Справа № 640/19623/19
19 січня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Лічевецького І.О.,
Шурка О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Оксененка О.М., суддів Лічевецького І.О., Шурка О.І., у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: Святошинський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа: Святошинський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якому просив:
- визнати неправомірним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 13 вересня 2019 року №307/05 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 »;
- поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві;
- стягнути з Головного територіального управління юстиції у місті Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2020 року замінено в адміністративній справі №640/19623/19 відповідача - Головне територіальне управління юстиції у місті Києві правонаступником Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ), та третю особу - Святошинський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві правонаступником - Святошинським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 листопада 2020 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Оксененко О.М., судді - Лічевецький І.О., Мельничук В.П.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2020 визначено наступний склад суду для розгляду справи: головуючий суддя - Оксененко О.М., судді - Лічевецький І.О., Шурко О.І.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року та призначено справу у письмовому провадженні з 12.01.2020.
11 січня 2020 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Оксененка О.М., суддів Лічевецького І.О., Шурка О.І., яка була отримана суддею-доповідачем 19 січня 2021 року.
Вказана заява вмотивована тим, що Шостий апеляційний адміністративний суд надіслав ухвалу про відкриття провадження у справі від 16.11.2020 та копію апеляційної скарги особі - Головному територіальному управлінню юстиції у місті Києві, яке не є учасником у справі та зазначив інші адреси, ніж ті, що були вказані у апеляційній скарзі.
Як зазначає апелянт, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (місто Київ) не отримувало від суду жодних документів у порядку, визначеному статтею 301 КАС України.
Крім того, заявник звертає увагу про неправильну реєстрацію судом першої інстанції справи в АСДС, оскільки Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (місто Київ) не значиться учасником (відповідачем) у цій справі.
Також заявник вказує, що ухвала про відкриття провадження та ухвала про призначення справи винесені одночасно, що свідчить про несумлінне виконання суддями своїх суддівських обов'язків.
З огляду на викладене, у позивача наявні сумніви у компетентності суддів, тому керуючись статтею 39 КАС України, позивач заявляє відвід даній колегії суддів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Оксененка О.М., суддів Лічевецького І.О., Шурка О.І., колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з наступних підстав.
Згідно з частинами першою-другою ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка закріплює недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи.
Аналіз вищезазначених процесуальних норм дозволяє дійти висновку, що у даному випадку підставою для відводу не обов'язково має бути доведений факт необ'єктивності чи заінтересованості судді. Згідно з цією нормою, унеможливлюється участь судді у розгляді справи за наявності в учасника судового розгляду обґрунтованого певними об'єктивними обставинами сумніву щодо його неупередженості.
Частиною четвертою вказаної норми визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею 37 КАС України визначено підстави недопустимості повторної участі судді у розгляді адміністративної справи.
За правилами частини третьої статті 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Як вбачається із заяви про відвід, вона мотивована тим, що колегія суддів надіслала ухвалу про відкриття провадження у справі особі, яка не є учасником у справі.
Заявник звертає увагу, що з 28 грудня 2019 року Головне територіального управління юстиції у місті Києві втратило свою компетенцію у зв'язку з правонаступництвом - Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ).
Однак, як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали про відкриття була направлена на адресу Головного територіального управління юстиції у місті Києві (м. Київ, вул. Виборзька, 32), який був зазначений судом першої інстанції як відповідач та на адресу Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (м. Київ, вул. Гната Юри, 9) як третій особі у даній справі.
У свою чергу, надіслані на адресу Головного територіальне управління юстиції у місті Києві (м. Київ, вул. Виборзька, 32) процесуальні документи у даній справі були передані Центральному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Київ), про що свідчить надісланий до суду 04.01.2021 відзив на апеляційну скаргу.
Крім того, заявник вказує, що лише листом від 14.12.2020 його було повідомлено про розгляд даної справи у порядку письмового провадження, та винесені одночасно ухвала про відкриття провадження у справі та ухвала про призначення справи до розгляду є незаконними, та такими, що не ґрунтуються на повному дослідженні обставин у справі, з огляду на заявлені ним клопотання разом з апеляційною скаргою.
У той же час, слід зазначити, ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року про відкриття провадження та призначення справи до розгляду у даній справі є процесуальним рішенням, яке не може бути підставою для відводу, в розумінні частини четвертої ст.36 КАС України.
Крім того, у відповідності до положень статті 301 КАС України суд апеляційної інстанції надсилає лише копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів учасникам справи разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження у справі.
При цьому, ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року про відкриття провадження у справі позивачем отримано 18 грудня 2020 року засобами.
Відтак, ще 18 грудня 2020 року позивачу було відомо про обставини, якими його представник обґрунтовує свою заяву про відвід колегії суддів, натомість заяву про відвід було подано до суду лише 11 січня 2021 року, тобто з пропуском встановленого частиною третьою ст.39 КАС України строку із порушенням визначеного процесуальним законодавством порядку.
Однак, вказані позивачем підстави для відводу не передбачені статями 36, 37 КАС України.
Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість колегіі суддів в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.
Наведені позивачем у заяві про відвід колегії суддів обставини щодо невідповідності оформлення даної справи судом першої інстанції вимогам Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України №814 від 20.08.2019 також не можуть слугувати підставами для відведення судді як такі, що викликають сумнів у його неупередженості, оскільки за правилами частини четвертої статті 36 КАС України вказане не може бути підставою для відводу.
Згідно положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Відтак, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
У відповідності до пункту 2 рішення Ради суддів України №46 від 07 вересня 2017 року, наявність судового рішення, яке ухвалене судом (суддею, слідчим суддею) в іншій справі у подібних правовідносинах, або за участю тих самих сторін, або з процесуальних чи інших питань у тій самій справі, не породжує у діяльності судді (суддів) конфлікту інтересів у розумінні закону.
Відповідно до частини четвертої ст.40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Враховуючи вищенаведене, з огляду на відсутність підстав передбачених ст.ст.36, 37 КАС України, які б перешкоджали колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Оксененка О.М., суддів Лічевецького І.О., Шурка О.І., брати участь у розгляді цієї справи чи свідчили б про їх упередженість, колегія суддів визнає відвід, заявлений ОСОБА_1 даній колегії суддів необґрунтованим та вважає за необхідне зупинити провадження у справі та передати справу №640/19623/19 для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою ст.31 КАС України, для вирішення питання про відвід суддею.
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 236 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів,-
Визнати відвід, заявлений ОСОБА_1 колегії суддів у складі головуючого судді Оксененка О.М., суддів Лічевецького І.О., Шурка О.І., необґрунтованим.
Зупинити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: Святошинський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу- до вирішення питання про відвід.
Передати справу № 64019623/19 для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою ст.31 КАС України, для вирішення питання про відвід суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді І.О. Лічевецький
О.І. Шурко