Справа № 580/5464/20 Суддя першої інстанції: А.М. Бабич
20 січня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Степанюка А.Г.,
суддів - Губської Л.В., Епель О.В.,
при секретарі - Закревській І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на прийняту у порядку письмового провадження ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання неправомірними дій та бездіяльності і стягнення моральної шкоди, -
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Відповідач, ВПВР УЗПВР в Черкаській області) про:
- визнання неправомірними дій старшого виконавця ВПВР УЗПВР в Черкаській області Яжук С.С. у виконавчому провадженні №62688911 щодо не надсилання ОСОБА_1 (стягувачу) копії постанови про відкриття виконавчого провадження за її заявою від 24.07.2020 року, не забезпечення безоплатного доступу до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження у мережі інтернет на офіційному веб-сайті за виконавчим провадженням №62688911 та навмисного не надсилання до Черкаського окружного адміністративного суду подання (заяви) від 27.10.2020 року №11545 про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду за виконавчим листом від 25.06.2020 року №580/2839/19 за виконавчим провадженням;
- визнання неправомірною бездіяльності начальника ВПВР УЗПВР в Черкаській області Гайдар А.В. щодо не забезпечення нею виконання старшим державним виконавцем Яжук С.С. за виконавчим провадженням №62688911 положень Закону України «Про виконавче провадження» та не здійснення контролю за додержанням виконавцем законодавства про виконавче провадження, що призвело до вищевказаних дій;
- стягнення з ВПВР УЗПВР в Черкаській області на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 20 000,00 грн., заподіяної протиправними діями, бездіяльністю старшого державного виконавця Яжук С.С. та начальника відділу Гайдар А.В. за виконавчим провадженням №62688911.
Крім того, у листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення доказів, в якій просила:
- витребувати від Відповідача та дослідити всі матеріали виконавчого провадження №62688911, звернувши увагу на можливі у ньому рішення державного виконавця щодо постанови про накладення на боржника Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області штрафу за невиконання судового рішення з витребуванням доказів (документів), що реально підтверджують стягнення суми штрафу; подання (заява) від 27.10.2020 року №11545 до Черкаського окружного адміністративного суду про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №580/2839/19 від 25.06.2020 року, складеного старшим державним виконавцем Яжук С.С. ;
- витребувати від адміністратора автоматизованої системи документообігу суду виписку (висновок тощо) щодо надходження (за відповідною датою та реєстраційним номером вхідної кореспонденції) чи ненадходження в період з 27.10.2020 року до 17.11.2020 року до канцелярії суду подання (заяви) державного виконавця Яжук С.С. від 27.10.2020 року №11545. У разі надходження вказаного подання, у висновку мають бути відображені причини не передачі судді вказаного суду у справі №580/2839/19 цього подання (заява) із зазначенням посади та прізвища працівника канцелярії, винного у порушенні документообігу кореспонденції.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 року у задоволенні заяви про забезпечення доказів відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем не обґрунтовано, що визначені у заяві докази можуть бути втрачені або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Крім того, судом підкреслено, що в ухвалі від 04.12.2020 року судом було зобов'язано Відповідача надати належним чином завірені копії усіх матеріалів виконавчого провадження №62688911, а відтак обов'язок із витребування документів, зокрема, матеріалів виконавчого провадження, виконано.
Не погоджуючись із викладеним в ухвалі рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить:
- скасувати ухвалу від 09.12.2020 року з питань забезпечення доказів та ухвалити нове: «щодо забезпечення наступних нижче вказаних в копіях докази (завірених належним чином) шляхом їх витребування від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за виконавчим провадженням №62688911 з одночасним поданням їх в одному примірнику - до Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/5464/20, а в другому примірнику (рекомендованим листом) - в адресу позивача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ): належним чином завірені копії усіх матеріалів виконавчого провадження, включаючи й докази, що підтверджують стягнення з боржника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області штрафі за наявними постановами про накладення на нього штрафів за невиконання судового рішення, а також в тому числі - заява ОСОБА_1 від 24.07.2020 р. та її скарга від 21.11.2020 р. (з відповідними на них резолюцій виконавців), також усіх документів, які надійшли від боржника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області за цим виконавчим провадженням, Інформацію про виконавче провадження із Автоматизованої системи виконавчого провадження (за датою внесення до даної системи кожного документа), а також витребування від адміністратора автоматизованої системи документообігу Черкаського окружного адміністративного суду висновку про надходження (ненадходження) до канцелярії суду в період 27.10.2020 р. - 17.11.2020 р. від відповідача подання/нь про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду з направленням всіх витребуваних копій також і в адресу позивача, та направленням справи №580/5464/20 (580/2839/19) до розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;
- скасувати в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі реєстраційний номер справи « 580/5464/20» з привласненням попереднього діючого номеру « 580/2839/19» із зобов'язанням Черкаського окружного адміністративного суду здійснити дане виправлення.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом безпідставно відмовлено у задоволенні поданої заяви з посиланням на те, що указані документи вже були витребувані при постановленні ухвали про відкриття провадження у справі, оскільки докази так і не були надані Відповідачем, що свідчить про неможливість забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи. Окремо звертає увагу, що позовна заява у межах цієї справи подана у порядку ст. 383 КАС України у справі №580/2839/19, а відтак її розгляд як нової справи іншим суддею є безпідставним.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2021 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 20.01.2021 року.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, до суду направили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, а тому справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 114 КАС України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Приписи ст. 115 КАС України визначають, що суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів.
При цьому згідно п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 116 КАС України у заяві про забезпечення доказів зазначаються, зокрема: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Зі змісту наведених норм випливає, що заява про забезпечення доказів має обов'язково містити перелік обставин, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів в подальшому може стати неможливим або утрудненим.
Судовою колегією враховується, що інститут забезпечення доказів є механізмом їх збору до судового розгляду та гарантує наявність доказів у справі на випадок, коли їх можна втратити. При цьому, неможливість надання (одержання) доказу повинна бути пов'язана із певними об'єктивними обставинами, зокрема майбутнім знищенням, зіпсуттям; ускладнення у наданні доказу може бути обумовлене обставинами, які вимагатимуть додаткових зусиль, витрати часу та коштів.
Разом з тим, на переконання суду апеляційної інстанції та як було вірно встановлено судом першої інстанції, у своїй заяви Позивачем не зазначено обґрунтованих доводів, що надання доказів, про забезпечення яких просить ОСОБА_1 , може згодом стати неможливим або утрудненим.
Матеріали справи свідчать, що подана заява була обґрунтована тим, що за наслідками розгляду скарги ОСОБА_1 від 21.11.2020 року щодо здійснення службового розслідування за фактами протиправних дій (бездіяльності) старшого державного виконавця Яжук С.С. у виконавчому провадженні №62688911 останній не було направлено жодної відповіді у встановлені Законом України «Про звернення громадян», Законом України «Про інформацію» та Законом України «Про виконавче провадження» строки. Водночас, на думку судової колегії, указані обставини не дають підстав стверджувати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Крім іншого, Черкаський окружний адміністративний суд обґрунтовано підкреслив, що ухвалою від 04.12.2020 року, якою відкрито провадження у справі №580/5464/20, було витребувано у Відповідача із покладенням на нього обов'язку надати суду і Позивачу належним чином завірені копії усіх матеріалів виконавчого провадження, в межах якого вчинені дії чи допущено протиправну бездіяльність (а.с. 31-32).
З урахуванням наведеного судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення поданої заяви, адже остання не містить мотивів та обґрунтувань неможливості або утруднення отримання доказів у подальшому.
Колегія суддів вважає за необхідне підкреслити, що аналіз змісту апеляційної скарги у розрізі її доводів свідчить, що у ній акцентується увага на протиправності оскаржуваних дій та бездіяльності Відповідача, які, на переконання Позивача, допущені ним у виконавчому провадженні №62688911. Водночас, надання оцінки відповідним аргументам не може здійснюватися на стадії апеляційного перегляду ухвали суду про відмову у забезпеченні доказів.
Щодо твердження ОСОБА_1 про безпідставність розгляду заяви у межах нової справи №580/5464/20, позаяк остання, як і позовна заява у цілому, подані у порядку ст. 383 КАС України у межах справи №580/2839/19, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Таким чином, оскільки відповідачем у справі №580/2839/19 є Канівський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, а відповідачем у позовній заяві від 02.12.2020 року (а.с. 1-7) визначено Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), то суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що така позовна заява є новим позовом, який підлягає розгляду у загальному порядку з урахуванням особливостей, визначених ст. 287 КАС України.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про правильність твердження суду першої інстанції щодо необґрунтованості поданої заяви про забезпечення позову у повному обсязі, оскільки, як було встановлено вище, викладеними у ній доводами не підтверджується існування підстав та обставин для вжиття відповідних заходів. У зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 114-116, 242-244, 250, 287, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді Л.В. Губська
М.І. Кобаль
Повний текст постанови складено «20» січня 2021 року.