Справа № 909/1278/15
13.01.2021 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Назарчук І. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Майсен" (за вх. № 7394/20 від 25.05.2020) про звернення стягнення на заставне майно у справі № 909/1278/15 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз",
за участі:
розпорядника майна: Величка Віктора Юрійовича,
від Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк": Слєсаренка Ярослава Володимировича,
від Акціонерного товариства "Комерційний банк "Земельний капітал" та Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Майсен": Малої Людмили Миколаївни,
від Акціонерного товариства "Державний Експортно-імпортний банк України": Анохіна Вадима Олександровича,
від боржника та ініціюючого кредитора: представники в судове засідання не з'явилися,
на розгляді Господарського суду Івано-Франківської області є справа про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз". Справа перебуває в процедурі розпорядження майном боржника, розпорядник майна - Величко В. Ю.
25.05.2020 до суду звернувся забезпечений кредитор - Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Майсен" (далі - АТ "Майсен") із заявою про звернення стягнення на заставне майно, відповідно до якої просив суд звернути стягнення на предмет застави за договором застави транспортних засобів від 24.10.2014 № 024-2012-1-А, договором про відступлення права вимоги, встановивши спосіб реалізації майна - продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем, а також надання АТ "Майсен" всіх повноважень щодо продажу, зняття предмета застави з обліку в державних органах та органах нотаріату. Крім цього, у заяві просив передати в його управління предмет застави на період до його реалізації.
10.06.2020 суд призначив заяву до розгляду на 15.07.2020 та зобов'язав розпорядника майна надати відзив на подану заяву.
17.06.2020 розпорядник майна подав відзив на заяву АТ "Майсен". Позиція розпорядника майна ґрунтується на тому, що ним було розроблено План санації боржника, який схвалено зборами кредиторів та подано на розгляд суду. Планом санації передбачено часткове відчуження рухомого майна, яке перебуває у заставі Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Майсен". Майно, яке планом санації не планується до продажу, використовується в здійсненні сільськогосподарської діяльності за рахунок якої, в тому числі, буде здійснюватися виконання Плану санації та погашення кредиторської заборгованості. За переконанням розпорядника майна, вилучення рухомого майна, яке перебуває у заставі АТ "Майсен", призведе до значного ускладнення процесу господарської діяльності боржника, що буде мати наслідком значне ускладнення процесу виконання плану санації та погашення кредиторської заборгованості, а також призведе до порушення балансу інтересів кредиторів та боржника. Такі дії також призведуть до необхідності значного корегування схваленого плану санації, а також збільшення її строку.
Розгляд заяви неодноразового відкладався з різних на те причин. Так, 09.12.2020 суд відклав розгляд заяви на 13.01.2021.
12.01.2021 кредитор подав до суду уточнену заяву про звернення стягнення на заставне майно, відповідно до якої в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 26.12.2012 № 024-2012, договором про відступлення права вимоги від 23.09.2016, просить звернути стягнення на предмет застави/предмет забезпечувального обтяження за договором застави транспортних засобів від 24.10.2014 № 024-2012-1-А та договором про відступлення права вимоги, на майно, що належить, боржнику, встановивши спосіб реалізації предмета застави/предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів.
В судовому засіданні 13.01.2021 представник Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Майсен" подану заяву підтримав.
Розпорядник майна щодо задоволення заяви заперечив з підстав наведених у відзиві.
Розглянувши матеріали справи та подану заяву, суд вказує на таке.
Провадження у цій справі порушено (відкрито) відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а з 21.10.2019 розгляд справи здійснюється відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, 03.12.2015 суд порушив провадження у справі, ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та процедуру розпорядження майном; призначив розпорядника майна боржника.
08.01.2016 до суду звернулося Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Земельний капітал" (далі - Банк) із заявою з грошовими вимогами до боржника.
30.05.2019 суд постановив ухвалу, відповідно до якої визнав грошові вимоги Банку в розмірі 13 554 484, 53 гривень, як забезпечені заставою майна боржника, та 2 436, 00 гривень, як вимоги першої черги. Підставою визнання Банку забезпеченим кредитором слугували наявність непогашеної кредитної заборгованості за кредитним договором від 26.12.2012 № 024-2012 (із змінами та доповненнями) та договірні відносини в забезпечення виконання такої заборгованості. Так, в якості забезпечення виконання кредитних зобов'язань, між Банком та боржником у справі було укладено договір застави транспортних засобів від 24.10.2014 № 024-2012-1-А.
Тією ж ухвалою суд замінив кредитора - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Земельний капітал" на його правонаступника - Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Майсен" з вимогами до боржника у розмірі 13 554 484, 53 гривень, які забезпечені заставою відповідно до договору застави транспортних засобів № 024-2012-1-А від 24.10.2014.
Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Майсен" звертаючись до суду із заявою про звернення стягнення на заставне майно (з урахуванням поданої уточненої заяви) вказує на те, що мораторій відносно майна, яке є предметом забезпечення, з огляду на частину 8 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства, не поширюється. Відтак просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на майно боржника, яке є заставою по кредитним зобов'язанням, встановивши спосіб реалізації предмета застави/предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів.
При розгляді поданої заяви суд виходить з такого.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про заставу", застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна перед іншими кредиторами. Аналогічна норма міститься у статті 572 Цивільного кодексу України.
Стаття 589 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Таким чином, наявність забезпечення виконання грошового зобов'язання у вигляді застави надає такому кредитору певні особливості у статусі і обсязі протягом процедур банкрутства порівняно з іншими кредиторами боржника.
Відповідно до частини 14 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), з моменту відкриття провадження у справі, пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі.
Згідно із частиною 1 статті 41 КУзПБ, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Відповідно до частини 3 статті 41 КУзПБ, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Згідно із частиною 5 статті 41 КУзПБ, дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення. Дія мораторію не поширюється на будь-які дії довірчого власника щодо об'єкта довірчої власності, довірчим засновником якої є боржник. Дія мораторію не поширюється на процедуру обов'язкового звернення стягнення на об'єкт довірчої власності. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном керуючим санацією згідно з планом санації, а також ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Кодексом. Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов'язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий.
Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.
Відповідно до частини 6 статті 41 КУзПБ, під час процедури розпорядження майном боржник має право задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п'ятою цієї статті не поширюється дія мораторію.
Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство.
В силу приписів частини 8 статті 41 КУзПБ, дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство. Щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, дія мораторію припиняється автоматично після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації.
Отже, з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство, процедура задоволення вимог забезпечених кредиторів щодо звернення стягнення на заставне майно відбувається виключно в межах справи про банкрутство за ухвалою господарського суду після встановлення факту спливу передбаченого частиною 8 статті 41 КУзПБ строку, або при переході до іншої судової процедури (санація, ліквідація).
З огляду на наведені норми права, враховуючи те, що процедуру розпорядження майном боржника введено ще 03.12.2015 та з урахуванням дати набрання чинності КУзПБ станом на 08.04.2020 спливли 170 календарних днів (з огляду на приписи статті 8 статті 41 КУзПБ) і станом на день постановлення цієї ухвали іншої процедури до боржника не застосовано, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви АТ "Майсен" в частині надання дозволу звернути стягнення на рухоме майно, що є предметом застави. При цьому в частині встановлення способу реалізації предмета застави шляхом проведення прилюдних торгах, суд відмовляє з огляду на те, що спеціальними нормами Кодексу України з процедур банкрутства, які застосовуються переважно щодо інших законодавчих актів, не передбачено право суду визначати спосіб звернення стягнення на майно боржника.
При цьому суд критично оцінює посилання розпорядника майна на розроблений та схвалений зборами кредиторів План санації боржника, оскільки відповідно до приписів частини 8 статті 41 КУзПБ, мораторій щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів припинений автоматично, а винятків вказана норма не містить. Водночас, судом було також враховано те, що процедура розпорядження майном боржника у цій справі триває уже понад п'ять років.
Керуючись статтями 2, 41 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 12, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Майсен" (за вх. № 7394/20 від 25.05.2020; з урахуванням уточненої заяви від 12.01.2021 за вх. № 301/21) про звернення стягнення на заставне майно у справі № 909/1278/15 - задовольнити частково.
2. Надати дозвіл Акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Майсен" (вул. Глибоцька, 17, м. Київ, 04050; ідентифікаційний код: 40422074) в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 26.12.2012 № 024-2012, договором про відступлення права вимоги від 23.09.2016, звернути стягнення на предмет застави/предмет забезпечувального обтяження за Договором застави транспортних засобів № 024-2012-1-А від 24.10.2014, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Златовою Н. А. за реєстраційним № 7257, договором про відступлення права вимоги, посвідченим 23.09.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шишкіною А. О. за реєстраційним № 2688, що належить Приватному акціонерному товариству "Агро-Союз" (ідентифікаційний код: 24437204), а саме:
1) Косарка-кондиціонер, марки KRONE BIG М 11, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, заводський номер НОМЕР_2 , яка належить Приватному акціонерному товариству "Агро-Союз" на праві власності, на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серія НОМЕР_3 , виданого ІДТН Дніпропетровської ОДА у Синельниківському районі 22.07.2011;
2) Комбайн зернозбиральний, марки CLAAS LEXION 480, реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2002 року випуску, заводський номер НОМЕР_5 , двигун номер НОМЕР_6 , який належить Приватному акціонерному товариству "Агро-Союз" на праві власності, на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серія НОМЕР_7 , виданого ІДТН Дніпропетровської ОДА у Синельниківському районі 22.07.2011;
3) Навантажувач, марки YTO-ZL50F, реєстраційний номер НОМЕР_8 , 2007 року випуску, заводський номер НОМЕР_9 , двигун номер НОМЕР_10 , шасі номер НОМЕР_9 , який належить Приватному акціонерному товариству "Агро-Союз" на праві власності, на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серія НОМЕР_11 , виданого ІДТН Дніпропетровської ОДА у Синельниківському районі 22.07.2011;
4) Трактор колісний, марки CASE 7210, реєстраційний номер НОМЕР_12 , 1996 року випуску, заводський номер НОМЕР_13 , двигун номер НОМЕР_14 , який належить Приватному акціонерному товариству "Агро-Союз" на праві власності, на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серія НОМЕР_15 , виданого ІДТН Дніпропетровської ОДА у Синельниківському районі 22.07.2011;
5) Трактор колісний, марки CASE IH 7220, реєстраційний номер НОМЕР_16 , 1990 року випуску, заводський номер НОМЕР_17 , двигун номер НОМЕР_18 , який належить Приватному акціонерному товариству "Агро-Союз" на праві власності, на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серія НОМЕР_19 , виданого ІДТН Дніпропетровської ОДА у Синельниківському районі 22.07.2011;
6) Напівпричіп Н/ПР-САМОСКИД-Е, марки MONTENEGRO, модель SCHB-3S- 3G-A, реєстраційний номер НОМЕР_20 , 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_21 , який належить Приватному акціонерному товариству "Агро-Союз" на праві власності, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_22 , виданого Центр ДАІ 1203 27.08.2014;
7) Комбайн зернозбиральний, марки CASE ІН 2388Е, реєстраційний номер НОМЕР_23 , 2007 року випуску, заводський номер НОМЕР_24 , двигун номер НОМЕР_25 , який належить Приватному акціонерному товариству "Агро-Союз" на праві власності, на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серія НОМЕР_26 , виданого ДІСГ у Синельниківському pайоні Дніпропетровської області 28.05.2014;
8) Трактор колісний, марки CASE ІН STX500, реєстраційний номер НОМЕР_27 , 2005 року випуску, заводський номер НОМЕР_28 , двигун номер НОМЕР_29 , який належить Приватному акціонерному товариству "Агро-Союз" на праві власності, на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серія НОМЕР_30 , виданого ІДТН Дніпропетровської ОДА у Синельниківському районі 14.04.2011;
9) Навантажувач, марки MARLO 33/7, реєстраційний номер НОМЕР_31 , 2004 року випуску, двигун номер НОМЕР_32 , шасі номер НОМЕР_33 який належить Приватному акціонерному товариству "Агро-Союз" на праві власності, на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серія НОМЕР_34 , виданого ІДТН Дніпропетровської ОДА у Синельниківському районі 22.07.2011.
3. В іншій частині заяви Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Майсен" - відмовити.
4. Ухвала набирає законної сили 13.01.2021 та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
5. Строк пред'явлення ухвали до виконання з 14.01.2021 по 14.01.2024.
6. Повний текст ухвали складено 18.01.2021.
Суддя В. В. Михайлишин