СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-а/759/76/21
ун. № 759/21589/20
20 січня 2021 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Бабич Н.Д., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Поліцейського УПП в м. Києві Кротова В.А. про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
07.12.2020 р.до суду надійшов зазначений позов.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 09.12.2020 року, вказаний позов залишено без руху. Надано позивачу термін для усунення недоліків, зазначених у ухвалі суду, про наслідки не виконання позивач повідомлений.
18.12.2020 року позивачем до суду подано заяву про усунення недоліків зазначених в ухвалі суду від 09.12.2020 року. Однак, як вбачається з даної заяви та доданих до неї доказів, вимоги ухвали суду позивачем не виконано, зокрема, не надано до суду докази сплати судового збору.
В підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору надано посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого на ім'я ОСОБА_1 , згідно якого пред'явник цього посвідчення має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Так згідно п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Як вбачається з даного позову, предметом даного позову не є вимоги пов'язані з порушенням прав, як учасника бойових дій. Предметом даного позову, є постанова про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорпожнього руху.
А тому позивач в даній справі не звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, положення ч.4 ст. 169 КАС України якою передбачено, що суд постановляє ухвалу якою заява вважається неподаною і повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду. За встановлених судом обставин, позивач не позбавлений права звернутися до суду повторно.
За таких обставин, відповідно до ст.169 КАС України, позовну заяву слід вважати неподаною та такою, що підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст. 169 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Поліцейського УПП в м. Києві Кротова В.А. про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -вважати неподаною та повернути заявнику, разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Шостого апеляційного адміністративного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня винесення ухвали.
Суддя Бабич Н.Д.