20 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/2516/20 пров. № А/857/10481/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року, прийняте суддею Дудар О.М. у місті Рівному у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,-
встановив:
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася з адміністративним позовом про визнання протиправними дій щодо вимоги стягнення переплати як отримувача допомоги за період з 01.01.2008 року по 31.07.2019 року в сумі 47307,93 грн; зобов'язання утриматися від дій в частині стягнення переплати з позивача як отримувача допомоги за період з 01.01.2008 року по 31.07.2019 року в сумі 47307,93 грн; зобов'язання відповідача поновити виплату державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю з надбавкою на догляд з 31.07.2019 року.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року відмовлено у задоволенні позову. Відмовляючи, суд виходив з того, що підставою для припинення виплати надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю є працевлаштування особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною з інвалідністю або влаштування дитини з інвалідністю до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання.
Відмовляючи у поновленні виплати державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю з надбавкою на догляд, суд виходив з того, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач з 26.11.2014 року є фізичною особою-підприємцем та не перебуває у процесі припинення, відтак відсутні підстави для такого поновлення.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що у разі влаштування дитини з інвалідністю віком до 18 років до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання, виплата державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю у повному розмірі припиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виникли ці обставини.
Суд першої інстанції не надав обґрунтованої оцінки довідці №218 від 28.11.2019 року, в якій зазначено, що дочка позивачки не перебуває на повному державному утриманні, що не може бути підставою для проведення перерахунку та стягнення надмірної виплати.
Також апелянт покликається на те, що у разі працевлаштування особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною з інвалідністю, виплата надбавки на догляд припиняється з місяця, наступного за місяцем, у якому відбулося працевлаштування. Однак, зазначеному судом не було надано оцінки, хоча і зазначено, що з 26.11.2014 року позивач є фізичною особою - підприємцем. Відтак, вважає, що відповідачем неправомірно нараховано переплату за період з 01.01.2008 року по 31.07.2019 року без врахування дати працевлаштування.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити позов.
Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим відділом РАГС Володимирецького районного управління юстиції Рівненської області (а.с.15).
Позивач перебуває на обліку у відповідача як отримувач державної соціальної допомоги на дитину-інваліда, яка призначена на період з 16.02.2007 року по 31.07.2019 року, особовий рахунок № НОМЕР_2 . Виплату допомоги продовжено на період з 01.08.2019 року по 22.02.2021 року. Ці обставини підтверджуються посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим Управлінням соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації 27.03.2008 року (а.с.7).
З 16.02.2007 року по 31.07.2019 року ОСОБА_1 відповідачем була призначена та виплачувалася надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю, що підтверджується протоколом №53 від 20.03.2007 року (а.с.53).
05.09.2019 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про призначення соціальної допомоги на дитину з інвалідністю з надбавкою на догляд. Заяву прийнято 05.09.2019 року та зареєстровано за №1/1666 (а.а.с.62-63).
Рішенням про призначення допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю від 10.10.2019 року ОСОБА_1 з 01.08.2019 року по 22.02.2021 року призначено соціальну допомогу на дитину з інвалідністю без врахування надбавки на догляд за дитиною інвалідом та державну адресну допомогу (а.с.26).
Листом від 26.12.2019 року №01-36-03-02/5470 Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації повідомив Управління соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації про необхідність вирішення питання щодо стягнення з ОСОБА_1 переплати у сумі 47307,93грн. Переплата виникла у період з 01.01.2008 року по 31.07.2019 року у зв'язку з неправомірним призначенням надбавки на догляд (а.с.29).
27.01.2020 року Управлінням соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації ОСОБА_1 надіслано повідомлення за №379, за змістом якого позивача повідомлено про те, що по особовому рахунку № НОМЕР_2 виникла переплата за період з 01.01.2018 року по 31.07.2019 року в сумі 47307,93 грн у зв'язку з неправомірним призначенням надбавки. Запропоновано в місячний строк внести надміру сплачені кошти на рахунок управління соціального захисту та повідомлено, що в разі неперерахування коштів у зазначений строк вони будуть стягнені у судовому порядку (а.с.8).
На адвокатський запит від 21.02.2020 року Управлінням соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації листом від 26.02.2020 року №698/02-19/20 надано відповідь, у якій зазначено, що відповідно до діючого законодавства державна соціальна допомога на дитину з інвалідністю з надбавкою на догляд була призначена та виплачена ОСОБА_1 з 16.02.2007 року по 31.07.2019 року.
05.09.2019 року ОСОБА_1 звернулася до управління за державною соціальною допомогою на дитину з інвалідністю. Управлінням соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації було встановлено, що ОСОБА_2 навчається у Комунальному закладі «Острозька спеціальна школа №1 І-ІІІ ступенів» Рівненської області з 19.12.2007 року по даний час. Відтак, проведено перерахунок призначеної державної соціальної допомоги, так як заявник не мала права на надбавку на догляд за дитиною з інвалідністю з 01.01.2008 року (а.а.с.9-10).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» від 16 листопада 2000 року №2109-ІІІ (далі Закон № 2109-ІІІ) право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства і діти з інвалідністю віком до 18 років.
Згідно зі ст.2 Закон № 2109-ІІІ державна соціальна допомога на дітей з інвалідністю віком до 18 років призначається у розмірі 70 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Частиною 4 статті 3 Закон № 2109-ІІІ передбачено, що надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю встановлюється в розмірі:
на дитину з інвалідністю віком до 6 років - 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років;
на дитину з інвалідністю віком від 6 до 18 років - 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.
Частиною 6 статті 3 Закон № 2109-ІІІ передбачено, що при призначенні та виплаті надбавки на догляд застосовуються відповідно статті 4-17 цього Закону.
Відповідно до ст.14 Закон № 2109-ІІІ виплата у повному розмірі державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства в разі влаштування їх до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання або зняття з повного державного утримання відповідно припиняється або відновлюється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виникли ці обставини.
У разі влаштування дитини з інвалідністю віком до 18 років до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання або зняття з повного державного утримання виплата державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю у повному розмірі відповідно припиняється або відновлюється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виникли ці обставини.
Умови призначення та порядок надання і виплати надбавок на догляд за особами з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю віком до 18 років визначено Порядком надання державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства фінансів України від 30.04.2002 року №226/293/169 (надалі - Порядок).
Згідно з пунктом 3.2 Порядку, до державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю віком до 18 років призначається надбавка на догляд за ними.
Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років призначається одному з непрацюючих батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю.
Одиноким матерям (одиноким батькам) надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років призначається незалежно від факту роботи навчання та служби.
Пунктом 3.9 Порядку встановлено, що для призначення надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють, не навчаються (крім заочної форми навчання), не проходять службу, не займають виборну посаду і фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, додатково до документів, зазначених у пункті 2.4 цього Порядку, подаються:
заява про призначення надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю;
копія трудової книжки, довідка з центру зайнятості про те, що особа не перебуває на обліку як безробітна, довідка про доходи за останній звітний період (рік), а в разі відсутності трудової книжки - лише зазначені довідки;
довідка про спільне проживання дитини з інвалідністю з одним з батьків, усиновителем, опікуном, піклувальником, видана уповноваженим органом за місцем проживання. При неможливості отримати таку довідку орган праці та соціального захисту здійснює обстеження на дому і складає акт обстеження з висвітленням цих фактів;
довідка з місця навчання дитини.
Пунктом 3.11 Порядку визначено, що надбавка на догляд за дитиною призначається на строк призначення державної соціальної допомоги.
Відповідно до пункту 3.14 Порядку у разі працевлаштування особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною з інвалідністю (крім одиноких матерів, одиноких батьків дітей з інвалідністю та одного з батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновителів, опікунів, піклувальників дитини з інвалідністю підгрупи А), виплата надбавки на догляд припиняється з місяця, наступного за місяцем, у якому відбулося працевлаштування.
Згідно з пунктом 3.16 Порядку під час перебування особи з інвалідністю з дитинства на повному державному утриманні надбавка на догляд припиняється.
Відтак, підставами для припинення виплати такої надбавки є працевлаштування особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною з інвалідністю, або влаштування дитини з інвалідністю до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання.
Із матеріалів справи, зокрема, із довідки Комунального закладу «Острозька спеціальна школа №1 І-ІІІ ступенів» Рівненської обласної ради від 28.11.2019 року №218 вбачається, що дочка позивачки, ОСОБА_2 навчається у 10 класі Комунального закладу «Острозька спеціальна школа №1 І-ІІІ ступенів» Рівненської обласної ради та не перебуває на повному державному утриманні. В школі навчається з 19.12.2007 року по даний час (а.с.16).
Відтак, враховуючи те, що ОСОБА_2 не перебуває на повному державному утриманні, відсутні підстави для винесення вимоги стягнення переплати з 01.01.2008 року.
Згідно із відомостями, отриманими із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 з 26.11.2014 року є фізичною особою-підприємцем. Апелянтом не подано жодних доказів, а у Єдиному державному реєстрі відсутні відомості про припинення діяльності.
Відповідно до частини другої статті 22 Закон № 2109-ІІІ суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно з Законом.
Пунктом 6.3 Порядку передбачено, що суми державної соціальної допомоги та надбавки на догляд, якщо остання призначена, надміру виплачені одержувачу внаслідок зловживань з його боку (внаслідок подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї тощо), стягуються на підставі рішення структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.
Відрахування на підставі рішень структурного підрозділу з питань соціального захисту населення щомісячно провадяться в розмірі не більше 25 відсотків державної соціальної допомоги з надбавкою на догляд, якщо остання призначена, понад відрахування з інших підстав.
Відповідно до пункту 5.2 розділу 5 Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Міністерством праці та соціальної політики України від 19.09.2006 року №345 рішення про припинення чи поновлення виплати соціальної допомоги оформлюється протоколом та затверджується підписом начальника Управління або іншої особи, якій надано таке право, датою та скріплюється печаткою (за наявності) Управління на протоколі.
Положеннями пункту 5.4. розділу 5 Інструкції №345 встановлено, що повідомлення про припинення (або поновлення) надання соціальної допомоги надсилається отримувачу не пізніше 5 днів після прийняття такого рішення. У разі виявлення факту подання отримувачами документів з явно неправильними відомостями в повідомленні одночасно зазначаються термін, до якого мають бути відшкодовані надміру перераховані кошти, їх сума та реквізити рахунку, на який вони повинні бути перераховані.
Відтак, враховуючи наведене вище, з 01.12.2014 року, тобто з наступного місяця, з якого відбулося працевлаштування позивача, вимога про стягнення переплати з позивача як отримувача допомоги є правомірною.
З приводу позовної вимоги про зобов'язання відповідача поновити виплату державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю з надбавкою на догляд з 31.07.2019 року, колегія суддів зазначає , що підстави для поновлення виплати ОСОБА_3 державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю з надбавкою на догляд відсутні, оскільки позивач є фізичною особою-підприємцем.
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового про часткове задоволення позовних вимог.
Апеляційний суд не здійснює розподілу судових витрат в силу вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року у справі № 460/2516/20 та прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації щодо вимоги про стягнення з ОСОБА_1 переплати як отримувача допомоги за період з 01 січня 2008 року до 01 грудня 2014 року.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 25797471) утриматися від дій в частині стягнення переплати з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) як отримувача допомоги за період з 01 січня 2008 року до 01 грудня 2014 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
Т. В. Онишкевич
Повне судове рішення складено 20.01.2021 року.