ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
19.01.2021Справа № 910/13035/20
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу
за позовною заявою Приватного підприємства "Центрум Агро"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Комбікорм"
про стягнення 225 340,13 грн.
без повідомлення учасників справи
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Приватне підприємство "Центрум Агро" (далі - ПП "Центрум Агро", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Комбікорм" (далі - ТОВ "Константа-Комбікорм", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 225 340,13 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови договору поставки № 17/20 від 17.02.2020 р. в частині повної та своєчасної сплати вартості поставленого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.
У позові ПП "Центрум Агро" просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 203 707,99 грн., пеню у сумі 15 101,37 грн., інфляційні втрати у сумі 3 601,68 грн., 3 % річних у сумі 2 929,09 грн., що разом становить 225 340,13 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.09.2020 р. за вказаним позовом було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до правил, визначених ст. 12, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК). Цією ж ухвалою сторонам надано строк для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у визначений законом строк, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.
Отже, розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Установлено, що 17.02.2019 р. між ПП "Центрум Агро" (постачальник) та ТОВ "Константа-Комбікорм" (покупець) був укладений договір поставки № 17/20 (далі - договір). Відповідно до умов цього договору постачальник зобов'язується поставити і передати товар у власність покупця зернові культури (пшениця групи Б, 4-5 і 6 класи; кукурудза 3 клас; ячмінь 3 клас; тритікале 3 клас; соєві боби; горох 3 клас; овес 4 клас; жито 4 клас), а також продукти переробки зерна, соя повножирова (виробництва Україна), а покупець прийняти і оплатити поставлений товар у порядку і на умовах, визначених даним договором (п. 1.1). Найменування, асортимент, вартість за одиницю, кількість, якість, умови поставки, строк оплати товару покупцем обумовлюється у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору, та товарно-супровідних документах на кожну окрему партію товару (п. 1.2 договору).
Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах DDP склад покупця відповідно до правил Інкотермс-2010 чи інших умовах, визначених у специфікаціях (п. 3.1 договору). Приймання по кількості проводиться на вагах покупця. Підписання покупцем видаткової накладної без зауважень та розбіжностей свідчить про те, що у покупця відсутні претензії по кількості товару (п. 3.4 договору).
Ціна по кожному найменуванню і на кожну партію товару вказується у специфікаціях до даного договору та в накладних на кожну партію товару (п. 4.1 договору). Оплата за товар проводиться покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної, якщо інше не передбачене у специфікації до даного договору (п. 4.2 договору).
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020 р., але в будь-якому випадку до моменту його остаточного виконання, з подальшою його пролонгацією (п. 8.1, 8.2).
Специфікацією № 1 від 17.02.2020 р. до договору сторони погодили поставку пшениці врожаю 2019 року, вологістю 14 %, із сміттєвими домішками до 2 %, у кількості 30 тонн (+/- 10 %), за ціною 5 600,00 грн. за 1 тонну, на загальну суму 168 000,00 грн., у строк до 19.02.2020 р. У цій же специфікації покупець зобов'язався здійснити оплату за товар протягом 10 банківських днів після отримання товару.
Також специфікацією № 2 від 17.02.2020 р. була погоджена поставка ячміню врожаю 2019 р., вологістю 14 %, із сміттєвими домішками 2 % у кількості 35 тонн +/- 10 %, за ціною 4 600,00 грн. за 1 тонну, на загальну суму 161 000,00 грн., зі строком поставки - до 27.02.2020 р. У цій же специфікації покупець зобов'язався здійснити оплату за товар протягом 10 банківських днів після отримання товару.
Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті). Так, відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Матеріали справи свідчать, що позивач на виконання свого зобов'язання за договором поставки 17.02.2020 р. та 26.02.2020 р. передав відповідачу пшеницю у кількістю 29,860 т. вартістю 167 216,12 грн. та ячмінь кількістю 34,020 т. вартістю 156 491,87 грн., що разом становить 323 707,99 грн. Зазначені обставини підтверджуються наявними у справі видатковими накладними № РН-0000002 від 17.02.2020 р. та № РН-0000003 від 26.02.2020 р., підписаними сторонами без зауважень, а також товарно-транспортними накладними від 17.02.2020 р. та від 26.02.2020 р.
Зі свого боку, відповідач зобов'язання щодо оплати поставленого товару у порядку, визначеному договором, виконав неналежним чином, вартість поставленої пшениці сплатив частково - на суму 100 000,00 грн., а вартість ячменю - на суму 20 000,00 грн., про що свідчать банківська виписка з рахунку позивача.
Отже, судом встановлено, що у відповідача за договором поставки № 17/20 від 17.02.2020 р. виникла заборгованість у сумі 203 707,99 грн. (323 707,99 грн. - 120 000,00 грн.).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Оскільки доказів належної сплати вартості товару відповідач не надав, доводів позивача не спростував, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Константа-Комбікорм" заборгованості в сумі 203 707,99 грн. підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача пеню, нараховану за прострочення зобов'язання на підставі п. 5.2 договору у сумі 15 101,37 грн.
За змістом ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
У пункті 5.2 договору сторони погодили, що у випадку порушення строків оплати за поставлений товар покупець виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пені від суми боргу за кожний день прострочення оплати.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми штрафних санкцій відповідно до наведених норм чинного законодавства та умов договору, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 15 061,04 грн., тобто у меншій сумі, ніж просить позивач, оскільки нарахування пені необхідно здійснювати з 03.03.2020 р. (на 11 банківський день після отримання товару за накладною № РН-0000002 від 17.02.2020 р., як це передбачено умовами специфікації).
Також за порушення зобов'язання позивач просив стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі у сумі 3 601,68 грн. та 3 % річних у сумі 2 929,09 грн.,
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційної складової боргу є такими, що заявлені правомірно.
Здійснивши перерахунок сум матеріальних втрат, суд встановив, що з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 3 601,68 грн. та 3 % річних у сумі 2 230,60 грн., тобто у меншій сумі, ніж зазначено позивачем, з тих же підстав, що вказувались при перерахунку пені.
Отже, позовні вимоги ПП "Центрум Агро" підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Щодо стягнення витрат, понесених ПП "Центрум Агро" на правничу допомогу у сумі 5 500,00 грн., суд приймає до уваги положення п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України, згідно з якими розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (ч. 4 статті 60 ГПК України).
У даному випадку на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у сумі 5 500,00 грн. позивач долучив: детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Ковалем Т., необхідних для надання правничої допомоги ПП "Центрум Агро", на суму 5 500,00 грн., докази оплати послуг правничої допомоги на суму 5 500,00 грн. (платіжне доручення № 89 від 26.08.2020 р.), свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю, видане адвокату Ковалю Т. І. (№ 353 від 29.11.2001).
Однак, судом встановлено, що позивачем не надано визначених ч. 1 ст. 58 ГПК України, ч. 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" документів, які б посвідчували повноваження адвоката Коваля Т. І. на надання правової допомоги ПП "Центрум Агро" та підтверджували надання такої допомоги саме адвокатом Ковалем Т. І., тому вимога позивача про стягнення витрат на правничу допомогу залишається без задоволення.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні Приватного підприємства "Центрум Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Комбікорм" про стягнення заборгованості у сумі 225 340,13 грн. задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Комбікорм" (01001, м. Київ, провулок Т. Шевченка, 13, кв. 39, ідентифікаційний код 40969842) на користь Приватного підприємства "Центрум Агро" (22000, Вінницька обл., м. Хмільник, вул. Тімірязєва, 5Д; ідентифікаційний код 41798684) заборгованість у сумі 203 707 (двісті три тисячі сімсот сім) грн. 99 коп., пеню у сумі 15 061 (п'ятнадцять тисяч шістдесят одна) грн. 04 коп., інфляційні втрати у сумі 3 601 (три тисячі шістсот одна) грн. 68 коп., 3 % річних у сумі 2 230 (дві тисячі двісті тридцять) грн. 60 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 3 369 (три тисячі триста шістдесят дев'ять) грн. 02 коп.
Повний текст рішення складений 19 січня 2021 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К. І.