Справа № 640/19499/19
20 січня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді: Черпіцької Л.Т., суддів: Пилипенко О.Є., Собківа Я.М. за участю секретаря: Зуєнка Д.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування вимог, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 29 серпня 2018 року №161382-17;
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 01 серпня 2019 року №292407-17;
- зобов'язати ГУ ДФС у м. Києві скасувати податкову заставу та виключити запис про обтяження рухомого майна з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №26722049 від 18 червня 2019 року 08:48:01год.
Рішенням Окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДФС у м. Києві від 01 серпня 2019 року №292407-17.
Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування судом обставин справи.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2020 р. - залишено без задоволення, рішення суду - без змін.
До Шостого апеляційного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, якою просять ухвалити додаткове судове рішення про вирішення питання розподілу судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Враховуючи, що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов'язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з'ясування фактичних обставин, та з огляду на заходи щодо запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, колегія суддів у відповідності до 252, 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін в порядку письмового провадження.
Дослідивши обґрунтування заяви про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів вважає, що заяву слід задовольнити з таких підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частин першої та другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною четвертою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У заяві представник позивача просить стягнути із відповідача на користь позивача судові витрати, пов'язані, зокрема, із підготовкою відзиву на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві.
Для цього представник позивача подав до суду апеляційної інстанції:
свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВН № 000213 від 13.12.2017;
договір про надання правової допомоги від 09.01.2019 № 18 та додаток до нього від 10.10.2020 № 5;
звіт про надані послуги від 18.12.2020;
акт надання послуг № 22 від 18.12.2020;
рахунок на оплату № 22 від 10.10.2020;
інформацію про рух коштів.
Також представник позивача додав докази (опис вкладення у цінний лист) про надіслання Головному управлінню ДПС у м. Києві вказаних матеріалів разом із заявою про розподіл судових витрат.
Станом на час вирішення апеляційним судом питання щодо розподілу судових витрат відповідач не подав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката і не довів їх неспівмірність.
З матеріалів справи вбачається, що 09.01.2019 між ОСОБА_1 та адвокатом Драпак Д.А. укладено Договір про надання правової допомоги №18. 10.10.2020 сторонами договору підписано додаток № 5 до Договору № 18.
Згідно з рахунком на оплату № 22 від 10.10.2020 вартість наданих послуг склала 3500 грн.
Інформація про рух коштів Драпака Д.А. свідчить про надходження 12.10.2020 коштів в сумі 3500 грн. за надання правової допомоги, в якості представника в Шостому апеляційному адміністративному суді у справі № 640/19499/19.
Згідно зі звітом про надані послуги від 18.12.2020 погодинна ставка Драпак Д.А. складає 1000 грн. Кількість годин затраченого часу на надання правової допомоги склала 3 год. 30 хв., а саме:
- правовий аналіз апеляційної скарги відповідача 1 год.;
- написання відзиву на апеляційну скаргу 2 год. 30 хв.
Відповідно до акту надання послуг № 22 від 18.12.2020 позивачу надана правова допомога, в якості представника в Шостому апеляційному адміністративному суді у справі № 640/19499/19.
Суд апеляційної інстанції враховує, що в матеріалах справи міститься відзив на апеляційну скаргу, об'єм якого складає 10 сторінок. У відзиві позивач обґрунтовує незгоду з апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві з посиланням на норми закону та правові висновки Верховного Суду щодо вирішення аналогічних справ.
З відзиву вбачається, що такий документ підписаний адвокатом Драпаком Д.А., що свідчить про надання правничої допомоги позивачу адвокатом, яка зазначена у додатку від 10.10.2020 № 5 до Договору № 18 від 09.01.2019.
Зі змісту вказаних первинних документів вбачається, що вони відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-14 та підтверджують факт понесення витрат саме у справі, що розглядалась.
У контексті наведеного, судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для відшкодування на користь позивача документально підтверджених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 грн., задовольнивши заяву.
Керуючись ст.ст. ст. 139, 243, 252, 311 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №640/19499/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування вимог, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Ухвалити додаткову постанову у справі №640/19499/19 в частині питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (м. Київ, вул. Шолуденка, № 33/19, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 43141267) витрати на професійну| правничу допомогу в сумі 3500,00 грн. (три тисячі п'ятсот гривень).
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 20 січня 2021 року.
Головуючий суддяЛ.Т.Черпіцька
Судді: О.Є.Пилипенко
Я.М.Собків