відповідної постанови КМУ також зазнали змін. Доцільно також звернути увагу, що бланкетні ознаки (ознаки кримінально-правової норми з бланкетною диспозицією) відносяться до групи перемінних ознак. Перемінні ознаки - це ознаки, зміст яких може змінюватися без зміни тексту кримінально-правової норми. У зв'язку з цим, якщо кримінально-правова норма з бланкетною диспозицією відсилає до зміненого чи вже скасованого нормативно-правового акту, то застосовується акт, який був чинним на час вчинення злочину, що підлягає кваліфікації (з урахуванням правил зворотної дії нормативно-правового акту у часі).
Відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами - є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини що мають значення для вирішення справи. І ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, свідченнями та документами, які також повинні бути відносними і допустимими.
Основним документом, призначеним для фіксації юридичного факту адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, який в свою чергу є найважливішим джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення. Протокол це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення передбаченого КУпАП.
У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, матеріали справи про адміністративне правопорушення не відображають складу цього правопорушення, оскільки на час складання протоколу відбулися зміни бланкетної норми, що відображає елемент такого складу, що призводить до визнання складеного протоколу неналежним доказом у справі, а тому з урахуванням вказаного рішення ЄСПЛ суд вважає, що фабула адміністративного протоколу не відповідає обставинам справи, усунення цих недоліків призведе до порушення ст. 6 Конвенції, тому провадження у справі підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 256, 283 КУпАП, -
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП провадженням закрити в зв'язку відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Скарга на постанову суду до Донецького апеляційного суду може бути подано через Селидівський міський суд Донецької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя