Справа № 640/1044/20 Суддя (судді) першої інстанції: Балась Т.П.
18 січня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Степанюка А.Г., Чаку Є.В., секретаря Вінокурової І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2020 року за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень форми «Р», Рішень про застосування штрафних санкцій, Вимоги про сплату боргу (недоїмки), -
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Рішення суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
Відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку Позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів, дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2018, про що складено відповідний Акт від 27 вересня 2019 року 135/26-15-42-04-30/ НОМЕР_1 (надалі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 15-45).
Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, що призвело до заниження на 210977,40 грн. суми податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, у тому числі на 5321,93 грн. за 2016 рік, на 139854,09 грн. за 2017 рік, на 65801,39 грн. за 2018 рік; п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, що призвело до заниження на 17581,45 грн. суми військового збору за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, у тому числі на 443,49 грн. за 2016 рік, на 11654,51 грн. за 2017 рік, на 5483,45 грн. за 2018 рік; абз. 3 частини восьмої ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що призвело до заниження на 184245,49 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з сум чистого оподатковуваного доходу за 2016-2018 роки, у тому числі на 6504,58 грн. за 2016 рік, на 97317,00 грн. за 2017 рік, на 80423,91 грн. за 2018 рік; частини восьмої ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - несвоєчасної сплати єдиного внеску за 2012 рік у сумі 2891,60 грн.; п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження на 18585,00 грн. суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість за 2016-2018 роки, у тому числі на 598,00 грн. за січень 2016 року, на 2979,00 грн. за лютий 2016 року, на 2507,00 грн. за березень 2016 року, на 1842,00 грн. за квітень 2016 року, на 371,00 грн. за травень 2016 року, на 1004,00 грн. за червень 2016 року, на 176,00 грн. за липень 2016 року, на 112,00 грн. за серпень 2016 року, на 907,00 грн. за вересень 2016 року, на 60,00 грн. за жовтень 2016 року, на 376,00 грн. за листопад 2016 року, на 1803,00 грн. за грудень 2016 року, на 44,00 грн. за січень 2017 року, на 48,00 грн. за лютий 2017 року, на 651,00 грн. за березень 2017 року, на 58,00 грн. за квітень 2017 року, на 370,00 грн. за травень 2017 року, на 136,00 грн. за червень 2017 року, на 158,00 грн. за липень 2017 року, на 395,00 грн. за серпень 2017 року, на 830,00 грн. за жовтень 2017 року, на 243,00 грн. за листопад 2017 року, на 676,00 грн. за грудень 2017 року, на 254,00 грн. за лютий 2018 року, на 719,00 грн. за квітень 2018 року, на 410,00 грн. за липень 2018 року, на 857,00 грн. за жовтень 2018 року.
Позивачем подано Заперечення на Акт, за результатами розгляду яких Листом Відповідача «Про розгляд заперечення» від 29 жовтня 2019 року №9062/ФОП/26-15-42-04-27 (Т.1, а.с. 58-76), повідомлено Позивача, що розділ ІІІ Акта викладено в наступній редакції: «Документальною плановою виїзною перевіркою встановлено порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, що призвело до заниження на 199418,88 грн. суми податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, у тому числі на 135971,43 грн. за 2017 рік, на 63447,45 грн. за 2018 рік, п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, що призвело до заниження на 16618,24 грн. суми військового збору за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, у тому числі на 11330,95 грн. за 2017 рік, на 5287,29 грн. за 2018 рік; абз. 3 частини восьмої ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що призвело до заниження на 174863,88 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з сум чистого оподатковуваного доходу за 2016-2018 роки, у тому числі на 97317,00 грн. за 2017 рік, на 77546,88 грн. за 2018 рік; частини восьмої ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - несвоєчасної сплати єдиного внеску за 2012 рік у сумі 2891,60 грн.».
На підставі зазначених порушень, Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 30 жовтня 2019 року №№0082794204, 0082744204, якими Позивачу на 249273,60 грн. збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у тому числі на 199418,88 грн. за податковими зобов'язаннями та на 49854,72 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); на 20772,80 грн. збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у тому числі на 16618,24 грн. за податковими зобов'язаннями та на 4154,56 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
30 жовтня 2019 року Відповідачем прийнято Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-075, якою Позивачу визначено 174863,88 грн. недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0082784204, яким до Позивача застосовано штрафні санкції у сумі 27218,09 грн.
Також Відповідачем 30 жовтня 2019 року прийнято Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0082774204, яким до Позивача застосовано штрафні санкції у сумі 414,66 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем у ТОВ «Бікон Україна», ТОВ «Логістик-Сіті М», ТОВ «БМС Сакура», ТОВ «Інсайд Траст», ТОВ «Фловерс ЛТД» придбано запасні частини до транспортних засобів, що підтверджується Рахунками на оплату, Видатковими накладними та Банківськими виписками.
Відповідач, як на підставу задоволення апеляційної скарги, посилається на те, що Позивачем у Податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2017, 2018 роки до складу витрат віднесено суму придбання товарно-матеріальних цінностей, які безпосередньо не пов'язані з його господарською діяльністю.
Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорам.
Згідно з п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом; загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Відповідно до пп. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України, загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством; платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.
Згідно з п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір; ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування.
Відповідно до п. 2 частини першої ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI (надалі - Закон № 2464-VI), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з п.п. 4, 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Відповідно до п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно з частиною другою ст. 9 Закону № 2464-VI, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Придбані товарно-матеріальні цінності, а саме запасні частини використано Позивачем у господарській діяльності при наданні послуг з ремонту автотранспорту, що підтверджується Актами виконаних робіт та Банківськими виписками.
Отже, Позивачем підтверджено використання придбаних ним товарно-матеріальних цінностей саме у його господарській діяльності.
А відповідно до частини другої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, вимоги якої Відповідачем не виконано.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржені Позивачем податкові повідомлення-рішення, Рішення про застосування штрафних санкцій та Вимога про сплату боргу (недоїмки) Відповідача є протиправними і підлягають скасуванню.
Згідно зі ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.
Постанову складено в повному обсязі 18.01.2021 року.
Головуючий суддя Бабенко К.А.
Судді: Степанюк А.Г.
Чаку Є.В.