Справа № 320/2713/20 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.
13 січня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Єгорової Н.М.,
суддів - Сорочка Є.О., Федотова І.В.,
при секретарі - Казюк Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальності "Вишневе будівництво та інжиніринг" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальності "Вишневе будівництво та інжиніринг" про застосування заходів реагування,-
У березні 2020 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальності "Вишневе будівництво та інжиніринг", в якій просить суд:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишневе будівництво та інжиніринг", а саме: проведення будівельно-монтажних робіт з будівництва житлових будинків (секції А13, Г14) та експлуатацію тимчасових, мобільних споруд будівельного містечка за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Ватутіна, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити проведення будівельно-монтажних робіт та експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 28.01.2020 № 62.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей. Підкреслив, що характер суспільної небезпечності встановленого під час перевірки відповідача порушення, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров'ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Свої доводи обгрунтовує тим, що акт перевірки не містить жодних фактичних даних, частина зазначених у ньому порушень не відповідає вимогам законодавства, а ще частина незастосовна до відповідача, оскільки встановлює вимоги до вже збудованого об'єкта, що експлуатується, а не перебуває на стадії будівництва. Наголошує, що відповідачем було усунуто ряд порушень, що вказані в описі Акту № 62 від 28 січня 2020 року.
У відзиві на апеляційну скаргу ГУ ДСНС у Київській області просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свої доводи обгрунтовує тим, що усі перелічені в Акті перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей, які працюють, перебувають на об'єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння пожежі, в разі її виникнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Вишневе будівництво та інжиніринг» зареєстроване в якості юридичної особи, за адресою: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 27, корпус 1, приміщення 20.
У період з 22.01.2020 про 28.01.2020 провідним інспектором нормативно-технічної роботи та контролю за системами протипожежного захисту та ліцензування управління запобігання надзвичайним ситуаціям ДСНС України у Київській області проведено планову перевірку ТОВ «Вишневе будівництво та інжиніринг» згідно наказу від 18.12.2019 №1380, виданого Головним управлінням ДСНС України у Київській області, за результатами проведення якого був складений акт №62 від 28.01.2020.
За результатами перевірки виявлені наступні порушення:
- пп. 4 п. 2.1 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - Не проведено випробування мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу на тиск та витрату води з оформленням акта;
- п. 8.15 ДБН В.1.1-7:2016; п. 12.16 ДБН В.2.5-74:2013 - Пожежний гідрант біля будинку Г14 влаштований на відгалуженні від мережі водопроводу;
- пп. 2 п. 2.1 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - Пожежний гідрант біля будинку Г14 не забезпечує безперешкодний забір води пожежними автомобілями;
- пп. 9 п. 2.1 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - Біля місць розташування пожежних гідрантів не влаштовані покажчики;
- п. 9 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417; п. 5.5 ДБН В.1.1-7:2016 - Не підтверджено класи вогнестійкості монолітних залізобетонних конструкцій (колони, перекриття, сходові марші, площадки);
- п. 7.3.13 ДБН В.1.1-7:2016; п. 5.8 ДБН В.2.2-15:2019 - Сходові марші будинків А13, Г14 влаштовані шириною менше ніж 1,2 м;
- п. 7.3.14 ДБН В.1.1-7:2016; п. 5.8 ДБН В.2.2-15:2019 - Сходові площадки будинків А13, Г14 влаштовані шириною менше ніж 1,2 м;
- п. 7.2.7 ДБН В.1.1-7:2016 - Двері виходів з поверхів на переходи та входу до сходових кліток будинку А13 влаштовані з шириною полотен менше ніж 0,8 м;
- п. 7.2.11 ДБН В.1.1-7:2016 - Двері повітряної зони сходової клітки Н1 будинку А13 не обладнані пристроями для самозачинення та ущільненням в притулах;
- п. 7.3.8 ДБН В.1.1-7:2016 - На шляхах евакуації з приміщення консьєржа у будинках А13, Г14 влаштовано сходи, які мають менше трьох східців;
- п. 7.2.4 ДБН В.1.1-7:2016; п. 8.10, п. 8.13 ДБН В.2.2-15:2019 - Глухі простінки балконів будинків А13, Г14 влаштовані шириною менше ніж 1,2 м між торцем площадки та прорізом;
- п. 6.31, табл. 2 ДБН В.1.1-7:2016 - В прорізі протипожежних перегородок електрощитової будинку Г14 не влаштовано протипожежні двері 2-го типу;
- п. 8.16 ДБН В.1.1-7:2016; п. 24.2 ДБН В.2.5-64:2012 - Не виконується монтаж внутрішнього протипожежного водопроводу одночасно із зведенням об'єкту;
- п. 4.19, п. 4.28 глави 4 розділу VІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - Не виконується монтаж зовнішніх пожежних драбин та огородження на дахах будинків, одразу після монтажу несучих конструкцій;
- п. 4.13, п. 4.26 глави 4 розділу VІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - Допускається зберігання горючих будівельних матеріалів (утеплювачів) у будинках, що споруджуються;
- п. 4.48 глави 4 розділу VІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - Будинки, що споруджуються, не забезпечені первинними засобами пожежогасіння;
- п. 4.9 глави 4 розділу VІІ Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - Біля в'їзду на будівельний майданчик не вивішено план з нанесеними на ньому будинками, що будуються, допоміжними будинками і спорудами, в'їздами, під'їздами, водо джерелами, засобами пожежогасіння та зв'язку;
- п. 1.18, глава1, розділ ІV Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - Допускається використання в приміщеннях тимчасових, мобільних споруд світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків);
- п.1.6, глава 1, розділ ІV Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів електроламп освітлення, розподільчих коробок в приміщеннях тимчасових, мобільних споруда не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;
- Пункт 4.10 глави 4 розділу VII Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - Не забезпечено вільний під'їзд до споруд, що будуються, та допоміжних споруд, у тому числі тимчасових, місць відкритого зберігання будівельних матеріалів, конструкцій та устаткування;
- Пункт 4.15 глави 4 розділу VII Правил пожежної безпеки в Україні №1417 - Горючі будівельні відходи щодня не прибираються з місць виконання робіт;
- п. 8.1 ДБН В.1.1-7:2016; п. 15.1.3 ДБН Б.2.2-12:2018 - Об'єкт не забезпечений належним протипожежним захистом - розташований за межами радіусів обслуговування існуючих пожежних депо;
- п. 8.1 ДБН В.1.1-7:2016; п. 15.1.3, п. 15.3.12, табл. 15.12 ДБН Б.2.2-12:2018 - Об'єкт не забезпечений належним протипожежним захистом - розташований за межами радіусів обслуговування існуючих пожежних депо, забезпечених спеціальною технікою, придатною для рятування людей з верхніх поверхів об'єкта;
- Абзац 6, пункту 1.1 глави 1 розділу VII - Допускається проведення вогневих робіт та тимчасових місцях без вжиття заходів, які виключають можливість виникнення пожежі.
Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об'єкта, з приводу чого суд зазначає таке.
На підставі встановлених вище обставин враховуючи, що відповідач не усунув всіх порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і те порушення, яке на теперішній час продовжує існувати, створює загрозу життю та здоров'ю людей, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон) виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.
Згідно ч. 7 ст. 7 Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
При цьому колегією суддів враховується, що аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування, допускається виключно повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.
Як вірно встановив суд першої інстанції, ГУ ДСНС у Київській області просить суд застосувати заходи реагування, які пов'язані з повним або частковим виконання робіт, надання послуг, що охоплюється нормативним регулюванням вказаного Закону.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Приписи ч. 1 ст. 65 КЦЗ України визначають, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) з питань, які визначені частиною першою статті 64 цього Кодексу щодо: центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, інших державних органів та органів місцевого самоврядування; суб'єктів господарювання; аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 КЦЗ України).
Згідно ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 68 КЦЗ України закріплено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Таким чином, наведені норми закону дають право позивачу звертатися до суду з позовом про повне або часткове зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.
При цьому частиною 2 статті 70 КЦЗ України закріплено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Наведеними вище нормами ст. ст. 68, 70 Кодексу цивільного захисту України прямо передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Надаючи оцінку наявності підстав для застосування вказаних позивачем заходів реагування колегія суддів звертає увагу на те, що 30 грудня 2020 року за результатами проведення позапланової перевірки відповідача щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, було складено акт № 399, який свідчить про усунення ТОВ «Вишневе будівництво та інжиніринг» частини порушень, про які було вказано у акті від 28.01.2020 № 62
Разом з тим, під час проведення позапланового заходу державного нагляду контролюючим органом було встановлено факт не усунення відповідачем 11 порушень законодавства.
Так, відповідно до пунктів 1, 2 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об'єкт).
Ці Правила є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Відповідно до п. 1.1 Державних будівельних норм В. 1.1.-7:2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва" ці будівельні норми встановлюють загальні вимоги пожежної безпеки до будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, що спрямовані на обмеження поширення пожежі між будинками, обмеження поширення пожежі в будинках, забезпечення безпечної евакуації людей, забезпечення гасіння пожежі та проведення рятування людей, під час пожежі, застосування систем протипожежного захисту.
Згідно з п. 5.5 ДБН В. 1.1.-7:2016 при впровадженнi в практику будiвництва будинкiв з конструктивними системами, для яких неможливо визначити ступiнь вогнестiйкостi рiшення щодо вiднесення їix до певного ступеня вогнестiйкостi, слiд приймати за результатами оцiнювання вогнестiйкостi конструктивної системи будинку в цiлому або частини такої конструктивної системи. Оцiнювання вогнестiйкостi може бути проведено розрахунковими та експериментальними методами за стандартами, якi вiдповiдають европейським вимогам з проектування, або за методиками, розробленими з урахуванням вимог додатка В цих норм або шляхом натурних вогневих випробувань фрагментiв будинку або будинку в цiлому за ДСТУ Б В.1.1-18.
Згідно з п. 9 розділу ІІ Правил №1417 застосування у будівництві й на виробництві матеріалів та речовин, на які відсутні показники щодо пожежної небезпеки, забороняється. Відповідно до п. 5.5 ДБН В.1.1-7:2016 при впровадженнi в практику будiвництва будинкiв з конструктивними системами, для яких неможливо визначити ступiнь вогнестiйкостi рiшення щодо вiднесення їx до певного ступеня вогнестiйкостi, слiд приймати за результатами оцiнювання вогнестiйкостi конструктивної системи будинку в цiлому або частини такої конструктивної системи. Оцiнювання вогнестiйкостi може бути проведено розрахунковими та експериментальними методами за стандартами, якi вiдповiдають европейським вимогам з проектування, або за методиками, розробленими з урахуванням вимог додатка В цих норм або шляхом натурних вогневих випробувань фрагментiв будинку або будинку в цiлому за ДСТУ Б В.1.1-18.
Стосовно встановленого порушення п. 9 розділу ІІ Правил №1417; п. 5.5 ДБН В.1.1-7:2016 не підтверджено класи вогнестійкості монолітних залізобетонних конструкцій (колони, перекриття, сходові марші, площадки). Невиконання даного порушення унеможливлює встановлення межі вогнестійкості монолітно-залізобетонних конструкцій, відповідність їх нормам. Невідповідність нормам може призвести до завалу будинку в разі дії вогню на несучі монолітно-залізобетонні конструкції.
Апелянтом надано до суду документи про якість № 1974 та 1104, видані АТ «Дарницький завод ЗБК», та визначення класу вогнестійкості залізобетонних конструкцій житлових будинків А12, Г14, виконане інженером-проектувальником ОСОБА_1 , однак протоколи випробування монолітних залізобетонних конструкцій (колони, перекриття, сходові марші, площадки) секцій будинку у матеріалах справи відсутні.
За приписами п. 7.3.13, 7.3.14 ДБН В. 1.1.-7:2016 ширина у просвiтi сходового маршу повинна бути не менша за нормовану (розрахункову) ширину евакуацiйного виходу (дверей) на сходову клiтку з поверху, на якому перебувае: найбiльша кiлькiсть людей. При цьому ширина сходового маршу не повинна бути меншою за 1,0 м, крiм випадкiв, обумовлених у НД. Примiтка. Ширина сходового маршу у просвiтi визначається як вiдстань мiж стiною та його огорожею або мiж його огорожами. Така ширина не повинна перевищувати довжину проступiв сходового маршу; ширина сходових площадок повинна бути не меншою за ширину маршу, а перед входами до лiфтiв з розтульними дверима - не меншою за суму ширини маршу та половину ширини дверей лiфта (але не менше нiж 1,6 м). Промiжнi площадки у прямому сходовому маршi повиннi мати ширину не менше нiж 1 м.
Стосовно встановленого порушення п. 7.3.13 ДБН В.1.1-7:2016; п. 5.8 ДБН В.2.2-15:2019, а саме, сходові марші будинків А13, Г14 влаштовані шириною менше ніж 1,2 м. Дане порушення може призвести до тисняви мешканців житлового будинку під час евакуації вразі пожежі, що може призвести до летальних наслідків під час проведення евакуаційних заходів.
При цьому, належних та допустимих доказів, які б однозначно свідчили про усунення вказаного порушення, ТОВ «Вишневе будівництво та інжиніринг» ні до суду першої інстанції, ні під час розгляду справи судом апеляційної інстанції надано не було.
Щодо порушення п. 7.2.4 ДБН В.1.1-7:2016; п. 8.10, п. 8.13 ДБН В.2.2-15:2019, а саме глухі простінки балконів будинків А13, Г14 влаштовані шириною менше ніж 1,2 м між торцем площадки та прорізом колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Позивачем зазначено, що у житлових будинках з умовною вище 26,5 м. при загальній площі квартир на поверсі менше 500м. кв., квартири можуть мати вихід в одну сходову клітку типу Н1. При цьому для усіх квартир і приміщень загального користування розташованих на 3-му поверсі і вище слід передбачати 2-й евакуаційний вихід згідно 8.10, а саме, при новому будівництві вихід з квартири на балкон, лоджію суцільним (без прорізів) простінком завширшки не менше 1,2 м. між торцем балкона (лоджії) та прорізом, який виходить на балкон (лоджію), або не менше 1,6 м між прорізами. Ширина балкона (лоджії) повинна становити 1,2 м. Нехтування даного порушення може призвести до загибелі та травмуванню людей так як у разі виникнення пожежі мешканцям квартир не буде де сховатись від вогню і диму до приїзду пожежно-рятувальних підрозділів.
Відповідачем підтверджуючі матеріали, а саме, зміни до проекту щодо усунення даних порушень та акти виконаних робіт щодо усунення даного порушення не надано. Посилання апелянта на наявні в матеріалах справи фотоматеріали, як на доказ усунення вказаного вище порушення, судом апеляційної інстанції оцінюється критично, оскільки з останніх не вбачається можливості стверджувати про повне усунення такого порушення.
Відповідно до п. 1.6 глави 1 Розділу ІV Правил №1417 з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.
Місця з'єднання жил проводів і кабелів, а також з'єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів.
Стосовно встановленого порушення п.1.6, глава 1, розділ ІV Правил №1417, а саме, з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів електроламп освітлення, розподільчих коробок в приміщеннях тимчасових, мобільних споруда не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. Позивачем зазначено, що нехтування даного порушення може призвести до виникнення короткого замкнення з послідуючим горінням, що може призвести до виникнення пожежі, яка веде до загрози життю та здоров'ю людей.
Відповідачем підтверджуючі матеріали, акти виконаних робіт щодо усунення даного порушення не надано.
Щодо встановленого порушення п. 6.31, табл. 2 ДБН В.1.1-7:2016, а саме, в прорізі протипожежних перегородок електрощитової будинку Г14 не влаштовано протипожежні двері 2-го типу. Позивачем зазначено, що у будинках І-ІІІ ступенів вогнестійкості огороджувальні конструкції електрощитових, повинні відповідати вимогам протипожежних перегородок 2-го типу. Нехтуванння даного порушення може призвести до розповсюдження пожежі з найбільш вірогідних місць виникнення пожеж (електрощитової).
Так, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постанові від 26 березня 2020 року по справі № 320/1539/19 зазначив: "Відповідно до пункту 3.1 ДСТУ Б В.2.6-77:2009, двері протипожежні - це конструкція, яка складається з металевої коробки, дверного полотна (полотен), що має дві металеві поверхні, між якими розташовані теплоізолювальні шари матеріалів і ребра жорсткості, дверних приладів, у тому числі пристрою самозачинення, елементів кріплення і призначена для заповнення прорізів у протипожежних перешкодах із метою запобігання розвитку пожежі до прилеглого приміщення протягом унормованого проміжку часу. Також необхідно зауважити, що вищевказані елементи повинні мати сертифікат відповідності з зазначенням межі вогнестійкості. Беручи до уваги вищевикладене, звичайні металеві двері котрими відокремлено приміщення різного призначення на об'єкті не можуть вважатись протипожежними, тому що не здатні забезпечити необхідну межу вогнестійкості, та стримати подальше розповсюдження вогню у разі пожежі".
Недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Відповідно до абзацу 6, пункту 1.1 глави 1 розділу VII Правил №1417 під час підготовки до проведення вогневих робіт необхідно дотримуватися таких загальних вимог: проведення вогневих робіт на постійних та тимчасових місцях дозволяється лише після вжиття заходів, які виключають можливість виникнення пожежі: очищення робочого місця від горючих матеріалів, захисту горючих конструкцій, забезпечення первинними засобами пожежогасіння (вогнегасником, ящиком з піском та лопатою). Вид (тип) та кількість первинних засобів пожежогасіння, якими повинно бути забезпечене місце робіт, визначаються з урахуванням вимог щодо оснащення об'єктів первинними засобами пожежогасіння (глава 3 розділу V цих Правил) і вказуються в наряді-допуску на виконання тимчасових вогневих робіт.
Згідно з п. 8.1 ДБН В.1.1-7:2016 гасiння можливої пожежi та проведення рятування людей на пожежi у будинках повиннi забезпечуватися такими конструктивними, об'ємно-планувальними рiшеннями та iнженерно-технiчними заходами: - улаштуванням окремих про'їздiв i пiд'їзних шляхiв для пожежних машин або сумiщених з функцiональними про'їздами та пiд'їздами; - улаштуванням зовнiшнiх пожежних драбин, пожежних лiфтiв, забезпеченням iнших способiв доступу пожежно-рятувальних пiдроздiлiв та транспортування їx пожежно-технiчного оснащення, пожежного обладнання на поверхи, покрiвлю будинку; - улаштуванням протипожежного водопостачання (для зовнiшнього та внутрiшнього пожежогасiння); - забезпеченням протидимного захисту шляхiв прямування пожежно-рятувальних пiдроздiлiв всерединi будинку та обладнанням сходових клiток засобами зв'язку для використання їx цими пiдроздiлами; - обладнанням будинку iндивiдуальними i колективними засобами захисту та рятування людей; - улаштуванням у будинках опорних пожежних пунктiв; - розмiщенням на територiї населеного пункту або пiдприємства пожежно-рятувальних пiдроздiлiв з необхiдною чисельнiстю особового складу та оснащених протипожежною технiкою, що вiдповiдає умовам гасiння пожежi на об'єктах, розташованих у paдiyci їx виїзду.
Відповідно до п. 15.1.3, 15.3.12 ДБН Б.2.2-12:2018 пожежно-рятувальні підрозділи (частини) розміщуються: - із розрахунку району виїзду пожежно-рятувального підрозділу не більше ніж 3 км у функціональних зонах населених пунктів згідно вимог розділу 5, по дорогах загального користування для міст та селищ; - 2 км - для підприємств з виробництвами категорій А, Б, В, що займають більше 50 % всієї площі забудови; - 4 км - для підприємств з виробництвами категорій А, Б, В, що займають менше ніж 50 % площі забудови, а також підприємств з виробництвами категорій Г та Д або із розрахунку прибуття пожежно-рятувальних підрозділів до місця виклику за час, що не перевищує: для території міст та селищ міського типу - 10 хвилин; для сільських населених пунктів та за межами населених пунктів - 20 хвилин. Мінімальну кількість спеціальних пожежних машин слід приймати відповідно до вимог, але не менше ніж визначені у табл.15.12.
Під час перевірки встановлено, що об'єкт не забезпечений належним протипожежним захистом - розташований за межами радіусів обслуговування існуючих пожежних депо відповідно до п П. 8.1 ДБН В.1.1-7:2016, п. 15.1.3, п. 15.3.12 таб. 15.12 ДБН Б.2.2-12:2018. Відповідач повідомляє що, Відповідно до п.15.1.3 ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій" пожежно-рятувальні підрозділи (частини) розміщуються із розрахунку району виїзду пожежно-рятувального підрозділу не більше ніж 3 км. У функціональних зонах населених пунктів згідно з вимогами розділу 5 по дорогах загального користування для міст та селищ. Відстань від об'єкту по вул. Ватутіна в м. Вишневе, який перевірявся, до пожежного депо, розташованого по вул. Київській, 2 в м. Вишневе, по дорогах загального користування складає 2,9 км., що відповідає вищенаведеному нормативному значенню (розрахунок відповідача проведений за допомогою Гугл та Яндекс карт).
Район виїзду пожежно-рятувального підрозділу (далі-ПРП) визначена розрахунком зона відповідальності пожежно-рятувального підрозділу, на якій ним здійснюється реагування на небезпечні події (пожежі). Під час визначення дислокації ПРП у населеному пункті необхідно враховувати наявність залізничних переїздів. Район виїзду ПРП у населеному пункті обмежують залізничними коліями, обладнаними переїздами І, ІІ, ІІІ категорії (ДСТУ 8767:2018). Відповідно до генерального плану м. Вишневе на шляху слідування пожежно-рятувальних підрозділів у разі виникнення надзвичайної ситуації (пожежі) знаходить переїзд ІІ-ї категорії який не може бути використаний як маршрут слідування ПРП у зв'язку із його навантаженням.
Так як даний переїзд не може бути використаний, найближчий шлях слідування ПРП становить більше ніж 3 км. Що у свою чергу впливає на оперативне реагування ліквідації надзвичайної ситуації та проведення рятувальних робіт мешканців даних житлових будинків, що може призвести до загибелі людей.
Доводи апелянта, що відстань від об'єкту по вул. Ватутіна в м. Вишневе, який перевірявся, до пожежного депо, розташованого по вул. Київській, 2 в м. Вишневе, по дорогах загального користування складає 2,9 км., що відповідає вищенаведеному нормативному значенню, судом апеляційної інстанції оцінюється критично, оскільки, при таких розрахунках та відповідно до п. 15.1.3, примітка 2 ДБН Б.2.2-12:2018 вказано що, за наявності на майданчику підприємства будівель і споруд ІІІ, ІІІ, IV, V ступенів вогнестійкості з площею забудови, що становить більше 50% площі забудови підприємства, довжину шляху необхідно зменшувати на 40%.
Згідно з п. 1.28 глави 1 Розділу ІV Правил №1417 забороняється використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів.
Поряд з викладеним, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до вимог п. 4.48 глави 4 Розділу VII Правил №1417 будинки та споруди, які зводяться та реконструюються, повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння з розрахунку: на 200 м 2 площі підлоги - один вогнегасник (якщо площа поверху менша за 200 м 2 - два вогнегасники на поверх), бочка з водою, ящик з піском; на кожні 20 м довжини риштовання (на поверхах) - один вогнегасник (але не менше двох на поверсі), а на кожні 100 м довжини риштовання - бочка з водою; на 200 м 2 площі покриття з утеплювачем та покрівлями з горючих матеріалів груп горючості Г3, Г4 - один вогнегасник, бочка з водою, ящик з піском; на кожну люльку агрегату для будівництва градирень - по два вогнегасники; у місці встановлення теплогенераторів, калориферів - два вогнегасники та ящик з піском на кожен агрегат.
Таким чином, відповідачем не усунуто усі встановлені контролюючим органом порушення норм техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'я людей в повному обсязі.
Судовою колегією враховується, що згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 2240/2768/18, поняття "загроза життю та здоров'ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, території, майна функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на посадових осіб центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які мають право звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування з підстав, передбачених ст. 70 КЦЗ України.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення ТОВ «Вишневе будівництво та інжиніринг» виявлених порушень. Застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в закладі освіти.
Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Наведений правовий висновок відображено у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі № 810/2400/18.
Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 139, 242-244, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальності "Вишневе будівництво та інжиніринг" - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Н.М. Єгорова
Судді Є.О. Сорочко
І.В. Федотов
Повний текст постанови складено « 18» січня 2021 року.