про залишення апеляційної скарги без руху
20 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/5799/20 пров. № А/857/636/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Глушка І. В.
суддів -Бруновської Н. В.
Запотічного І. І.
перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року у справі № 460/5799/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації про зобов'язання вчинення певних дій, -
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Однак, вказана апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до неї не додано документ про сплату судового збору та вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, підлягають уточненню.
Статтею 296 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає апеляційну скаргу, зокрема щодо зазначення в апеляційній скарзі вимог особи, яка її подає, до суду апеляційної інстанції та їх обґрунтувань із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, та одночасного надання документу про сплату судового збору.
При цьому, наведені обґрунтування неправильності оскаржуваного судового рішення підлягають дослідженню судом у розрізі заявлених в апеляційній скарзі вимог.
У апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року у справі № 460/5799/20 в частині залишення позовних вимог без розгляду.
Однак, ухваленим у адміністративній справі рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 не вирішувалось питання про залишення позовних вимог без розгляду.
Водночас скаржником, покликаючись на ст.8 Закону України "Про судовий збір", ст.133 КАС України, заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Надаючи правову оцінку заявленому клопотанню, колегія суддів зазнає наступне.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Таким чином, виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.
Відповідно до ч.2 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Аналогічні приписи передбачені ст.8 Закону України "Про судовий збір", відповідно до ч.1 якої (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за наявності певних умов, зокрема якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, на яку покликається скаржник в обґрунтування вимог заявленого клопотання.
Відповідно до частини 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Положення ч.1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України дає суду певні можливості для зменшення тягаря судових витрат за своїм розсудом у кожній конкретній ситуації, тоді як Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI у певних категоріях справ/певної категорії населення безальтернативно звільняє від обов'язку сплачувати судовий збір, до яких позивач не відноситься.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що системний аналіз статей 8, 124, 126, 129 Конституції України у взаємозв'язку із приписами статей 77, 90, 133 КАС України дає підстави вважати, що при вирішенні питання щодо звільнення від сплати судових витрат суд в кожному конкретному випадку з'ясовує наявність або відсутність підстав для такого звільнення, враховуючи майновий стан сторони, а остання, в свою чергу, несе обов'язок доказування обставин на які посилається як на підставу для звільнення від сплати судового збору. В будь-якому випадку КАС України передбачено виключно право, а не обов'язок суду, щодо зменшення, звільнення, розстрочення чи відстрочення сплати судового збору.
В контексті вказаних правових норм слід зазначити, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Слід зазначити, що скаржником не надано на розгляд суду доказів на підтвердження доводів про неможливість сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір", а саме довідки органу доходів і зборів про отриманий дохід за попередній календарний рік.
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 N 3674-VI.
Згідно із ч.1 ст.4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Із позовної заяви та рішення суду першої інстанції слідує, що позивачем при зверненні до суду заявлено позовні вимоги немайнового характеру.
Частиною 2 статті 4 Закону N 3674-VI визначено ставки судового збору, відповідно до якої за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Даною нормою також визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2020 року становить 2102 грн.
Звідси ставка, що підлягала до сплати при поданні позовної заяви становить 840,80 грн.
Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання до адміністративного суду апеляційної скарги, становить 1261,20 грн (840,80 грн *1,5).
Вказані недоліки апеляційної скарги повинні бути усунені шляхом надіслання до Восьмого апеляційного адміністративного суду:
- апеляційної скарги із уточненими позовними вимогами та з урахуванням положень п.2 ч.5 ст. 296 КАС України - її копій відповідно до кількості учасників справи;
- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1261 грн 20 коп. за наступними реквізитами “Отримувач - ГУК Львiв/Галицький р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) - 38008294; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача - UA338999980313161206081013952; код класифікації доходів бюджету - 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); призначення платежу - *;101; код платника; судовий збір; №справи; Восьмий апеляційний адміністративний суд”.
За таких обставин, відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення вказаних недоліків.
Також слід роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків апеляційної скарги у встановлений строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України така буде їй повернута.
Керуючись статтями 169, 296, 298, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,-
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року у справі № 460/5799/20 - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року у справі № 460/5799/20 - залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Глушко
судді Н. В. Бруновська
І. І. Запотічний