Справа № 515/1323/20
Провадження № 3/513/15/21
Саратський районний суд Одеської області
19 січня 2021 року суддя Саратського районного суду Одеської області Рязанова К.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Національного природного парку «Тузлівські лимани» про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Тузли Татарбунарського району Одеської області, проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України,
за ст. 91 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 000445 від 21 жовтня 2020 року, 21 жовтня 2020 року о 12 годині 25 хвилин було виявлено, що ОСОБА_1 , здійснюючи випас худоби на прилеглій до території НПП «Тузлівські лимани» ріллі своїми діями спричинив займання сухої водно-болотної рослинності на прибережній захисній смузі лиману Кудудіол, внаслідок пожежі було знищено суху водно-болотну рослинність на площі 3,5 га, а 7 кущів шипшини пошкоджено до ступеню неприпинення росту. Участі у локалізації вогню ОСОБА_1 не приймав, чим своїми діями завдав збитки об'єктам та території природно-заповідного фонду на загальну суму 10045 грн., згідно розміру обчислення збитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №541, що є порушенням ст.ст.7, 21, 64 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» п.4.3.4 Положення про НПП «Тузлівські лимани», за що передбачена відповідальність за ст.91 КУпАП.
Судовий розгляд проведено за відсутністю ОСОБА_1 , який в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Про причини неявки ОСОБА_1 суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату та час розгляду справи в суді, не з'явився, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_1 , як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.
Дослідивши матеріали справи про адміністратвине правопорушення, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
В силу вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Так, згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Згідно положень ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Суть адміністративного правопорушення, зазначена в протоколі, повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол, а до протоколу повинні бути додані докази вчиненого правопорушення. При цьому, суть адміністративного правопорушення має бути конкретною за змістом, викладеною з урахуванням суб'єктивних та об'єктивних ознак складу адміністративного правопорушення, передбачених ст. 91 КУпАП.
Судом встановлено, що досліджений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено з грубим порушенням норм КУпАП.
Так, відповідно до ст. 91 КУпАП здійснення в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об'єктів, самовільна зміна їх меж, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від дев'яти до двадцяти чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих природних ресурсів чи без такої і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих природних ресурсів.
Судом встановлено, що в матеріалах справи крім протоколу про адміністративне правопорушення, розрахунку шкоди та карти-схеми місця вчинення правопорушення відсутні докази його вчинення: займання рослинності; перебування ОСОБА_1 в місці вчинення правопорушення, яке ставиться йому у провину; кількості пошкоджених рослин та площі випаленої рослинності; що саме його діями або бездіяльністю завдано зазначеної шкоди.
При цьому протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не підписаний, свідки правопорушення відсутні, а акт відмови від підпису та надання письмового пояснення від 21 жовтня 2020 року складений лише однією особою - ОСОБА_2 , інспектором І категорії Бурнаського ПНДВ НПП «Тузлівські лимани», за відсутності доказів надання пропозиції ОСОБА_1 підписати протокол та надати письмові пояснення.
Крім того, з розрахунку шкоди вбачається, що вихідні дані для його проведення зафіксовані в акті обстеження території від 21 жовтня 2020 року, однак зазначений документ до матеріалів справи долучений не був.
Також, в матеріалах справи наявна карта-схема місця вчинення правопорушення, в якій олівцем позначене місце скоєння правопорушення, розташоване за межами границь НПП.
Тому, оцінюючи в цілому наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд враховує таке.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року у справі № 1-р/2019 зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).
Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у суду щодо винуватості особи після всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості звинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати особу винною.
Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Як наслідок на переконання суду дані відображенні матеріалах про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення за ст. 91 КУпАП є сумнівними з вищезазначених у судовому рішенні підстав, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду здобуто не було та суду не надано.
Стаття ж 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Тим самим, дана правова норма (ст. 284 КУпАП) не передбачає судового рішення про направлення справи на до оформлення.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ст. 91 КУпАП, так як його вину не доведено належним чином, що є неприйнятим та суперечить, як нормам національного законодавства, так і міжнародного.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з цим дане адміністративне провадження, з урахуванням вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв'язку з встановленням обставин, визначених п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 6, 33-35, 91, 221, 245, 247, 251, 252, 268, 272, 280, 321 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суд
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 91 Кодексу України про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ст. 247 даного Кодексу, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя К. Ю. Рязанова