19 січня 2021 року Справа №804/1706/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши у порядку письмового провадження питання про прийняття звіту Державну фіскальну служби України про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державної казначейської служби України, Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" про визнання протиправною бездіяльності та стягнення страхової суми в розмірі 192 852, 43 грн., -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ДФС України про визнання протиправною бездіяльності і стягнення страхової суми у розмірі 192 852,43 грн. Звернення із зазначеним позовом обумовлено тим, що я працював у органах Державної податкової служби у Дніпропетровській області і був звільнений за станом здоров'я на підставі пункту 2 статті 40 КЗпП України. Втрата працездатності та інвалідність настала у зв'язку з умовами праці, тому відповідно до положень статті 18 Закону України «Про державну податкову службу України» й інших нормативно-правових актів я мав право на отримання страхової суми у розмірі 192 852,43 гривень.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року у справі № 804/1706/15 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства доходів і зборів України з виплати позивачу страхової суми у розмірі 192 852,43 грн. Зобов'язано Державну фіскальну службу України розглянути і вирішити питання щодо виплати позивачу страхової суми у розмірі 192 852,43 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року про роз'яснення судового рішення у справі №804/1706/15 зазначено, що в сенсі формулювання «зобов'язати ДФС України розглянути і вирішити питання щодо виплати мені страхової суми у розмірі 192 852,43 грн.» термін «розглянути і вирішити питання» означає обов'язок Державної фіскальної служби України прийняти рішення про призначення та виплату одноразової допомоги позивачу у вказаному розмірі.
Судове рішення набрало законної сили 26 червня 2015 року.
07.12.2015 року на виконання зазначеного судового рішення Дніпропетровським окружним адміністративним судом виданий виконавчий лист по справі № 804/1706/15, який 06.01.2016 року був пред'явлений до виконання відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
12 січня 2016 року старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кушнір Л.В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №49768221 і надав боржнику (ДФС України) строк для самостійного виконання рішення суду у строк до семи днів з моменту винесення (отримання) постанови.
3 лютого 2016 року за вих. №Ф-1022/2-107/6 державний виконавець направив до ДФС України вимогу державного виконавця №107/6 про виконання в повному обсязі рішення суду, згідно якої боржнику надано строк для повідомлення про стан виконання судового рішення з наданням підтверджуючих документів щодо його виконання до 11 лютого 2016 року.
ДФС України листом вих. № 3574/5/99-99-05-03-01-16 повідомила відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про те, що ДФС України видала наказ від 26 лютого 2016 року №27-ф «Про виконання рішення суду», відповідно до якого буде здійснено виплату страхової суми на користь позивача.
23 червня 2016 року позивач повідомив державного виконавця про часткове виконання рішення, а саме: перерахування йому коштів у розмірі 155 246,20 грн.
Державний виконавець 4 липня 2016 року надіслав вимогу за вих. №20.1-109/6, якою зобов'язав ДФС України виконати рішення суду в строк до 7 липня 2016 року, про що письмово повідомити відділ.
ДФС України листом від 14 липня 2016 року за вих. №12062/5/99-99-05-01-16 повідомила державного виконавця, що відповідно до копій платіжних доручень від 14 червня 2016 року № 585, № 584, № 583 здійснено нарахування позивачу страхової суми у розмірі 192 852,43 грн., з якої утримано податки і збори відповідно до вимог чинного законодавства, з них податку з доходів фізичних осіб у сумі 34 713,44 грн., військового збору у сумі 2 892,79 грн., що підтверджує фактичне виконання рішення суду.
28 липня 2016 року на підставі пункту 8 частини першої статті 49, статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 49768221.
ОСОБА_1 не погодився із закінченням виконавчого провадження, оскільки рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року у справі № 804/1706/15 не було виконано в повному обсязі, оскільки позивачу повинна бути виплачена вся сума, зазначена в судовому рішенні, а саме: 192 852,43 грн., фактично було виплачено - 155 246,20 грн.
Позивач оскаржив в судовому порядку постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 49768221 від 28 липня 2016 року.
Постановою Верховного Суду від 17 лютого 2020 року по справі № 804/5361/16 визнано протиправними дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, які полягають у винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом Дніпропетровського окружного адміністративного суду №804/1706/15 від 7 грудня 2015 року, скасована постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 про закінчення виконавчого провадження від 28 липня 2016 року за виконавчим листом Дніпропетровського окружного адміністративного суду №804/1706/15 від 7 грудня 2015 року.
13.08.2020 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренко С.В. винесено постанову про відновлення виконавчого провадження №49768221 з виконання виконавчого листа №804/1706/15, виданого 07.12.2015 р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом.
В межах відновленого виконавчого провадження боржнику - ДФС України в порядку ст.ст. 18, 63, 75, 76 Закону України «Про виконавче провадження» було надіслано вимогу державного виконавця від 13.08.2020 року за №49768221/20.1/23 щодо виконання у повному обсязі виконавчого листа №804/1706/15, виданого 07.12.2015 р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом у термін 10 робочих днів з моменту отримання вимоги.
Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо надання інформації про виконання вимоги державного виконавця від 13.08.2020 року №49768221/20.1/23.
У заяві ставилося питання про надання ОСОБА_1 інформації щодо виконання у повному обсязі вимоги виконавчого листа №804/1706/15 від 07.12.2015 року щодо перерахування позивачу недоперерахованих 37606,23 грн. із загальної суми коштів у розмірі 192 852,43 грн., призначених до виплати за рішенням суду від 18.02.2015 року по справі №804/1706/15 та прохання вказати відповідальну за ці дії посадову особу ДФС України.
Заява була отримана ДФС України 19 жовтня 2020 року.
Як зазначив позивач, до теперішнього часу відповідь на заяву від 13.08.2020 року від Державної фіскальної служби України ОСОБА_1 не надходила. Заборгованість по виконавчому листу у розмірі 37606,23 грн., виплата якої повинна бути здійснена для виконання у повному обсязі рішення суду від 18 лютого 2015 року по справі №804/1706/15, не перераховувалась, отже, вимога державного виконавця від 13.08.2020 року №49768221/20.1/23 відповідачем (боржником) - Державною фіскальною службою України не виконана.
09.12.2020 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та встановлення судового контролю по справі №804/1706/15.
Ухвалою суду від 14.12.2020 року заява ОСОБА_1 задоволена частково. Зобов'язано Державну фіскальну служби України відповідно до ст. 382 КАС України, протягом 15 днів з моменту отримання копії ухвали, подати до суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2015 р. по справі №804/1706/15 в частині виплати ОСОБА_1 недоперерахованих коштів в розмірі 37606,23 грн. В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
16.01.2021 року від представника ДФС України надійшло клопотання на виконання вимог ухвали суду від 14.12.2020 року.
В клопотанні представник ДФС України повідомив, що відповідно до листів Державної казначейської служби України щодо списання коштів з рахунків ДФС згідно Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 03.08.2011 №845 (зі змінами), станом на 30.12.2020 зупинено операції на рахунках ДФС. Зазначив, що платіжні доручення будуть надані до Державної казначейської служби України після відновлення операцій на рахунках для здійснення сплати за позовом ОСОБА_1 .
Розглянувши клопотання представника ДФС України з питання виконання рішення суду у даній справі, суд зазначає наступне.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, гарантує право особи на виконання судового рішення, винесеного на її користь, протягом розумного строку.
Частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) установлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Підстави та порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначений статтею 382 КАС України.
Частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).
Таким чином, питання встановлення нового строку подання звіту, накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, штрафу, вирішується судом за наслідками розгляду поданого суб'єктом владних повноважень звіту щодо повноти виконання останнім рішення суду.
Як вбачається із змісту клопотання представника ДФС України, яке надійшло на виконання ухвали від 14.12.2020 року, станом на 30.12.2020 операції на рахунках ДФС було зупинено та платіжні доручення для здійснення сплати за позовом ОСОБА_1 будуть надані до Державної казначейської служби України після відновлення операцій на рахунках ДФС України.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року по справі № 804/1706/15 в частині виплати ОСОБА_1 недоперерахованих коштів в розмірі 37606,23 грн. не виконано.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.
Враховуючи, що рішення суду від 18 лютого 2015 року по справі № 804/1706/15 в частині виплати ОСОБА_1 недоперерахованих коштів в розмірі 37606,23 грн. не виконано, суд на підставі частини 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне встановити новий строк для подання відповідачем звіту про виконання судового рішення в цій справі.
Керуючись статтями 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Встановити ДФС України новий строк для надання звіту про виконання судового рішення у справі №804/1706/15.
Державній фіскальній службі України подати звіт до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про виконання судового рішення в адміністративній справі №804/1706/15 в частині виплати ОСОБА_1 недоперерахованих коштів в розмірі 37606,23 грн. у строк, що не перевищує п'ятнадцяти робочих днів з дня отримання даної ухвали.
Копію ухвали направити сторонам по справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Кальник