20 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 260/153/20 пров. № А/857/13365/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Макарика В.Я.
суддів - Бруновської Н.В., Матковської З.М.
за участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року ( головуючий суддя в суді першої інстанції Луцович М.М.) у справі № 260/153/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
15 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Управління Служби безпеки України в Закарпатській області в якому просив визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Закарпатській області щодо не нарахування та не виплату позивачу при звільненні з військової служби у запас та виключенні із списків особового складу УСБУ в Закарпатській області, тобто станом на 15.06.2017р., індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби із 01.01.2015р. по 15.06.2017р. Зобов'язати Управління Служби безпеки України в Закарпатській області нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за час проходження військової служби за період з 01.01.2015 року по день виключення із списків особового складу у зв'язку із звільненням з військової служби - 15.06.2017р. Зобов'язати Управління Служби безпеки України в Закарпатській області надати довідку-рахунок про місячний розмір невиплаченої індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби за період з 01.01.2015р. по день виключення із списків особового складу у зв'язку із звільненням з військової служби - 15.06.2017р. Зобов'язати Управління Служби безпеки України в Закарпатській області нарахувати та виплатити компенсацію втрати доходу, яка передбачена Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 200 року №2050-ІІІ, у зв'язку з порушенням строків виплати невиплаченої суми індексації грошового забезпечення, за період з моменту виключення із списків особового складу Управління Служби безпеки України в Закарпатській області у зв'язку із звільненням з військової служби, тобто з 15.06.2017р. по день фактичної виплати сум індексації.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Служби безпеки України в Закарпатській області (вул. Довженка, буд. 3, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 20001562) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Закарпатській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , при звільненні з військової служби у запас та виключенні із списків особового складу УСБУ в Закарпатській області, а саме: станом на 15.06.2017 р., індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби із 01.01.2015р. по 15.06.2017р.
Зобов'язано Управління Служби безпеки України в Закарпатській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за час проходження військової служби за період з 01.01.2015 р. по день виключення із списків особового складу у зв'язку із звільненням з військової служби - 15.06.2017 р.
Зобов'язано Управління Служби безпеки України в Закарпатській області надати довідку-розрахунок про щомісячний розмір невиплаченої ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби за період з 01.01.2015 р. по день виключення із списків особового складу у зв'язку із звільненням з військової служби - 15.06.2017 р.
Зобов'язано Управління Служби безпеки України в Закарпатській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати доходу, яка передбачена Законом України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ, у зв'язку з порушенням строків виплати невиплаченої суми індексації грошового забезпечення, за період з моменту виключення із списків особового складу УСБУ в Закарпатській області у зв'язку із звільненням з військової служби, тобто з 15.06.2017р., по день фактичної виплати сум індексації.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач Управління Служби безпеки України в Закарпатській області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права, рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, без врахування принципу верховенства права з підстав викладених в апеляційній скарзі.
Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у їх відсутності за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Управлінні Служби безпеки України в Закарпатській області з 1999 року по 2017 рік.
Наказом від 13.06.2017 року №88-ОС позивач був виключений із списків УСБУ в Закарпатській області з 15.06.2017 року (а.с. 15).
15.11.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання інформації за який останній місяць проходження служби йому була виплачена індексації грошового забезпечення та у якій сумі, з якого базового місяцю, з якого індексу споживчих цін, надати інформацію щодо виплати (або не виплати) позивачеві індексації грошового забезпечення з 01.01.2015 року по 15.06.2017 року та у разі не виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2015 року по 15.06.2017 року нарахувати та виплатити позивачеві дану індексацію, а також надати довідку-розрахунок про розмір невиплаченої індексації грошового забезпечення.
Згідно листа від 27.12.2019 року, відповідач повідомив позивача, що відповідно до роз'яснень Міністерства соціальної політики України (наприклад від 08.08.2017 №78/0/66-17) механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні роки немає. У межах наявних фінансових ресурсів СБ України у 2015-2017 роках можливості виплатити індексацію грошового забезпечення військовослужбовцям не було.
За приписами ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" №2232-ХІІ від 25.03.1992 року (далі - Закон № 2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч. 3 ст. 9 Закон №2011-XII).
Преамбулою Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282-XII) встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Згідно ст. 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ст. 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (ч. 2 ст. 5 Закону №1282-XII).
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (ч. 6 ст. 5 Закону №1282-XII).
Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV “Про внесення змін до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”.
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абз. 8 п. 4 Порядку №1078).
Згідно з пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У справі “Кечко проти України” Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення від 08.11.2005, заява №63134/00).
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у даній справі.
В матеріалах справи наявний лист від 27.12.2019 року, згідно якого відповідач повідомив позивача, що у межах наявних фінансових ресурсів СБ України у 2015-2017 роках можливості виплатити індексацію грошового забезпечення військовослужбовцям не було
Судом першої інстанції встановлено в ході розгляду справи по суті та підтверджується наявними матеріалами справи, відповідачем було протиправно не виплачено позивачеві в день звільнення з військової служби індексацію грошового забезпечення в період з 2015 року по день виключення зі списків особового складу.
Крім того, відповідачем не було надано на звернення позивача від 15.11.2019 року довідку-розрахунок про розмір не виплаченої індексації грошового забезпечення, який передбачений Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" (№1282-ХІІ) та Порядком, затвердженим Постановою КМУ №1078. Доказів протилежного відповідача, як суб'єкт владних повноважень до суду не надав.
З врахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Закарпатській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , при звільненні з військової служби у запас та виключенні із списків особового складу УСБУ в Закарпатській області, а саме: станом на 15.06.2017 р., індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби із 01.01.2015р. по 15.06.2017р., зобов'язання Управління Служби безпеки України в Закарпатській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за час проходження військової служби за період з 01.01.2015 р. по 15.06.2017 р. та зобов'язання надати довідку-розрахунок про щомісячний розмір невиплаченої позивачеві індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби за період з 01.01.2015 р. по 15.06.2017 р. - підлягають задоволенню.
Відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000р. № 2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно таблиці індексів інфляції, яку опубліковано Державною службою статистики України (Держкомстат) за 2017 - 2019 роки, індекс інфляції за період із січня по липень і із вересня по грудень 2017 року та за період із січня по квітень і із вересня по грудень 2018 року, а також за період із січня по травень і із вересня по грудень 2019 року перевищив 100 відсотків.
З огляду на зазначене, позивачу підлягають виплаті суми компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Таким чином, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві компенсацію втрати доходу, яка передбачена Законом України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ, у зв'язку з порушенням строків виплати невиплаченої суми індексації грошового забезпечення, за період з моменту виключення із списків особового складу УСБУ в Закарпатській області у зв'язку із звільненням з військової служби, тобто з 15.06.2017р., по день фактичної виплати сум індексації - підлягають задоволенню.
Взявши до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанцій є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки суду є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст.229 ч. 4, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року у справі № 260/153/20 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя В. Я. Макарик
судді Н. В. Бруновська
З. М. Матковська
Повне судове рішення складено 20 січня 2021 року.