Справа № 933/741/20 р.
Номер провадження № 2/933/10/21 р.
15 січня 2021 рокуОлександрівський районний суд Донецької області у складі :
головуючого - судді Щербак Ю.В.,
за участі :
секретаря судового засідання - Осадчої Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,
Позивачка звернулася до суду з позовом про встановлення батьківства та стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітнього сина.
15 січня 2021 року ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення батьківства та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,третя особа - Олександрівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), в частині визнання батьківства залишено без розгляду .
Щодо позовних вимог в частині стягнення аліментів, встановлено таке.
В обґрунтування заявлених позовних вимог про стягнення аліментів, позивачка зазначила, що від стосунків з відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_1 народила сина ОСОБА_3 . На даний час дитина перебуває на повному її утриманні, відповідач, будучи батьком дитини, добровільної матеріальної допомоги на дитину не надає та її долею не цікавиться. Сторони проживають окремо, позивач не працює, доглядає за дитиною, за матеріальним станом потребує допомоги на утримання сина, яку відповідач може надавати. Позивач просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку(доходу) відповідача щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 27 жовтня 2020 року цивільну справу прийнято суддею до свого провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 26 листопада 2020 року,яке в подальшому було відкладено .
21 грудня 2020 року підготовче провадження по справі було закрито та призначено до судового розгляду
Позивач надала до суду заяву ,в якій підтримала позовні вимоги в частині стягнення аліментів на неповнолітнього сина у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходів) та витрат по сплаті судового збору в сумі 840,8 грн.
Відповідач надав до суду заяву про визнання позовних вимог , не заперечує проти стягнення з нього аліментів у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходів) , інших утриманців не має,просить розглянути справу без його участі.
В силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Аналізуючи зібрані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Сторони мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 13 січня 2021 року Олександрівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків).
Відповідно до довідки Іверської сільради Олекасндрівського району Донецької області № 1187 від 24.09.2020 року, ОСОБА_1 мешкає в АДРЕСА_1 разом із батьком - ОСОБА_4 ,1954 р.н., донькою - ОСОБА_5 , 2012 р.н. та сином ОСОБА_6 2020 р.н.(а.с.13).
Розглядаючи позов, суд виходить з такого.
Декларація з прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, наголошує, що дитина повинна мати можливість користуватися благами соціального забезпечення, повинна бути забезпечена належним харчуванням, житлом, розвагами та медичним обслуговуванням. Найкраще забезпечення інтересів дитини повинно бути головним принципом, і відповідальність за це лежить перш за все на батьках дитини. Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Держава вживає всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками.
Відповідно до ст. 180 СК України та п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України, при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 р. №3, батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно ч. 3ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст.5 «Рівноправність подружжя» Протоколу №7Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом України №475/97-ВРвід 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
У відповідності до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
За нормою ст.11 цього Закону, сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
Батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Також батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя (ст.150 СК України).
Відповідно до ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів»,що набрав чинності 08.07.2017 року,за яким кошти на утримання дитини (аліменти) за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників
дитини,разом з яким проживає дитина. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини,що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Оскільки відповідач - ОСОБА_2 визнав позовні вимоги про стягнення аліментів на дитину, даних щодо інших утриманців ним не надано, за матеріальним станом може сплачувати аліменти у вказаному розмірі, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, аліменти підлягають стягненню з відповідача у розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
З позовною заявою до суду ОСОБА_1 звернулася 15 жовтня 2020 року, а тому, саме з цієї дати присуджуються аліменти.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки, дане рішення ухвалюється на користь позивача, яка звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому, судовий збір в дохід держави в розмірі 840,8 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Крім того,позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір за позовну вимогу щодо встановлення батьківства у розмірі 840,8 грн. Отже, витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню з відповідача на користь позивача, з огляду на те, що відповідач зареєстрував батьківство внаслідок звернення позивача до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 95, 141, 258, 259, 430 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182, 183, 191 СК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 аліменти на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку(доходу) відповідача, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення повноліття, щомісячно, починаючи з 15 жовтня 2020 року.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 у дохід державного бюджету судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок .
Рішення суду набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.
Апеляційна скарга може бути подана сторонами до Донецького апеляційного суду через Олександрівський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , місце реєстрації - АДРЕСА_2 ,паспорт серії НОМЕР_3 ,виданий Олександрівським РВ УМВС України в Донецькій області 15.05.1997 року.
Суддя Ю.В.Щербак